Seanewdim Ped Psy IV 42 Issue 87

p-ISSN 2308-5258 e-ISSN 2308-1996
www.seanewdim.com
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (42), Issue: 87, 2016 www.seanewdim.com
p-ISSN 2308-5258 e-ISSN 2308-1996
IV(42), Issue 87, 2016
SCIENCE AND EDUCATION A NEW DIMENSION
Pedagogy and Psychology
www.seanewdim.com
Editorial board
Editor-in-chief: Dr. Xénia Vámos
Honorary Senior Editor:
Jenő Barkáts, Dr. habil. Nina Tarasenkova, Dr. habil.
Andriy Myachykov, PhD in Psychology, Senior Lecturer, De- Oleg Melnikov, Doctor of Science in Pedagogy, Belarusian State
partment of Psychology, Faculty of Health and Life Sciences, University, Belarus
Northumbria University, Northumberland Building, Newcastle
upon Tyne, United Kingdom Riskeldy Turgunbayev, CSc in Physics and Mathematics, asso-
ciated professor, head of the Department of Mathematical Analy-
Edvard Ayvazyan, Doctor of Science in Pedagogy, National sis, Dean of the Faculty of Physics and Mathematics of the Tash-
Institute of Education, Yerevan, Armenia kent State edagogical University, Uzbekistan
Ferenc Ihász, PhD in Sport Science, Apáczai Csere János Faculty Roza Uteeva, Doctor of Science in Pedagogy, Head of the De-
of the Universityof West Hungary partment of Algebra and Geometry, Togliatti StateUniversity,
Russia
Ireneusz Pyrzyk, Doctor of Science in Pedagogy, Dean of Facul-
ty of Pedagogical Sciences, University of Humanities and Eco- Seda K. Gasparyan, Doctor of Science in Philology, Department
nomics in Włocławek, Poland of English Philology, Professor and Chair, Yerevan State Univer-
Irina Malova, Doctor of Science in Pedagogy, Head of Depart- sity, Armenia
ment of methodology of teaching mathematics andinformation Svitlana A. Zhabotynska, Doctor of Science in Philology, De-
technology, Bryansk State University named after Academician partment of English Philolgy of Bohdan Khmelnitsky National,
IG Petrovskii, Russia University of Cherkasy, Ukraine
Irina S. Shevchenko, Doctor of Science in Philology, Depart- Tatyana Prokhorova, Doctor of Science in Pedagogy, Professor
ment of ESP and Translation, V.N. Karazin Kharkiv National of Psychology, Department chair of pedagogics andsubject tech-
University, Ukraine nologies, Astrakhan state university, Russia
Kosta Garow, PhD in Pedagogy, associated professor, Plovdiv Tetiana Hranchak, Doctor of Science Social Communication,
University „Paisii Hilendarski”, Bulgaria Head of department of political analysis of the Vernadsky Natio-
nal Library of Ukraine
László Kótis, PhD in Physics, Research Centre for Natural Sci-
ences, Hungary, Budapest Valentina Orlova, Doctor of Science in Economics, Ivano-
Larysa Klymanska, Doctor of Political Sciences, associated Frankivsk National Technical University of Oil and Gas, Ukraine
professor, Head of the Department of Sociology and Social Work, Vasil Milloushev, Doctor of Science in Pedagogy, professor of
Lviv Polytechnic National University, Ukraine Departament of Mathematics and Informatics, Plovdiv University
„Paisii Hilendarski”, Plovdiv, Bulgaria
Liudmyla Sokurianska, Doctor of Science in Sociology, Prof.
habil., Head of Department of Sociology, V.N. Karazin Kharkiv Veselin Kostov Vasilev, Doctor of Psychology, Professor
National University and Head of the department of Psychology Plovdiv University
Marian Wloshinskі, Doctor of Science in Pedagogy, Faculty of „Paisii Hilendarski”, Bulgaria
Pedagogical Sciences, University of Humanities and Economics Vladimir I. Karasik, Doctor of Science in Philology, Department
in Włocławek, Poland of English Philology, Professor and Chair, Volgograd State Peda-
gogical University, Russia
Melinda Nagy, PhD in Biology, associated professor, Department
of Biology, J. Selye University in Komarno, Slovakia Volodimir Lizogub, Doctor of Science in Biology, Head of the
department of anatomy and physiology of humans andanimals,
Alexander Perekhrest, Doctor of Science in History, Prof. habil.,
Bohdan Khmelnitsky National University of Cherkasy, Ukraine
Bohdan Khmelnitsky National University of Cherkasy, Ukraine
Zinaida A. Kharitonchik, Doctor of Science in Philology, De-
Nikolai N. Boldyrev, Doctor of Science in Philology, Professor
partment of General Linguistics, Minsk State LinguisticUniversi-
and Vice-Rector in Science, G.R. Derzhavin State University in
ty, Belarus
Tambov, Russia
Zoltán Poór, CSc in Language Pedagogy, Head of Institute of
Oleksii Marchenko, Doctor of Science in Philosophy, Head of
Pedagogy, Apáczai Csere János Faculty of the Universityof West
the Department of Philosophy and Religious Studies, Bohdan
Hungary
Khmelnitsky National University of Cherkasy, Ukraine
Olga Sannikova, Doctor of Science in Psychology, professor,
Head of the department of general and differential psychology,
South Ukrainian National Pedagogical University named after
K.D. Ushynsky, Odesa, Ukraine
Managing editor:
Barkáts N.
© EDITOR AND AUTHORS OF INDIVIDUAL ARTICLES

The journal is published by the support of Society for Cultural and Scientific Progress in Central and Eastern Europe
BUDAPEST, 2015
Statement:
By submitting a manuscript to this journal, each author explicitly confirms that the manuscript
meets the highest ethical standards for authors and coauthors. Each author acknowledges that fabrication
of data is an egregious departure from the expected norms of scientific conduct, as is the selective
reporting of data with the intent to mislead or deceive, as well as the theft of data or research
results from others. By acknowledging these facts each author takes personal responsibility for the
accuracy, credibility and authenticity of research results described in their manuscripts. All the articles
are published in author's edition.
The journal is listed and indexed in:

INDEX COPERNICUS: ICV 2014: 70.95
GLOBAL IMPACT FACTOR 2013: 0.545; 2014: 0.676;
2015: 0.787
INNO SPACE SCIENTIFIC JOURNAL IMPACT FACTOR: 2013: 2.642; 2014: 4,685
ISI (INTERNATIONAL SCIENTIFIC INDEXING) IMPACT FACTOR: 2013: 0.465; 2014: 1.215
DIRECTORY OF RESEARCH JOURNAL INDEXING
ULRICHS WEB GLOBAL SERIALS DIRECTORY
UNION OF INTERNATIONAL ASSOCIATIONS YEARBOOK
SCRIBD
ACADEMIA.EDU
GOOGLE SCHOLAR
CONTENT
PEDAGOGY……........……….……………...…...………………………………………………………... 7
Особенности формирования среднего технического образования в Екатеринославской губернии в
конце XIX – начале ХХ века
М. О. Бабенко……........……….……………...…...……………………………………………………….. 7
Формування фонетичного компоненту мовленнєвої діяльності дітей дошкільного віку в онтогенезі
І. М. Брушневська……....…….……………...…...………………………………………………………... 11
Здобутки та перспективи діяльності осередків гендерної освіти у вищих навчальних закладах
України
Н. В. Байдюк……........……….……………...…...………………………………………………………... 15
Використання інтернет-сервісів за методом інтервального повторення для навчання японської
мови студентів мовних ВНЗ України у межах моделі змішаного навчання
Т. С. Дибська……........……….……………...…...………………………………………………………... 19
Мовна особистість як актуальний об’єкт дослідження в сучасній лінгводидактиці
О. Є. Гриджук……........……….……………...…...………………………………………………………. 24
Методичні особливості формування вмінь самостійної роботи учнів з підручником фізичної
географії
Н. В. Кріт…….......……….……………...…...………………………………………………………......... 28
Валеологічна складова освітньої політики сучасної України
Є. В. Кучерган……........……….……………...…...………………………………………………………. 34
The teaching techniques of professional linguistic competence formation of future physicians by means
of criterion-referenced assessment
V. S. Kushnir……........……….……………...…...……………………………………………………….... 38
Стан вихованості моральної відповідальності студентів вищих педагогічних навчальних закладів
І. В. Ратинська……......……….……………...…...………………………………………………………. 41
Сутність і зміст поняття «спортивно-оздоровча діяльність»
Н. М. Винник……........……….……………...…...……………………………………………………….. 45
Значення педагогічних умов у процесі самовдосконалення майбутніх менеджерів туризму в
позааудиторній діяльності
Р. П. Загнибіда……........……….……………...…...……………………………………………………… 49
PSYCHOLOGY……........……….…………….....………………………………………………………... 54
Monetary Attitudes: Peculiarities among Different Religious Groups
O. S. Ausheva……........……….……………...…...………………………………………………………... 54
Розвиток ідентичності прийомної дитини: практика психологічної допомоги
Т. В. Демірджі……........……….…………...…...………………………………………………………... 58
Емоційно-вольовий аспект мотиваційної спрямованості менеджера на ефективну діяльність
Н. О. Герасименко……........………………...…...………………………………………………………... 61
Методичні підходи до вивчення професійно-психологічної культури майбутніх соціальних
працівників
В. М. Гусак……........……….……………...…...………………………………………………………... 66
The psychodiagnostic approach to psychosomatic students health safety

O. V. Korniyenko……...……….……………...…...………………………………………………………... 70
Структурно-функціональна модель рефлексивного досвіду особистості
О. В. Савченко…….....……….……………...…...………………………………………………………... 75
Особливості асертивності в осіб схильних до переживання образи
Н. В. Свертілова……........………………...…...………………………………………………………... 80
PEDAGOGY
Особенности формирования среднего технического образования в

Екатеринославской губернии в конце XIX – начале ХХ века
М. О. Бабенко
Донецкий национальный технический университет, г. Донецк, Украина
Paper received 18.04.2016; Revised 25.04.2016; Accepted for publication 01.05.2016.

Аннотация. Усовершенствование образовательных технологий высшей технической школы нуждается в изучении историко-
педагогического опыта становления технического образования с учетом достижений и недостатков организационно-учебных
процессов. Развитие среднего технического образования на территории Екатеринославской губернии в конце ХІХ – начале ХХ
столетия имеет ряд особенностей, сформированных под влиянием историко-политических и социально-экономических
факторов, исследованию которых и посвящена данная статья.
Ключевые слова: история педагогики, профессиональное образование, среднее техническое образование, ремесленное
училище, промышленное училище, специалист среднего звена, съезд промышленников.
Введение. Для регионов с развитой индустрией период 60-х – 70-х годов ХХ в. и представлена рабо-
особенно актуальным является вопрос обеспечения тами А. Н. Веселова, М. П. Соловьева, Н. А. Яценко,
кадрами именно технических отраслей промышлен- А. Л. Хромовой, Т. В. Ивченко. Наибольшие достиже-
ности. Исследование и анализ развития системы сред- ния советской историографии в 1980-1991 гг. вопло-
него технического образования является важным тились в фундаментальных монографиях В. И. Оноп-
условием актуализации идей, накопленных за время риенко, Т. А. Щербаня и Е. П. Степанович, где отра-
существования данной системы, что способствует жены проблемы технического образования той части
возрождению национальной педагогической школы. Украины, которая входила в состав Российской
Украинское среднее техническое образование как империи. Начало 90-х годов ознаменовалось перехо-
самостоятельная составляющая профессионального дом Украины на курс развития независимого государ-
образования начинает выделяться во второй половине ства. Тематика научно-педагогических исследований
XIX в. Социально-политические условия развития го- стала развиваться в направлении дальнейшей детали-
сударства в пореформенный период (60-е годы XIX зации отдельных аспектов образования. Вопрос под-
в.) вызвали интенсивное развитие промышленности, готовки рабочих кадров в конце XIX – начале ХХ в.
что не могло не отразиться на потребности в квалифи- рассмотрен в научно-педагогических работах
цированных кадрах различной степени профессио- И. Л. Ликарчука, Г. В. Бондаренко. Вопросу развития
нальной подготовки. высшего технического образования посвящены труды
В конце XIX – начале ХХ в. Екатеринославская И. В. Федосовой, С. Н. Ховрича, А. А. Вороха.
губерния являлась одним из важнейших промышлен- Развитию образования на территории, принадле-
ных районов Российской империи, что в значительной жавшей Екатеринославской губернии, посвящены
степени повлияло на процесс становления промыш- труды А. А. Белецкого, Л. Б. Лихачевой, С. М. Нес-
ленного образования. При выявлении особенностей терцовой, Н. А. Романоф, Т. П. Медведовской. Значи-
процессов развития среднего технического образова- тельный вклад в формирование историографии по
ния Екатеринославщины необходимо также принять проблеме развития образования в восточной части
во внимание и влияние социальных, экономических и Украины внес В. С. Курило, в исследованиях которо-
политических факторов развития государства. го предложен критериально-комплексный подход к
Исследование и анализ развития системы среднего анализу процессов развития системы образования и
технического образования на территории Екатерино- педагогической мысли региона, предоставлена перио-
славской губернии в конце XIX – начале ХХ в. поспо- дизация данных процессов. Также существует ряд
собствует выявлению характерных черт историчес- исторических исследований, связанных с развитием
кого процесса и формированию единой концепции технического образования в Екатеринославской
развития региональной системы подготовки специа- губернии авторов П. А. Чорнобая, И. В. Богинской,
листов среднего звена на современном этапе. Ю. П. Кострицы.
Краткий обзор публикаций по теме. Впервые Как видим, вопрос подготовки промышленных
научное обоснование процесса развития технического кадров среднего звена в Екатеринославской губернии
образования встречается в трудах российских ученых фактически оставался за пределами исследователь-
конца XІX – начала XX в. И. А. Анопова, И. М. Мак- ского внимания. Поэтому научный интерес к истори-
сина, А. Г. Небольсина. В советское время появились ческому опыту развития среднего технического обра-
работы В. Я. Струминского и Н. А. Константинова, зования Екатеринославщины во второй половине XIX
которые впоследствии были переизданы и дополнены, – начале ХХ века является обоснованным.
в том числе и некоторым материалом по истории Цель. Целью статьи является выявление особен-
образования в Донбассе. ностей формирования процесса подготовки промыш-
Значительная часть историко-педагогических ленных специалистов среднего звена на территории
исследований, освещающих развитие профессио- Екатеринославской губернии в исследуемый период.
нально-технического образования, приходится на
7
Материалы и методы. В исследованиях историко- дений осуществлялось из различных источников:

педагогических процессов с целью анализа архивных Лисичанская штейгерская школа содержалась за счет
материалов, нормативных документов образователь- государственной казны, горное училище
ных структур и педагогических изданий исследуе- им. С. С. Полякова – за счет личных средств
мого периода использовался метод обобщения и председателя Попечительского совета училища. С
интерпретации. При исследованиях процессов особен- 1874 по 1917 гг. Лисичанская школа выпустила 705
ностей формирования системы среднего технического хорошо подготовленных штейгеров, Горловское
образования в регионе использовались системно- горное училище с 1881 по 1914 гг. подготовило 1134
исторический и сравнительно-исторический методы. штейгера. Кроме этого, в Горловском училище
Результаты и их обсуждение. Екатеринославская выпускались машинисты и десятники строительного
губерния к концу ХIX века с точки зрения современ- дела. Но считалось, что подготовка в училищах не
ного административно-географического разграниче- соответствует уровню среднего образования, поэтому
ния занимала территорию Днепропетровской, части особого права на продолжение обучения в
Запорожской, Донецкой и Луганской областей совре- технических высших учебных заведениях выпускни-
менной Украины. До 60-х годов XIX в. это был кам школы не предоставлялось.
аграрный регион по причине благоприятных природ- Значительное влияние на развитие горнотехничес-
ных условий. Однако в историко-статистических ис- кого образования оказали результаты работы съездов
точниках указано, что Славяносербский и Бахмутский горнопромышленников Юга России. Съезды контро-
уезды богаты залежами каменного угля, но развитию лировали как качество подготовки специалистов, так
промышленности препятствует недостаточное разви- и материальное состояние горнотехнических учебных
тие путей сообщения [1, с. 190]. заведений. Начиная с 1905 г., на съездах горнопро-
Зарождение промышленности исследуемого регио- мышленников юга России актуальным стал вопрос о
на началось в Славяносербском уезде, где в конце закрытии горного училища им. С. С. Полякова по
XVIII в. успешно работал Луганский чугунолитейный причине тяжелого финансового положения. Но, беря
завод. Вокруг него и образовалось поселение про- во внимание важность работы училища, Общество
мышленников, ставшее позднее городом Луганском. Южнорусской каменноугольной промышленности
В соответствии с запросами развивающейся промыш- выделяло средства на дальнейшее его содержание [3].
ленности, благодаря руководству завода, были откры- Также неоднократно рассматривалась необходимость
ты горные начальные школы: первая, в 1823 г. – в преобразования Лисичанской штейгерской школы в
Луганске, в 1836 г. – в Лисичанске, в 1839 г. – в среднее учебное заведение. Так, в 1903 г. горным
Третьей Роте и Каменном Броде. Также в 1839 г. были инженером, членом Совета Съезда Н. Ф. фон Дитма-
основаны в Луганске – горнозаводское, а в Лисичан- ром был создан и представлен проект преобразования
ске – горное училище [2, с. 50], просуществовавшие Лисичанской школы по типу Уральского технического
до отмены крепостного права. училища [4]. Однако вышеуказанным проектам не суж-
После отмены крепостного права в 1861 г. нача- дено было осуществиться по причине острой нехватки
лись существенные экономические изменения, соз- средств и нестабильной политической ситуации.
давшие условия для развития производственных сил и Решение проблемы по обеспечению профессио-
перехода к капиталистическому способу производ- нальными кадрами интенсивно расстраивающейся
ства. Интенсивная индустриализация края вызвала сети железных дорог взяло на себя Министерство пу-
потребности в обеспечении промышленных предпри- тей сообщения (МПС). Структуру и программы
ятий специалистами среднего звена, что потребовало железнодорожных училищ МПС утвердило 24 августа
реорганизации системы технического образования. 1879 г., хотя первое техническое железнодорожное
Поскольку Екатеринославская губерния входила в училище было открыто в Ельце еще 1869 г. Всего до
состав Российской империи, то развитие образования 1880 г. на территории Российского государства было
осуществлялось одновременно с развитием россий- открыто 37 таких училищ, из них 4 – в Украине (в
ской государственной образовательной системы. Од- Харькове, Киеве, Одессе, Кременчуге). Делопроиз-
нако пореформенный период (60 – 70-е годы XIX в.) водством по всем железнодорожным училищам до
характеризуется пассивной позицией государства в 1871 г. занимался Департамент железных дорог, позд-
отношении задачи подготовки промышленных спе- нее – Департамент общих дел, а с 1880 г. – Канцеля-
циалистов. Поэтому формирование среднего техни- рия Министра путей сообщения. С целью упорядоче-
ческого образования в эти годы осуществлялось по ния процесса работы с училищами при Министерстве
инициативе отдельных отраслевых ведомств и под путей сообщения в 1886 г. был учрежден Учебный
влиянием заинтересованной в развитии промышлен- отдел. Для содержания училищ был создан специаль-
ности общественности. ный фонд, формировавшийся из сбора в размере
Так, необходимость обеспечения горнодобываю- 15 руб. с каждой версты из валового дохода железно-
щей промышленности такими квалифицированными дорожных обществ [5].
кадрами как штейгеры, маркшейдеры, машинисты, На территории Екатеринославской губернии в
смотрители по специальным горным работам способ- 1881 г. было открыто Донецкое техническое железно-
ствовала открытию в 70-х гг. XIX в. на территории дорожное училище в Луганске. В самом же Екатери-
Бахмутского уезда двух учебных заведений: в 1873 г. нославе железнодорожное училище было основано
– Лисичанской штейгерской школы; в 1878 г. – только в 1902 г. Железнодорожные учебные заведе-
Горного училища им. С.С. Полякова при станции ния были устроены по установленным для них типам
Горловской. Финансирование горных учебных заве- низших специальных заведений, выпускники получа-
8
ли право занимать низшие технические должности на Александровское среднее механико-техническое

железной дороге, среди которых значились: училище было первым в Украине средним техничес-
должность помощника паровозного машиниста, ким заведением, готовившим техников-механиков для
машиниста, артельного старосты (при ремонте дорог), промышленных предприятий, и считалось одним из
дорожного мастера и смотрителя зданий, десятника лучших в Российской империи и Европе. Юноши,
при строительстве и др. [6, с. 24–26]. закончившие училище, получали звание техника.
К началу 80-х годов XIX в. сложилась ситуация Также им предоставлялось право на личное почетное
необходимости упорядочения профессиональных гражданство, а также право на поступление в высшее
учебных заведений в определенную систему, что спо- техническое училище по соответствующей специаль-
собствовало выявлению первых признаков заинте- ности. Выпускники низшей слесарной ремесленной
ресованности государства к развитию средней и школы, работающей при училище, удостаивались зва-
низшей ступеней промышленного образования [7]. В ния подмастерья по слесарно-токарному делу.
1884 г. был обнародован проект «Общего нормаль- Интенсивное развитие металлургической промыш-
ного плана промышленного образования в России», ленности в конце ХІХ в. на территории Екатерино-
который стал базовым в деятельности государства по славской губернии способствовало формированию
подготовке технических специалистов для нужд города Мариуполя как крупного промышленный
отечественной промышленности. С целью реализации центр с двумя металлургическими заводами-гиган-
Плана промышленного образования Министерством тами – «Никополь» и «Русский Провиданс». Заводы
просвещения был разработан ряд законодательных нуждались в квалифицированной рабочей силе.
актов, среди которых необходимо выделить «Основ- Поэтому 11 сентября 1899 г. на экстренном заседании
ные положения о промышленных училищах», высо- Мариупольской городской думы было принято
чайше утвержденные 7 марта 1888 г., согласно кото- решение о «выделении бесплатного участка земли под
рым определялись три типа училищ: средние, низшие застройку здания для низшего механико-технического
технические и ремесленные. училища». Государственный Совет Российской импе-
Весной 1889 г. было намечено 31 населенный рии постановил открыть Мариупольское низшее
пункт в разных местностях империи для основания 40 механико-техническое училище с 1 июля 1890 г., но
профессиональных заведений (7 – средних, 15 – низ- по причине дефицита бюджета император Николай II
ших, 18 – ремесленных). В Екатеринославской губер- позволил отсрочку открытия училища до 1901 г.
нии было запланировано только одно низшее учили- Училище состояло из трех основных классов, в
ще – в Екатеринославе. Однако за первые пять лет которых велась подготовка техников по холодной
реорганизации промышленного образования успехи в обработке металлов и чертежников, срок обучения
практических достижениях по открытию училищ составлял 3 года. В 1902 г. при Мариупольском низ-
были незначительны, что объяснялось акцентирова- шем училище была открыта ремесленная школа,
нием внимания Министерства народного просвеще- выпускающая подмастерьев. В 1915 г. училище было
ния на юридическом и методическом обеспечении реорганизовано в среднее механико-техническое учи-
учебной деятельности: создании уставов, разработке лище, срок обучения был увеличен до четырёх лет, а
учебных планов, программ, составлении примерных его выпускники получили право на поступление в
планов для построения промышленных училищ, смет высшие технические учебные заведения [10].
на их построение и оборудование [8]. Выводы. Конец ХІХ – начало ХХ века в истории
Рассматривая вопрос становления среднего техни- социально-экономического развития Екатеринослав-
ческого образования, нельзя не отметить роль земских ской губернии стал периодом стремительного разви-
учреждений. Так, идея основания технического учеб- тия промышленности, что потребовало привлечения
ного заведения в Александровске (с 1921 г. – Запо- все большего количества квалифицированных техни-
рожье) была инициирована уездным земством, члены ческих кадров. Наиболее востребованными были спе-
которого на протяжении периода с 1867 по 1873 гг. циалисты среднего звена, обладающие достаточным
вносили средства в ежегодную смету по 4000 руб. и уровнем теоретических знаний и имеющие хорошую
неоднократно обращались в правительство. В 1895 г. практическую подготовку. Необходимость решения
по предложению попечителя Одесского учебного данной проблемы стала толчком к развитию системы
округа Х.П. Сольского местные общественные учреж- среднего профессионального образования. Проведен-
дения поддержали идею создания в городе среднего ные исследования дают основания выявить следую-
технического училища. А 5 октября 1895 г. городская щие особенности процесса становления среднего
Дума на экстренном заседании в присутствии управ- технического образования Екатеринославщины в
ляющего отделом промышленных училищ И. А. Ано- исследуемый период: открытие училищ осуществля-
пова одобрила ходатайство о создании в Александ- лось по различным профессиональным направлениям,
ровске среднего семиклассного технического учили- что обуславливалось одновременным развитием
ща. В 1899 г. по представлению Министерства народ- горнодобывающей, машиностроительной, металлур-
ного образования вопрос об основании в Александ- гической, строительной, электромеханической отрас-
ровске среднего семиклассного технического учили- лей промышленности; географическое положение
ща с низшей ремесленной школой при нем прошел технических училищ определялось близостью к дей-
через Государственный Совет, а 29 марта 1899 г. ствующим промышленным предприятиям; инициа-
императором было утверждено решение об основании тива по основанию училищ и их материальная под-
учебного заведения [9]. держка в большей степени принадлежали отраслевым
9
министерствам, общественным организациям, про- Екатеринославской губернии было обусловлено

мышленным обществам, частным лицам. потребностями развивающейся промышленности и
Таким образом, развитие среднего технического носило общественно-государственный характер.
образования в конце ХІХ – начале ХХ в. на территории
ЛИТЕРАТУРА
1. Павлович В. Материалы для географии и статистики 6. Учебное дѣло на Екатерининской желѣзной дорогѣ,
России, собранные офицерами генерального штаба. 1905. – 50 с.
Екатеринославская губерния. – СПб. : Типография 7. Днепров Э.Д. Российское образование в ХІХ – начале
департамента генерального штаба, 1862. – 355 с. ХХ века. Том 1. Политическая история Российского
2. Курило В.С. Образование в Донбассе (ХІХ – образования / Эдуард Дмитриевич Днепров. –
начало ХХ вв.) / В.С. Курило, В.И. Подов − Луганск : М. : Мариос, 2011. – 648 с.
ЛГПУ, 1999. – 111 с. 8. О промышленных училищах (26-го июня 1889 г.) //
3. Труды ХХХ Съезда горнопромышленников юга России. Журнал министерства народного просвещения. – 1889. –
Доклад горного инженера А.Г. Алексеева по 13-му №265. – С. 56–80.
вопросу программы ХХХ съезда: о горном и 9. Запорізький державний технічний університет :
горнозаводском техническом образовании. – Харьков, історичний нарис (1900-2000) / О. Ф. Бічевой,
1906 г. – 27 с. Б. Ф. Гордєєв, М. В. Дєдков [та ін.] ; за ред.
4. Труды XXXVIII съезда горнопромышленников юга С. Б. Бєлікова [та ін.]. – Запоріжжя : Дике Поле,
России, 27-го ноября – 6-го декабря 1913 года. – Том І. : 2000 – 320 с.
Харьков, тип. Б. Бенгис, 1914 г. – 701 с. 10. Маркова Н.П. Краткая история профессионально-
5. Краткий исторический очерк развития и деятельности технического образования в Украине и
Ведомства путей сообщения за сто лет его профессионально-технического училища №3
существования (1798-1898 гг.). – СПб. : Типография Мариуполя / Маркова Н.П. – Мариуполь, 2000. – 112 с.
Министерства Путей Сообщения, 1898. – 274 с.
REFERENCES
1. Pavlovich V. Materials for Russia Geography and Statistics existence (1798-1898). – Saint Petersburg : Ministries of
collected by General Staff officers. Ekaterinoslav Gubernia. Railways typography, 1898. – 274 p.
Saint Petersburg : Tipografiya departamenta general'nogo 6. Studying at the Ekaterinoslav railway, 1905. – 50 p.
shtaba, 1862. – 355 p. 7. Dneprov E.D. Russian education at the XIX - early XX
2. Kurylo V. S. Education at Donbas (XIX – beginning of the century. The volume 1. The political history of Russian
XX centuries) / Kurylo V. S., Podov V. Y. – Lughansk : education / Eduard Dmitrievich Dneprov. – M. : Marios,
LGPU, 1999 – 111p. 2011. – 648 p.
3. Proceedings of the XXX Southern Russian Mining Congress. 8. About Industrial School (26 June 1889) // Journal of the
Report of mining engineer A.G. Alexeyev by the 13th issue educational ministry. – 1889. – №265. – P. 56–80.
of the XXX Congress program: about mining and 9. Zaporizhzhya National Technical University : historical
metallurgical technical education 1914. – Khar'kov, 1906. – 27 p. Review (1900-2000) / Bіchevoy O. F., Gordeev B. F.,
4. Proceedings of the XXXVIII Southern Russian Mining Dedkov M. V. [et al.]. – Zaporizhia : Dike Pole, 2000 –
Congress, November 27 – December 6, 1913. – Khar'kov: 320 p.
B. Bengises typography, 1914. – 701 p. 10. Markova N. P. Brief history of professional vocational
5. A short historical essay about the development and activity education in Ukraine and Mariupol vocational school №3. /
of the Office of communications for the hundred years of its Markova N. P. – Mariupol, 2000. – 112 c.
Special features of secondary technical education’s formation in the Ekaterinoslav Gubernia at the end of XIX – the
beginning of XX century
Babenko M. O.
Abstract. This article reveals special features of secondary technical education’s formation in the Ekaterinoslav Gubernia during the
late XIX – early XX centuries. The second half of the XIX century characterized by reforms in political and social life of the Russian
Empire. It has led to quick development of industry. That is why technical education started developing A big role in organization of
industrial education was played by representatives of society. The process of industrial educational formation at the end of XIX –
beginning of XX centuries had a socially-governmental character.
Keywords: history of pedagogy, professional education, secondary technical education, industrial school, vocational school, mid-
level professionals, technical society, technical elite, Congress of Industrialists.
10
Формування фонетичного компоненту мовленнєвої діяльності дітей

дошкільного віку в онтогенезі
І. М. Брушневська
Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки
*Corresponding author. E-mail: brush-ira@yandex.ru

Анотація. В статті автор акцентує увагу на важливості повноцінного розвитку мовлення дітей дошкільного віку,
зауважуючи, що він в процесі онтогенезу паралельно з фізичним і розумовим є показником загального розвитку малюка.
Розглядає дослідження фонетичної складової мовлення вченими різних галузей, обґрунтовує необхідність врахування
послідовності формування її компонентів. Аналізує передумови, необхідні для своєчасного формування мовлення, етапи
становлення окремих складових фонетичного компоненту мовленнєвої діяльності дошкільників за умов звичайного
онтогенезу.
Ключові слова: мовленнєва діяльність, онтогенез, фонетика, дошкільники, артикуляція, звуки.
Мовленнєва діяльність здійснює домінуючий вплив конін, М. Жинкін, Р. Левіна, О. Леонтьєв, О. Лурія,
на формування у дітей дошкільного віку багатьох М. Швачкін), педагогіки (М. Кольцова, Г. Ляміна,
соціально значимих функцій, зокрема комунікативної, О. Максаков, М. Фомічова та ін.), лінгвістики (В. Бель-
регулятивної, плануючої, контролюючої. Мовленням тюков, О. Гвоздєв).
опосередковані різні види діяльності дитини як на Загальновизнаним є факт, що дитина не має вродже-
ранніх етапах розвитку, так і на більш пізніх. Тому на ної здатності до безпосереднього акту комунікації. Мов-
сучасному етапі розвитку дошкільної педагогіки особ- лення – це набута внаслідок наслідування можливість
ливої ваги набувають питання вивчення становлення відтворювати артикуляційні позиції у поєднанні з голосо-
основних складових мовленнєвої діяльності дітей з утворювальною функцією організму малюка. Розвиток
урахуванням новітніх наукових даних про психолінг- мови дитини в процесі онтогенезу паралельно з фізичним
вістичну структуру мовленнєвої діяльності, її психо- і розумовим є показником її загального розвитку.
логічні механізми. Мовлення дитини розвивається в процесі онтоге-
Мовлення дитини не є чимсь вродженим, його ста- незу (індивідуального розвитку організму від моменту
новлення та формування відбувається в перші роки народження до кінця життя) паралельно з фізичним і
життя. Сприймання і розуміння мовлення оточуючих, розумовим, є показником загального психофізичного
вираження власних бажань, думок, спілкування з розвитку. Засвоєння малюком рідного мовлення від-
дорослими та однолітками – усе це активно вводить бувається з суворо визначеною закономірністю та
дитину в життя, збагачує мислення, сприяє інтелекту- характеризується рядом рис, загальних для всіх дітей.
альному розвитку і формуванню гармонічно розви- Онтогенетичний розвиток рухової, перцептивної
неної особистості. Мовлення кожної дитини має свої системи і мовлення зумовлює поступове виникнення
індивідуальні особливості, які засвідчують її непов- таких новоутворень першого року життя як сидіння,
торність, умови розвитку, середовище, в якому вона прямостояння, прямоходіння, гуління, лепету, перших
перебуває, культуру спілкування в родині тощо. Але слів, що є передумовою подальшого повноцінного
разом з тим розвиток кожного малюка проходить психічного розвитку. Тісний взаємозв’язок рухової та
спільні для всіх етапи формування, становлення та мовленнєвої системи породжує маніпулятивні дії як
розвитку мовленнєвої діяльності. Це, зокрема, стосу- витоки формування предметних дій. Руховий і пер-
ється фонологічної, фонетичної, лексичної, граматич- цептивний розвиток дитини відбувається виключно за
ної системи, розвитку зв’язного мовлення. умови спілкування з дорослим. Тому в ранньому
Мета статті – проаналізувати процес онтогенезу немовному періоді для повноцінного психофізичного
фонетичної складової мовленнєвої діяльності дітей і мовленнєвого розвитку обов’язковим є спілкування з
дошкільного віку за умов звичайного розвитку. дорослими.
Аналіз наукових джерел засвідчив, що питанням У перші місяці життя артикуляційний апарат не-
становлення мовлення дитини в ранньому онтогенезі мовляти ще не пристосований до процесу звукоутво-
за умов звичайного розвитку приділяли увагу вчені рення. Для цього повинні бути сформованими ключо-
(В. Бельтюков, О. Гвоздєв, Д. Ельконін, О. Лєонтьєв, ві передумови. Насамперед відбувається інтенсивне
Г. Розенгард-Пупко, Н. Швачкін та ін.), які з різних тренування органів артикуляції в процесі плачу
позицій розглядали і визначали етапи мовленнєвого дитини, прийому їжі, емоційного реагування на кон-
розвитку, детально описали становлення мовлення у такт із оточуючими. Дослідження науковців (Є. Архи-
дітей. У дослідженнях фахівців з лінгвістики дитячого пової, О. Вінарської та інших) засвідчили, що в проце-
мовлення визначена основна послідовність його фор- сі грудного вигодовування у дітей формуються пере-
мування: від стадії белькотіння до семи-дев'яти років думови до вимови голосних (-а-, -о-, -у-), губно-
(О. Гвоздєв, Н. Лепская, С. Цейтлін, А. Шахнарович). губних (-б-, -п-, -м-), губно-зубних (-в-, -ф-) перед-
Питання онтогенезу фонетичної складової мовлен- ньоязикових (-і-, -т-, -п'-, -д'-) звуків. Цьому сприяє
ня була предметом дослідження вчених різних галу- набуття органами артикуляції певного положення в
зей: фізіології (О. Іванов-Смоленський, М. Красногор- процесі смоктання, активні рухи при цьому кінчика
ський, І. Павлов), психології (Л. Виготський, Д. Ель- язика і губ [2, с. 47].
11
У період формування навички пити рідину із чаш- У дослідженнях становлення мовленнєвої діяльнос-
ки відбувається довільна підготовка органів артикуля- ті Р. Левіної визначено п’ять етапів розвитку усвідом-
ції до вимови голосних (-е-, -и-, -і-) та задньоязикових лення дитиною звукової системи рідної мови:
(-г-, -л-, -к-, -г'-) звуків. Це пов’язано із фізіологіч- - дофонематична стадія (повна відсутність дифе-
ними рухами ковтання, розслаблення та активізації ренціації звуків, розуміння мовлення взагалі та актив-
м’язів кореня язика і усього піднебінно-глоткового ного мовлення самої дитини);
комплексу. В цей період у дітей формується вміння - виникнення розрізнення більш далеких фонем,
контролювати та узгоджувати діяльність усіх органів , але відсутність диференціації близьких. На цій стадії
що складають даний комплекс. дитина не розрізняє правильну і неправильну вимову
Наступним важливим моментом є навчання малюка інших людей, не акцентує увагу і на власній непра-
їсти з ложки – ця складна фізіологічна діяльність вильній звуковимові;
можлива лише при узгодженості рухів усіх м’язів - дитина впізнає і диференціює правильну і непра-
язика. В результаті формується готовність артикуля- вильну вимову слів, чує звуки мови відповідно до фо-
ційного апарату до вимови найскладніших фонем (-с-, нематичних ознак. Власне мовлення ще не точне, але
-з-, -ц-, -дз-, -ш-, -ж-, -ч-, -дж-, -й-, -л-, -р-). Всі ці дії є з’являються проміжні між звуками, які вимовляє ди-
результатом наслідування артикульованого мовлення, тина і дорослий, власні фонеми;
жування, міміки дорослих. - активне мовлення дитини набуває майже правиль-
Розвиток фонологічної складової мовлення дитини ного звучання, хоча подекуди наявні спотворення та
у перші місяці життя відбувається під впливом перекручування, зумовлені недосконалістю мовної
емоційного спілкування з близькими оточуючими. Са- свідомості;
ме тому перші звукокомплекси малюка наслідують - завершується процес фонематичного розвитку,
мелодійне та інтонаційне забарвлення мовлення до- дитина чує і вимовляє правильно, сформовані тонкі і
рослих. Це підтверджують дані досліджень науковців диференційовані звукові образи слів і окремих звуків.
О. Вінарської, Д. Ельконіна, Л. Журби, Є. Мастюкової Перші три етапи усвідомлення дитиною звукової
та інших. Зміна емоційного забарвлення мовлення системи проходять у ранньому дитинстві, два остан-
відбувається внаслідок розширення кола людей, з ніх – у дошкільні роки.
якими спілкується і яких наслідує дитина. Потужним Для формування фонетичної сторони дитячого
стимулом для розвитку емоційності звукокомплексів мовлення характерним є те, що дитина спочатку
немовляти слугує необхідність у задоволенні її оволодіває відтворенням загальної звуко-складової
потреб. Тому в цей період (від народження до 2-3 мі- структури слова і тільки потім - точною вимовою
сяців) розрізняють крик незадоволення і гуління емо- звуків, які його складають. Поява звуків у мовленні
ційного комфорту. дитини має певну онтогенетичну послідовність, обу-
З поступовим розвитком пізнавально-комунікатив- мовлену періодами розвитку мовно-рухового та
ної активності у системі фонації дитини з’являються мовно-слухового аналізаторів. Розрізняють фонеми
нові, більш складні відтінки. Фаза дитячого гуління раннього, середнього і пізнього онтогенезу. Кожна
характеризується здебільшого емоційним забарвлен- група фонем засвоюється дитиною поступово, в
ням, але з переходом до періоду лепету у ньому залежності від особливостей сформованості перифе-
з’являється вокальне оформлення. В період з 5-6 мі- рійних органів артикуляції та дозрівання відділів
сяців і приблизно до 9-10 місяців дитячий лепет і підкірки та кори головного мозку.
псевдослова звучать з висхідною чи низхідною силою В. Бельтюковим сформовано принципи, за якими
в залежності від типу висловлювань дорослих, яких відбувається розвиток звукової сторони мовлення. Він
наслідує малюк. Після 12-14 місяців у мовленні вважає, що чотири основні елементи звукового складу
наявна інтонаційно та мелодійно оформлена фраза, до (голосні, губні, передньоязикові, задньоязикові), що
складу якої входить декілька аморфних або повно- разом складають базисну структуру, діти отримують
цінних слів. генетично. Інші фонеми з’являються в результаті нас-
На залежність розвитку процесу вимови звуків від лідування мовлення дорослих. Розвиток звукового
стану сформованості фонематичного сприймання вка- звучання мовлення дитини відбувається у вертикаль-
зують дослідження з проблеми лінгвістики (Л. Калми- ному та горизонтальному напрямках у кожному з
кова, М. Савченко, Є. Соботович, С. Цейтлін). В про- чотирьох елементів. На вертикальному шляху звуки
цесі оволодіння звуковою стороною мовлення важли- з’являються в результаті сформованості артикулятор-
вими є фактори, пов’язані з фонологічною системою них можливостей дитини. Горизонтальна ланка базу-
конкретної мови – довжина слова, його ритмічна ється на зовнішніх акустичних впливах, протистав-
структура, граматична категорія, наголошеність. Вони ленні звучань, утворенні диференційних ознак. Таким
впливають на розбірливість слів при сприйманні і чином формується «фонемне дерево», яке має чотири
подальшому відтворенні. Спочатку доступними для гілки і уособлює систему фонемної будови мовлення
розрізнення на слух є звуки, різні за інтенсивністю і дитини [1, с. 55].
частотністю звучання (6-8 місяців), потім – за узагаль- Науковці (О. Гвоздєв, О. Мастюкова, М. Швачкін
неними смисло-розрізнювальними ознаками ( після та ін.) вказують, що нормативне засвоєння звукової
1,5 року). Відповідно, первинно формуються уявлен- сторони мовлення відбувається у такій послідовності:
ня про звучання фонем, що відповідають власній  голосні [а], [о], [у];
звуковимові (з 2 до 4 років), а лише згодом – фоне-  приголосні [м], [п], [б];
матичні уявлення, що відповідають мовним нормам,  голосні [і], [е], [и];
сприйнятим з мовлення оточуючих ( з 4 років).  тверді приголосні [к], [г], [х];
12
 м’які приголосні [т′], [д′], [н′], [л′], [с′]; існують також індивідуальні можливості кожної дити-
 тверді приголосні [н], [д], [т], [ф], [в]; ни засвоювати певні групи звуків.
 напівпом’якшені приголосні [к’], [г’], [х’], Аналізуючи базові особливості процесу оволодіння
[ф’]; фонетичною стороною мовлення, сучасні науковці
 м’які приголосні [з′], [j]; (Л. Калмикова, М. Савченко, Л. Федоренко) особливо
 тверді приголосні [с], [з], [ч], [ш], [ж], [ц], акцентують увагу на вмінні дитиною керувати мов-
[дз], [дж]; леннєвими рухами. Вважається, що фонетичний ас-
 звукосполучення (шч); пект мовленнєвої діяльності є сформованим за наяв-
 тверді приголосні [л], [р]; ності у дитини здатності керувати м’язами мовлен-
нєвого апарату, координувати рухи периферійних
 м’який приголосний [р′].
органів мовлення. Цих вмінь повинно бути достатньо
Невід’ємною складовою повноцінного засвоєння
для того, щоб забезпечити правильну вимову звуків,
звукової системи рідної мови є розвиток фонематич-
складів, слів, речень у відповідності до результатів
ного слуху – здатності розрізняти звуки мовлення,
аналізу фонеми слуховим і кінестетичним відчуттям.
впізнавати їх. Паралельно з розвитком фонематичного
Сформованість фонетичної структури слова перед-
слуху у дитини формується фонетичний слух, тобто
бачає оволодіння кількістю і послідовністю звуків і
вміння сприймати та аналізувати складову структуру складів у слові, ритмом, наголосом, інтонацією
мовлення. Завдяки фонетичному слухові дитина впіз- (Н. Лепська, А. Маркова, А. Салахова та ін.). Природ-
нає фонему у різних фонетичних позиціях, виділяє з но, що відразу оволодіти повною складовою структу-
різних складових ланцюжків, у дошкільників фор- рою дитина не може, тому перші слова вона вимовляє
муються практичні звукові та морфологічні узагаль-
у вигляді наголошених складів.
нення. Фонетичний слух оцінює також спотворену ви-
У працях О. Гвоздєва, Ю. Рібцун [3, с. 80] визначе-
мову. Фонематичний і фонетичний слух разом форму-
но особливості оволодіння дитиною раннього віку
ють мовленнєвий слух, який визначає правильність складовою структурою слова:
почутого мовлення та контролює власне [4, с.76].
- першими засвоюються слова, що мають один
Цікавою є думка В. Бельтюкова про те, що послі- склад (дай, на) або два однаково наголошених склади,
довність формування навичок диференціації звуків на які повторюються (бо-бо, ам-ам);
слух не є тотожною з послідовністю становлення - в процесі вимови двохскладових слів зазвичай
звуків в онтогенезі. На слух найпершими розрізня-
залишається лише наголошений склад;
ються шиплячі та свистячі приголосні звуки, потім –
- у трискладових і більше словах зберігаються на-
тверді та м’які (причому тверді краще диференцію-
голошений і кінцевий склади;
ються, аніж м’які). Пізніше формується розрізнення
- наявні пропуски переднаголошених та післянаго-
на слух сонорних та шумних звуків, глухих і дзвінких,
лошених складів;
проривних і фрикативних. Як бачимо, ця послідов-
- при злитті приголосних звуків відбувається про-
ність абсолютно не відповідає поетапності становлен- пуск одного чи двох інших приголосних, в залежності
ня звукової системи у дітей дошкільного віку.
від артикуляційно-акустичних характеристик звуків.
Отже, основний шлях становлення фонетичної сто-
До закінчення 3 року життя дитина із звичайним
рони мовлення діти проходять у переддошкільний мовленнєвим розвитком повністю оволодіває структу-
період. До 4 років за умов звичайного онтогенезу рою чотирьохскладових слів.
практично закінчено засвоєння простіших звуків
Отже, формування фонетичного компоненту мов-
мовлення. Варто зазначити, що чітка вимова голосних
леннєвої діяльності дітей дошкільного віку в онто-
та найпростіших за артикуляцією приголосних сприяє генезі звичайного розвитку відбувається поетапно,
появі у дітей звуків, більш складних за артикуляцією.
згідно основних закономірностей появи звуків в мов-
Після 4 років можливе засвоєння складніших груп ленні дитини. Знання закономірностей звичайного
звуків – свистячих, шиплячих і сонорних. Принципо- розвитку мовлення дошкільника дає можливість вчас-
вими лишаються гендерні та особистісні особливості но помітити відхилення у його формуванні і якомога
оволодіння звукової системою – у хлопчиків звуки раніше надати йому профілактичну або корекційну
з’являються в цілому пізніше, аніж у дівчаток; допомогу.
ЛІТЕРАТУРА
1. Бельтюков В. И. Об усвоении детьми звуков речи // М. : Издательский дом «Нева», 2004. – С.59-121.
Просвещение, 1964. – с. 55–56. 4. Рібцун Ю. В. Методичні рекомендації щодо формування
2. Гаврилова Н.С. Порушення фонетичного боку мовлення фонетико-фонематичної складової експресивного
у дітей. Монографія. // Кам’янець-Подільський: ТОВ мовлення молодших дошкільників із ЗНМ // Український
«Друк-Сервіс», 2011. – 200с. логопедичний вісник : зб. наук. пр. – Вип. 1. – 2010. –
3. Гвоздев А.Н. Вопросы изучения детской речи. // С-Пб. С. 72–81.
REFERENCES
1. Beltyukov V. About the assimilation of speech sounds by Pb. Publishing house «Neva», 2004. – p.59-121.
children // M. : Education, 1964. – p. 55–56. 4. Ribtsun Y. Guidelines concerning the formation of phonetic
2. Gavrilova N. Deviation of phonetic speech in children. and phonemic component of younger preschoolers with RM
Monograph // Kamenets -Podolsky: Ltd. «Printing-Service», expressive speech // Ukrainian speech therapy announcer :
2011. – 200 p. Coll. Science. pr. –Vol. 1. – 2010. – p. 72–81.
3. Gvozdev A. The questions of children's speech studying // S-
13
Formation of phonemic speech component of preschool children in ontogeny

Brushnevska I.
Abstract. In the article, the author focuses on the importance of the full speech development of preschool children, noting that in the
process of ontogeny it is an indicator of the overall development of the baby along with physical and mental; considers the research
of speech phonetic component by scientists from different branches, justifies the necessity of taking into account the sequence of
formation of its components; analyzes the preconditions, which is necessary for the timely formation of speech, the stages of separate
parts of phonetic component the preschoolers speech activity under the normal ontogeny.
Keywords: speech activity, ontogeny, phonetics, preschoolers, articulation, sounds.
Формирование фонетического компонента речевой деятельности детей дошкольного возраста в онтогенезе

И. Н. Брушневская
Аннотация. В статье автор акцентирует внимание на необходимости полноценного развития речи детей дошкольного
возраста, ссылаясь на то, что оно в процессе онтогенеза параллельно с физическим и умственным является показателем
общего развития малыша. Рассматривает исследования фонетической составляющей речи учеными разных отраслей,
обосновывает необходимость учета последовательности формирования ее компонентов. Анализирует предпосылки,
необходимые для своевременного формирования речи, этапы становления отдельных составляющих фонетического
компонента речевой деятельности дошкольников в условиях обычного онтогенеза.
Ключевые слова: речевая деятельность, онтогенез, фонетика, дошкольники, артикуляция, звуки.
14
Здобутки та перспективи діяльності осередків гендерної освіти у вищих

навчальних закладах України
Н. В. Байдюк
Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, м. Черкаси, Україна
Анотація. У статті розглянуто основні науково-практичні напрацювання осередків гендерної освіти та визначено
перспективні напрями їх діяльності з урахуванням особливостей суспільно-політичної ситуації у сучасному українському
суспільстві. До елементів аналізу належать: законодавче забезпечення функціонування осередків гендерної освіти,
створення Всеукраїнської мережі осередків гендерної освіти вищих навчальних закладів, основні науково-практичні
здобутки та перспективи діяльності з 2012 року по теперішній час.
Ключові слова: осередок гендерної освіти, Всеукраїнська мережа осередків гендерної освіти віщих навчальних закладів,
гендерний підхід в освіті, гендерний аудит, гендерна чутливість, просвіта громади.
Вступ. В Україні активне запровадження гендерних мережі осередків гендерної освіти та самих осередків,
підходів у систему вищої освіти пов’язане з прий- як специфічних інституцій у освітньо-виховному про-
няттям нормативно-правових актів, спрямованих на сторі вищого навчального закладу, вивчають Т. Дрож-
впровадження ідеї гендерної рівності у всіх сферах жина, Т. Ісаєва, Ю. Савєльєва, Н. Світайло. Однак,
суспільного життя. Закон України "Про забезпечення перспективи подальшої роботи осередків не були
рівних прав та можливостей жінок і чоловіків" предметом спеціального розгляду у науковому колі.
№ 2866-IV від 8 вересня 2005 р., Постанова Кабінету Метою даного дослідження є розгляд основних
Міністрів України від 26 вересня 2013 р. № 717 «Про науково-практичних здобутків та перспектив діяльно-
затвердження Державної програми забезпечення рів- сті Всеукраїнської мережі осередків гендерної освіти
них прав та можливостей жінок і чоловіків на період ВНЗ з урахуванням реалій українського сьогодення.
до 2016 року» проголосили необхідність виховання і Виклад основного матеріалу. Осередок гендерної
пропаганди серед населення України культури ґен- освіти вищого навчального закладу – це інституція,
дерної рівності, поширення просвітницької діяльності що створюється задля надання методичної та
у цій сфері. науково-практичної підтримки викладацькому складу
Вказані нормативно-правові акти визнають необ- та студентській молоді щодо впровадження у
хідність формування у суспільстві культури гендерної навчально-виховний процес ґендерних підходів та
рівності шляхом включення до навчальних програм ідей ґендерної рівності шляхом організації науково-
стандартів гендерної освіти, навчання фахівців з дослідної роботи, виховних заходів для забезпечення
гендерних питань, проведення інформаційних кампа- рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, лік-
ній за участю навчальних закладів з метою запобіган- відації всіх форм дискримінації, запобігання насиль-
ня формуванню стереотипних уявлень про роль жінки ству у всіх сферах життя суспільства та протидія
і чоловіка. До навчальних програм підготовки фахів- торгівлі людьми [2].
ців запропоновано включити дисципліни, які вивча- Для більш повного включення ґендерної чутливості
ють питання забезпечення рівних прав та можливос- до академічної культури та задля стимулювання прик-
тей жінок і чоловіків. ладних ґендерних досліджень, Програма рівних мож-
Міністерством освіти і науки України у наказі ливостей та прав жінок в Україні (2008-2011 роки)
№ 839 "Про впровадження принципів ґендерної рів- підтримала заснування п’ятьох кафедр ґендерних
ності в освіту" від 10.09.2009 р. деталізовано запро- студій (Сумський державний педагогічний універси-
вадження організаційно-практичних та методичних тет ім. А. Макаренка, Тернопільський національний
заходів щодо впровадження ґендерної рівності у педагогічний університет ім. В. Гнатюка, Національ-
систему вищих навчальних закладів, а саме: продов- ний університет «Острозька академія», Національний
жити впровадження курсів ґендерної рівності у вищих педагогічний університет ім. М. Драгоманова та Уні-
навчальних закладах І-ІV рівнів акредитації; розши- верситет менеджменту освіти при Академії педагогіч-
рити мережу та активізувати діяльність освітніх та них наук України) та трьох ґендерних навчальних
дослідницьких ґендерних центрів, лабораторій, які центрів (Прикарпатський національний університет
діють при вищих навчальних закладах; створити банк ім. В. Стефаника, Київський національний економіч-
даних методичного забезпечення ґендерних курсів ний університет ім. В. Гетьмана та Маріупольський
вищих навчальних закладів [3]. державний університет) [5].
Огляд публікацій за темою. Ряд науковців деталь- Законодавче забезпечення та потужна організацій-
но проаналізували педагогічні засади запровадження на підтримка з боку ПРООН сприяли поширенню
гендерної складової в освіту, у тому числі – і у досвіду створення та функціонування гендерних
освітньо-виховну систему вищого навчального закла- освітніх осередків у багатьох вищих навчальних
ду: Т. Голованова, Т. Дороніна, О. Каменська, О. Кікі- закладах України.
неджі, Л. Кобелянська, І. Ковальчук, В. Кравець, У 2012 році за ініціативи Харківського обласного
Н. Маркова, О. Остапчук, Н. Приходькіна, М. Савіна, ґендерного ресурсного центру у партнерстві із
Н. Світайло, Л. Столярчук, О. Цокур, Л. Шустова та представництвом Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні
ін. Утворення та функціонування Всеукраїнської було утворено Мережу центрів гендерної освіти
15
вищих навчальних закладів. У 2014 році Мережа проводиться не рідше 1 разу на рік. З метою
отримала статус Всеукраїнської мережі осередків ген- оптимізації роботи Мережі можуть формуватися
дерної освіти вищих навчальних закладів (далі – робочі групи. [2].
Мережа). На сьогодні членами Мережі є близько 40 До основних науково-практичних здобутків Мере-
осередків гендерної освіти, що створені у вищих жі належать:
навчальних закладах І-IV рівнів акредитації. Слід 1. Концептуальні положення, засади діяльності та
зауважити, що дана кількість не є сталою, оскільки алгоритм створення центрів гендерної освіти у вищих
гендерні освітні осередки відрізняються динамічніс- навчальних закладах. Основними кроками на шляху
тю, але помітною є тенденція щодо зростання їх до утворення осередку визначено: створення ініціа-
чисельності [1]. тивної групи; мотивація керівництва; підготовка необ-
З часу створення діяльність Мережі координував хідного пакету документів; розробка структури
Харківський обласний гендерний ресурсний центр, а з центру, визначення напрямів діяльності, планування
2015 року цю функцію здійснює Гендерний ресурс- роботи, організація презентації осередку для профе-
ний центр Сумського державного університету сорсько-викладацького та студентського колективів.
Функціонуючі осередки представлені лабораторія- Партнерами осередків гендерної освіти у процесі
ми, кафедрами, гендерними центрами (освітніми, реалізації напрямів своєї діяльності визначено анало-
науковими, ресурсними), відділами, студіями тощо. гічні осередки у інших вищих навчальних закладах
Кожен з таких осередків концентрується навколо регіону і України, органи державної влади, до
вирішення тих завдань, які вважає актуальними, які компетенції яких належать питання гендерної рівнос-
відповідають інтересам університету, для вирішення ті, обласні гендерні ресурсні центри та недержавні
яких осередок має необхідні ресурси. Кожен з організації гендерного спрямування. Цільовою ауди-
осередків самостійно обирає форми і методи роботи торією виступають викладачі, магістранти та аспіран-
[1, с.10-11]. ти, студентська громада. Осередок гендерної освіти
Створення та діяльність Мережі регламентує Ме- володіє значними людськими ресурсами – це волонте-
морандум про створення та діяльність Всеукраїнської ри осередку, що пройшли спеціальну підготовку, і
мережі осередків гендерної освіти вищих навчальних спеціалісти, що є гендерними експертами у різних
закладів України, розроблений та схвалений 30 черв- сферах суспільного життя. Важливою є можливість
ня 2014 р. Відповідно до зазначеного документу, ме- активного використання досвіду, що напрацьований
тою діяльності Мережі є створення національного гендерними центрами України та інших країн
гендерночутливого освітнього простору. (Швеція, Литва тощо).
Конкретні кроки щодо реалізації означеної мети 2. Уніфікований паспорт «Гендерний підхід в осві-
зафіксовано у завданнях діяльності Мережі: ті», що передбачає: відповідну нормативну базу за-
- здійснення моніторингу та сприяння реалізації гального характеру з обов’язковою гендерною складо-
гендерної політики в освітньому просторі Україні; вою; інтегрованість гендерної проблематики в нав-
- об’єднання зусиль освітян у вихованні чально-виховний процес; дотримання гендерного па-
гендерночутливої особистості, що сприятиме ритету у складі керівництва та професорсько-
дотриманню рівних прав та можливостей жінок і викладацького складу в системі освіти; гендерну обіз-
чоловіків в Україні; наність і чутливість всіх суб’єктів освітнього процесу;
- поширення кращих освітніх практик в сфері формування експертного середовища для регулярного
забезпечення гендерної рівності. проведення гендерної експертизи науково-методич-
Діяльність Мережі засновується на загальнолюд- ного супроводу освітньої діяльності; незалежну ген-
ських цінностях демократичного суспільства. У своїй дерну експертизу органів управління освітою та
діяльності Мережа керується законодавством Украї- закладів освіти.
ни, виступає проти будь-якої дискримінації, не під- 3. Концепція гендерночутливого вищого навчаль-
тримує жодної політичної партії чи релігійної конфесії. ного закладу, що включає досвід та кращі практики
Члени Мережі зобов’язуються реалізовувати зав- впровадження гендерного підходу у систему вищої
дання Мережі шляхом: консолідації зусиль; освітньої освіти; показники визначення рівня гендерної чутли-
та просвітницької діяльності, що базується на об’єк- вості вищого навчального закладу; параметри гендер-
тивній та неупередженій інформації щодо стану прав ного аудиту ВНЗ. Конкретними кроками, що сприя-
та можливостей жінок та чоловіків в Україні; впро- ють формуванню гендерночутливого вищого навчаль-
вадження соціально-орієнтованих практик, комуніка- ного закладу, є запровадження гендерного компонен-
ційної та проектної діяльності. Члени Мережі інфор- ту до окремих тем навчальних курсів та включення
мують інших учасників про заходи, події, проекти, гендерних курсів за професійним спрямування до
напрацювання у сфері гендерної рівності, докладають варіативної частини навчальних планів; розширення
зусиль до фандрайзингу з метою розробки та реаліза- гендерної тематики наукової роботи; урахування
ції спільних проектів. гендерних особливостей студентської аудиторії та
Мережа підтримує регулярну комунікацію з усіма специфіки ВНЗ під час підготовки навчальних занять;
учасниками шляхом розсилки інформації на адресу: включення гендерної проблематики до переліку ви-
gendercenter-edu@googlegroups.com та через сайт ховних заходів вищої школи.
мережі: http://www.gendercenter.net.ua. 4. Алгоритм гендерного аудиту, головна мета якого
Мережа є відкритою для участі осередків гендерної – сприяти досягненню гендерної рівності та реалізації
освіти ВНЗ України. Члени Мережі узгоджують гендерночутливих підходів в українських вузах.
річний план діяльності. Загальні збори Мережі Поширення практики проведення гендерного аудиту
16
дає можливість привернути увагу до питання гендер- у миротворчих процесах; запобігання та протидію
ної рівності в університетах мотивує адміністрацію до гендерно зумовленому насильству; реабілітацію
реалізації політики рівних прав та можливостей жінок постраждалих від конфлікту, у тому числі внутрішньо
і чоловіків, яка дозволяє повноцінно самореалізува- переміщених осіб [4]. Ресурс мережі – це експертне
тись кожній особистості у ВНЗ, незалежно від статі. середовище, володіння відповідним інструментарієм
Гендерний аудит є можливістю продемонструвати для проведення оцінки потреб населення в умовах
кращі практики з досягнення гендерної рівності, що конфлікту в медичній, гуманітарній допомозі, освіт-
підвищує колективний потенціал організації та дає ніх, адміністративних послугах та послугах праце-
можливість визначити сильні і слабкі сторони у про- влаштування, наданні права на безоплатну первинну
вадженні гендерної рівності. Він контролює і оцінює та вторинну правову допомогу з урахуванням віку,
прогрес, досягнутий в гендерній проблематиці, допо- статі, стану здоров’я та місця проживання; проведен-
магає організувати ініціативи, спрямовані на досяг- ня навчань з питань надання гендерно-чутливих
нення гендерної рівності, реалізує навчання колективу соціальних послуг, запобігання та протидії всім
з гендерних питань через роботу у команді та обмін формам насильства щодо жінок, надання допомоги
інформацією. Важливою складовою гендерного ауди- постраждалим від конфліктів; проведення інформа-
ту є розробка рекомендацій за його результатами, пе- ційно-просвітницьких кампаній з питань протидії
релік яких відповідає специфіці втілення гендерних гендерно-зумовленому насильству; участь у розробці
підходів в університетському середовищі [2]. просвітницьких матеріалів з метою формування у
До проекту гендерного аудиту приєдналися 15 ВНЗ суспільстві толерантності, культури миру, нетерпи-
з 10 регіонів України. Статистичні дані аудиту засвід- мості до проявів дискримінації, підвищення обізнаності
чили існування гендерної диспропорції при виборі з питань протидії гендерно-зумовленому насильству;
спеціальностей та побудові кар’єри серед студентів та У контексті децентралізація державної влади, од-
викладачів, наявність диспропорцій на керівних поса- ним з перспективних напрямів роботи Мережі осеред-
дах, переважний вступ чоловіків до докторантури, ків гендерної освіти на 2016 рік визначено просвіт-
тоді як при вступі до аспірантури переважають жінки. ницьку роботу з громадою. Важливим завданням, що
Рекомендації щодо подолання гендерного дисбалансу, постає як пріоритет подальшої діяльності, визначено
стосувалися, переважно, включення критеріїв статі до розробку алгоритму співпраці осередку гендерної
щорічної університетської звітності; поглиблення ко- освіти і місцевої влади з метою формування гендерної
мунікацій всередині університету; проведення тренін- політики регіону через інститут радників з гендерних
гів та семінарів для студентів та співробітників уні- питань, забезпечення навчання для жінок-лідерок,
верситету; залучення профспілкових органів та сту- розробку або оновлення гендерних портретів громад,
дентського самоврядування до оптимізації ситуації [1;2]. гендерний аналіз стратегій їх розвитку [2].
Останнім часом зусилля Всеукраїнської мережі На останній зустрічі Мережі, що носила назву
осередків гендерної освіти спрямовуються на питан- «Інноваційні підходи ВНЗ у впровадженні гендерної
ня, що набувають особливої актуальності на сучасно- рівності: в навчанні, дослідженнях, просвіті громади»
му етапі розвитку українського суспільства. і відбулася 25-27 лютого у Черкаському національно-
Враховуючи складні умови збройного протистоян- му університеті імені Богдана Хмельницького, було
ня на теренах України, Мережа не може залишитися узгоджено необхідність створення інтерактивної мапи
осторонь дослідження гендерних аспектів військових комунікацій осередків гендерної освіти та окреслено
конфліктів та миротворення. У сучасному світі жінки підходи до роботи з місцевими засобами масової
фактично не мають доступу до владних повноважень інформації.
та прийняття рішень про початок чи припинення Серед перспектив роботи Мережі у реалізації реко-
збройних протистоянь, політична участь жінок все ще мендацій проведеного гендерного аудиту – розроб-
залишається на невисокому рівні. У контексті означе- лення Кодексу рівних можливостей для ВНЗ, що
но підходу, значний потенціал жіночої спільноти, що дасть можливість забезпечити університетській спіль-
володіє такими якостями як толерантність, орієнтація ноті рівний доступ до ресурсів, сприятиме підвищен-
на партнерство, прагнення розв’язувати складні пи- ню гендерної чутливості, формуватиме імідж закладу
тання за допомогою слова, залишається невикориста- як соціально відповідального.
ним під час ведення переговорів між сторонами Висновки. Функціонування осередків гендерної
конфлікту. Неоціненною є роль жінок-волонтерок, що освіти у вищих навчальних закладах України спрямо-
ризикуючи власним життям, надають допомогу воя- ване на виконання цілої низки нормативно правових
кам, їх рідним, внутрішньо переміщеним особам та актів, серед яких найбільш вагому роль відіграють
сім’ям. Особливої гостроти набуває той факт, що Закон України "Про забезпечення рівних прав та
жінки та діти становлять переважну більшість серед можливостей жінок і чоловіків" та наказ Міністерства
тих, на кого негативно впливають збройні конфлікти. освіти і науки України "Про впровадження принципів
Осередки гендерної освіти готові активно долуча- ґендерної рівності в освіту". У діяльності осередків
тися до Національного плану дій з виконання резолю- гендерної освіти, що представлені лабораторіями,
ції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» на центрами, студіями, можемо виокремити три основні
період до 2020 року, затвердженого розпорядженням напрями: наукова діяльність, просвітницька робота,
Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року, співпраця з громадою.
№113- р і спрямованого на забезпечення стабільного З метою розбудови національного гендерночутли-
миру та розв’язання конфліктів з урахуванням вого освітнього простору у 2012 році було утворено
ґендерного аспекту; сприяння активізації участі жінок Мережу центрів гендерної освіти вищих навчальних
17
закладів. У 2014 році Мережа отримала статус Все- ефективних форм імплементації гендерного підходу у
української мережі осередків гендерної освіти вищих навчальний процес, дослідницьку діяльність та прос-
навчальних закладів. Серед основних науково- вітницькі заходи для місцевих громад. Ресурсом, який
практичні здобутків Мережі: детальне представлення готові надати осередки гендерної освіти, є середо-
концептуальних положень, засад діяльності та алго- вище експертів з питань запровадження гендерного
ритму створення центрів гендерної освіти у вищих підходу у різні сфери суспільного життя та волонтери
навчальних закладах; підготовка уніфікованого – переважно студентська молодь.
паспорту «Гендерний підхід в освіті» та Концепції Всеукраїнська мережа осередків гендерної освіти
гендерночутливого вищого навчального закладу; роз- постійно здійснює пошук інноваційних підходів щодо
робка алгоритму проведення гендерного аудиту утвердження ідеї гендерної рівності українському
вищого навчального закладу. суспільстві, створює умови для всебічного розвитку
В цілому, діяльність Мережі спрямована на обмін та розкриття потенціалу кожного осередку, ініціює і
кращими практиками та пошук інноваційних та підтримує кращі практики діяльності.
1. Впровадження гендерного підходу в систему вищої ресурсу: http://old.mon.gov.ua/ua/about-ministry/
освіти України: досвід та кращі практики Всеукраїнської /normative/183-
мережі осередків гендерної освіти ВНЗ 2012 - 2014 роки 4. Національний план дій з виконання резолюції Ради
[Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» на період до
http://library.fes.de/pdf-files/bueros/ukraine/11251.pdf 2020 року, затвердженого розпорядженням Кабінету
2. Всеукраїнська мережа осередків гендерної освіти Міністрів України від 24 лютого 2016 року, №113-р
[Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/113-2016-%D1%80
http://gendercenter.sumdu.edu.ua 5. Програма рівних можливостей та прав жінок в Українi
3. Наказ Міністерства освіти і науки України № 839 "Про [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http:/
впровадження принципів ґендерної рівності в освіту" від /donmolod.gov.ua/downloads/prog_rivnyh_mojlyvostei.pdf
10.09.2009 [Електронний ресурс] – Режим доступу до
REFERENCES
1. Gender mainstreaming in higher education in Ukraine: website: http://old.mon.gov.ua/ua/about-ministry/
experience and best practices all-Ukrainian network of gender /normative/183-
education hubs 2012 - 2014 [Electronic resource] - Access to 4. National Action Plan to implement UN Security Council
the website: http://library.fes.de/pdf-files/bueros/ukraine/ Resolution 1325 "Women, peace and security" for the period
/11251.pdf until 2020, approved by the Cabinet of Ministers of Ukraine
2. All-Ukrainian network of gender education Universities hubs on February 24, 2016, №113-p [Electronic resource] - Access
[Electronic resource] - Access to the website: to the website: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/113-
http://gendercenter.sumdu.edu.ua 2016-%D1%80
3. Ministry of Education and Science of Ukraine № 839 "On 5. Equal Opportunities and Women's Rights in Ukrain
introduction of principles of gender equality in education" [Electronic resource] - Access to the website: http://
from 10.09.2009 [Electronic resource] - Access to the /donmolod.gov.ua/downloads/prog_rivnyh_mojlyvostei.pdf
The Achieved Expertise and Future Work Perspectives of Gender Education Hubs within Higher Education Institutions of Ukraine
Baydyuk N.
Abstract. The article overviews main theoretical and practical expertise achieved by gender education hubs (hereafter, GEHs) in
higher education institutions in Ukraine, and discusses perspective avenues for developing their work in the future. Particular
attention is paid to the current socio-political situation in the country and how it influences gender parity in education. The analysis is
focused on: the legislation on the basis of which GEHs are established and are functioning in higher education, the creation of the all-
Ukrainian network of GEHs, and the gender expertise achievements by GEHs from 2012 until present.
Keywords: gender education hub, all-Ukrainian network of gender education hubs, gender parity approach in higher education,
gender audit, gender sensitivity, community education.
Достижения и переспективы деятельности центров гендерного образования в высших учебных забедениях Украины
Н. В. Байдюк
Аннотация. В статье рассмотрены основные научно-практические наработки центров гендерного образования, созданных в
высших учебных заведениях Украины и определены перспективные направления их деятельности с учетом особенностей
общественно-политической ситуации в современном украинском обществе. К элементам анализа относятся:
законодательная платформа функционирования центров гендерного образования, создание Всеукраинской сети центров
гендерного образования высших учебных заведений, основные научно-практические достижения и переспективы
деятельности с 2012 года по настоящее время.
Ключевые слова: центр гендерного образования, Всеукраинская сеть центров гендерного образования высших учебных
заведений, гендерный подход в образовании, гендерный аудит, гендерная чувствительность, просвещение общественности.
18
Використання інтернет-сервісів за методом інтервального повторення для

навчання японської мови студентів мовних ВНЗ України у межах моделі
змішаного навчання
Т. С. Дибська
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна
*Corresponding author. E-mail: whirlwhite@gmail.com

Анотація. Стаття розглядає перспективи використання інтернет-сервісів за методом інтервального повторення для
навчання японської мови в межах моделі змішаного навчання. Описано хід методичного експерименту, який мав на меті
дослідження використання сервісу Memrise для організації позааудиторної роботи студентів із лексикою японської мови,
визначено та проаналізовано його результати.
Ключові слова: змішане навчання, інтернет-сервіси за методом інтервального повторення, методика викладання
японської мови, методика навчання лексики, методичний експеримент.
Вступ. Історія становлення методу інтервального Поява загальнодоступних персональних комп’юте-

повторення. Оволодіння лексикою і розширення рів спричинила поступовий перехід системи розподі-
словникового запасу є основою для вивчення будь- лених повторень у програмне забезпечення, яке дозво-
якої іноземної мови. Водночас, для цього найважче ляло автоматично створювати розклад навчання, зби-
знайти мотивацію, адже в той час як засвоєння рати статистику і зберігати тисячі карток. Більшість
граматичних структур вимагає розуміння конструкцій програм використовує алгоритм на базі системи
та проведення паралелей між ними, а розвиток Лейтнера, але інтервали між повтореннями варіюють-
писемного і усного мовлення – творчого підходу та ся. Серед найвідоміших сервісів можна назвати Anki,
здатності до імпровізації, цілеспрямовано збагатити Mnemosyne, Memrise, SuperMemo, Duolingo тощо.
словниковий запас іноземних слів можна лише Основні публікації за темою дослідження.
механічним завчанням. З іншого боку, уникнути Більшість публікацій, присвячених розробці питання
цього процесу не вийде – за умови недостатньої щодо використання методу інтервального повторення,
лексичної компетентності навіть вправне володіння у тому числі у форматі програм та інтернет-сервісів,
граматикою і досконале відчуття мови не здатні для навчання іноземної мови, розглядають англійську
будуть вивести знання іноземної мови на новий рівень. мову у якості об’єкту дослідження. Можна назвати
Таким чином, проблема вмотивування студентів на наступних дослідників, розвідки яких були присвяче-
роботу із лексикою та пошуку найефективніших ні даній темі: П. Возняк, Ш. К. Карпентер, Г. П. Баррік,
шляхів для її засвоєння не є новою для викладачів. Н. Дж. Сіпіда, Ф. Н. Демпстер, Т. Наката та багато інших.
Вчені ретельно досліджують проблеми збереження Цікавим прикладом методичного експерименту,
інформації у довгостроковій пам’яті ще з ХІХ століт- присвяченого розробці питання використання про-
тя. Німецький вчений-психолог Герман Еббінгауз у грам за методом інтервального повторення для нав-
1885 році експериментально встановив, що більшість чання іноземної мови є розвідка Ґ. Ямамото, що опи-
студентів забувають до 60% щойно завченої інформа- сує впровадження сервісу «Memrise» для вивчення
ції вже за годину, тоді як через 3-6 днів, залежно від розмовної англійської мови, проведений серед студен-
складності матеріалу, у пам’яті лишається тільки тів університету Хірошіма. Навчання відбувалося за
10%-20%. Але, незважаючи на це, ефективне рішення моделлю self-blend, тобто, онлайн-курс лише допов-
проблеми забування існує, і воно тісно пов’язане із нював вивчене на парах, а одже, використання сервісу
так званим “spacing effect”, або «ефектом розподілен- не впливало на оцінку за курс і не було обов’язковим [1].
ня», який полягає в тому, що людина краще запам’я- Перспективи застосування моделі змішаного нав-
товує табличну інформацію або списки даних, якщо чання саме для викладання японської мови досліджу-
регулярно вивчає її протягом певного тривалого часу, вали К. Лі та М. Чонг, які зазначають, що інформацій-
ніж якщо проводить свої заняття протягом короткого ні технології можуть стати ефективним інструментом
проміжку часу [4]. Цей факт можна пояснити тим, що для засвоєння лексики японської мови, особливо бе-
пам’ять оптимізує інформацію, яку використовує, і ручи до уваги той факт, що через лінгвістичні особли-
тому якщо ця інформація не використовується трива- вості мови (велику кількість омофонів, наявність
лий час, людина її забуває. різних читань ієрогліфів тощо) робота із нею є особ-
Себастіян Лейтнер, дослідивши здобутки Еббінгау- ливо нелегкою справою [2].
за, у 1973 році популяризував так званий метод інтер- Зважаючи на розвідки та досвід дослідників, які
вального повторення – запам’ятовування інформації застосовували інформаційні технології для збагачення
за допомогою флеш-карток, які розподілені за група- словникового запасу своїх студентів [1; 2], аналіз на-
ми (так званими колодами) відповідно до того, як добре явних застосунків, сайтів та програм, націлених на
студент засвоїв інформацію на кожній з них. Залежно роботу з лексикою іноземних мов, а також власний
від групи, інтервали між повтореннями поступово досвід викладання японської мови ми дійшли виснов-
збільшуються. У разі помилки, флешкартка переходить ку, що розробка методики формування лексичної
у попередню групу, тоді як картки, які пройшли повний компетентності у студентів-японістів за допомогою
цикл, вважаються засвоєними і вилучаються. інтернет-сервісів, що працюють за принципом
19
інтервального повторення, має значний потенціал як сервісу; д) підтримка технік, які забезпечують додат-
ефективний засіб організації позааудиторної роботи зі кову ефективність запам’ятовування нових слів (мне-
списками слів. мотехніки, можливість додавання до слів аудіо-файлів
Метою даного дослідження є аналіз результатів ме- та картинок тощо); е) наявність вправ як на пасивне,
тодичного експерименту, спрямованого на впровад- так і на активне засвоєння слів; є) наявність додат-
ження до навчального процесу інтернет-сервісу кових функцій, які підвищують мотивацію студентів
«Memrise» для організації позакласної роботи студен- (елемент гри, елемент змагальності, «мета дня» та
тів із лексикою японської мови в межах моделі зміша- бонуси за безперервне навчання тощо).
ного навчання. Розглянувши в тому числі такі популярні сервіси як
Даний методичний експеримент може бути класи- Quizlet, Cerego та Anki, ми дійшли висновку, що сер-
фікований як розвідковий, природний та відкритий [3]. віс Memrise найкраще підходить для реалізації мети
Він проводився в умовах звичайного навчального експерименту, задовольняючи усі вищезазначені ви-
процесу, тоді як учасниками дослідження стала група моги. Для навчання було обрано дві колоди з числа
студентів, які вивчають японську мову як третю розроблених користувачами сайту – колоду, яка базу-
іноземну на курсах при Інституті філології КНУ імені ється на граматичному коментарі до підручнику
Тараса Шевченка (5 осіб). Експеримент проводився у «Minna no Nihongo», а також додаткову колоду «125
першому семестрі 2015-2016 навчального року, його найкорисніших японських слів». У зв'язку з тим, що
загальна тривалість склала 10 тижнів. всі студенти були абсолютними початківцями у
Організація та реалізація експериментального вивченні японської мови, попередній зріз знань до
навчання. Найголовнішим питанням, що мало бути початку експерименту було вирішено не проводити.
вирішене на стадії організації експерименту, був ви- Наприкінці семестру, використовуючи статистику
бір інтернет-сервісу, який найкраще підходив би для сайту за вивченими словами, було здійснено вибірку
позакласного навчання за методом інтервального по- слів для розробки індивідуальних тестів для кожного
вторення. Вимоги до такого сервісу були наступними: студента. Загальне співвідношення між словами з
а) підтримка друку японською мовою; б) наявність колоди «Minna no Nihongo» та колоди «125 найкорис-
відкритої статистики навчання, рейтингових списків ніших японських слів» у тестах становило 70-80%
та підтримка навчальних груп; в) можливість створю- проти 20-30% (за винятком Студента 2, який під час
вати та додавати на сайт власні списки слів; г) доступ навчання вирішив зосередитись лише на одній колоді).
до сайту у режимі «хмари», наявність застосунків під Детальна інформація про кількість засвоєних
Android та iOS, щоб забезпечити студентам якомога студентами слів за семестр наведена у таблиці 1.
більше можливостей для навчання; ґ) безкоштовність
Таблиця 1. Загальна кількість вивчених слів за колодами.

Колода Колода «125 найкорисніших
«Minna no Nihongo» японських слів»
Студент 1 (С1) 106 52
Студент 2 (С2) 133 5
Студент 3 (С3) 253 125
Студент 4 (С4) 133 15
Студент 5 (С5) 240 72
Контроль результатів експерименту було проведе- одного з подовжень у слові スーパー, переклад слова
но у два етапи за допомогою двох зрізів. Про перший はな як «квітка», тоді як в словах було тільки значен-
з них, проведений за два тижні до завершення семест- ня «ніс» тощо), а знак × показує кількість відповідей
ру, студенти попереджені не були, тоді як другий був студентів, які були цілком невірними. Під час
запланованим і відбувся на останньому занятті. Ре- обрахунку остаточного результату 1 бал нарахову-
зультати обох зрізів наведені у таблиці 2. Знаком ○ вався за кожну правильну відповідь, тоді як за неточ-
позначені відповіді, які були абсолютно правильними, ну відповідь – 0,5 бала. Результат тесту у відстотках
знаком △ – неточні відповіді (наприклад, відсутність було округлено до цілого числа.
Таблиця 2. Результати контрольних зрізів.

Незапланований тест Запланований тест
○ △ × ％ ○ △ × ％
С1 49 4 17 73% 58 8 4 89%
С2 45 3 22 66% 55 3 12 81%
С3 57 4 9 84% 55 5 10 82%
С4 52 2 16 76% 56 5 9 84%
С5 61 1 8 88% 66 0 4 94%
Інтерпретація результатів експерименту. Керую- чотири студенти з п’яти змогли правильно ідентифі-
чись лише даними з таблиці 2, можна зробити висно- кувати три чверті або більше слів у тесті. Після того
вок, що, навіть абсолютно не готуючись до зрізу, як студенти отримали два тижні на підготовку,
20
результати у переважної більшості покращилися, і ко- таблиці 3. Дані про суб’єктивні витрати часу на нав-
жен з групи дав у своєму тесті правильну відповідь на чання були вказані студентами у анкетуванні, про-
принаймні 4 з 5 питань тесту. веденому після зрізів. Для обрахунку суб’єктивних
Для коректної інтерпретації отриманих даних необ- витрат часу було вирішено вважати, що 1500 набра-
хідно врахувати кількість часу, яку студенти присвя- них балів при роботі із сервісом «Memrise» в серед-
чували вивченню слів. Цю інформацію наведено у ньому дорівнюють 5 хвилинам роботи із сервісом.
Таблиця 3. Витрати часу на навчання.

Заявлені (суб’єктивні) Об’єктивні (за даними сайту)
В середньому, В середньому, В середньому,
одна сесія за тиждень за весь час
С1 15-30 хв 40 хв 6 год 50 хв
С2 15-30 хв 55 хв 9 год 30 хв
С3 15-30 хв 50 хв 8 год 25 хв
С4 > 60 хв 45 хв 7 год 40 хв
С5 30 хв 1 год 20 хв 13 год 35 хв
Таким чином, якщо не брати до уваги активного вального повторення, слід також зважати на те, скіль-
Студента 5, більшість студентів витратили на вивчен- ки часу студенти приділяли навчанню щотижня. Ця
ня слів співвідносну кількість часу між 7 та 9,5 годи- інформація наведена нижче у таблиці 4.
нами. Проте, враховуючи специфіку методу інтер-
Таблиця 4. Витрати часу на навчання за тижнями, у хвилинах.

Тижні навчання із використанням сервісу Memrise
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Загалом
С1 22.5 10 165 52.5 50 35 - - 42.5 30 407.5
С2 17.5 125 115 92.5 90 2.5 20 15 10 82.5 570
С3 - 130 200 - - 72.5 - 100 - - 502.5
С4 42.5 30 25 115 112.5 - 82.5 25 - 30 462.5
С5 55 110 200 100 100 25 40 95 62.5 30 817.5
Керуючись таблицями 3 та 4, можна зазначити ● Студент 3 вказав у анкеті найдовшу тривалість

наступні спостереження: навчальної сесії у Memrise. Проте, як видно з табл. 4,
● Найточніше ідеї методу інтервального повторен- ці сесії, хоча і були тривалими, відбувалися нерівно-
ня дотримувався Студент 5, який займався щотижня мірно, тоді як більшість часу студент не використову-
без перерв і присвячував навчанню щонайменше 30- вав сервіс. З іншого боку, цього вистачило для того,
40 хвилин на тиждень (частіше більше). Його резуль- щоб на першому зрізі написати вірно більше ніж 4
тат є найвищим у групі. слова з кожних 5. Проте, той факт, що Студент 3 –
● Студент 2 також займався щотижня. Проте біль- єдиний з групи, хто на другому тесті набрав менше
шість його ентузіазму у роботі з сайтом припала на балів, ніж на першому, можна пояснити тим, що дво-
перші п’ять тижнів навчання, після чого спостеріга- тижнева перерва у навчанні перед тестом все-таки
ється чотиритижневий проміжок, коли навчанню при- далася взнаки.
діляється не більше 10-20 хвилин на тиждень. Значна ● Нарешті, Студент 4 переважно займався регу-
активність помітна також напередодні другого тесту. лярно (лише два пропущених тижні, перший з яких
Таким чином, хоча за сумарним часом навчання було відпрацьовано збільшеним часом навчання на
Студент 2 знаходиться на другому місці у групі, через наступному), приділяючи вивченню слів щонайменше
нерівномірність у часі, присвяченому навчанню, ін- 25-30 хвилин на тиждень сумарно. Після першого
тервальний метод не спрацьовує, і результати першо- зрізу результати були не найкращі, проте другий зріз
го зрізу є не дуже вражаючими, тоді як другий тест показав досить стабільну цифру – більше ніж 4 з 5
пишеться досить успішно завдяки зусиллям коротко- слів було вказано правильно.
строкової пам’яті. Причину, яка може пояснити, чому між результата-
● Ймовірно, та сама картина спостерігається для ми першого та другого зрізу Студента 4 існує досить
Студента 1. Перші шість тижнів навчання було регу- велика розбіжність, хоча заняття відбувалися регуляр-
лярним, проте потім за час двотижневої перерви но, можна зрозуміти, розглянувши успіхи студентів
інформація встигла підзабутися, що показав перший окремо за колодами, зазначені у таблиці 5.
зріз, тоді як останні два тижні регулярних занять Як можна відмітити, у питаннях, що базувалися на
тривалістю 30-40 хвилин на тиждень дозволили напи- колоді «125 найкорисніших японських слів» (яка
сати другий зріз на доволі високу оцінку, залучивши містила доволі корисні слова за темами «Частини
ресурси короткострокової пам’яті, незважаючи на те, тіла», «Їжа», «Мій дім» тощо, але при цьому не
що сумарна кількість часу, витраченого на навчання, активізувалася підручником під час занять) відсоток
для Студента 1 найменша з усієї групи. слів що були вказані студентами правильно, у 9 з 10
21
Таблиця 5. Співвідношення результатів за колодами.

Незапланований зріз Запланований зріз
Колода «Minna no Колода «125 Колода «Minna no Колода «125
Nihongo» найкорисніших Nihongo» найкорисніших
японських слів» японських слів»
%у %у %у %у
Вірні відповіді Вірні відповіді Вірні відповіді Вірні відповіді
тесті тесті тесті тесті
С1 71% 40/50 (80%) 29% 10/20 (50%) 71% 43/50 (86%) 29% 18/20 (90%)
С2 93% 44/65 (68%) 7% 1/5 (20%) 93% 54/65 (83%) 7% 2/5 (40%)
С3 73% 42/51 (82%) 27% 15/19 (79%) 70% 43/49 (88%) 30% 13/21 (62%)
С4 79% 46/55 (84%) 21% 6/15 (40%) 80% 49/56 (88%) 20% 9/14 (64%)
С5 73% 49/51 (96%) 27% 13/19 (68%) 71% 50/50 (100%) 29% 16/20 (80%)
випадків є помітно меншим за відсоток засвоєних Проте результати також вказують на те, що задля
ними слів, що належать до колоди «Minna no Nihon- забезпечення ефективності засвоєння слів необхідно,
go». Особливо разючою є різниця у тестах Студента 4 по-перше, слідкувати за тим, щоб студенти приділяли
та Студента 2 (хоча у випадку останнього на резуль- навчанню достатню кількість часу щотижня, так як
тат може впливати той факт, що слів з даної колоди у перерви у навчанні послаблюють або навіть нівелю-
тестах Студента 2 загалом менше, ніж у тестах інших ють ефект від використання інтернет-сервісу. По-
учасників експерименту, так як Студент 2 вирішив друге, бажано виносити на контрольоване позакласне
зосередитись на основній колоді через брак вільного засвоєння лише ті слова, які активізуються під час
часу). Таким чином, можна зробити висновок, що як- роботи з підручником, так як завчання списків слів, не
би обидва зрізи містили лише слова з колоди «Minna пов’язаних із темами, що розглядаються під час ауди-
no Nihongo», цілком ймовірно, що середній результат торних занять, є менш ефективним.
групи був би дещо вищим. Слід також звернути увагу на те, що проведений
Висновки. Результати експерименту дозволяють експеримент був класифікований як розвідковий. Йо-
стверджувати, що бали, набрані студентами під час го основною метою є підтвердження доцільності
зрізів, є позитивними та достатніми для того, щоб використання інтернет-сервісів, що мають в основі
вважати експеримент успішним. Позакласне навчання метод інтервального повторення, для занять з япон-
за допомогою інтернет-сервісу Memrise було сприй- ської мови у межах моделі змішаного навчання. Для
няте студентами дуже позитивно, їх мотивація до отримання даних, які можуть бути проаналізовані
вивчення лексики значно підвищилася, а під час ауди- детальніше, експеримент необхідно повторити у біль-
торних занять вивільнився додатковий час для розвит- шій групі японістів за наявності контрольної групи,
ку мовних навичок, що сприяють активному володін- яка в той самий час вивчає слова за традиційною
ню мовою. методикою.
1. 山本五郎. Memrise を活用したブレンド型授業の実践と языков: учеб. пособие [для студ. филол. спец. вузов] /
課題. 広島外国語教育研究 (17), 2014-03-01, pp. 157-165. Михаил Васильевич Ляховицкий. – М. : Высш. школа,
2. Kenneth K.C. Lee, Melody P.M. Chong. Blended Learning: 1981. – 159 с.
A Case Study For Japanese Language Studies. Hybrid 4. Maintenance of Foreign Language Vocabulary and the
Learning and Education. First International Conference, Spacing Effect. Harry P. Bahrick, Lorraine E. Bahrick,
Hong Kong, China, August 13-15, 2008 – pp. 450-462. Audrey S. Bahrick and Phyllis E. Bahrick. Psychological
3. Ляховицкий М. В. Методика преподавания иностранных Science Vol. 4, No. 5 (Sep., 1993), pp. 316-321.
REFERENCES
1. Goro Yamamoto. Development of Web-Based Vocabulary Hong Kong, China, August 13-15, 2008 – pp. 450-462.
Training Materials Using a Free Application, Memrise, and 3. Lyahovytskyi M.V. Methods of Teaching Foreign
Its Application in a Blended Learning Context. Hiroshima Languages: Teaching Manual. Moscow, Russia, 1981 – 159 p.
Studies in Language and Language Education, Issue 17, 4. Harry P. Bahrick, Lorraine E. Bahrick, Audrey S. Bahrick
March, 1, 2014 – pp. 157-165. and Phyllis E. Bahrick. Maintenance of Foreign Language
2. Kenneth K.C. Lee, Melody P.M. Chong. Blended Learning: Vocabulary and the Spacing Effect. Psychological Science
A Case Study For Japanese Language Studies. Hybrid Vol. 4, No. 5 (Sep., 1993), pp. 316-321.
Learning and Education. First International Conference,
Using Spaced Repetition Software for Teaching Japanese to the Students of Language Universities of Ukraine According to
the Blended Learning Model
Dybska T.
Abstract. The article regards the perspectives of using spaced repetition software (SRS) for teaching Japanese according to the
blended learning model. It describes the methodological experiment which was aimed at researching the possibility of using the
service “Memrise” for the organization of the out-of-class work of the students who are learning the Japanese vocabulary. The results
of the experiment are defined and analyzed.
Keywords: blended learning, spaced repetition software (SRS), methods of teaching Japanese, methods of teaching the
vocabulary, methodological experiment.
22
Использование интернет-сервисов по методу интервального повторения для обучения студентов языковых ВУЗов
Украины японскому языку в рамках модели смешанного обучения
Т. С. Дыбская
Аннотация. Статья рассматривает перспективы использования интернет-сервисов, работающих по методу интервального
повторения, для обучения японскому языку в рамках модели смешанного обучения. Описан ход методического
эксперимента, целью которого было исследование использования сервиса Memrise для организации внеклассной работы
студентов с лексикой японского языка, определены и проанализированы его результаты.
Ключевые слова: смешанное обучение, интернет-сервисы по методу интервального повторения, методика
преподавания японского языка, методика обучения лексике, методический эксперимент.
23
Мовна особистість як актуальний об’єкт дослідження в сучасній

лінгводидактиці
О. Є. Гриджук
Національний лісотехнічний університет України, м. Львів, Україна
*Corresponding author. E-mail: oxana.hrydzhuk@gmail.com
Анотація. У статті узагальнено зміст поняття “мовна особистість”; описано аксіологічний, теоретико-пізнавальний і
культурологічний аспекти формування мовної особистості; названо об’єктивні та суб’єктивні чинники, що впливають на
становлення мовної особистості; обґрунтовано доцільність аналізу сутності мовної особистості для навчання студентів
української мови професійного спрямування.
Ключові слова: мовна особистість, мовна свідомість, мовні знання, аспекти формування мовної особистості.
Вступ. У сучасних умовах процес навчання у вищій лінгвістиці, психолінгвістиці та лінгводидактиці.

школі спрямований на розвиток особистості, спро- Російські лінгвісти використовують прагматичний
можної творчо використовувати власні знання, спів- підхід до опису мовленнєвої поведінки. Зокрема,
працювати з іншими, комунікувати у процесі про- Г. Богін зазначає, що мовна особистість – це людина,
фесійної діяльності. Особистість відображає себе в яку необхідно розглядати з погляду її готовності здій-
мові, через мову. Вислів Сократа: “Заговори, щоб я снювати мовленнєві вчинки, створювати і сприймати
тебе побачив” повною мірою окреслює значення мови витвори мовлення [2].
для формування особистості. Залежно від того, В. Карасик вказує, що носієм мовної свідомості є
наскільки усвідомлено ставиться людина до мови, мовна особистість, і визначає її як людину, яка існує в
наскільки розуміє її важливість у становленні власної мовному просторі – у спілкуванні, у стереотипах по-
особистості, вона формує або ж не формує власну ведінки, зафіксованих у мові, у значеннях мовних
мовну особистість. Проте вища освіта має забезпечи- одиниць і змісті текстів [11, с. 7].
ти високий рівень підготовки фахівців і стати обов’яз- Виділяючи в мовленнєвій організації людини п’ять
ковим елементом підготовки особистості до життя, аспектів (мовна здатність, комунікативна потреба,
що має стійкі спеціальні знання, сформоване профе- комунікативна компетенція, мовна свідомість, мовна
сійне мовлення засобами української мови. поведінка), В. Карасик показує їх у взаємозв’язку і
Короткий огляд публікацій. Проблемі станов- взаємозалежності. Мовну особистість можна охарак-
лення мовної особистості учнів та аналізу специфіки теризувати з позицій мовної свідомості і мовленнєвої
мовної особистості студентів гуманітарних спеціаль- поведінки, тобто з позицій лінгвістичної концептоло-
ностей присвячені праці Н. Голуб, О. Горошкіної, гії й теорії дискурсу. Мовна свідомість опредметню-
К. Климової, Л. Мацько, А. Нікітіної, М. Пентилюк, ється в мовленнєвій діяльності, тобто у процесах го-
Т. Симоненко, І. Хомʼяка та ін. Аспекти розвитку воріння (письма) і розуміння. Мовленнєва діяльність
мовної особистості студентів технічних напрямів під- здійснюється індивідуумом і обумовлена його соціо-
готовки розглянуто у працях Л. Барановської, Г. Бон- психофізіологічною організацією. Мовленнєва діяль-
даренко, Н. Бородіної Л. Головатої, Т. Гриценко, ність і мовленнєва організація людини тісно взаємо-
І. Дроздової, О. Ковтун, Т. Рукас та ін. пов’язані, проте, можуть бути протипоставлені як
У науковій літературі узагальнено напрями дослід- явище і сутність [11].
ження мовної особистості, серед яких: етно- і націо- В. Красних трактує мовну особистість як сукуп-
нально-культурні домінанті мовної особистості ність здібностей і характеристик людини, що реалізу-
(В. Богуславський, Н. Уфімцева, Н. Чулкіна та ін.); ються у її мовленні, тому доречним, на його думку, є
логіко-інтелектуальні характеристики мовної особис- розмежування мовної і мовленнєвої особистості [14].
тості (Г. Ейгер, О. Залевська, С. Лебедєва, Й. Раппо- Будь-яка мовна особистість на кожному рівні своєї
порт); розгляд мовної особистості як соціолінгвістич- організації має базовий інваріантний компонент, що
ного чи психологічного підтипу (Г. Беспамятнова, підлягає опису й типологізації відповідно до мети
А. Захарова, Т. Івушкіна, Л. Крисін, М. Ляпон та ін.); навчання [10].
аналіз співвідношення понять мовної особистості і У розумінні Ю. Караулова мовна особистість – це
“комунікативної особистості” (О. Аріскіна, О. Дрян- особистість, виражена у мові (текстах) і через мову,
гіна, Ф. Бацевич, Л. Клобукова, В. Карасик, Е. Прохо- це особистість, реконструйована в основних своїх ри-
ров и др.); моделювання структури мовної особистос- сах на базі мовних засобів [12, с. 38].
ті (Г. Богін, С. Воркачев, Ю. Караулов та ін.) [14]. Мовна особистість як об’єкт лінгвістичного вив-
Мета статті – узагальнити поняття мовної особис- чення дозволяє на систематичній основі розглядати як
тості, аспекти її формування; конкретизувати чинни- взаємодіючі усі чотири фундаментальні мовні аспекти
ки, що впливають на становлення мовної особистості – історичний, соціальний, психологічний, системно-
у процесі навчання студентів української мови за про- структурний. По-перше, тому, що особистість є осе-
фесійним спрямуванням. редком і результатом соціальних законів; по-друге,
Результати дослідження та їх обговорення. тому, що вона є продуктом історичного розвитку
Сутність поняття мовної особистості, її особливості, етносу; по-третє, з причини приналежності її мотива-
проблеми становлення активно досліджуються у ційних нахилів, що виникають із взаємодії біологіч-
24
них спонукань із соціальними та фізичними умовами, зусиль і результативно використовувати в усіх сферах
– до психічної сфери, по-четверте, – у силу того, що життя функційно-стильові можливості мови [5, с. 146].
особистість є творцем і користувачем знакових, тобто О. Лавриненко обґрунтовує доцільність викорис-
системо-структурних за своєю природою, утворень тання поняття профіль мовної особистості, під яким
[12, с. 21-22]. розуміє “специфічний тип функціонального співвід-
Українські науковці трактують феномен мовної ношення між когнітивним, мотиваційним та емоцій-
особистості по-різному. Зокрема, у “Короткому тлу- ним компонентами мовної особистості, який зумов-
мачному словнику лінгвістичних термінів” наведено люється ступенем розвитку кожного з цих компонен-
таке визначення: “Мовна особистість – поєднання в тів і визначає низку психологічних якостей мовної
особі мовця його мовної компетенції, прагнення до особистості” [15].
творчого самовираження, вільного, автоматичного Серед найбільш загальних характеристик мовної
здійснення різнобічної мовної діяльності. Мовна осо- особистості доцільно назвати такі:
бистість свідомо ставиться до своєї мовної практики, - усвідомленість, відповідальність, самодостат-
несе в собі відбиток суспільно-соціального, територі- ність, дієвість, творчість, естетичність[5, с. 146];
ального середовища, традицій виховання в національ- - мовна відкритість і доступність; соціально-
ній культурі” [9, с. 95]. діяльнісна спрямованість; адаптивно-акумулююча ха-
Ф. Бацевич обґрунтовує думку про те, що “мовна рактеристика; соціально-культурна пізнавальна моти-
особистість – індивід, який володіє сукупністю здат- вація; мисленнєва індивідуалізація світу як особис-
ностей і характеристик, які зумовлюють створення й тісно-мовна стимуляція пізнання та формування
сприйняття ним текстів, що вирізняються рівнем стилю мислення, який відповідає специфіці духовного
структурно-мовної складності та глибиною й точніс- світу мовної особистості; культурно-репрезентативна
тю відображення дійсності” [1, с. 212]. якісна визначеність мовної особистості; естетико-
Є. Боринштейн у мовній особистості вбачає “осо- мовний профіль особистості [3];
бистість, охарактеризовану з боку впливу засвоєної - „мовна особистість не є вродженою, вона фор-
нею мовної культури на її особистісні якості та мується і розвивається у процесі навчання, виховання,
соціально-культурну ефективність її діяльності як спілкування, тобто у різних видах діяльності” [21,
суб’єкта суспільних відносин” [3, с. 66]. с. 42-43];
І. Гудзік вважає, що мовна особистість має розгля- - „про конкретну мовну особистість можна говори-
датися на основі створених текстів, які стають / є по- ти лише у випадку реалізації її мовленнєвих здібнос-
казником оволодіння мовними засобами (лексикою, тей у конкретному професійному дискурсі” [8, с. 84];
граматикою); окрім цього, тексти виявляють мотиви, - „мовна особистість є видом повноцінного пред-
цілі, установки особистості [6, с. 171]. ставлення особистості, що містить у собі й психічний,
Л. Мацько під мовною особистістю розуміє „уза- і соціальний, і етичний і інші компоненти, але залом-
гальнений образ носія мовної свідомості, національ- лені через її мову, її дискурс” [18, с. 87].
ної мовної картини світу, мовних знань, умінь і нави- В українському педагогічному дискурсі виокремле-
чок, мовних здатностей і здібностей, мовної культури ні найважливіші аспекти формування мовної особис-
і смаку, мовних традицій і мовної моди” [16, с. 3] тості – аксіологічний, теоретико-пізнавальний та куль-
М. Пентилюк мовну особистість сприймає як лю- турологічний. За В. Красних, людина-мовець, тобто
дину, “яка вільно і легко висловлюється з різноманіт- особистість, у процесі комунікації виявляє себе у мов-
них питань, виявляє високий рівень культури спіл- ному, мовленнєвому та комунікативному аспектах [14].
кування, дбає про якість свого мовлення та його вдос- Аксіологічний аспект розкриває ціннісно-оцінні
коналення” [17, с. 80]. орієнтації мовної особистості у виборі мови спілку-
Л. Струганець уважає, що мовна особистість – мо- вання. Теоретико-пізнавальний аспект мовної особис-
вець, який досконало знає мову, усвідомлено творчо тості виявляється через розуміння нею важливої
володіє нею, сприймає мову в контексті національної екзистенційної ролі рідної мови як визначальної
культури як духовну серцевину її, користується мовою ознаки людини. Культурологічний аспект підпорядко-
як органічним засобом самотворення, самостверд- вується вихованню націонаьно свідомої україномов-
ження і самовираження, розвитку своїх інтелектуаль- ної особистості [16].
них та емоційно-вольових можливостей та як засобом На формування мовної особистості мають вплив
соціалізації особи в даному суспільстві [20, с. 38]. об’єктивні, тобто незалежні від особи мовця, і суб’єк-
М. Вашуленко, використовуючи поняття мовленнє- тивні чинники. До об’єктивних чинників дослідники
ва особистість, доводить, що це людина, яку слід [7; 22] відносять:
розглядати “з точки зору її готовності виконувати - стан самої мови, її унормованість і наступну ко-
мовленнєві дії, той, хто привласнює мову, для кого дифікацію, рівень розвитку і досконалість її підсис-
мова є мовленням. Мовленнєва особистість харак- тем, стилістична диференціація, отже, придатність
теризується не лише тим, що вона знає про мову, а мови як мовної картини особи і світу для забезпе-
тим, як вона може її використовувати” [4, с. 11]. чення всіх мовних потреб громадянина;
Н. Голуб вводить у науковий обіг поняття елі- - сприятлива для життя і розвитку певної мови
тарний тип мовно-риторичної особистості, під яким суспільно-політична ситуацію;
розуміє “компетентні, національно свідомі й само- - традиції суспільного використання мови;
актуалізовані в соборному суспільстві носії мови, що - повноцінне функціонування мови в усіх сферах
володіють риторичними законами, стратегіями й життя: державницькій, політичній, правовій, еконо-
тактиками спілкування, здатні вільно, без особливих
25
мічній, науковій, освітній, культурно-мистецькій, тої системи мовних знань. Мовлення можна оціню-
творчій, виробничій, побутовій та ін. вати “як нормативне або ненормативне, мовну
До суб’єктивних чинників, що впливають на фор- поведінку – як правильну або неправильну, різні події
мування мовної особистості, належать: – як корисні або шкідливі для мови” [19, с. 17].
- здатність мовця здобувати мовну освіту й дос- Мотиваційно-поведінковий складник (настанови)
конало володіти мовою; мовної свідомості передбачає діяльне ставлення до
- внутрішню готовність мовця здобувати мовну мови, “готовність діяти відповідно до прийнятих орі-
освіту і мовне виховання та досконало оволодівати єнтацій та імперативів” [19, с. 18].
мовою; Виробленню внутрішньої мотивації до поглиблен-
- моральну потребу мовотворчо вдосконалювати і ня знань загалом, у тому числі мовних, науково-
виражати свою особистість; теоретичних, екологічних, професійних, сприяє об’єк-
- розуміння мовних обов’язків громадянина і вико- тивний аналіз власних знань, бажання покращити їх,
нання їх; розуміння необхідності говорити правильно і знати
- активне ставлення до мови, належний рівень мов- більше. Це ж стосується й мовної особистості студента.
ної культури [7; 22, с. 32–33]. У процесі навчання мови професійного спрямуван-
Формуючись, особистість у власному розвитку ня головний акцент необхідно зробити на формуванні
умовно проходить різні рівні. Особистість, що опано- мовної особистості студента – майбутнього фахівця
вує мовні знання, розвиває мовні почуття, формує лісопромислового комплексу, при цьому обов’язко-
мовні оцінки й мовні настанови, формує / створює вим є врахування інформативного та соціокультур-
власну мовну свідомість, яку дослідники трактують ного наповнення дисципліни, ролі термінологічних
як “форму свідомості, яка обіймає знання, почуття, знань у процесі фахової комунікації, опрацювання
оцінки й настанови щодо мови та мовної дійсності” типових сценаріїв мовленнєвої поведінки для майбут-
[19, с. 13]. ньої професійної діяльності тощо.
Спектр почуттів щодо мови: від звичайної цікавос- Висновки. Аналіз сутності поняття мовна особис-
ті чи байдужості, поваги чи зневаги до мовної тість перспективний для формування програми,
повноцінності, задоволення від управного володіння дидактичної системи й ефективних методик розвитку
мовою, відчуття належності до мовної спільноти, по- мовної особистості студента засобами української мо-
чуття відповідальності за долю рідної мови, мовного ви, національної культури, системи ціннісно-оцінних
патріотизму [19] – виявляється залежно від вихован- орієнтирів (соціально-культурних та морально-етич-
ня, морально-етичних установок індивіда, соціального них) з метою формування професійно досконалого,
оточення, усвідомленого чи неусвідомленого ставлен- висококомпетентного, конкурентоспроможного фа-
ня до мови. Мовні оцінки виникають на основі набу- хівця відповідно до вимог суспільства і ринку праці.
1. Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики : 9. Єрмоленко С. Я. Українська мова : Короткий тлумачний
підруч. / Ф. С. Бацевич. – К. : ВЦ “Академія”, словник лінгвістичних термінів / С. Я. Єрмоленко,
2009. – 376 c. С. П. Бибик, О. Г. Тодор. – К. : Либідь, 2001 . – 222 с.
2. Богин Г. И. Начальные уровни развития языковой 10. Игнатова И. Б. Структура языковой личности в
личности школьника как формат для определения лингводидактическом аспекте [Электронный ресурс] /
успешности его филологической подготовки [Электрон- И. Б. Игнатова // Викладання мов у вищих навчальних
ный ресурс] / Г. И. Богин. – Режим доступа : http://www. закладах освіти на сучасному етапі. Міжпредметні
.tversu.ru/Science/Hermeneutics/1999-1/1999-1-28.pdf зв’язки. Наукові дослідження. Досвід. Пошуки : зб. наук.
3. Боринштейн Є. Соціокультурні особливості мовної пр. – Харків, 2008. – № 13. – С. 54-61. – Режим доступу
особистості / Є. Боринштейн // Соціальна психологія. – до докум. : http://www-center.univer.kharkov.ua/
2004. – № 5 (7). – С. 63-72. /vestnik/1.php?nom=13
4. Вашуленко М. Формування мовної особистості 11. Карасик В. И. Языковой круг : личность, концепты,
молодшого школяра в умовах переходу до 4-річного дискурс / В. И. Карасик. – Волгоград : Перемена, 2002. –
початкового навчання / М. Вашуленко // Початкова 477 с.
школа. – 2001. – № 1. – С. 11-14. 12. Караулов Ю.Н. Русский язык и языковая личность /
5. Голуб Н. Б. Риторика у вищій школі : моногр. / Ю.Н.Караулов. – [7-е изд.]. – М.: Издательство ЛКИ,
Н. Б. Голуб. – Черкаси : Брама-Україна, 2008. – 400 с. 2010. – 264 с.
6. Ґудзик И. Ф. К вопросу об изучении языковой личности 13. Колтуцкая И. А. Структура языковой личности в
учащихся младших классов / И. Ф. Гудзик // Ученые современной антропоцентрической парадигме /
записки Таврического национального университета им. И. А. Колтуцкая // Вісник Дніпропетровського
В. И. Вернадского. Серия “Филология”. Том 20 (59). – університету імені Альфреда Нобеля. Серія “Філологічні
2007. – № 4. – С. 171-175. науки”. – 2013. – № 2 (6). – С. 294-298
7. Дроздова І. Взаємозв’язок формування мовної 14. Красных В.В. Основы психолингвистики и теории
особистості студента ВНЗ нефілологічного профілю з коммуникации : курс лекций / В. В. Красных. – М. :
розвитком професійного мовлення [Електронний Гнозис, 2001. – 270 с.
ресурс] / І. Дроздова. – Режим доступу до докум. : 15. Лавриненко О. Профілі мовної особистості
http://library.udpu.org.ua/library_files/zbirnuk_nayk_praz/20 [Електронний ресурс] /О. Лавриненко. – Режим доступу
15/2/15.pdf до докум. : http://oaji.net/articles/2015/1551-
8. Дроздова І. П. Наукові основи формування українського 1421344247.pdf
професійного мовлення студентів нефілологічних 16. Мацько Л. Аспекти мовної особистості у проспекції
факультетів ВНЗ : моногр. / І. П. Дроздова. – Харків, педагогічного дискурсу / Л. Мацько // Дивослово. –
2010. – 320 с. 2006. – № 7. – С. 2-4.
26
17. Пентилюк М. І. Мовна особистість учня в проспекції Л. В. Струганець. – Тернопіль : Навчальна книга –
мовленнєвого спілкування / М. І. Пентилюк // Богдан, 2000. – 88 с.
Пентилюк М. І. Актуальні проблеми сучасної 21. Формування мовної особистості на різних вікових
лінгводидактики : збірн. статей / М. І. Пентилюк. – К. : етапах : монгр. / [А. М. Богуш, О. С. Трифонова,
Ленвіт, 2011. – С. 80-84. О. І. Кисельова, Ж. Д. Горіна, М. П. Черкасов]. – Одеса,
18. Петлюченко Н. В Харизматика : мовна особистість і 2008. – 272 с.
дискурс : моногр. / Н. В. Петлюченко. – Одеса : 22. Чернявський К. Шляхи формування мовної особистості
Астропринт, 2009. – 464 с. студента / К. Чернявський // Молодь і державна мова :
19. Селігей П. О. Мовна свідомість : структура, типологія, Київ. молодіжна наук.-практ. конф., 19 – 20 трав.
виховання / П. О. Селігей. – К. , 2012. – 118 с. 2000 р. : зб. матеріалів. – К., 2000. – С. 31–34.
20. Струганець Л. В. Культура мови. Словник термінів /
REFERENCES
1. Batsevych F. S. Fundamentals of Communicative 11. Karasik V. I. Language Circle : Personality, Concepts, Dis-
Linguistics : textbook / F. S. Batsevych. – К. : PC course / V. I. Karasik. – Volgograd : Peremena, 2002. – 477 p.
“Academy”, 2009. – 376 р. 12. Karaulov Iu. N. Russian Language and Language Personality
2. Bogin G. I. The Initial Levels of the Language Personality of / Iu. N. Karaulov. – [7th edition]. – М. : Publishing house
the Pupil as a Format to Determine the Success of His LKI, 2010. – 264 p.
Philological Training [Electronic resource] / G. I. Bogin. – 13. Koltutskaia I. A. The Structure of the Language Personality
Access mode : http://www.tversu.ru/Science/Hermeneutics/ in the Modern Anthropocentric Paradigm / I. A. Koltutskaia
/1999-1/1999-1-28.pdf // Bulletin of Alfred Nobel Dnipropetrovsk University.
3. Borynshtein Ie.Socio-Cultural Features of Linguistic Identity Series “Philology”. – 2013. – № 2 (6). – P. 294-298.
/ Ie. Borynshtein // Social Psychology. – 2004. – № 5 (7). – 14. Krasnykh V. V. Fundamentals of Psycholinguistics and
Р. 63-72. Communication Theory : lectures / V. V. Krasnykh. – М. :
4. Vashulenko M. Formation of Linguistic Personality of the Gnozis, 2001. – 270 p.
Youngest Pupil in the Transition to 4-year Primary 15. Lavrynenko O. Profiles of Language Personality [Electronic
Education / M. Vashulenko // Elementary School. – 2001. – resource] / O. Lavrynenko. – Access mode :
№ 1. – Р. 11-14. http://oaji.net/articles/2015/1551-1421344247.pdf
5. Holub N. B. The Rhetoric in High School : monograph / 16. Matsko L. Aspects of the Language Personality in
N. B. Holub. – Cherkasy : Gate-Ukraine, 2008. – 400 р. Prospecting of Pedagogical Discourse / L. Matsko //
6. Gudzyk I. F. On the Question of the Study of the Language Dyvoslovo. – 2006. – № 7. – Р. 2-4.
Person of Junior School Pupils / I. F. Gudzyk // Scientific 17. Pentyliuk М. І. Language Personality of Pupil in Prospecting
notes of Tauride National V. I. Vernadsky University. Series of Speech Communication / М. І. Pentyliuk //
“Philology”. Vol. 20 (59). – 2007. – № 4. – P. 171-175. Pentyliuk М. І. Actual Problems of Modern Linguistics : a
7. Drozdova I. Relationship Formation of Language Personality collection of articles / M. I. Pentyliuk. – K. : Lenvit, 2011. –
of Non-Philological University Students with the Р. 80-84.
Development of Professional Speech [Electronic resource] / 18. Petliuchenko N. V. Charismatic : Language Personality and
I. Drozdova. – Access mode : http://library.udpu.org.ua/ Discourse : monograph / N. V. Petliuchenko. – Odesa :
/library_files/zbirnuk_nayk_praz/2015/2/15.pdf Astroprynt, 2009. – 464 р.
8. Drozdova I. P. Scientific Bases of Formation of Ukrainian 19. Selihei P. O. Language Awareness : Structure, Typology,
Professional Speech of Students of Non-Philological Education / P. O. Selihei. – К., 2012. – 118 р.
Faculties of Universities : monograph / I. P. Drozdova. – 20. Struhanets L. V. Culture of Language. Glossary /
Kharkiv, 2010. – 320 р. L. V. Struhanets. – Ternopil : Educational book – Bohdan,
9. Yermolenko S. Ia. Ukrainian: Short Glossary of Linguistic 2000. – 88 р.
Terms / S. Ia. Yermolenko, S. P. Bybyk, O. H. Todor. – K. : 21. Formation of Language Personality in Different Age Stages :
Lybid, 2001 . – 222 р. monograph / [A. M. Bohush, O. S. Tryfonova,
10. Ignatova I. B. The Structure of the Language Personality in O. I. Kyselova, Zh. D. Horina, M. P. Cherkasov]. – Odesa,
the Lingvodydaktіc Aspect [Electronic resource] / 2008. – 272 р.
I. B. Ignatova // The teaching of languages in higher 22. Cherniavskyi K. The Ways of Formation of the Student’s
educational institutions today. Intersubject ties. Scientific Language Personality / K. Cherniavskyi // Young people and
research. Experience. Search : scientific research journal. – the official language, Kyiv. Youth scientific and practical
Kharkiv, 2008. – № 13. – С. 54-61. – Access mode : сonf., 19 - 20 May. 2000 : Proceedings. – К., 2000. – Р. 31–34.
http://www-center.univer.kharkov.ua/vestnik/1.php?nom=13
Language Personality as an Object of Study in Modern Linguistic Didactics

Hrydzhuk O.
Abstract. The meaning of personality is summarized. Some axiological, epistemological theoretical, cognitive and cultural aspects of
the language personality are described. The objective and subjective factors that affect the formation of the language personality are
defined. The expediency of the analysis of the essence of the language personality for teaching students the Ukrainian language for
proficiency is justified.
Keywords: language personality, language awareness, language skills, aspects of shaping of language personality.
Языковая личность как актуальный объект исследования в современной лингводидактике

О. Е. Гриджук
Аннотация. В статье обобщено содержание понятия “языковая личность”; рассмотрены аксиологический, теоретико-
познавательный и культурологический аспекты формирования языковой личности; названы объективные и субъективные
факторы, влияющие на становление языковой личности; обоснована целесообразность анализа сущности языковой
личности для обучения студентов украинскому языку профессиональной направленности.
Ключевые слова: языковая личность, языковое сознание, языковые знания, аспекты формирования языковой личности.
27
Методичні особливості формування вмінь самостійної роботи учнів

з підручником фізичної географії
Н. В. Кріт
Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, м. Київ, Україна
*Corresponding author. E-mail: nataliasloza@gmail.com
Анотація. Стаття присвячена розв’язанню наукової проблеми формування вмінь самостійної роботи учнів основної школи з
підручником фізичної географії. Доведено, що запорукою успішного формування вмінь самостійної роботи є методично
продумана співпраця суб’єктів навчання. Схарактеризовано особливості системи спеціальних завдань, що є механізмом та
методичною основою процесу формування досліджуваних вмінь. Запропоновано методичну модель, що дозволяє
розглянути основні аспекти проблеми формування вмінь самостійної роботи з навчальною книгою.
Ключові слова: формування вмінь, самостійна робота, підручник, фізична географія, методична модель.
У шкільному освітньому просторі географія є базовим ня вмінь самостійної роботи учнів основної школи з
світоглядним навчальним предметом, що покликана підручником фізичної географії.
сформувати в учнів достовірну географічну картину Метою нашого дослідження є висвітлення мето-
світу. Завдання географічної освіти в школі полягає дичних аспектів формування вмінь самостійної робо-
не тільки в тому, щоб школярі засвоїли систему пред- ти учнів з підручником фізичної географії.
метних знань та вмінь, але й, що дуже важливо, Самостійна робота учнів охоплює практично весь
набули навичок самостійного наукового пізнання, що навчальний процес з географії та реалізується в ньому
є базою для саморозвитку та самореалізації. Ключо- при різноманітному співвідношенні репродуктивної
вим засобом досягнення цієї цілі є шкільний підруч- (відтворювальної), продуктивної і пошукової діяль-
ник з географії. ності учнів за специфічної ролі вчителя. Вона спря-
Підручник – це один із найскладніших (і найдоско- мована на застосування, поширення, поглиблення,
наліших) витворів людської культури, який концент- систематизацію і набуття знань на основі дій, які учні
рує і кристалізує в собі її різноманітні досягнення в виконують за сформованими раніше алгоритмами
багатьох сферах людського життя і діяльності; це пев- їхнього виконання без допомоги, але за загального
на форма втілення й організації людського досвіду з керівництва та контролю вчителя [2, с. 307].
метою передачі його наступним поколінням і спри- Організація самостійної діяльності розглядається
яння їх входженню (включенню) у доросле життя як система заходів спрямованих на формування ак-
[1, с. 22-29]. тивності та самостійності школяра, вироблення умінь
Важливо навчити школярів використовувати весь та навичок раціонально здобувати корисну інформа-
потенціал підручника, сформувати вміння самостійної цію. Методика формування вмінь самостійної роботи
роботи з його компонентами. Це надасть змогу пере- учнів з підручником передбачає використання систе-
носити засвоєні способи діяльності на інші джерела ми впливів на складові процесу навчання географії
інформації та успішно реалізовувати отриманий засобами підручника як на уроках географії, так і в
досвід у постійно змінюваних реаліях життя. позаурочний час, що спрямовані на покращення його
Однак аналіз стану проблеми формування вмінь результатів.
самостійної роботи учнів з підручником географії у Складовими вміння самостійної роботи з шкільним
шкільній практиці свідчить, що така робота є фраг- підручником є:
ментарною та несистемною. Педагоги лише частково - прийоми самостійної роботи з текстом, що ґрун-
реалізовують можливості шкільних підручників, їм не тується на оволодінні учнями наступними способами
вистачає методичного забезпечення щодо планування навчальної діяльності: формулювати головну думку,
та організації різних форм та видів самостійної робо- визначати ключові поняття та терміни, встановлювати
ти з навчальною книгою для вивчення шкільних причинно-наслідкові зв’язки, самостійно узагальню-
географічних курсів. вати; складати план (простий, розгорнутий, у вигляді
Проведений аналіз дидактичних та методичних питань), орієнтуватися у змісті параграфу; складати
досліджень дозволяє засвідчити певні здобутки у конспект, тези; створювати графічно-знакові моделі
розв’язанні проблеми самостійної роботи учнів. Деякі (таблиці, опорні схеми, графіки, що відображають текс-
аспекти питання у географічній освіті з’ясовували: товий матеріал); переказувати (відтворювати інформа-
І. І. Барінова, А. О. Богданова, Л. П. Вішнікіна, цію тексту за самостійно складеним планом, аналізувати
Й. Р. Гілецький, І. В. Душина, С. Г. Кобернік, географічні процеси та явища, давати характеристику
В. О. Коринська, В. П. Корнєєв, О. В. Крилова, географічним об’єктам що описуються); ставити запи-
М. Г. Криловець, Л. І. Круглик, Г. О. Ламекіна, тання та знаходити на них відповіді у тексті;
Т. Г. Назаренко, О. Ф. Надтока, М. П. Откаленко, - прийоми самостійної роботи з позатекстовим
Л. Б. Паламарчук, Л. А. Покась, І. П. Половина, компонентом підручника, що включають: навчальну
А. Й. Сиротенко, В. І. Сіротін, О. Я. Скуратович, діяльність з ілюстративним матеріалом (здатність уч-
О. М. Топузов та ін. нів розшифровувати інформацію, виділяти головні та
Проте спостерігається нестача спеціальних дослід- другорядні елементи, аналізувати, порівнювати, дава-
жень, що обґрунтовують ефективні шляхи формуван- ти характеристику зображуваного); з методичним апа-
28
ратом (системою запитань і завдань, апаратом орга- вими моделями, ілюстраціями, картами, рубриками,
нізації засвоєння (використовувати вказівки, які пояс- порівняння їх даних, виділення додаткових відомос-
нюють як працювати з компонентами підручника)); із тей з позатекстового компоненту. У сучасних підруч-
апаратом орієнтування, який забезпечує успішну никах з географії швидкому знаходженню учнями
налагоджену організацію самостійної роботи зі скла- найсуттєвішого сприяє науковий та доступний виклад
довими елементами підручника. тексту, що логічно структурований з акцентуацією
Формування вмінь самостійної роботи з підруч- уваги на важливі твердження, факти, ключові поняття
ником – спеціально організована вчителем діяльність, та назви (виділення шрифтом, кольором).
спрямована на освоєння та вироблення в учнів прийо- Після опрацювання теми необхідно:
мів, що є компонентами досліджуваного вміння, та їх - перевірити правильність висунутих на початку
самостійне застосування у нових змінюваних ситуаціях. гіпотез, асоціацій, складеного плану;
Для успішного формування вмінь самостійної ро- - дати відповідь на запитання, сформульовані у плані;
боти з шкільним підручником фізичної географії - скласти конспект, тези (це можуть бути ключові
педагогу необхідно: поняття та терміни з визначеннями, найважливіша ін-
- систематично поурочно планувати результати формація по кожному пункту плану, яку можна пода-
формування вмінь самостійної роботи з підручником; ти і у звичайному текстовому форматі, і у вигляді
- пояснювати суть та значення кожного прийому, схеми, таблиці чи малюнка з поясненнями);
способу діяльності з навчальною книгою; - зробити узагальнення, стисло переказати основ-
- доповнювати зміст підручника алгоритмічними ний зміст тексту;
прописами, інструкціями, пам’ятками послідовних - навести власні приклади і докази прочитаного та
дій, системою завдань до кожної теми та розділу, що законспектованого матеріалу;
спрямовані на формування досліджуваних вмінь; - виконати запропоновані завдання до теми;
- керувати самостійною роботою учнів під час - сформулювати висновки на основі виконаних
виконання тренувальних вправ та завдань; досліджень.
- стежити, щоб учні застосовували сформовані вмін- У набутті та відпрацюванні прийомів, що входять
ня у змінюваних ситуаціях, в нестандартних умовах. до загального алгоритму самостійної роботи школярів
Найважливішими методичними умовами форму- з підручником стратегічною опорою виступає система
вання досліджуваних вмінь, на нашу думку, є: вико- запитань і завдань. Вона спрямована на застосування,
ристання алгоритмів, рекомендацій для роботи з нав- поглиблення, систематизацію набутих знань, умінь та
чальною книжкою; впровадження прийомів графічної навичок на основі дій, які учні здійснюють за
оптимізації тексту – згортання інформації шляхом заздалегідь сформованими алгоритмами їх виконання
створення плану, тез, конспекту, оформлення таб- з опосередкованою участю педагога. Вчитель роз’яс-
лиць, різноманітних моделей, висновків; викорис- нює структуру, поетапність, ілюструє зразки вико-
тання проблемних питань та завдань, навчальних ігор нання певного виду запитання чи завдання. Учні
та ігрових прийомів. засвоївши ці пояснення, виконують певний вид зав-
Загальний алгоритм самостійної роботи з підручни- дання спочатку колективно, надалі у результаті трену-
ком фізичної географії включає три послідовні етапи. вань формуються навички самостійної роботи.
Робота з шкільним підручником має розпочинатися Система завдань для формування вмінь самостійної
з організації спеціальної діяльності учнів, спрямова- роботи з підручником є механізмом, що забезпечує
ної на мотивацію навчання, актуалізацію наявних вироблення таких способів діяльності як виділення у
знань та розуміння тексту. Відповідно, перший, наданій інформації найважливішого шляхом аналізу,
підготовчий етап передбачає визначення мети опра- порівняння, узагальнення та систематизації, класифі-
цювання певної теми (яка інформація подається, для кації, абстрагування та конкретизації, встановлення
чого вона необхідна, як її можна використати на причинно-наслідкових зв’язків; згортання інформації
практиці) та огляд текстового і позатекстового компо- шляхом створення плану, конспекту, тез, таблиць,
нентів. На цьому етапі потрібно здійснити наступне: опорних схем, малюнків; розв’язання проблемних
- прочитати заголовок, вступ та продумати зміст питань тощо.
параграфа, визначити основну ідею тексту (педагогом За ступенем самостійності учнів під час виконання
можуть бути застосовані методичні прийоми: “банк завдань, можна виокремити наступні їх типи: репро-
гіпотез” – висловити припущення щодо матеріалу про дуктивні, реконструктивні та творчі.
який буде йти мова; “кущ асоціацій” - записати слова- Репродуктивні виконуються на основі зразка чи
асоціації до заголовку); детальних інструкцій, алгоритмів. Вони дозволяють
- дати відповіді на пропедевтичні питання до виробити основні навчальні вміння та навички, але не
параграфа, що готують до сприйняття нової інфор- забезпечують прояву творчості. Ці завдання є осно-
мації, та зорієнтовані на відтворення раніше вивчено- вою для виконання більш складнішої роботи. Сюди
го матеріалу; слід віднести вирішення типових завдань, виконання
- скласти план до теми: структурувати матеріал за різних вправ за зразком, знаходження готових відпо-
заголовками пунктів та сформулювати їх у вигляді відей у підручнику тощо.
запитань (під час читання це забезпечить усвідом- Реконструктивні вимагають застосування раніше
люваний пошук відповідей у діалоговій формі). здобутих знань та вмінь відповідно до визначених
Наступний крок – читання, передбачає виокрем- умов. Для вирішення таких завдань недостатньо прос-
лення знайомої інформації, нових фактів, незрозумі- то відтворити готові знання у тому вигляді в якому
лого, встановлення зв'язку тексту з графічно-знако- вони подані у підручнику, учень має проаналізувати
29
географічну інформацію, осмислити причино-наслід-  Наведіть докази, що Анди молоді гори, які не
кові зв’язки та взаємозалежності. завершили свого формування.
Творчі ж завдання потребують складної інтелек-  Чому пасати краще зволожують Америку, ніж
туальної діяльності, прийняття самостійних рішень. Австралію і Африку?
Завдяки їм учні вчаться розкривати нові властивості  Чому більшість великих річок несуть свої води в
об’єктів вивчення, висловлювати власні судження, Атлантичний океан?
давати оцінку, вирішувати проблемні питання, робити  Які причини нерівностей у рельєфі західної та
узагальнення. східної частин материка. Зробіть висновок про взає-
Система завдань для самостійної роботи з підруч- мозв’язок між розташуванням великих форм рельєфу
ником має відповідати наступним вимогам: структурі і тектонічною будовою.
та послідовності навчального матеріалу, його прак- 3. Запишіть 10 ключових слів чи словосполучень,
тичному значенню, системності та зростанню проб- які потрібно використати для опису населення мате-
лемності, нормам хронометражу та посильності для рика Південна Америка.
виконання. Впровадження завдань також необхідне 4. Допишіть та сформуйте правильні речення.
для оцінювання індивідуальних пізнавальних можли-  Заході, течія, повітря, територій, сприяє, опадів,
востей школярів, для розвитку їх загальнонавчальних розташована.
умінь та навичок.  Основна, населення, Південної Америки, іспан-
Наведемо приклади завдань для самостійної роботи ською, в, Бразилії, оскільки, 2, близькі, до, то, Півден-
за матеріалами шкільного підручника 7 класу курсу ну Америку, і, Панамського перешийку, називають,
“Материки та океани” до тем ”Південна Америка” та ще, Америкою.
“Антарктида”, кожна з яких охоплює низку параграфів. 5. Підкресліть правильні характеристики Південної
Завдання до теми “Південна Америка” Америки, що вирізняють її серед інших материків:
1. Складіть план характеристики природи найнижчий материк; найдовша гірська система; най-
Південної Америки. вищий водоспад; найхолодніший материк; найбез-
2. Використовуючи підручник, дайте відповіді на людніший; найвологіший; найповноводніша річка;
проблемні питання. найвищі гори; найбільша рівнина; найзаселеніший.
 Якого кліматичного поясу, властивого Південній 6. Складіть таблицю спільних та відмінних рис
Америці, немає на інших материках тропічних ши- фізико-географічного положення Південної Америки
рот? Назвіть його головні особливості. та Австралії.
 З чим пов’язана повноводність Амазонки протя-
гом року?
Фізико-географічного положення Південної
Спільне Відмінне
Америки та Австралії
7. Доповніть схему причинно-наслідкових зв’язків, *ПМ – повітряна маса (вказати її характеристику:

що пояснює формування узбережної природної зони волога чи суха )
пустель у Пд. Америці.
Високий
____________ ____________ природна зона
_____________ атмосферний
океан *ПМ - ___________
холодна течія тиск
8. Опишіть сельву, використовуючи такі слова і ву інформацію на яку потрібно звернути увагу;
словосполучення: екватор, багатоярусність, вічнозе- 2) відтворіть інформацію подану за темою в
лені, ліани, царство, Амазонська низовина, комах і підручнику у вигляді казки.
павуків. Завдання до теми “Антарктида”
9. Складіть схему “Політична карта Південної 1. Складіть план характеристики фізико-географіч-
Америки”. ного положення Антарктиди.
10. Виправте помилки в тексті. 2. Використовуючи підручник, дайте відповіді на
У зв’язку з вологістю клімату на материку сформу- проблемні питання.
валися малі річкові системи. Переважна їх більшість  Чому Антарктида є областю вічного холоду Землі?
належить до басейну Тихого океану. Річки мають  Чому молодий гірський хребет на Антарктично-
переважно снігове живлення. Найпотужніші серед му півострові називають Антарктичними Андами?
них Амазонка, Тітікака, Парана, Маракайбо.  Чому у вивченні Антарктиди й охороні її приро-
11. Опрацюйте фізичну карту материка, що міс- ди необхідне міжнародне співробітництво?
титься в підручнику. Яку інформацію про природу  Антарктида – рекордсмен за кількістю сонячної
материка вона передає? радіації, що надходить у літній час. Чому тоді на
12. Виконайте творче завдання на вибір: материку найнижчі температури на Землі?
1) створіть рекламний проект материка чи одного з  Чому тваринний світ Антарктиди пов’язаний з
його природніх об’єктів, виділивши важливу та ціка- морем?
30
 У чому полягає своєрідність органічного світу  буревісник, альбатрос, поморник, біла сова;
материка?  М. Лазарєв, Ф. Беллінсгаузен, Р. Пірі, Р. Амундсен.
 Чому на материку заборонено добувати корисні 4. Допишіть та сформуйте правильні речення.
копалини?  Під, впливом, своєї, поступово, океан, шельфові,
 Чому Антарктида була відкрита останньою з ма- ніби, продовженням, льодового, материка, морі, най-
териків Землі? більший, Росса, площею, території.
 Чому лід Антарктиди поступово сповзає в океан?  Практично, територія, Антарктиди, кліматич-
 Чому корисні копалини Антарктиди розвідані ному, поясі, панують, повітряні маси, погода, тільки,
недостатньо? частина, півострові, заходиться, пояс.
3. Закресліть зайве в переліку: 5. Порівняйте природу центральної частини Ан-
 пінгвіни, тюлені, ведмеді, сови; тарктиди та її прибережних районів, результати
 шельфовий льодовик, оазис, айсберг, річка; оформіть у вигляді таблиці.
Характеристика Центральна частина Прибережні райони

Антарктиди
Клімат
Органічний світ
6. Створіть схему причинно-наслідкових зв’язків, взаємопов’язаних характеристик природи материка:

що пояснює утворення асбергів в Антарктиці. 1) холодний клімат; 2) формування льодовикового ку-
Встановіть логічну послідовність у вигляді ланцюжка полу; 3) утворення айсбергів; 4) сповзання льодовика.
4) утворення
1) 2) 3) айсбергів
7. Опишіть зону арктичних пустель, використову- 8. Складіть схему “Основні форми рельєфу
ючи такі слова і словосполучення: арктичний, кліма- Антарктиди”.
тичний пояс, ґрунти, водорості, мохи, лишайники, 9. Використовуючи матеріали підручника, запов-
пінгвіни, тюлені, кити, альбатроси. ніть таблицю.
Час Ім’я дослідника Досягнення

1773 р.
1820 р.
1911 р.
1912 р.
10. Виправте помилки в тексті. Теоретична складова включає мету, завдання, педа-
Антарктида за площею другий материк, майже пов- гогічні умови та структурні компоненти процесу фор-
ністю розміщується за полярним колом, окрім тери- мування умінь самостійної роботи учнів з підручником.
торії Антарктичного острова. Материк вкритий льодо- Організаційна охоплює методику (форми організації
виковим куполом, середня товщина якого складає навчання, методи, прийоми), систему завдань для само-
100 м. За рахунок цього Антарктида є найнижчим ма- стійної роботи, компоненти вміння самостійної роботи
териком на Землі. учнів з підручником, послідовні етапи формування
11. Опрацюйте фізичну карту материка, що міс- вмінь. Результативна представлена критеріями та рівня-
титься в підручнику. Яку інформацію про природу ми сформованості вмінь.
материка вона передає? Розроблена модель надає, на наш погляд, загальні
12. Виконайте творче завдання на вибір: уявлення, щодо того якими способами можливо фор-
1) створіть рекламний проект материка чи одного з мувати вміння самостійної роботи учнів з підручни-
його природніх об’єктів, виділивши важливу та ціка- ком фізичної географії. Регулярне використання зав-
ву інформацію на яку потрібно звернути увагу; дань для самостійної роботи з текстовим та поза-
2) відтворіть інформацію подану за темою в під- текстовим компонентами підручника, контроль з боку
ручнику у вигляді казки. вчителя сприяють розвитку пізнавальної активності
Система завдань є ключовим компонентом органі- школярів, здатності генерувати нові ідеї та мислити
заційної складової авторської методичної моделі, що є творчо. Оскільки суб’єкт навчання, виконуючи запро-
системною сукупністю взаємозалежних елементів, які поновані завдання, досягає результатів самостійно, їх
об’єднані спільною ціллю і направлені на формування цінність та вагомість усвідомлюються краще, ніж при
вмінь самостійної роботи з шкільним підручником. сприйманні інформації у готовому вигляді. Тому вчи-
Методична модель стисло передає ідеї нашого науко- телю географії важливо враховувати методичні особ-
вого дослідження, відображає важливі властивості ливості організації самостійної роботи учнів з підруч-
об’єкта, що розглядається, його теоретичну, організа- ником, раціонально застосовувати різноманітні форми
ційну та результативну складові, що представлені на діяльності та види завдань.
рис. 1.
31
МЕТА: розвиток пізнавальної самостійності школярів, що ґрунтується на

формуванні загальнонавчальних умінь, навичок та оволодінні системою прийомів
самостійної роботи з підручником.
ЗАВДАННЯ: розвиток загальнонавчальних умінь та навичок, оволодіння учнями
системою прийомів самостійної роботи з навчальною книгою, розвиток пізнавальної
самостійності, формування особистості здатної до саморозвитку, самоосвіти.
ТЕОРЕТИЧНА СКЛАДОВА
Структурні Умови формування вмінь СР з підручником

компоненти
процесу Організаційно- Психолого-
формування вмінь педагогічні умови педагогічні
Д СР учнів з умови Д
І підручником потенціал підручника фізичної І
Я географії для здійснення СР; створення Я
мотиваційний формування вмінь СР у процесі
Л пізнавальних Л
Ь навчання (урочний, позаурочний); труднощів Ь
застосування різних форм навчання навчання;
Н змістовий Н
(індивідуальна, фронтальна, групова); ситуація
І методичне керівництво педагогом СР І
«Радість
С учнів. С
успіху»;
Т організаційно- Т
Методичні умови мотивація.
Ь процесуальний Ь
алгоритмічні прописи послідовних дій;
В вольовий рекомендації для роботи з електронним
Ч підручником; завдання на згортуваність У
И інформації; проблемні питання; завдання з Ч
Т рефлексивний елементами гри. Н
Е Я
Л ОРГАНІЗАЦІЙНА СКЛАДОВА
Я Система завдань для самостійної роботи
МЕТОДИКА ВМІННЯ СР З ПІДРУЧНИКОМ

• форми організації СР учнів • вміння СР з текстом
• прийоми • методи • вміння СР з позатекстовим
компонентом
Етапи формування вмінь СР з підручником фізичної географії:

1) мотивація та ознайомлення; 2) формування вмінь; 3) СР з підручником;
4) контроль.
РЕЗУЛЬТАТИВНА СКЛАДОВА
КРИТЕРІЇ
1) рівень сформованості способів діяльності з кожним структурним компонентом
навчальної книги;
2) рівень оволодіння досвідом застосування прийомів самостійної роботи з
підручником у процесі організованої вчителем пізнавальної діяльності.
РІВНІ СФОРМОВАНОСТІ ВМІНЬ
початковий → середній → достатній → високий
Рис. 1. Модель формування вмінь самостійної роботи учнів основної школи з підручником фізичної географії
32
1. Арцишевський Р. А. Підручник учора, сьогодні, завтра / 2. Загальна методика навчання географії: Підручник /
Р. А. Арцишевський // Підручник ХХІ століття. – 2003. – О. М. Топузов, В. М. Самойленко, Л. П. Вішнікіна. – К.:
№ 1–4. – С. 22–29. ДНВП «Картографія», 2012. – 512 с.
REFERENCES
1. Artsyshevskyy R. A. Textbook yesterday, today and 2. General methodology of teaching geography: Textbook /
tomorrow / R. A. Artsyshevskyy // Textbook XXI century. - O. M. Topuzov V. M. Samoilenko, L. P. Vishnikina. - K .:
2003. - № 1-4. - P. 22-29. DNVP "Cartography", 2012. - 512 p.
Methodical features of pupils’ independent work skills formation with physical geography textbook
Krit N.
Abstract. The article is dedicated to solution of scientific problem of pupils’ independent work skills formation with physical
geography textbook. It is proved that the key to successful formation of independent work skills are methodically thought-out
cooperation of teacher and pupils. Author determined features of the special tasks system which is a mechanism and methodological
foundation for the formation of the investigated skills. Methodical model of independent work skills formation of secondary school
pupils with physical geography textbook is offered.
Keywords: the formation of skills, independent work, textbook, physical geography, methodical model.
Методические особенности формирования умений самостоятельной работы учащихся с учебником физической

географии
Н. В. Крит
Аннотация. Статья посвящена решению научной проблемы формирования умений самостоятельной работы учащихся с
учебником физической географии. Доказано, что залогом успешного формирования умений самостоятельной работы
является методически продуманная кооперация субъектов обучения. Охарактеризованы особенности системы специальных
заданий, которая является механизмом и методической основой процесса формирования исследуемых умений. Предложено
методическую модель, что позволяет рассмотреть основные аспекты проблемы формирования умений самостоятельной
работы с учебной книгой.
Ключевые слова: формирование умений, самостоятельная работа, учебник, физическая география, методическая модель.
33
Валеологічна складова освітньої політики сучасної України

Є. В. Кучерган
Криворізький національний університет, м. Кривий Ріг, Україна

*Corresponding author. E-mail: kucherganchik979@gmail.com
Анотація. У статті представлені пріоритети державної політики здоров’язбереження та вказані нові шляхи холіцестичного
підходу реалізації індивідуальних програм розвитку здоров’я за участю освітньої системи. А саме шляхи формування
свідомості майбутнього вчителя як представника державної політики, яка спрямована на реалізацію практичних дій
укріплення власного тіла, що в подальшому забезпечило б можливість реалізації здоров’язбереження всього підростаючого
покоління й уникнення таким чином демографічної катастрофи.
Ключові слова: вчитель, освітня система, здоров’язбереження, педагогічна освіта, професійна підготовка, валео-
логічна складова, підготовка вчителя.
Вступ. Надійною запорукою та невід’ємною основою слідження, узагальнення та інтерпретація отриманих

розвитку особистості є її здоров’я, яке обумовлює всі результатів, системно-структурний метод).
процеси розвитку, що відбуваються в житті особи- Результати та їх обговорення. Вагомим показни-
громадянина. Становлення особистості відбувається ком стану здоров’я населення є його кількість. За
під впливом низки соціальних інституцій, серед яких даними фінансового порталу «Міністерства фінансів»
освіта посідає значне місце, оскільки супроводжує в 2010 році кількість населення складало 45,9629
людину в найбільш уразливий для збереження млн., в 2011 вже 45,7785 млн., в 2012 кількість
здоров’я час: дитинство – юнацтво – молодість. Від населення склала 45,6336 млн., в 2013 році ця цифра
того, наскільки міцно до свідомості особи увійшли становила 45,5530 млн., а в 2014 році населення Укра-
здоров’язбережувальні принципи самоіснування, чи їни складало 45,4262 млн. В 2015 році без окупованих
стали вони її засадничими переконаннями, врешті- територій (Криму, Севастополя та частини Донбасу)
решт залежить все подальше життя і самої людини, і складає 42,9289 млн. чоловік.
її оточення. Саме тому збереження здоров’я та Міжнародна організація ВООЗ; ООН; Національна
запобігання ризикам його погіршення є невід’ємною академія наук України; Міністерство охорони здо-
складовою освітньої політики сучасної України. ров’я України; ДУ «Український інститут стратегіч-
Короткий огляд публікацій по темі. Цілком зако- них досліджень МОЗ України»; Інститут демографії
номірно, що проблеми погіршення здоров’я громадян та соціальних досліджень імені М. В. Птухи; Міжре-
держави спонукали працівників науки (Ю. П. Лиси- гіональна академія управління персоналом, що вив-
цина, Л. Л. Рубіна, О. В. Сахно), серед яких психологи чають стан здоров’я народонаселення, зокрема в
(С. М. Бондаренко, Ю. Ф. Орлова, В. А. Ясвіна), педа- Україні, серед причин демографічної кризи називають
гоги (З. Г. Зайцева, О. М. Новікова), представники таке: хвороби системи кровообігу (викликані психоло-
медицини (Н. М. Амосов, В. П. Войтенко), спеціаліс- гічними, соціальними та економічними умовами;
ти в галузі фізичного виховання (В. П. Горащука, шкідливі умови праці та шкідливі звички); різні види
В. П. Зайцева, C. Н. Нікітіна) до пошуків дослідження новоутворень (вплив зовнішніх факторів: соціальних
даної теми та визначення шляхів подолання кризової та генетичних та вірусів; відсутність ведення здоро-
демографічної ситуації, а також постановки питання вого способу життя; нервові стреси, неврози, депресії
на рівні держави про створення системи нормативно- і та інше); зовнішні причини (недостатнє/неправильне
правового врегулювання і забезпечення дієвих засобів харчування; механічні, фізичні, хімічні та біологічні
збереження здоров’я нації, молодого покоління, зок- причини); хвороби органів травлення (недостатнє, не-
рема силами освітньої галузі. правильне харчування або навпаки переїдання та
Мета. Попри негативні тенденції здоров’язбере- недотримання правил гігієни); хвороби органів дихан-
ження, сучасні вчені наголошують, що стан здоров’я ня (забрудненість навколишнього середовища і курін-
– цілком керований фактор, і на 55% залежить від ня); інфекційні та паразитарні хвороби (ослаблений
способу життя людини, а отже, «ним можна і потріб- імунітет, травма шкірного покриву і т.д., а також
но керувати, оскільки лише здорова нація – запорука запиленість, забрудненість та підвищена температу-
успіху економічних перетворень у державі» [1, c.10]. ра). Вказаний вище перелік основних причин втрати
Усвідомлення можливості керування фактором здо- населенням України здоров’я, слугує підґрунтям де-
ров’я стає основою для пошуку механізмів управління мографічної кризи [9].
процесом здоров’язбереження. Таким чином, мета дослід- Не розкриваючи багатомірність та не заглиблю-
ження – відпрацювання відповідної стратегії на рівні ючись у політологічний аспект проблеми здоров’язбе-
державного управління, визначення головних напрямів реження в освітньому процесі, звернемося до тверд-
вітчизняної «політики здоров’я» в освітній галузі. ження Н. Шульги про те, що «сьогодні однією з прі-
Матеріали та методи. У роботі використано й уза- оритетних сфер діяльності держави визнана освіта як
гальнено документи, що пов’язані з проблемами вале- найважливіша ланка виховання свідомих громадян,
ологічної складової в освітній політиці сучасної Укра- формування освіченої, творчої особистості. Освіта
їни з використанням загальнонаукових методів постає пріоритетною сферою соціально-економічного,
(історіографічний аналіз джерельного матеріалу до- духовного, культурного життя» [10]. Думка дослід-
34
ника підтверджується низкою документів загально- вою діяльності новоствореної Всесвітньої організації
державного значення, які визначають визначення охорони здоров’я (World Health Organization) (далі –
стратегії розвитку освіти в Україні: Постанова про ВООЗ; WHO).
Державну національну програму «Освіта» («Україна В Україні здоров’я визначається як «найвища
XXI століття») (1993 р.); Указ президента України про індивідуальна і суспільна цінність» в «Національній
Національну доктрину розвитку освіти (2002 р.); доктрині розвитку освіти України у ХХІ століт-
Закон України про Загальнодержавну програму тя» (2002 р.), за якою була визначена мета виховання
«Національний план дій щодо реалізації Конвенції «такої людини, яка б відповідально ставилась до влас-
ООН про права дитини» на період до 2016 року (2009 ного здоров’я і здоров’я оточуючих». Виховання саме
р.); Програма інтеграції України до Європейського такої людини проголошено «пріоритетним завданням
Союзу (програму схвалено Указом Президента 2000 системи освіти» (пункт VI, Указ президента України
р.). Отже, «освітня політика» є різновидом політики від 17 квітня 2002 р. № 347/2002). Цей закон був
суспільного життя країни, що визначає пріоритетні проголошений на основі: Рекомендацій Комітету мі-
напрями її розвитку. ністрів Ради Європи «Про освіту з питань охорони
В освітньому аспекті поняття «політика» набуває здоров’я в школі та роль і підготовку вчителів»
ознак системності цілеспрямованих організаційних (1988 р.); «Концепції неперервної валеологічної осві-
зусиль держави щодо забезпечення виконання осві- ти в Україні» (1994 р.); Закону України «Про загальну
тою своїх завдань. Їхня пріоритетність, матеріально- середню освіту» (1999р.); Указу Президента України
технічне забезпечення, фінансування та поступовість «Про заходи щодо розвитку духовності, захисту
виконання визначається та регулюється державою, її моралі та формування здорового способу життя гро-
державною освітньою політикою, яка дає «відповідь мадян України» (1999 р.); Указу Президента України
на суспільні потреби, вимоги, дії/бездіяльність інших «Про концепцію розвитку охорони здоров’я населен-
суб’єктів освітньої політики, цілеспрямований, від- ня України» (2000 р.); Постанови Колегії МОН
носно стабільний офіційний курс уряду та підпоряд- України, Президії АПН України «Про Концепцію
кованих йому установ, спрямований на забезпечення загальної середньої освіти (12-річна школа)» (2001 р.).
функціонування системи освіти» [2, с. 623]. Отже, Згодом ці документи були доповнені Наказом Мі-
державна освітня політика покликана надати сус- ністерства освіти і науки України «Концепція фор-
пільству своє бачення та пропозиції щодо реакції на мування позитивної мотивації на здоровий спосіб
виклики (на сьогодні: глобалізація, інтеграція, комер- життя у дітей та молоді» (2004 р.); Законом України
ціоналізація тощо), які час від часу постають перед «Про оздоровлення та відпочинок дітей» (2008 р.);
громадянами, та запропонувати шляхи усунення Постановою Кабінету Міністрів України «Державний
негативних наслідків дії цих викликів. стандарт середньої освіти» (2011 р.).
З точки зору нашої теми, вважаємо за доцільне Надалі за рахунок уведення засадничих принципів
акцентувати увагу на соціальному (а отже і здоров’я- розвитку людства текст Статуту ВООЗ (WHO) у
збережувальному аспектах) освітньої політики та на- 1994 році було оновлено. Додержання цих принципів
вести судження Л. Прокопенка. Вчений зокрема забезпечувало людству досягнення гармонійних від-
стверджує, що поняття «державної освітньої політи- носин та світову безпеку. Серед низки цих принципів
ки» формується, визначається державою і здійсню- слід звернути увагу на такий: «здоровий гармонійний
ється від її імені державними органами та установами, розвиток дитини є головним показником демографіч-
які уособлюють усі гілки державної влади, з метою ної картини і особливо важливим чинником в адап-
упорядкування освітніх процесів, здійснення на них тації до природних та соціальних умов; освіченість
впливу або безпосереднього визначення їх перебі- громадської думки є фундаментальною основою по-
гу» [4]. Аналізуючи ґенезу державної освітньої ліпшення здоров’я народу; уряди несуть безпосеред-
політики України вчений акцентує увагу на тому, що: ню відповідальність за здоров’я свого народу, яка
«роль держави в цій сфері має тенденцію до постій- ґрунтується на відповідних соціальних заходах» [9].
ного зростання» [4]. Саме ці аспекти державної освіт- Отже, документ міжнародного значення тісно пов’я-
ньої політики у галузі здоров’язбереження було до- зав питання здоров’я дитини, громадську освіченість
сліджено у нашій роботі. Стосовно сучасного стану та державні зобов’язання.
проблеми звернемо увагу на те, що незадовільний стан Очевидно, що ці принципи повинні бути покладені
здоров’я молодого покоління неминуче мав знайти своє до основи оздоровчої освітньої політики сучасної
відображення в освітній політиці сучасної України. України, зважаючи на ті показники, що наводяться
Відповідно основною ціллю програмного забезпе- різними статистичними джерелами та описаним вище
чення здоров’язбереження став сучасний погляд на щодо стану здоров’я населення України, зокрема –
здоров’я як на стан повного фізичного, духовного та здоров’я дітей та молоді. Дані принципи реалізуються
соціального благополуччя, а не тільки на відсутність в освітній політиці низкою державних програм:
хвороб і фізичних дефектів, який був закладений на Державна програма «Освіта» (1993 р.); «Планування
«Міжнародній конференції з охорони здоров’я» сім’ї» (1995р.); Державні національні програми «Діти
(«International Conferenceon Health»; Нью-Йорк, 19-22 України» (1996 р.); Національна програма «Діти
липня 1946 р.) [11]. На цій конференції у якості під- України» (1996 р.); Комплексна цільова програма
сумкового документа було ухвалено «Статут (Кон- «Фізичне виховання – здоров’я нації» (1998 р.);
ституція) Всесвітньої організації охорони здоров’я» Цільова комплексна програма «Фізичне виховання –
(Charter (Constitution) of the World Health здоров’я нації» (1998 р.); «Національна програма
Organization) [11], що стала фундаментальною осно- патріотичного виховання населення, формування
35
здорового способу життя, розвитку духовності та чових продуктів» (1998 р.); Закон України про
зміцнення моральних засад суспільства» (1999 р.); внесення змін до Закону України «Про якість та
Національна програма патріотичного виховання насе- безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини»
лення, формування здорового способу життя, розвит- (2002 р.); Наказ МОЗ України «Про затвердження
ку духовності та зміцнення моральних засад суспіль- Порядку організації харчування дітей у навчальних та
ства (1999 р.); програма «Сприяння просвітницькій оздоровчих закладах» (2005 р.); Закон України «Про
роботі «рівний – рівному» серед молоді України щодо дитяче харчування» (2006 р.); Міністерство освіти і
здорового способу життя» (2001 р.); Постанова «Про науки України, Міністерство охорони здоров’я Украї-
затвердження комплексної програми «Здоров’я нації» ни наказом «Щодо невідкладних заходів з організації
(2002 р.); Державна програма «Вчитель» (2002 р.); харчування дітей у дошкільних, загальноосвітніх,
«Міжгалузева комплексна програма «Здоров’я нації» позашкільних навчальних закладах» (2006 р.); Закон
на 2009-2013 роки» (2008 р.). України про внесення змін до Закону України «Про
Практичне виконання запланованих заходів всіма дитяче харчування» щодо посилення вимог до вироб-
учасниками освітніх процесів та удосконалення ництва та обігу продуктів дитячого харчування (2011
методик збереження здоров’я виявляється моніторин- р.); Міністерство охорони здоров’я України наказом
гом вище перелічених програм в вигляді щорічних «Про затвердження гігієнічних вимог до продуктів
звітів. Так, наприклад, звіт «Про виконання Плану дитячого харчування, параметрів безпечності та окре-
роботи Міністерства освіти і науки України у 2014 мих показників їх якості» (2013 р.).
році» [3], включав в себе відпрацювання алгоритму Відповідно до вище перерахованих документів
проведення моніторингових досліджень щодо прове- МОН України щодо здоров’язбереження ухвалило
дення превентивної освіти з питань профілактики низку наказів. Зокрема «Про забезпечення медико-
вживання наркотичних засобів та психотропних педагогічного контролю за фізичним вихованням уч-
речовин, а також проведення всеукраїнського науко- нів у загальноосвітніх навчальних закладах» (20
во-практичного семінару «Формування здорового липня 2009 р.), що затвердив положення, за яким
способу життя серед студентської молоді в умовах відбувався розподіл учнів на групи за різним рівнем
навчального закладу» і проведення виставки «Освіта фізичних навантажень та контролю за їх впливом на
та кар’єра – 2014». У рамках цього заходу видано здоров’я на уроках фізичної культури [6]); «Про
збірник матеріалів «Взаємодія вищих навчальних затвердження Державних санітарних норм та правил
закладів і громадських організацій щодо формування «Гігієнічні вимоги до улаштування, утримання і ре-
здорового способу життя у студентської молоді» [8], а жиму спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-
також розроблена навчальна програма спецкурсу для інтернатів) для дітей, які потребують корекції фізич-
студентів усіх спеціальностей та форм навчання ного та (або) розумового розвитку, та навчально-
«Основи здорового способу життя, профілактика реабілітаційних центрів» (20 лютого 2013 р.), спря-
ВІЛ/СНІДу» [5]. На заключному етапі проведених мований на поліпшення санітарного та епідемічного
заходів відбулася Всеукраїнська нарада з обговорення стану населення, ним затверджувались державні
особливостей безбального оцінювання навчальних санітарні норми та гігієнічні вимоги [7]).
досягнень учнів початкових класів: з фізичної куль- Висновки. Аналізуючи вище перераховані доку-
тури; з основ здоров’я; з предмета «Сходинки до менти та статистичні дані різних організацій, ми
інформатики»; з музичного мистецтва; з образо- доходимо до висновку, що система охорони здоров’я
творчого мистецтва; з інтегрованого курсу «Мис- України не забезпечує здоров’язбереження громадян
тецтво» та видано методичні рекомендації. на відповідному рівні. Тому завдання держави, вищих
Сама ідея приділення особливої уваги збереження навчальних закладів, шкіл та дитячих садків створити
здоров’я учнів з боку освітніх установ забезпечується відповідні, належні умови в структуруванні та органі-
низкою нормативних документів, що були ухваленні зації здорового способу життя, побудованому на
Україною: «Про впровадження додаткових заходів конкретних практичних порадах та практичних діях, а
щодо запобігання поширенню наркоманії серед дітей, також системи заохочення до конкретної практики
учнівської та студентської молоді» (2008 р.). Значним здоров’язбереження. Але на сьогодні, як бачимо, біль-
зрушенням у процесі нормативно-правового регулю- шість програм та заходів, що стосуються державної
вання питань здоров’язбереження вважаємо накази політики не мають індивідуального спрямування і
Міністерства освіти і науки України та Міністерства розраховані на загальне позитивне сприйняття грома-
охорони здоров’я України із захисту дітей: забезпе- дянами зміцнення та збереження свого власного здо-
чення школярів, студентів здоровим харчуванням. ров’я. Та для підвищення ж ефективності такої роботи
Зокрема в Україні була розпочата робота з покращен- заходи повинні бути більш індивідуалізовані та спеці-
ня дитячого харчування, що підтверджується серією алізовані за своєю спрямованістю на сучасні нега-
наказів, які стосувалися організації дитячого харчу- тивні тенденції і мати безперервний планомірний
вання: Закон України «Про безпечність та якість хар- вплив на здоров’язбереження школярів та молоді.
1. Барно (Олександр) Фізичне здоров’я молоді – головна науки України у 2014 році» http://old.mon.gov.ua/
проблема держави/ О. Барно // Молода спортивна наука /img/zstored/files/%D0%9E%D0%A1%D0%9D%D0%9E%
України. – 2008. – Т.3. – С. 10-21. D0%92%D0%90%201-1.pdf.
2. Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України; відп. ред. 4. Прокопенко Л. Державна освітня політика: історико-
В.Г. Кремень. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 1040 с. теоретичний аспект / Л. Прокопенко // http://www.
3. Звіт «Про виконання Плану роботи Міністерства освіти і .dbuapa.dp.ua/vidavnictvo/2009/2009-%29/Prokopenko.pdf.
36
5. Навчальна програма «Основи здорового способу життя, 20.02.2013 № 144. – Офіц. вид. – К. Міністерства
профілактика ВІЛ/СНІДу» http://vzvo.gov.ua/vykhovna- охорони здоров'я України та Міністерства освіти і науки
robota/337-osnovy-zdorovoho-sposobu-zhyttya- України, 2013. – 5 с. – http://zakon4.rada.gov.ua/
profilaktyka-vilsnidu-navchalna-prohrama-spetskursu-dlya- /laws/show/z0410-13.
studentiv-usikh-spetsialnostey-ta-form-navchannya.html. 8. Указ Президента України про «Взаємодія вищих
6. Наказ Міністерства освіти і науки України про навчальних закладів і громадських організацій щодо
забезпечення медико-педагогічного контролю за формування здорового способу життя у студентської
фізичним вихованням учнів у загальноосвітніх молоді» http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/347/2002.
навчальних закладах/Наказ Міністерства охорони 9. Устав (Конституції) Всесвітня організація охорони
здоров'я України та Міністерства освіти і науки України здоров’я / Статус Устава див. (897_008 ), 1998 рік. –
від 20.07.2009 № 518/674. – Офіц. вид. – К. Міністерства Офіц. вид. – Ж.: Всесвітня організація охорони здоров’я,
охорони здоров’я України та Міністерства освіти і 1998. – 10 с.
науки України, 2009. – 6 с. 10. Шульга Н.Д. Сутнісні характеристики поняття
7. Наказ Міністерства освіти і науки України «Про «державна освітня політика» / Н.Д. Шульга. – Режим
затвердження Державних санітарних норм та правил доступу: http://www.academy.gov.ua/ej/ej14/
«Гігієнічні вимоги до улаштування, утримання і режиму /txts/Shulga.pdf.
спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) для 11. Charter (Constitution) of the World Health Organization /
дітей, які потребують корекції фізичного та (або) World Health Organization. Geneva: Key documents: 39th
розумового розвитку, та навчально-реабілітаційних ed. Trans. from English. M.: Medicine, 1993.
центрів» / Міністерства освіти і науки України від
REFERENCES
1. Bars (Alexander) Physical health of young people – the main Science of Ukraine, 2009. – 6 p.
problem of state / Barno A. Young sports science // 7. The Ministry of Education and Science of Ukraine «On
Ukraine. – 2008. – V.3. – P. 10-21. Approval of the State sanitary rules and regulations
2. Encyclopedia of Education / Acad. ped. Sciences of «Hygienic requirements for arrangement, maintenance and
Ukraine; ed. Ed. VG Kremen. – K .: Yurinkom Inter, treatment of special schools (boarding schools) for children
2008. – 1040 p. requiring correction of physical and (or) mental
3. Report «On the Plan of the Ministry of Education and development, and training and rehabilitation centers» /
Science of Ukraine in 2014» http://old.mon.gov.ua/ Ministry of education and Science of Ukraine of 20.02.2013
/img/zstored/files/%D0%9E%D0%A1%D0%9D%D0% 9E № 144. – Official. kind. – K. Ministry of Health of Ukraine
% D0% 92% D0% 90% 201-1.pdf. and Ministry of Education and Science of Ukraine, 2013. – 5
4. L. Prokopenko State education policy: historical and seconds. – Http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0410-13.
theoretical aspect / L. Prokopenko // http://www.dbuapa. 8. Decree of the President of Ukraine «Interaction of higher
.dp.ua/vidavnictvo/2009/2009-02%282%29/Prokopenko.pdf. education institutions and NGOs on promoting healthy
5. Curriculum «Basics of a healthy lifestyle, HIV / AIDS» lifestyles in students» http://zakon4.rada.gov.ua/laws/
http://vzvo.gov.ua/vykhovna-robota/337-osnovy-zdorovoho- /show/347/2002.
sposobu-zhyttya-profilaktyka-vilsnidu-navchalna-prohrama- 9. Charter (Constitution) of the World Health Organization /
spetskursu-dlya-studentiv-usikh-spetsialnostey-ta-form- Status arose see. (897_008), 1998. – Official. kind. – M .:
navchannya.html. World Health Organization, 1998. – 10 s.
6. The Ministry of Education and Science of Ukraine on 10. Shulga ND The essential characteristics of the concept of
providing medical and pedagogical control over physical «national education policy» / ND Shulga. – Access:
education students in secondary schools / Order Ministry of http://www.academy.gov.ua/ej/ej14/txts/Shulga.pdf.
Health of Ukraine and the Ministry of Education and Science 11. Charter (Constitution) of the World Health Organization /
of Ukraine of 20.07.2009 № 518/674. – Official. kind. – K. World Health Organization. Geneva: Key documents: 39th
Ministry of Health of Ukraine and Ministry of Education and ed. Trans. from English. M .: Medicine, 1993.
Valeological component of the educational policy of modern Ukraine

Kucherhan E.
Annotation. The article presented a number of documents about health saving priorities of state policy and the new ways to
holitsestychnoho approach of implementation of individual programs of health development with the help of the educational system.
Namely ways of shaping the minds of future teachers as a representative of government policy that would be aimed at implementing
practical actions to strengthen his body, which further specifically enables to implement health saving of the entire younger
generation. And so to avoid a demographic disaster.
Keywords: teacher education system, health saving, teacher education, professional training, valeological component of teacher
training.
Валеологическая составляющая образовательной политики современной Украины

Е. В. Кучерган
Аннотация. В статье представлены приоритеты государственной политики здоровьесбережения и указаны новые пути
холицестичного подхода реализации индивидуальных программ развития здоровья при помощи образовательной системы.
А именно пути формирования сознания будущего учителя как представителя государственной политики, которая
направлена на реализацию практических действий укрепления собственного тела, что в дальнейшем дало бы возможность
реализации здоровьесбережения всего подрастающего поколения и избежания таким образом демографической катастрофы.
Ключевые слова: учитель, образовательная система, здоровьесбережение, педагогическое образование, профессиональ-
ная подготовка, валеологическая составляющая, подготовка учителя.
37
The teaching techniques of professional linguistic competence formation of

future physicians by means of criterion-referenced assessment
V. S. Kushnir
National O.O. Bohomotets Medical University
*Corresponding author. E-mail: valentina8425@mail.ru
Summary. The technique general concept of professional linguistic competence formation of future physicians is presented in the
article. The conditions, principles and methods of the studied phenomenon are defined. The criterion-referenced assessment means of
future physicians professional linguistic competence are described. The system of the studied phenomenon formation is
characterized.
Keywords: technique, competence, professional linguistic competence, criterion-referenced assessment, system.
At the present stage of society development the leading Linguistic competence involves students mastering of
idea of the state policy modernization in education is to linguistic foundations knowledge, linguistic system
create conditions for realization of young people knowledge and high quality activities skills of the studied
individual needs in personal and professional develop- linguistic material. Linguistic competence should be
ment promoting the increase of qualified personnel with a formed purposefully, practice and skills of all kinds of
high level of professionalism in different areas of speech activities (listening, reading, speaking and writing)
knowledge that is able to perform responsibilities should be improved, basic skills and language practice in
competently and to develop society in a social and vitally important for a certain type of situation activities
economic sector. Among these conditions the most should be mastered by students. Linguistic competence of
favorable one is implementation of the teaching techni- students can be formed, developed, improved and asses-
ques of professional linguistic competence formation of sed. Therefore the content line of teaching techniques of
future physicians contributing to the development of the professional linguistic competence formation of future
studied phenomenon. physicians consists of the development of communication
The scientific literature review devoting to the skills but work on the language material and the forma-
techniques of professional linguistic competence formation of foreign language knowledge and skills of its
tion of future specialists of such scholars as L. E. Vale- practice use are the subjects of communication skills
tova, L. V. Herbert, L. G. Denisenko, G. L. Dorosh, T. M. development being one of the tools of integrated linguistic
Kanivets, V. P. Ovcharenko, A. N. Padalkin, V. Y. Pere- development of students.
verzev, T. N. Fomenko, V. L. Shevchenko; experience of Thus the developed complex of lessons on the course
the leading specialists: V. P. Bespal'ko A. A. Burkitova, "Professional English in medicine ” directing to the for-
A. V. Denisova, A. I. Dudkina, A.A. Krasnoborova, N. V. mation of professional linguistic competence of future
Nedospasova, I. B. Svezhentseva, R. H. Shakirova – physicians includes three content modules and nine
allows to aware that implementation of an updated practical lessons (each module consists of three practical
educational paradigm, new educational standards based lessons ) for 54 academic hours: 27 hours – class work, 18
on the competence approach contribute to the search for hours – individual work, 9 hours – module control.
unified teaching techniques of professional linguistic These lessons are aimed at realization of educational
competence formation of future physicians. The unified (to expand the knowledge of the language), pedagogical
teaching techniques consisting of methods, forms of (to form the responsibility), developing (to develop cogni-
foreign language teaching, the monitoring system as a cri- tive and analytical skills), practical (to provide the
terion-referenced assessment of students’ educational conditions for formation of language knowledge skills in
achievements must be of systematic and interdisciplinary practice) purposes. Each lesson involves the implemen-
nature influencing the formation of professional compe- tation of the following stages of the lesson: 1) the stage of
tence of students, organizational and pedagogical founda- efficient group work ensuring; 2) the training stage; 4) the
tions of criterion-referenced assessment, the development control stage; 5) the final stage.
of practical implementation structure of this technique. The lessons for professional linguistic competence
Therefore, the aim of the research is to characterize the formation of future physicians are carried out using both
features of teaching techniques of professional linguistic traditional methods of teaching and interactive ones,
competence formation of future physicians. where teaching methods are defined as methods of the
The detailed analysis of the scientific literature has teacher and students work, aimed to help students to
revealed a trend that it is advisable to apply a complex of understand the system of knowledge, skills acquisition
lessons on the subject “Professional English in medicine”, and their overall development [5].
based on the competence approach (Y. K. Kartava [2], The traditional methods of linguistic competence
I. A. Kolodiy [3], I. S. Kornienko [4] ) for professional formation we have applied are illustration technique,
linguistic competence formation of future physicians demonstrations, discussion, individual study, textbook
providing students’ knowledge and skills acquisition for work, questioning, exercise method, the natural method,
fluent English development as a tool of thinking and grammar-translation (synthetic), lexical-translation (ana-
communication. lytical), audio-visual, suggestion method, consciously
practical method.
38
The interactive methods contributing to the formation tion of a professional role of the medical worker;
of professional linguistic competence of future physicians 5) positive interaction in study groups; 6) teaching me-
include: work in groups, work in pairs, threes, "brain- thods based on high activity and personal students
storming", "round-table discussions", role-playing game, involvement in the educational process; 7) dialogical
"incomplete sentences" and others. approach in teacher-student work.
In the process of linguistic competence formation of Implementing the techniques of professional linguistic
future physicians it is important to use criterion- competence formation of future physicians the principles
referenced assessment of linguistic competence of future of training and formation should be taken into conside-
physicians as a control form consisting of three test units ration where the principle is characterized as a leading
corresponding to three modules of the course "Profes- idea, the basic rule of behavior and activity, the central
sional English in medicine": Module I "Diseases of the concept, the basis of the system: the principle of planning,
immune system. AIDS ", Module II " Diseases of the systematic and systemic principle, the principle of objec-
endocrine system ", Module III " Diseases of the nervous tivity, the principle of differentiation, the principle of
system, urinary tract and skin diseases". transparency, the principle of connection between asses-
The first test block includes Test I "Linguistic know- sment and educational process, the principle of signifi-
ledge" containing 6 scales of linguistic knowledge asses- cance, the principle of fairness and adequacy, the princip-
sment: knowledge of the language system, the level of le of integration, reliability principle, the principle of effi-
phonetic, lexical, grammatical, spelling rules under- ciency, the principle of the validity, the principle of com-
standing, the knowledge level of the rules of syntactic prehensive development, the principle of benevolence [1].
construction of sentences, the knowledge level of the The above mentioned positions constitute a system of
stylistic choice of rules for constructing expressions, the professional linguistic competence formation of future
knowledge level of the studied language country features, physicians, which is defined as a set of components of
knowledge of norms and rules of speech etiquette. Test I interconnected elements characterized by integrity, agility
"Linguistic activity" consists of 6 rating scale of linguis- and interrelation.
tic skills assessment: the skills level of monologue and The developed system of professional linguistic com-
dialogue communication, the skills level of oral and writ- petence formation of future physicians includes the
ten English, the skills level of everyday and business following elements (see Figure 1):
communication, the skills level of communication with • The aim of linguistic competence formation of future
the studied language native speakers, the skills level of physicians;
language practice in professional activities, the skills level • methodological foundations of linguistic competence
of understanding non-verbal means of communication. essence of future specialists;
The tests questions of the first test unit contain the study • structural components of linguistic competence of
material of the Ist module "Diseases of the immune sys- future physicians;
tem. AIDS "of the course" Professional English in medicine." • pedagogical conditions of criterion-referenced
The second test unit includes the "Linguistic know- assessment system application;
ledge" Test II assessing the level of linguistic knowledge • principles of linguistic competence formation of future
according to 6 scales and "Linguistic activity", Test II physicians;
characterizing the linguistic activity of students according • teaching techniques of linguistic competence formation
to 6 scales. The test questions of the second test unit of future physicians;
match the study materials of the IId Module "Diseases of • criteria of linguistic competence formation of future
the endocrine system." physicians;
The third test unit consists of "Linguistic knowledge" • levels of linguistic competence formation of future
Test III and "Linguistic activity" Test III consisting of 6 physicians;
scales. The tests questions of the IIId test unit contain the  results of linguistic competence formation process of
study material of the IIId Module "Diseases of the future physicians.
nervous system, urinary tract and skin diseases". Thus the process of implementation of the teaching
It is is advisable to create pedagogical conditions and techniques of professional linguistic competence forma-
opportunities for the formation of the studied phenome- tion of future physicians should involve a system of
non for the effective implementation of teaching techni- professional linguistic competence formation of future
ques of professional linguistic competence formation of physicians based on elements of the system. The funda-
future physicians mental elements are: teaching methods, methods of cont-
Analyzing the practical achievements of linguistic rol (criterion-referenced assessment), pedagogical condi-
competence formation in the educational process of such tions of the studied phenomenon formation (legislation
scientists as: M. A. Askarov, V. P. Bespal'ko, N. L. Ga- framework, educational and methodological support,
leeva, S. A. Grjaznov, L. V. Denisova, A. N. Kambulina, teachers training, students interiorization of a professional
J. A. Karaev, A. A . Krasnoborova , G. I . Nabatova, role of the medical worker, positive interaction in study
A. N. Piskunova, I. B. Svezhentseva – who charcterized groups, teaching methods based on high activity and
the main pedagogical conditions of the effective forma- personal students involvement in the educational process,
tion of this phenomenon – we determined the pedagogical dialogical approach in teacher-student work); principles
conditions of professional linguistic competence forma- of teaching and formation; criteria, indicators, levels of
tion of future physicians. The basic conditions include: linguistic competence formation. The proposed system
1) legislation framework; 2) educational and methodolo- contributes to the of professional linguistic competence
gical support; 3) teachers training; 4) students interioriza- formation of future physicians.
39
The aim of linguistic competence formation of future physicians

The increase of professional linguistic competence formation of future physicians
Methodological foundations of linguistic competence essence of future specialists
The leading positions of competence, axiological, systemic, culturological, communicative and activity approaches
Structural components of linguistic competence of future physicians
Cognitive and Operating and Motivational and Emotional and Professional and
content activity value willful communicative
Pedagogical conditions of criterion-referenced assessment system application
1) legislation framework; 2) educational and methodological support; 3) teachers training; 4) students interiorization of a
professional role of the medical worker; 5) positive interaction in study groups; 6) teaching methods based on high activity and
personal students involvement in the educational process; 7) dialogical approach in teacher-student work
Principles of linguistic competence formation of future physicians

the principle of planning, systematic and systemic principle , the principle of objectivity, the principle of differentiation, the
principle of transparency, the principle of connection between assessment and educational process, the principle of significance,
the principle of fairness and adequacy, the principle of integration, reliability principle, the principle of efficiency, the principle of
the validity, the principle of comprehensive development, the principle of benevolence
Teaching techniques of linguistic competence formation of future physicians
9 practical lessons of the course 3 lessons of module control with Individual work
“Professional English in medicine” with criterion-referenced assessment (comparison analysis, situation
traditional and interactive methods of study analysis, mini essay)
Criteria of linguistic competence formation of future physicians
linguistic awareness linguistic activity linguistic value emotional resilience professional competitiveness
Levels of linguistic competence formation of future physicians
high medium low
Results of linguistic competence formation process of future physicians
A future physician with a high level of linguistic competence
Figure 1. The system of professional linguistic competence formation of future physicians
ЛИТЕРАТУРА
1. Канівець Т. М. Основи педагогічного оцінювання: інтеграції загальноосвітніх і професійно-орієнтованих
навчально-методичний посібник / Т. М. Канівець. – дисциплін : дис. … канд. пед. наук : 13.00.04 /
Ніжин, 2012. – 102 с. І. А. Колодій. – Київ, 2012. – 222 с.
2. Картава Ю. К. Лінгвістична компетентність як важлива 4. Корнієнко С. І. Сутність і основні характеристики
складова професіоналізму вчителя-філолога / Ю. К. лінгвістичної компетентності майбутніх учителів
Картава. // Матеріали восьмої Міжнародної інтернет- болгарської мови / С. І. Корнієнко // Педагогічні науки. –
конференції «Україна наукова». – К., 2011. – С. 28–30. Бердянськ, 2009. – Вип. 4. – С. 161–165.
3. Колодій І. А. Формування професійної компетентності у 5. Ягупов В.В. Педагогіка : Навч. посібник / В. В. Ягупов. –
майбутніх перекладачів авіаційної галузі на основі К. : Либідь, 2002. – 560 с.
REFERENCES
1. Kanivets' T. M. Basics of educational assessment: Textbook / сandidate. ped. sciences: 13.00.04 / I. A. Kolodiy. – Kyiv,
Т. М. Kanivets'. – Nizhyn, 2012. – 102 p. 2012. – 222 p.
2. Kartava Y. K. Linguistic competence as an important part of 4. Korniyenko S. I. The essence and main characteristics of the
professional teacher-philologist / Y. K. Kartava// Proceedings linguistic competence of future teachers Bulgarian language /
of the Eighth International Internet Conference "Ukraine S. I. Korniyenko // Pedagogical Sciences. – Berdyansk, 2009.
science." – K., 2011. – P. 28-30. – Vol. 4. – P. 161-165.
3. Kolodiy I. A. Formation of professional competence in the 5. Yahupov V.V. Pedagogy: Textbook. Manual / V.V. Yahupov.
future translators aviation industry through the integration of – K., 2002. – 560 p.
general and professionally oriented disciplines thesis. ...
Методика формирования профессионально ориентированной лингвистической компетентности будущих медиков

средствами критериально-ориентированного оценивания
В. С. Кушнир
Аннотация. В статье представлена общая концепция методики формирования профессионально ориентированной
лингвистической компетентности будущих медиков. Опеределены условия, принципы, методы формирования исследуемого
явления. Описаны средства критериально-оринтированного оценивания профессионально ориентированной лингвистичес-
кой компетентности будущих медиков. Охарактеризована система формирования изучаемого феномена.
Ключевые слова: методика, компетентность, профессионально ориентированная лингвистическая компетентность,
критериально-ориентированное оценивание, система.
40
Стан вихованості моральної відповідальності студентів вищих

педагогічних навчальних закладів
І. В. Ратинська
Кременецька областна гуманітарно-педагогічна академія ім. Тараса Шевченка, м. Кременецьк, Україна

Анотація. Стаття присвячена розгляду сутності поняття «моральна відповідальність», представлено авторське його
розуміння. Уточнено структурні компоненти моральної відповідальності студентів: когнітивний, емоційно-ціннісний,
поведінковий та подано їх характеристику. Розкрито зміст і методику констатувального етапу експерименту, наведено його
результати. Встановлено, що більшість студентів характеризується ситуативним рівнем вихованості моральної
відповідальності, а за окремими параметрами – безвідповідальністю.
Ключові слова: моральна відповідальність, студенти, констатувальний етап експерименту, діагностичні методики.
Постановка проблеми. Важливість виховання осо- тарьов), моральна відповідальністьі (Л. Арсанусова,
бистості в моральному аспекті зумовлюється потре- Г. Васянович, М. Жарова, Є. Суханов).
бою українського суспільства в освічених, високомо- Однак поза увагою залишається таке важливе питан-
ральних фахівцях, які володіють не лише професійни- ня, як діагностика вихованості моральної відповідаль-
ми знаннями, а й моральними якостями, усвідомлен- ності студентів, що утруднює визначення змісту, напря-
ням моральних норм і цінностей, уявленнями про мів, педагогічних умов, спрямованих на підвищення
можливі наслідки їх дотримання або порушення, ефективності виховного процесу в цьому напрямі.
дотримуються морально визнаних моделі поведінки. Мета статті – уточнити сутність і структуру мораль-
Особливого значення ці питання набувають для ної відповідальності студентів, представити методику
студентів, які, з одного боку, характеризуються поси- діагностики її виховності та отримані результати.
ленням свідомої мотивації вчинкової діяльності, під- Виклад основного матеріалу. Згідно з поглядами
вищенням інтересу до моральних проблем і пошуку М. Жарової, моральна відповідальність є формою ді-
ефективних шляхів їх розв’язання, здатністю до само- яльності совісті людини, яка спрямована на аналіз
спостереження і рефлексії, розвиненими морально- нею своєї поведінки та співвіднесення її з етичним
психологічними та вольовими якостями, орієнтацією належним [2]. Моральна відповідальність також без-
на моральні цінності. З другого боку, студентам влас- посередньо пов’язана зі специфікою реалізації мо-
тиві суперечності між прагненням до істини і невмін- ральної свободи, що забезпечує дотримання людиною
ням зрозуміти її моральну сутність, настановленнями морально-відповідальної поведінки в соціумі. Ця
на досягнення позитивного ідеалу та відсутністю відповідальність уособлює здатність особистості са-
необхідних для цього знань, умінь, компетентностей. мостійно регулювати свою діяльність, відповідати за
У цьому контексті актуалізується моральний аспект свої вчинки та їх наслідки.
формування та розвитку особистості, формування у Як особистісне утворення, що характеризується
неї відповідних особистісних утворень (стійких мо- грунтовними знаннями моральних норм і правил,
ральних якостей, моральних потреб і пріоритетів, усвідомленням своїх обов’язків, передбачає емоційно-
переконань і почуттів, навичок, звичок поведінки), що позитивне ціннісне ставлення до них, актуалізацію
набувають утілення у такому інтегративному конст- спонукань, намірів відповідальної поведінки та реа-
рукті, як моральна відповідальність. лізацію такої поведінки з подальшою рефлексією, са-
Аналіз досліджень і публікацій. У наукових джере- моконтролем, самокорекцією, розуміє моральну від-
лах питання відповідальності та моральної відповідаль- повідальність І. Сопівник [5, с. 32].
ності розглядаються на міждисциплінарному рівні. Моральна відповідальність безпосередньо пов’яза-
Психологічні аспекти відповідальності, виявлення на зі специфікою реалізації моральної свободи, яка
особливостей її впливу на людську свідомість стали передбачає реалізацію індивідом морально-відпові-
предметом наукових розробок К. Абульханової-Слав- дальної поведінки в соціумі та уособлює здатність
ської, Г. Малигіної, М. Муконіної, С. Рубінштейна, особистості самостійно регулювати свою діяльність,
М. Савчина, Г. Семенової. відповідати за свої вчинки та їх наслідки [4, с. 40].
У педагогіці під відповідальністю розуміється Стаючи активним суб’єктом моральної відпові-
якість особистості та категорія етики, яка відображає дальності, людина відповідає за свої дії насамперед
здатність людини відповідати за свої вчинки, можли- перед самою собою як творцем себе і свого життя
вість для суспільства піддавати ці дії моральному відповідно до вищих загальнолюдських ідеалів, цін-
оцінюванню (Л. Барановська, О. Богатська, Т. Сидорова). ностей, інтересів. Особистість, переконаний Н. Грин-
Дослідники, які звертаються до вивчення проблеми чишин, здатна свідомо обирати ту чи іншу модель
виховання відповідальності, акцентують увагу на та- поведінки з урахуванням можливих наслідків, нести
ких її видах, як: професійна відповідальність відповідальність за свій вибір. При цьому кожний
(В. Бодров, Т. Емельянова, Н. Желаєвська, М. Муко- людський вчинок так чи інакше є дотичним до
ніна, А. Ткачов); соціальна відповідальність (С. Ва- інтересів інших людей. Тому моральний вибір вияв-
сильєв, І. Кочетова, А. Плахотний, В. Хомич), особис- ляє реальний зв’язок особистості з «Іншими», а отри-
тісна відповідальність (Т. Морозкина, М. Панасенко, маний результат набуває для них певного значення.
О. Пономарьов, О. Романовський, Н. Середа, М. Чебо-
41
«Я» – це той, хто підтримує «Іншого», за якого він разі згоди зі змістом твердження, ставили поряд із
відповідальний [1, с. 1]. ним знак «+» (так), а в разі незгоди – знак «–» (ні). Як-
У нашому дослідженні моральна відповідальність що студент не міг чітко визначитися з відповіддю,
студента розглядається як складний конструкт осо- ставився знак 0 (не знаю). Отримані результати спів-
бистісних якостей, що характеризує міру розвитку та відносилися з ключем. Враховувалося, що кількість
саморозвитку моральних цінностей, переконань, мо- балів за шкалою неправди у діапазоні від 3 до 5
тивів, знань, умінь, почуттів і здібностей людини, що свідчила про те, що результати не є вірогідними. Для
виявляються в різних ситуаціях морального вибору і встановлення рівня вихованості морально-етичної від-
моральної поведінки з огляду на принципи, правила, повідальності підраховувалася загальна сума балів за
ціннісні пріоритети, прийняті у певному соціальному всіма шкалами опитувальника.
середовищі як нормативні. Аналіз та узагальнення результатів запровадження
Означена складність виявляється у структурі мо- опитувальника дали змогу встановити, що до низько-
ральної відповідальності, що містить три взаємопов’я- го рівня вихованості морально-етичної відповідаль-
зані компоненти: когнітивний (система привласнених ності (бали від 0 до 5) належало 19,9 % студентів, до
студентом знань про сутність моральної відповідаль- середнього рівня (5 – 15 балів) – 43,2 % студентів, до
ності, зміст моральних норм і моральних цінностей, високого рівня (15 – 25 балів) – 37,0 % студентів.
правила поведінки, способи її регулювання); емоцій- Встановлено, що за 1, 2 і 5 шкалами більшу кількість
но-ціннісний (прагнення до оволодіння моральними респондентів склали дівчата, а за 3 і 4 шкалами –
нормами і моральними цінностями, правилами пове- юнаки. За шкалою неправди більший відсоток також
дінки та способами їх регулювання); поведінковий припадав на дівчат, що свідчить про їх орієнтацію на
(уміння робити свідомий вибір, ухвалювати самостій- соціально бажані якості, яка домінує над справді
ні рішення, керуючись моральними нормами і мо- усвідомленими, прийнятими, позначеними постійніс-
ральними цінностями, здатність самостійно регулюва- тю та особистісною цінністю, такими, що постають
ти свою поведінку і діяльність). дієвими регуляторами реальної поведінки.
Для виявлення стану вихованості моральної відпо- Методика «Багатомірно-функціональна діагностика
відальності студентів нами проводився констатуваль- відповідальності» базується на тезі про те, що відпові-
ний етап експерименту, що передбачав застосування дальність має складний інтегративний характер і роз-
комплексу різноманітних методик, зокрема опиту- глядається з позиції єдності операційної (природно
вальника «Діагностика рівня морально-етичної відпо- заданої) та змістової (набутої) сфер. До операційної
відальності особистості» та методики «Багатомірно- сфери входять такі елементи: динамічний (розкрива-
функціональна діагностика відповідальності» [3, ється за допомогою полярних параметрів: ергичність
с. 40–54]. До роботи залучалися студенти Кременець- – аергичність), емоційний (стеничність – астенич-
кої педагогічної академії імені Тараса Шевченка, Ки- ність), регуляторний (інтернальність – екстерналь-
ївського університету імені Бориса Грінченка, Уман- ність). До елементів змістової сфери віднесено: моти-
ського державного педагогічного університету імені ваційний (соціоцентричність – егоцентричність), ког-
Павла Тичини у кількості 235 осіб. нітивний (осмисленість – поінформованість); резуль-
Опитувальник «Діагностика рівня морально-етич- тативний (предметність – суб’єктність). При цьому
ної відповідальності особистості» базується на ідеї, враховується, що представленість означених елемен-
що будь-яка риса моральної сфери людини виявляєть- тів та їх параметрів залежить не лише від гендерних
ся в певних ситуаціях, які вимагають актуалізації та особливостей респондентів, а й моральної позиції
конкретної зовнішньої презентацію моральних якос- студента, що давало нам право використовувати цю
тей у діях і вчинках. При цьому враховували, що ос- методику не просто для діагностування відповідаль-
таннє може набувати прояву в доволі широкому ності, а й діагностування вихованості моральної від-
діапазоні (диспозиціях) поведінки. Тому поряд з повідальності.
аналізом моральної коректності вчинків, важливо вра- Працюючи за методикою, студенти мали послідов-
ховувати особливості їх детермінації (неусвідомлені но дати відповідь на низку тверджень (загалом – 70),
аспекти мотивації, міра усвідомлення та рефлексії). зміст яких не містив ані позитивних, ані негативних
Опитувальник містить шість шкал: характеристик. Інтерпретація відповідей відбувалася
Шкала 1. Рефлексія на морально-етичні ситуації за такою схемою: «безумовно так» – 7 балів, «так» – 6
(моральна рефлексія або рефлексія, що актуалізується балів, «скоріше так» – 5 балів, «коли як» – 4 бали,
у ситуаціях, пов’язаних з морально-етичними позиці- «скоріше ні» – 3 бали, «ні» – 2 бали, «безумовно ні» –
ями і конфліктами). 1 бал. Перед початком роботи рекомендували студен-
Шкала 2. Інтуїція у морально-етичній сфері. там якомога менше використовувати нейтральну від-
Шкала 3. Екзистенційний аспект відповідальності. повідь («коли як). Отримані результати співвідноси-
Шкала 4. Альтруїстичні емоції. лися з ключем: бали в проміжку від 25 до 35 свідчили
Шкала 5. Морально-етичні цінності. про високий рівень вираженості відповідальності, від
Шкала 6. Шкала неправди (соціальної бажаності). 16 до 25 – про нейтральність, ситуативність прояву
Згідно з методикою, високий рівень вихованості відповідальності, від 5 до 15 – про відсутність у сту-
морально-етичної відповідальності пов’язаний із со- дента відповідальності, тобто про його безвід-
ціальною відповідальністю, високим рівнем саморо- повідальність.
зуміння, низьким рівнем соціальної бажаності. Пра- Сумарний показник відповідальності виводився на
цюючи з опитувальником, студенти давали відповіді основі розрахунку всіх складових, що входили до
на 30 тверджень, користуючись таким правилом: у різних елементів відповідальності з урахуванням
42
відповідей, які оцінювалися 1, 2 або 3 балами. Аеро- відповідальності, її якості, розгляд відповідальності з
гічний параметр динамічного елемента та екстерналь- позиції свободи, необхідності, обов’язку, совісті та ін-
ність регулятивного елемента відповідальності розра- ших категорій) високі бали набрало 19,8 % респон-
ховувалися за зворотною шкалою (за оцінювання дентів, середні бали – 45,1 % респондентів, низькі ба-
твердження 7 балами виставлявся 1 бал, за оцінювання 6 ли – 35,1 % респондентів; за параметром «поінформо-
балами – 2 бали, за оцінювання 5 балами – 3 бали). ваність» (недостатнє розуміння сутності відповідаль-
Узагальнення отриманих за виокремленими пара- ності, можливість заміщення відповідальності вико-
метрами результатів дало змогу встановити, що висо- навськими властивостями, розгляд відповідальності з
кий рівень вираженості ергичності (самостійність, яка позиції покарання суб’єкта) високі бали отримало
виявляється без додаткового контролю, в якісному 35,1 % респондентів, середні бали – 45,1 % респон-
виконанні важких і відповідальних завдань без зов- дентів, низькі бали – 19,8 % респондентів.
нішнього спонукання) характерний для 19,1 % рес- Предметність (продуктивність, самовідданість і
пондентів, ситуативний рівень – для 43,7 % респон- добросовісність під час виконання колективних справ,
дентів, її відсутність – для 37,2 % респондентів; висо- пріоритет суспільного над особистісним, відповідаль-
кі бали за параметром аергічності (нерішучість і не- ність за добровільно взяті зобов’язання) високого
обов’язковість, перенесення виконання відповідаль- рівня зафіксована у 36,4 % респондентів, середнього
них завдань на останній момент, вагомий вплив зов- рівня – у 44,9 % респондентів, низького рівня – у
нішніх перешкод) набрало 41,1 % респондентів, се- 18,7 % респондентів; висока суб’єктність (завершення
редні бали – 43,6 % студентів, низькі бали – 15,3 % відповідальних справ, пов’язаних з особистісним бла-
респондентів. гополуччям, самореалізацією, розвитком різних ас-
Високий рівень стенічності (позитивні емоції або їх пектів та якостей особистості) характерна для 18,7 %
прояв під час виконання відповідальних справ, праг- респондентів, середня – для 44,9 % респондентів,
нення досягти позитивних результатів) виявлений у низька – для 36,4 % респондентів.
19,3 % респондентів, середній (ситуативний) рівень – Наведені дані засвідчують, що до високого рівня
у 44,3 % респондентів, низький (безвідповідальність) вираженості відповідальності за позитивними для неї
– 36,4 % респондентів. Високі бали за параметром параметрами належала порівняно невелика кількість
астенічності (негативні емоції за необхідності вико- студентів. Встановлена наявність кореляційних зв’яз-
нання, у процесі виконання відповідальних справ або ків між протилежними полюсами кожного елементу
виникнення труднощів, які необхідно подолати для відповідальності: високі бали за одним із них спів-
успішного завершення дорученої справи) характерні відносилися з низькими балами за протилежним.
для 36,5 % респондентів, середні бали – для 43,8 % Особливо це стосується таких параметрів, як інтер-
респондентів, низькі бали – для 19,7 % респондентів. нальність – екстернальність та усвідомлення – поін-
Щодо інтернальності – екстернальності, високі ба- формованість. За іншими параметрами виявлені не-
ли за параметром інтернальності (незалежність значні розходження між високими балами позитив-
суб’єкта від зовнішніх обставин, інших людей під час ного та негативного для відповідальності
виконання відповідальних справ, відсутність спроби параметрами, що пояснюється збільшенням/змен-
винайти «об’єктивні» причини, що пояснюють неус- шенням кількості студентів, які характеризувалися
пішність у тих чи інших починаннях) властиві 19,8 % ситуаційною відповідальністю.
респондентів, середні бали – 44,1 % респондентів, Принагідно зазначимо, що високі бали позитивних
низькі бали – 36,1 % респондентів; високий рівень значень більшою мірою властиві юнакам, тоді як ви-
екстернальності (реалізація відповідальних справ сокі бали протилежних значень – дівчатам. Ситуатив-
пов’язується з іншими людьми та зовнішніми обста- на позиція (за всіма параметрами) однаковою мірою
винами, невдачі у діяльності пояснюються несприят- характерна як юнакам, так і дівчатам, тобто серед
ливою ситуацією, природними чинниками, протидією студентів, які за сукупністю балів були віднесені до
з боку інших) зафіксований у 36,1 % респондентів, ситуативного рівня відповідальності, не були виявлені
середній рівень – у 44,1 % респондентів, низький рі- суттєві гендерні відмінності.
вень – у 19,8 % респондентів. Підрахунок сумарних результатів, отриманих за
Високим рівнем соціоцентричності (соціально зна- допомогою цієї методики, дав змогу встановити, що
чуща мотивація, що виявляється у виконанні відпові- до високого рівня відповідальності належало 19,8 %
дальних справ завдяки прагненню бути серед людей, студентів, до середнього (ситуативного) рівня –
у колективі, соціумі, мотивація тісно пов’язана з по- 44,5 % студентів; відсутність відповідальності зафік-
чуттям обов’язку, домінуванням соціальних інтересів сована у 35,7 % студентів.
над особистими) володіло 19,7 % респондентів, серед- Підсумовуючи викладене, можна зробити висно-
нім рівнем – 44,4 % респондентів, низьким рівнем – вок, що моральна відповідальність – це складний
35,6 % респондентів, тоді як високий рівень его- конструкт особистісних якостей, що характеризує
центричності (пріоритет особистісно значущої моти- міру розвитку та саморозвитку моральних цінностей,
вації, що виявляється у бажанні звернути на себе переконань, мотивів, знань, умінь, почуттів і здіб-
увагу в процесі реалізації відповідальних справ, отри- ностей людини, які виявляються в різних ситуаціях
мати заохочення, винагороду, уникнути особистісних морального вибору і моральної поведінки з огляду на
ускладнень, можливого покарання) виявлений у принципи, правила, ціннісні пріоритети, прийняті у
35,8 % респондентів, середній рівень – у 44,5 % певному соціальному середовищі як нормативні.
респондентів, низький рівень – 19,7 % респондентів. Структурними компонентами цього конструкту виз-
За параметром «усвідомлення» (осягнення сутності начено когнітивний, емоційно-ціннісний, поведінко-
43
вий, кожний з яких характеризується своїми змісто- сутність моральної відповідальності, моральних норм
вими параметрами. і моральних цінностей, ситуативною мотивацією на
Застосування діагностичних методик дало змогу відповідальні дії, негативними емоції щодо прийняття
встановити, що більшості сучасних студентів власти- на себе певних зобов’язань; їм зазвичай характерний
вий недостатній рівень вихованості моральної відпо- екстернальний локус контролю, домінування егоцент-
відальності, що виявляється у поверховості знань про ричності над соціоцентричністю.
1. Гринчишин Н. І. Моральна відповідальність особи в Сургут : Сургутский гос. пед. ун-т, 2014. – 215 с.
етичній концепції Емануеля Левінаса: автореф. дис. на 4. Пузырев Е. В. Воспитание ответственности студентов / Е.
здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. : 09.00.07 В. Пузырев // Вісник Національного технічного
«Етика» / Н. І. Гринчишин. – К., 2009. – 16 с. університету України «Київський політехнічний
2. Жарова М. Этика, ответственность и правовые нормы в інститут». Філософія. Психологія. Педагогіка. – 2013. –
профессиональной деятельности медицинских № 2. – С. 39–41.
работников / М. Жарова // RELFA. – 2010. – № 7. 5. Сопівник І. В. Теорія і практика виховання моральної
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: відповідальності сільської молоді: автореф. дис. на здобуття
http://www.relga.ru/Enrivon/WebObjects наук. ступеня д-ра пед. наук : спец. : 13.00.07 «Теорія і
3. Прядеин В. П. Психодиагностика личности : Избранные методика виховання» / Сопівник І. В. – К., 2014. – 40 с.
психологические тесты : Практикум / В. П. Прядеин. –
REFERANCES
1. Grinchishin N. І. Moral responsibility of person in ethic 4. Puzyryov Е. V. Education of students’ responsibility / Е. V.
conception of Emanuel Levinas : abstract of thesis on the receipt Puzyryov // Announcer of the National technical university of
of sciences. degree of candidate of philosof. sciences : special. : Ukraine «Kyiv polytechnic institute”. Philosophy.
09.00.07 «Ethics» / N. І. Grinchishin. – К., 2009. – 16 p. Psychology. Pedagogics. – 2013. – № 2. – P. 39–41.
2. Jarova М. Ethics, responsibility and legal norms in 5. Sopivnyk І. V. Theory and practice of education of moral
professional activity of medical workers / M. Jarova // responsibility of rural young people : abstract of thesis on the
RELFA. – 2010. – № 7. [Electronic resource]. Mode: receipt of sciences. degree of doctor of pedagogical sciences :
http://www.relga.ru/Enrivon/WebObjects special. : 13.00.07 «Theory and methodology of education» /
3. Pryadein V. P. A psychodiagnostic of personality : Select Sopivnyk І. V. – К., 2014. – 40 p.
psychological tests : practical work / V. P. Pryadein. – Surgut
: Surgut state pedagogical university, 2014. – 215 p.
State of breeding of moral responsibility of students of higher pedagogical educational establishments

Ratynska I.
Annotation. The article deals with the consideration of essence of concept «moral responsibility», presentation of its authorial
understanding. The structural components of moral responsibility of students are specified: cognitive, emotionally-valued,
behaviorious, their description is given Maintenance and methodology of the diagnostic stage of experiment are exposed, its results
are brought. It is set that a lot of students are characterized by the situation level of breeding of moral responsibility and on separate
parameters – by irresponsibility.
Keywords: moral responsibility, students, diagnostic stage of experiment, diagnostic methods.
Состояние нравственной воспитанности студентов высших педагогических учебных заведений

И. В. Ратынская
Аннотация. Статья посвящена рассмотрению сущности понятия «нравственная ответственность», представлено авторское
его понимание. Уточнены структурные компоненты нравственной ответственности студентов: когнитивный, эмоционально-
ценностный, поведенческий, дана их характеристика. Раскрыто содержание и методику констатирующего этапа
эксперимента, приведены его результаты. Установлено, что большинство студентов характеризуется ситуативным уровнем
воспитанности моральной ответственности, а за отдельными параметрами – безответственностью.
Ключевые слова: нравственная ответственность, студенты, констатирующий этап эксперимента, диагностические
методики.
44
Сутність і зміст поняття «спортивно-оздоровча діяльність»

Н. М. Винник
Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, м. Черкаси, Україна
*Corresponding author. E-mail: Chentukova@ukr.net

Анотація. У статті розкрито сутність поняття спортивно-оздоровча діяльність. Надано тлумачення понять «фізичне вихо-
вання», «спортивне виховання», «спортивно-масова діяльність», «оздоровлення» та виокремлено їх характеристики.
Здійснено узагальнення поглядів науковців та надано власне тлумачення поняття «спортивно-оздоровча діяльність».
Виявлено, що основною проблемою спортивного виховання у середніх навчальних закладах є невизначене допустиме
фізичне навантаження різного характеру під час самостійних занять, спортивної діяльності у різноманітних закладах та під
час уроків: недосконалі навчальні плани, низька зацікавленість молоді у спортивній діяльності тощо.
Ключові слова: спортивно-оздоровча діяльність, поняття, фізичне виховання, фізичне-оздоровлення, здоров'я, педаго-
гічний процес.
Вступ. Питання спортивно-оздоровчої діяльності є кавленість молоді у спортивній діяльності тощо.

актуальним у даний період розвитку Українського Мета. Розкрити сутність поняття спортивно-оздо-
суспільства адже європейський розвиток країни ровча діяльність через близькі означення, як: фізичне
передбачає переділення уваги здоров’ю молоді. У виховання, спортивне виховання, спортивно-масова
контексті державних змін Верховна Рада України діяльність, оздоровлення.
ухвалила Закон про «Внесення змін до деяких Перш ніж перейти до фундації поняття «спортив-
законодавчих актів України щодо підтримки дитячо- но-оздоровча діяльність» зазначимо, що в науковій
юнацького спорту та фізичного виховання дітей». літературі воно майже не представлено, а характери-
Вищезазначені законодавчі зміни акцентують увагу зується через близькі поняття як: фізичне виховання,
на формуванні готовності майбутніх учителів фізич- спортивне виховання, спортивна діяльність, спортив-
ного виховання до організації спортивно-оздоровчої но-масова діяльність, оздоровлення. Надамо визна-
діяльності у навчальних закладах. Згідно з “Програ- чення кожного з них та виокремимо їх сутнісні харак-
мою для загальноосвітніх навчальних закладів” до теристики, що сприятиме більш глибшому аналізу
обов’язкових форм фізичного виховання школярів поняття «спортивно-оздоровча діяльність» адже чіт-
відносяться уроки фізичної культури; фізкультурно- кого та структурованого визначення в науковій літе-
оздоровчі заходи; обов’язкові для школи форми поза- ратурі не представлено.
класної спортивно-масової заняття; позашкільна спор- Методи дослідження. Певна увага має приділятися
тивно-масова робота; самостійні фізичні заняття уч- організації і проведенню бесід, дискусійних форм
нів. Наголошується на вмінні учителів планувати семінарських занять, консультацій, діалогових ігор та
спортивно-оздоровчу діяльність та формувати у дітей ін. Проведення диспутів заслуговує особливої уваги,
мотивації до спорту під час спілкування викладача й студента відбува-
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз ється самоствердження молоді й створюються необ-
наукової літератури дозволяє стверджувати, що пи- хідні умови для більш кращого розуміння.
тання спортивно-оздоровчої діяльності розкрито у Виклад основного матеріалу. Поняття «фізичне
дослідженнях Д. Бойко [1], В. Жуковський [5], Т. Уг- виховання» окреслено як – «педагогічний процес,
нівенко [10], и др. в спортивно-оздоровча діяльність в спрямований на формування фізичної культури осо-
сучасних дослідженнях розглядається як одна з форм бистості в результаті педагогічних впливів і самови-
людської діяльності, спрямована на формування здо- ховання». У процесі фізичного виховання педагогічні
рового індивіда. Поняття спортивно-оздоровча, спор- впливи, а також зусилля займатися самостійно, повин-
тивно-масова та фізично-оздоровча діяльність у бага- ні передбачати розвиток фізичних якостей, навчання
тьох дослідженнях ототожнюються і окреслюються як руховим діям та формування спеціальних знань». Фіз-
діяльність з метою покращення фізичного стану та культурно-оздоровча діяльність спрямована на під-
здоров’я чи регламентована рухова активність, спря- тримання та зміцнення здоров’я у виробничій, нав-
мована на розвиток і вдосконалення власного здо- чально-виховної та соціально-побутовій сферах. Фіз-
ров’я. Як спортивно-оздоровча, спортивно-масова так культурно-оздоровча діяльність – «це заходи, що здій-
і фізично-оздоровча діяльність пов’язуються з групо- снюються суб’єктами сфери фізичної культури і
вою діяльністю під час якої формується мотивація до спорту для розвитку фізичної культури». Основні
здорового способу життя. Стверджується, що спор- напрями щодо організації фізкультурно-оздоровчої
тивно-масова робота у навчальних закладах є недо- діяльності у цих сферах визначаються в державній
статньо розвиненою через брак соціального забезпе- програмі розвитку фізичної культури і спорту в
чення, підготовки фахівців, державної підтримки то- Україні. Фізкультурно-оздоровча діяльність, «спрямо-
що. Дослідниками стверджується, що основною проб- вана на формування специфічних якостей, досягнення
лемою спортивного виховання у середніх навчальних спортивних результатів у певному виді спорту або
закладах є невизначене допустиме фізичне наванта- дисципліні». Таким чином, фізичне виховання є
ження різного характеру під час самостійних занять, виховний процес спрямований на зміцнення здоров’я
спортивної діяльності у різноманітних закладах та під особистості та формування фізичної культури в сус-
час уроків: недосконалі навчальні плани, низька заці- пільстві. Фізкультурно-оздоровча діяльність, пред-
45
ставлена як ряд заходів щодо підтримання та зміц- ототожнюється із поняттям «фізкультурно-оздоровча

нення здоров’я особистості. діяльність» та більшою мірою вживаються як синоні-
У науковій літературі спортивне виховання розумі- ми або взаємозамінні категорії. Поняття фізкультур-
ється як: «виховання позитивного ставлення до спор- но-оздоровча діяльність в науковій літературі пред-
ту, залучення до спортивної діяльності, системи по- ставлена у роботах В. Сусікова [8] та ін.) широко та
в’язаних з нею цінностей (можуть використовуватися пов’язується із багатьма феноменами. Дослідники за-
інші терміни – «виховання до спорту», «виховання зі значають, що фізкультурно-оздоровча діяльність
спортивною орієнтацією» тощо); виховання за допо- спрямована на формування здорового індивіда, що
могою спорту (можливі інші – терміни «виховання здатен у майбутньому самостійно піклуватися про
спортом», «використання спорту з виховною метою». власне здоров’я. Окреслюють як процес де суб’єкт
Спортивна діяльність – одна із сфер діяльності, де здатен самостійно визначати мету та спрямовувати
здібності відіграють визначальну роль в досягненнях власну мотивацію до здорового способу життя.
людини. Спортивна діяльність – «спеціальний вид ді- В. Угнівенко зазначав, що фізкультурно-оздоровча
яльності у певному виді спорту де відбувається фор- діяльність, є способом реалізації діяльності, спрямо-
мування специфічних якостей і структур, а з іншого - ваної на досягнення і підтримку фізичного благопо-
до досягнення спортивних результатів у даному виді луччя особистості та зниження ризику розвитку зах-
спорту або в обраній спортивній дисципліні. Таким ворювань засобами фізичної культури і оздоровлення.
чином, спортивне виховання окреслено як формуван- Фізкультурно-оздоровча діяльність передбачає вико-
ня відношення до спорту, установок, цінностей, здіб- ристання спеціальних знань і умінь, способів органі-
ностей суб’єкта. Спортивна діяльність передбачає зації та здійснення конкретних дій, необхідних для
формування певних якостей та установок індивіда на виконання фізкультурно-оздоровчої діяльності.
досягнення власної спортивної мети. В. І. Угнівенко зазначає, що фізкультурно-оздоровча
У науковій літературі такі поняття як: фізкуль- діяльність одна з форм людської діяльності спрямова-
турно-оздоровча, спортивно-оздоровча та спортивно- на на формування повноцінного здорового індивіда.
масова діяльність мають близькі за своєю семантикою Автор підкреслює її важливість у трудовій та нав-
визначення, що є важливим в контексті нашого дисер- чальній діяльності і розглядає фізкультурно-оздоров-
таційного дослідження. Так, поняття «спортивно-ма- чу діяльність як «свідомо регульовану рухову актив-
сова робота» у науковій літературі окреслено як: зас- ність людини, спрямовану на розвиток і вдоскона-
тосування засобів фізичної культури за для підви- лення власного здоров’я і виховання дбайливого до
щення масовості спортивних заходів не професійного нього відношення». Ефективність фізкультурної ді-
рівня» [2; 4]. Дане поняття, майже не представлено в яльності пов’язана із наявністю мотивації до здоро-
науковій літературі але активно описується дослідни- вого способу життя, наявності певного рівня знань, та
ками у контексті різних дослідних тематики зокрема: здійснення рухової і оздоровчої діяльності. Отже дос-
фізичного виховання, оздоровлення, масових заходів лідник наголошує на тому, що фізкультурно-оздо-
тощо. ровча діяльність перш за все спрямована на
Спортивно-масова діяльність передбачає систему профілактику захворювань, формування позитивного
впливів на організм людини для досягнення рівня під- світогляду з опорою на фізичну культуру, формуван-
готовленості, який сприятиме досягненню максималь- ня внутрішньої мотивації людини.
ного результату у обраному виді спорту, з урахуван- Т. Сусікова, Є. Жуковський фізкультурно-оздоров-
ням її вікових, статевих, фізичних, індивідуально- чу діяльність розглядають у контексті покращення
психологічних особливостей під керівництвом чи при здоров’я індивіда шляхом виконання фізичних вправ.
співпраці з фахівцем. Групова форма реалізації спор- Акцентується увага на психологічному аспекті зокре-
тивно-масової діяльності передбачає систему впливів ма наявність мотивації, позитивного емоційного фону
на організм людей, об’єднаних у групи за однією чи тощо. Так Є. Жуковський визначає фізкультурно-
комплексом ознак (вікових, статевих, фізичних, про- оздоровчу діяльність як: «самостійне виконання лю-
фесійних, мотиваційних, тощо), спрямованих на до- диною фізичних вправ із метою покращення здоров’я,
сягнення колективного максимального результату з підвищення працездатності, загартування і лікування,
оптимальним розподілом функцій під керівництвом виховання фізичних та вольових якостей процес, у
фахівця та при наявності варіантів взаємодії й якому учень, знаючи кінцеву мету, сам ставить собі
взаємоконтролю. До спортивно-масової роботи відно- завдання, сам підбирає необхідні засоби і способи дій,
сяться: види секцій; – спеціальної фізичної підготов- сам контролює їх виконання [5; 8]. Близької позиції
ки; види спортивних змагань: – в межах організації дотримується С. Малініна яка так окреслює поняття
(першості, кубки, спартакіади); – поза межами органі- «фізкультурно-оздоровча діяльність»: вплив зовніш-
зації (районні, міські, обласні, регіональні, всеукраїн- ніх факторів і розуміння значущості та необхідності
ські); види спортивних свят: – олімпіади; – ігрові свя- використання засобів фізичної культури суб’єктом
та; – марафони; – тематичні спортивні вечори; – його свідомий інтерес спрямований до культури
зустрічі; – зльоти; – конференції; види спортивного рухів, засобів зміцнення здоров'я, де важливу роль
туризму: – пішого; – велосипедного; – лижного; – відіграє і емоційний фон від виконання фізичних
водного; – гірського; комплексні види: – спортивні вправ, що спонукають до подальшої активності, удос-
табори; – туристичні табори; – спортивні клуби; – коналювати себе і своє «Я»; вираз активності дій,
туристичні клуби. свідомо спроектованих і носять творчий характер,
Проведений нами аналіз наукової літератури вказує утворюють цілеспрямовану фізкультурно-оздоровчу
на те, що поняття «спортивно-оздоровча діяльність» діяльність, виявлену в тій чи іншій формі організації».
46
Т. Сусікова вважає, фізкультурно-оздоровчу діяль- заних з практикою, що націлює на необхідність інтег-

ність особливим видом діяльності, у якому людина, рованого підходу в її реалізації та знаходить
виступає власним результатом своєї ж роботи. Фіз- відображення в федеральних державних вимогах до
культурно-оздоровча діяльність це: «процес спортив- структури та умов реалізації основної загальноос-
ного оздоровлення окремої особистості чи певної вітньої програми ». В. Бойко фізкультурно-оздоровчу
групи людей, що передбачає аеробіку, оздоровчий біг діяльність окреслює через наступні параметри: «задо-
тощо» [8, с. 65]. В. Толкачева фізкультурно-оздоров- воленість, в основі якої лежить відповідність змістов-
чу діяльність розуміє як систему спортивних заходів ності діяльності потребам індивіда; залежить від
яка може мати різний спектр діяльності суб’єкта. формування цілей в період суспільного розвитку і
Дослідниця ототожнює фізкультурно-оздоровчу та зіткнення їх з інтересами особистості; певна ступінь
спортивно-оздоровчу діяльність підміняючи одне обов'язковості у заняттях фізичною культурою; міра
поняття іншим зазначаючи, що такі види діяльності відповідальності перед самим собою, суспільством, де
зазвичай носять масовий характер вимагають від людина реалізує свої потенційні можливості через
суб’єкта [див.: 8]. Таким чином, дослідники розгляда- фізкультурну діяльність» [1, с. 66].
ють фізкультурно-оздоровчу діяльність, як передусім Зокрема у дослідженнях В. Маринич, Т. Омельчен-
процес оздоровлення особистості, що залежить безпо- ко поняття «фізкультурно-оздоровча діяльність» ок-
середньо від мотивації, прагнення суб’єкта до покра- реслюється як «діяльність яка включає в себе фіз-
щення власного емоційного та фізичного стану. культурно-освітню, спортивну, рекреаційну, физкуль-
В. Бальсевіч, Н. Пономарьова, В. Столярова фіз- турно-реабилитаційну, физкультурно-адаптивну, та
культурно-оздоровча діяльність пов’язана з перетво- різні види фізичної діяльності». Отже, поняття фіз-
ренням в єдине ціле соціального з біологічним та культурно-оздоровча діяльність пов’язується дослід-
духовним в людині, які взаємопов’язані і взаємозу- никами із суспільними цінностями, формуванням сві-
мовлені. Г. Козіна, Ю. Ніколоєва, В. Бойко фізкуль- тогляду культури здоров’я, освітньою діяльністю тощо.
турно-оздоровчу та спортивно – оздоровчу діяльність Г. Буданов, Н. Волошина, Н. Платонов фізкуль-
ототожнюють та окреслюють як соціальний процес. турно-оздоровчу та спортивно-оздоровчу діяльність
Так, Г. Козіна стверджує, що фізкультурно-оздоровча ототожнюють і наголошують, що така діяльність з
діяльність визначається як соціальний процес, який одного боку носить цивільно-правовий характер, адже
виражається у фізичних діях та оздоровчих процеду- наділена рисами, які властиві людській діяльності вза-
рах, сприяє зміцненню здоров’я, оволодіння фізичною галі, тобто вона є творчою, універсальною, цілеспря-
культурою. Фізкультурно-оздоровча діяльність скла- мованою, під час якої можуть змінюватися об'єкти,
дається з таких видів діяльності як: фізичні рухи, види процеси та явища природного і соціального поход-
фізичних вправ; гігієнічні та оздоровчі процедури. ження, а з іншого – характеризується властивою тіль-
Автор вважає, що соціальна функція фізкультурно- ки їй специфічною ознакою, оскільки в її основній
оздоровчої діяльності полягає в тому, що результати сутності лежить фізична культура і спорт [2;3].
цієї діяльності за допомогою зміцнення здоров’я Висновок. Таким чином, порівняння понять «спор-
сприяють соціальної активності і високої ефективнос- тивно-оздоровча діяльність», «фізкультурно-оздоров-
ті соціальної діяльності людини. ча діяльність» дозволяє стверджувати, що данні
За твердженням Ю. Ніколоєва фізкультурно-оздо- поняття є схожі за їх визначенням: це педагогічний
ровча діяльність це – «відображення закономірності процес, процес спортивного оздоровлення, специфіч-
реалізації всіх типів діяльності (пізнавальної, прак- на культура особистості, система масових заходів,
тично-перетворювальної, комунікативної, ціннісно- регульована фізична активність, розвиток відпові-
орієнтаційної), у безлічі конкретних форм її, пов’я- дальності, мотивації.
1. Бойко Д. В. Сучасний стан та перспективні напрямки здоров'я у сучасному суспільстві. - Луцьк : СНУ ім. Лесі
вдосконалення фізичного виховання студентів ВНЗ Українки, 2012. – C. 40–43
України ІІІ-ІV рівнів акредитації / Д. В. Бойко // 6. Кастюнин С. А. Вайнер Э. Н. Краткий энциклопе-
Педагогіка, психологія та медико-бiологiчнi проблеми дический словарь: адаптивная физическая культура. Э.
фізичного виховання і спорту. – 2012. – № 1. – С. 22 – 25 Н. Вайнер, С. А. Кастюнин. Флинта, 2003– 144 с.
2. Буданов В. Г., Мелехова О. П. Концепции современного 7. Москаленко Н. В. Фізичне виховання молодших
естествознания / В. Г.Буданов – М.: Изд-во МГТУГА, школярів : монографія / Москаленко Н. В. – Д : Вид-во
1999. — 116 с “Інновація”, 2007 – 252 с.
3. Вайнер Э.Н. Кастюнин С.А. Краткий 8. Сусикова Т.С. Значение рекламы физкультурно-
энциклопедический словарь: адаптивная физическая оздоровительных услуг / Т.С. Сусикова // Теория и
культура. – М.: Флинта, 2003 практика физической культуры. – № 10 – 1994. – С. 10.
4. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник / 9. Сутула В.А. Основы физкультурологии / В.А. Сутула. –
С. У. Гончаренко. – К. : Либідь, 1997. – 376 с. Харьков: Изд-во Шуст А.И., 2002. – 56 с.
5. Жуковський Є. І. Формування готовності майбутніх 10. Угнивенко В.И. Двигательная активность, адаптация к
учителів фізичної культури до організації самостійної физической нагрузке и резервы функциональной
фізкультурно-оздоровчої діяльності школярів/ Є. І. системы [Электронный ресурс] – Режим доступа. –
Жуковський // Фізичне виховання, спорт і культура URL:http://v-ugnivenko.narod.ru/FOT_lec2.htm
REFERENCES
1. Boyko D. V. Suchasnyy stan ta perspektyvni napryamky Ukrayiny III-IV rivniv akredytatsiyi / D. V. Boyko //
vdoskonalennya fizychnoho vykhovannya studentiv VNZ Pedahohika, psykholohiya ta medyko-biolohichni problemy
47
fizychnoho vykhovannya i sportu. – 2012. – 1. – S. 22 – 25. slovar': adaptivnaja fizicheskaja kul'tura. Je. N. Vajner, S.
2. Budanov V. G., Melehova O. P. Koncepcii sovremennogo A. Kastjunin. Flinta, 2003– 144 s.
estestvoznanija / V. G.Budanov – M.: Izd-vo MGTUGA, 7. Moskalenko N. V. Fizychne vykhovannya molodshykh
1999. — 116 s shkolyariv : monohrafiya / Moskalenko N. V. – D : Vyd-vo
3. Vajner Je.N. Kastjunin S.A. Kratkij jenciklopedicheskij “Innovatsiya”, 2007 – 252 s.
slovar': adaptivnaja fizicheskaja kul'tura. – M.: Flinta, 2003 8. Susikova T.S. Znachenie reklamy fizkul'turno-
4. Honcharenko S. U. Ukrayins'kyy pedahohichnyy slovnyk / ozdorovitel'nyh uslug / T.S. Susikova // Teorija i praktika
S. U. Honcharenko. – K. : Lybid', 1997. – 376 s. fizicheskoj kul'tury. – № 10 – 1994. – S. 10.
5. Zhukovs'kyy Ye. I. Formuvannya hotovnosti maybutnikh 9. Sutula V.A. Osnovy fizkul'turologii / V.A. Sutula. – Har'kov:
uchyteliv fizychnoyi kul'tury do orhanizatsiyi samostiynoyi Izd-vo Shust A.I., 2002. – 56 s.
fizkul'turno-ozdorovchoyi diyal'nosti shkolyariv/ Ye. I. 10. Ugnivenko V.I. Dvigatel'naja aktivnost', adaptacija k
Zhukovs'kyy // Fizychne vykhovannya, sport i kul'tura fizicheskoj nagruzke i rezervy funkcional'noj sistemy
zdorov"ya u suchasnomu suspil'stvi. - Luts'k : SNU im. Lesi [Jelektronnyj resurs] – Rezhim dostupa. – URL:http://v-
Ukrayinky, 2012. – C. 40–43. ugnivenko.narod.ru/FOT_lec2.htm
6. Kastjunin S. A. Vajner Je. N. Kratkij jenciklopedicheskij
The essence and the content of the concept “sports and health improving activities”
Vinnik N.
Abstract. The article reveals the essence of the concept “sports and health improving activities”. In the article are explain such
concepts as: “physical education”, “sports training”, “mass sports activities”, “health improving” and singled out their characteristics.
In the article are summarized the views of scientists and are given proper interpretation of the concept “sports and health improving
activities”. During the research was found that the main problem of sports training in secondary educational institutions is uncertain
permissible of the physical activity of different nature during independent classes, sports activities in various institutions and during
lessons: imperfect curricula, low interest of youth in sports activities, etc.
Keywords: sports and health improving activities, concept, physical education, physical health improvement, health, pedagogical
process.
Сущность и содержание понятия «спортивно-оздоровительная деятельность»

Н. Н. Винник.
Аннотация. В статье раскрыта сущность понятия спортивно- оздоровительная деятельность. Предоставлено толкование
понятий «физическое воспитание», «спортивное воспитание», «спортивно-массовая деятельность», «оздоровления» и
выделены их характеристики. Осуществлено обобщение взглядов ученых и предоставлено собственное толкование понятия
«спортивно- оздоровительная деятельность». Выявлено, что основной проблемой спортивного воспитания в средних
учебных заведениях есть неопределенно допустимая физическая нагрузка различного характера во время самостоятельных
занятий, спортивной деятельности в различных учреждениях и во время уроков: несовершенные учебные планы, низкая
заинтересованность молодежи в спортивной деятельности и тому подобное.
Ключевые слова: спортивно-оздоровительная деятельность, понятие, физическое воспитание, физическое оздоров-
ление, здоровье, педагогический процесс.
48
Значення педагогічних умов у процесі самовдосконалення майбутніх

менеджерів туризму в позааудиторній діяльності
Р. П. Загнибіда
Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, м. Івано-Франківськ, Україна
*Corresponding author. E-mail: Raya_dm@ukr.net

Анотація. У статті проаналізовано особливості професійної підготовки майбутніх менеджерів туризму. Обґрунтовано
педагогічні умови самовдосконалення майбутніх менеджерів туризму. Аргументовано, що результативність процесу
формування потреби в професійному самовдосконаленні майбутніх менеджерів туризму залежить від дотримання таких
педагогічних умов: формування готовності майбутніх менеджерів туризму до професійного самовдосконалення;етапність
процесу професійного самовдосконалення майбутніх менеджерів туризму;мотивація до участі в різних формах
позааудиторної діяльності. Доведено, що основними правилами, яких варто дотримуватися у процесі організації поза-
аудиторної діяльності студентів в умовах вищого навчального закладу, мають бути: урізноманітнення форм поза навчальної
діяльності; дотримання чіткості змісту виконуваних завдань студентом в умовах позааудиторної діяльності; формування
інтересу до майбутньої професійної діяльності; стимулювання потребив саморозвитку, самовихованні та самоосвіті.
Ключові слова: туризм, менеджер туризму; самовдосконалення; педагогічні умови самовдосконалення; позааудиторна
діяльність; самовиховання; самоосвіта.
Постановка проблеми. Туристичний менеджмент – вищої освіти, а з іншого – реалії того, що все навчан-
порівняно новий напрям у вітчизняній професійній ня, зазвичай, носить масовий характер. Ця обставина
освіті. Поняття «менеджмент» увійшло у національну вимагає дотримання узагальнених стандартів як при ви-
науку та практику на початку 1990-х рр. За часи борі змісту навчального матеріалу (в умовах аудиторної
становлення освітньої галузі незалежної України роботи), так і при відборі форм і методів позааудиторної
створено вітчизняні наукові школи менеджменту. діяльності. В цьому стандарті також відображається
Реформування сучасної системи освіти вимагає прин- соціальне замовлення на певні професійні функції та
ципово нового підходу у підготовці менеджерів компетенції менеджера туризму. Стандарт при цьому не
туризму до професійної діяльності. Сьогодні здійсню- повинен бути догмою. Він має постійно коректуватися
ються активні пошуки шляхів удосконалення педаго- під впливом соціокультурних змін.
гічних технологій підготовки менеджерів туризму, які Систематичне вивчення особистісного потенціалу
зорієнтовані на формування професійної компетент- майбутніх фахівців, їхніх здібностей, мотивації допо-
ності, розвиток творчих та потенційних можливостей, може розв’язувати завдання професійного самовдо-
забезпечення ефективних умов для самовдоскона- сконалення студентів більш цілісно, комплексно, що й
лення студента в умовах позааудиторної діяльності. передбачає необхідність розробки педагогічних умов
Але якщо зміст і структуру навчального матеріалу професійного самовдосконалення майбутніх менед-
нормативної частини навчального плану підготовки жерів туризму в умовах позааудиторної діяльності.
менеджерів туризму визначають саме існуючі освітні При розробці педагогічних умов професійного
стандарти, то наповнення змісту позааудиторної ді- самовдосконалення майбутніх менеджерів туризму
яльності залежить від кожного освітнього закладу варто враховувати необхідність усвідомлення студен-
окремо і є дуже різним. тами самоцінності процесу самовдосконалення як
Аналіз останніх досліджень і публікацій. внутрішньої активності особистості, спрямованої на
Науковцями окреслюються загальні питання і проб- розвиток наявних особистісних та професійних якос-
леми підготовки кадрів,ставляться питання створення тей; формування потреби в досягненні соціально
моделі спеціаліста туристичної сфери, розглядається значущих взірців, критеріїв із метою набуття певного
система безперервного ступеневого навчання, пода- соціального статусу; забезпечення чіткої взаємодії
ється аналіз навчально-методичних комплексів спеці- загального і специфічного у процесі фахового само-
альності. (В. К. Бабарицька, О. О. Бейдик, Л. В. Кно- вдосконалення, шляхом проектування професійного
дель, О. О. Любіцева, С. І. Попович, Т. Г. Сокол, В. К. росту майбутніми менеджерами туризму.
Федорченко). Однак, попри наявні ґрунтовні дослід- В основу формуванняпедагогічних умов професій-
ження з окресленої проблеми, відчувається нестача ного самовдосконалення студентів покладено завдан-
праць щодо системного аналізу особливостей само- ня ознайомлення студентів із специфікою професійної
вдосконалення майбутніх менеджерів туризму в діяльності менеджерів туризму, поглиблення теоре-
умовах позааудиторної діяльності. тичних знань інабуття ними умінь і навичок профе-
Мета статті полягає в обґрунтуванні педагогічних сійної діяльності.
умов самовдосконалення майбутніх менеджерів ту- Процес професійного самовдосконалення майбут-ніх
ризму у позааудиторній діяльності. менеджерів туризму в період їхньої вузівської
Виклад основного матеріалу. Управління профе- підготовки визначається особливостями організації
сійною підготовкою майбутніх фахівців в умовах ви- освітнього простору. Для цього необхідно забезпечи-ти
щого навчального закладу з урахуванням моделей відповідні умови, дотримання яких сприятиме
професійного самовдосконалення є складним та бага- здійсненню мети і конкретних завдань професійного
тоаспектним процесом. З одного боку – це дотри- самовдосконалення майбутніх фахівців у галузі туризму.
мання вимог, що висуваються галузевим стандартом У нашому дослідженні педагогічні умови розгля-
49
даємо як комплекс певних взаємообумовлених чин- При формуванні готовності майбутніх менеджерів
ників (організаційно-управлінських, змістових, мето- туризму до професійного самовдосконалення необхід-
дичних, технологічних, матеріально-технічних), які но: створювати систему стимулювання потреби у про-
мають істотний вплив на позааудиторну діяльність фесійному самовдосконаленні; посилювати інтерес до
студентів, від раціонального використання яких зале- професійної діяльності менеджера туризму у різних
жить професійне самовдосконалення майбутніх ме- сферах; оптимально підбирати форми та методи поза-
неджерів туризму, а відтак – готовності до професій- аудиторної діяльності студентів (з урахуванням їхніх
ної діяльності. потреб, професійних інтересів тощо); приділяти увагу
Результативність процесу формування потреби в завданням творчого характеру та стимулювати ініціа-
професійному самовдосконаленні майбутніх менед- тивність; формувати відповідальне ставлення до
жерів туризму, на наше глибоке переконання, зале- результатів навчальної діяльності; сприяти опануван-
жить від дотримання таких педагогічних умов: ню сучасними CRM, ERP, SFA та PRM технологіями.
- формування готовності майбутніх менеджерів ту- Етапність процесу професійного самовдоскона-
ризму до професійного самовдосконалення; лення майбутніх менеджерів туризмупередбачає
- етапність процесу професійного самовдоскона- обов’язкове усвідомлення особистістю власного дос-
лення майбутніх менеджерів туризму; віду, спонукає до аналізу та самоаналізу професійних
- мотивація до участі в різних формах позаауди- якостей, пришвидшує формування професійної ком-
торної діяльності. петентності фахівця.
Невід’ємною органічною складовою професійної Етапність у процесі професійного самовдоскона-
підготовки майбутнього фахівця є формування готов- лення передбачає дотримання певного алгоритму дій
ності до професійного самовдосконалення, яке перед- майбутнього фахівця:
бачає озброєння студентів відповідним арсеналом - варто створити власний банк потреб, інтересів і
професійних знань, умінь і навичок, необхідних для мотивів професійного самовдосконалення;
якісного виконання своїх професійних обов’язків. - визначити рівень теоретичних знань, умінь та на-
У своєму дослідженні ми виходимо з того, що вичок, необхідних для здійснення успішної професій-
молодій людині в студентському віці доводиться ної діяльності;
потрапляти під вплив різних соціальних інституцій, - проаналізувати можливі шляхи подолання нега-
які змінюють її погляди щодо себе, свого оточення, тивних особистісних і професійних якостей (до прик-
свою діяльність, які змінюють її саму. ладу, адекватність сприйняття критики та порад з
На підставі аналізу різних підходів до дослідження боку оточуючих (однокурсників, викладачів тощо);
феномену готовності до професійної діяльності вва- - з’ясувати свою роль у системі соціальних та
жаємо, що готовність до професійного самовдоскона- професійних стосунків;
лення майбутніх менеджерів туризму – це складне - виокремити найбільш професійно значущі форми
особистісне утворення, що є інтегративним відбитком та методи професійного самовдосконалення в умовах
низки особистісно-професійних якостей, необхідних позааудиторної діяльності;
дляуспішної професійної діяльності. - визначити ступінь володіння професійними ком-
Особистість майбутнього фахівця туристичної га- петенціями;
лузі розвивається і змінюється впродовжнавчання у - розробити індивідуальний план самоосвіти, само-
вищому навчальному закладі, при цьомунавчальна виховання та саморозвитку, що передбачає самостій-
діяльність має професійне фахове спрямування іста- ний пошук джерел отримання додаткової інформації;
новить собою цілеспрямований процес, котрий має на - укласти програму професійного самовдоско-
меті сформувати готовність до професійної діяльності. налення;
Формування готовності до професійного само- - реалізація розробленої програми;
вдосконалення студентів передбачає озброєння сту- - самоконтроль та самокорекція досягнутих/не-
дентів відповідним арсеналом професійних знань, досягнутих результатів.
умінь і навичок, необхідних для якісного виконання Процес професійного самовдосконалення майбут-
своїх професійних обов’язків. нього менеджера туризму в умовах позааудиторної
Проведене анкетування майбутніх менеджерів діяльності буде ефективним за умови максимального
туризму засвідчило, щоактивну позицію в оволодінні використання суб’єктом внутрішніх ресурсів й ураху-
знаннями про професію менеджера туризму мають вання зовнішніх чинників мотивації досягнення успі-
32,7 % опитаних; адекватну самооцінку наявності сис- ху. Наголосимо при цьому на необхідності забезпе-
теми знань, умінь для виконання функцій професійної чення відповідності можливостей студента вимогам,
діяльності 29,4%; ініціативність і самостійність у пропонованим йому у вищому навчальному закладі,
навчально-пізнавальній діяльності проявляють 31,3%; задоволення потреб студента у визнанні його успіхів.
творчий підхід до вибору шляхів досягнення мети Ефективність реалізації цієї умови вбачаємо у
12,7%. На труднощі апробації знань, умінь і навичок в формуванні умінь студентів самостійно аналізувати та
умовах позааудиторної діяльності, а особливо під час планувати свій робочий та вільний час з метою його
проходження практики вказали 48,6%. ефективного використання; знаходити резерви часу та
Узагальнення отриманих даних дозволяє зробити перерозподіляти його.
висновки про актуальність підвищення уваги до ролі Розроблену нами структуру і педагогічне забезпе-
позааудиторної діяльності у процесі формування усіх ченняпідготовки майбутніх менеджерів туризму до
складових професійного самовдосконалення майбут- професійного самовдосконалення в умовах позаау-
ніх менеджерів туризму. диторної діяльності представлено в таблиці 1.
50
Таблиця 1. Структура і педагогічне забезпечення підготовки майбутніх менеджерів туризму до професійного

самовдосконалення в умовах позааудиторної діяльності
Структурні
компоненти процесу Змістовий Практичний
професійного Аспект аспект
самовдоскоалення
- уявлення студентів про сутність - формування потреби у професійних
дефініції «професійне знаннях, уміннях та навичках;
самовдосконалення»; - ознайомлення з вітчизняним та
когнітивний - знання з предметів, особливо зарубіжним досвідом організації туристичної
дисциплін професійної та практичної діяльності
підготовки; - формування потреби у професійному
- володіння інформацією про зміст самовдосконаленні;
майбутньої професійної діяльності; - розвиток мотивації студентів до участі
- здатність сприймати та аналізувати у різних формах позааудиторної діяльності;
професійно важливу інформацію; - формування умінь реалізовувати
програму професійного самовдосконалення.
мотиваційно- -позитивне ставлення до професійної - формування упевненостів подоланні
емоційний діяльності менеджера туризму; труднощів оволодіння професійною
компонент - бажання працювати за обраною діяльністю;
спеціальністю; - формування професійного інтересу до
- знання принципів та правил майбутньої професійної діяльності;
самоосвіти, самовиховання, - формування комунікативних умінь та
саморозвитку; навичок;
- усвідомлення значущості власної - стимулювання студентів до
соціальної та професійної ролі; усвідомлення необхідності участі у
- здатність до самооцінки, позааудиторній діяльності;
конструктивної взаємодії з - формування емоційної культури.
оточуючими.
організаційно- - ініціативність і самостійність у - формування активної позиції в оволодінні
діяльнісний навчально-пізнавальній діяльності; знаннями про професію менеджера з
- відповідність знань, умінь і туризму;
навичок та їхня реалізація у період -формування усвідомлених мотивів щодо
проходження практики; участі у різних формах позааудиторної
- творчий підхід до вибору шляхів діяльності;
досягнення мети.
Організаційні форми та методи
Індивідуальні Групові Масові
науково-дослідницька ділові ігри, дискусії та диспути, рольові тижні професійної майстерності менеджерів
робота, звіти про ігри, туризму;
проходження практики, студентські проблемні групи, гуртки, зустрічі з фахівцями, котрі працюють у галузі
складання міні-словників тренінги, туризму;
спеціальних термінів і походи, КВК тощо олімпіади, студентські конференції, лекторії,
понять, участь у науково- екскурсії
методичній роботі студентське самоврядування тощо
випускової кафедри,
колекціонування тощо
Дидактичні засоби
Методичні рекомендації для викладачів щодо організації процесу професійного самовдосконалення майбутніх
менеджерів туризму.
Програми практики та методичні рекомендації до їх проведення.
Програми роботи проблемних груп.
дидактичний - Особистісно-професійні якості. -Індивідуальні програми професійного
- Самооцінка. самовдосконалення (з позиції – Я – майбутній
провідний фахівець у галузі туристичного
менеджменту).
- Конференції за результатами діяльності
проблемних груп, гуртків.
- Звіти щодо проходження практики.
Комплекс анкет, методик на діагностику реалізації потреби в професійному самовдосконаленні; мотивів участі у
позааудиторній діяльності
Розглянемо наступну педагогічну умову – активі- лива без систематизації цілей професійної підготовки
зація мотивів участі майбутніх менеджерів туризму у майбутніх менеджерів туризму у контексті Болонсь-
різних формах позааудиторної діяльності як перед- кої декларації; формування стійкої мотивації (як зов-
умови формування професійного самовдосконалення. нішньої, так і внутрішньої) участі у позааудиторній
Реалізація пропонованої педагогічної умови немож- діяльності.
51
Проведений аналіз наукових розвідок з окресленої мування почуття ототожнення із майбутньою профе-
проблеми та емпіричних даних дав підставу виділити сійною діяльністю;
важливі характеристики мотивації професійного вдос- - організовувати ефективний зворотній зв’язок так,
коналення майбутніх менеджерів туризму: щоб інформація, яку отримали студенти під час участі
- орієнтація на важливість оволодіння професій- у різних формах позааудиторної діяльності, підсилю-
ними уміннями; вала бажання працювати за обраною спеціальністю;
- залежність мотивації від зовнішніх факторів, за- стимулювала потребу у саморозвитку, самовихованні
цікавленості викладача тощо; та самоосвіті.
- ситуативність (зумовленість інтересом до певних При цьому розмаїтість форм та методів позаауди-
форм та методів позааудиторної діяльності, залеж- торної діяльності розкриває широкі можливості для
ність від об’єктивних та суб’єктивних чинників тощо); апробації набутих знань, умінь і навичок, перевірки
- орієнтованість на виконання завдання в умовах ефективності їхнього використання у професійній
позааудиторної діяльності не зважаючи на його склад- діяльності.
ність (зумовленість стійкими пізнавальними мотива- Висновки. Позааудиторна діяльність дозволяє на-
ми, орієнтацією на успіх тощо); дати процесу професійної підготовки особистого
- мотивація, зумовлена можливістю ознайомлення забарвлення. Критеріями ефективності форм та мето-
з інноваційними технологіями ведення туристичного дів організації позааудиторної діяльності є: профе-
бізнесу (до прикладу, можливість стажуватися за ру- сійне самовдосконалення особистості, що детермінує
бежем тощо); вибір форм і методів позааудиторної діяльності; ви-
- рівень мотивації професійного самовдоскона- хідні параметри особистості, що знаходять свій прояв
лення зростає за умови ефективно використання у набутті професійних компетенцій менеджера туриз-
сучасних комунікативних технологій та INTERNET- му; адекватна самооцінка професійних якостей, стійка
технологій у професійній та інших сферах комуні- мотивація щодо участі у різних формах позааудитор-
кативної діяльності. ної діяльності (як інституційних, так і позаінститу-
Основними правилами, яких варто дотримуватися у ційних), позитивний емоційний стан, прагнення до
процесі організації позааудиторної діяльності студентів саморозвитку, самоосвіти та самовиховання; інформо-
в умовах вищого навчального закладу, мають бути: ваність студентів щодо змісту, форм і методів органі-
- урізноманітнювати форми позааудиторної діяль- зації позааудиторної діяльності студентів у різних ви-
ності з урахуванням того, мотивацію до професійного щих навчальних закладах (як в Україні, так і за
самовдосконалення істотно підвищує можливість рубежем).
застосувати широке коло професійних знань, умінь і Перспективу подальших досліджень вбачаємо у
навичок (до прикладу, під час проходження практики, розробці відповідних науково-методичних комплексів
співбесіди з потенційним роботодавцем тощо); і матеріалів, зокрема – методичних рекомендацій для
- домогтися чіткості змісту виконуваних завдань викладачів щодо організації позааудиторної діяльнос-
студентом в умовах позааудиторної діяльності та фор- ті, удосконалення самостійної роботи студентів.
1. Бабарицька В.К. Підготовка туристичних кадрів в Україні самовдосконалення особистості / О.М. Єрахторіна//
/ Бабарицька В.К., Бейдик О.О., Любіцева О.О., Попович Проблеми та перспективи формування національної
С.І. // З історії вітчизняного туризму : зб. наук. статей. – гуманітарно-технічної еліти. – 2008. – Вип. 28. – С.147–153.
К. : Т.О.В. „Час пік”, 1997. – С. 192 – 196. 6. Кнодель Л. В. Теорія і практика підготовки фахівців
2. Басюк Д. І. Основи туризмології : навч.-метод. посіб. /Д. сфери туризму в країнах-членах Всесвітньої туристської
І. Басюк. – Камянець-Подільський : Аксіома, 2005. – 203 с. організації : дис. ... докт. пед. наук : спец. 13.00.04 /
3. Бондарева Л.І. Навчальний тренінг як засіб професійної Кнодель Людмила Володимирівна. – Тернопіль :
підготовки майбутніх менеджерів організацій в Тернопільський нац. пед. ун-т ім. В. Гнатюка, 2007. – 465 с.
економічних університетах: автореф. дис. … канд. пед. 7. Сокол Т.Г. Педагогічні умови навчально-методичного
наук: спец. 13.00.04 „Теорія і методика професійної забезпечення професійної підготовки менеджерів
освіти” / Л.І. Бондарева.– Київ, 2006. – 21 с туристичної індустрії [Текст] : автореферат дис. ... канд.
4. Галузевий стандарт вищої освіти України. Освітньо- пед. наук : 13.00.04 / Тетяна Георгіївна Сокол ; Нац. акад.
професійна програма підготовки бакалавра. Галузі знань пед. наук України, Ін-т пед. освіти і освіти дорослих. – К.,
0306 „Менеджмент і адміністрування” напряму 2012. – 24 с.
підготовки 030601 „Менеджмент”. – Видання офіційне. 8. Федорченко В.К. Підготовка фахівців для сфери туризму
Київ: МОН України, 2009. – 19 с. : теоретичні і методологічні аспекти: [монографія] /
5. Єрахторіна О.М. До виявлення сутності та змісту явища Федорченко В.К. – К. : Вища шк., 2002. – 350 с.
REFERENCES
1. Babarytska V.K. Training of tourism staff in Ukraine / methods of professional education” / L.І. Bondareva. – Kyiv,
Babarytska V.K., Beydyk О.О., Lyubitseva О.О., Popovych 2006. – 21 p.
S.І. // From the history of domestic tourism : collection of 4. Field standard of higher education of Ukraine. Educational
scientific articles. – K. : L.T.D. „Chas pik”, 1997. – P. 192 – 196. and professional baccalaureate training program. Fields of
2. Basyuk D. I. Bases of tourismology : manual / D. І. Basyuk. – study 0306 „Management and administration” training
Kamyanets-Podilskyy : Axioma, 2005. – 203 p. direction 030601 „Management”. – Official issue. Kyiv:
3. Bondareva L.І. Educational training as means of professional MES Ukraine, 2009. – 19 p.
training of would-be company managers at business 5. Yerahtorina О.M. About the identification of essence and
universities: author’s summary of dissertation … candidate of content of personality’s self-improvement phenomenon /
pedagogical sciences: specialty 13.00.04 „Theory and О.М. Yerahtorina // Problems and perspectives of national
52
humanities and technical elite formation. – 2008. – Issue 28. methodical support of professional training of tourism
– P. 147 – 153. industry managers [Text] : author’s summary of dissertation
6. Knodel L.V. Theory and practice of training tourism experts … candidate of pedagogical sciences: specialty : 13.00.04 /
in World Tourism Organization country members: Tetyana Georgiivna Sokol ; National Academy of
dissertation … doctor of pedagogical sciences: specialty Pedagogical Sciences of Ukraine, Institute of Pedagogical
13.00.04 / Knodel Lyudmyla Volodymyrivna. – Ternopil: Education and Adults Education. – K., 2012. – 24 p.
Ternopil National Pedagogical V. Gnatyuk University, 2007. 8. Fedorchenko V.K. Training of experts for tourism: theoretical
– 465 p. and methodological aspects : [monograph] / Fedorchenko
7. Sokol T.G. Pedagogical conditions of educational and V.K. – K. : Vyshcha sh., 2002. – 350 p.
Grounding pedagogical conditions of would-be tourism managers’ self-improvement in extracurricular activities

Zahnybida R.
Abstract. Reforming of the modern educational system requires a fundamentally new approach to training managers of tourism for
their professional career. Active search of ways to improve the educational technologies of training tourism managers focused on the
formation of professional competence, development of creative and potential abilities, security of effective conditions for student’s
self-improvement in extracurricular activities are made today. The purpose of the article is the grounding of pedagogical conditions
of would-be tourism managers’ self-improvement in extracurricular activities. The article analyzes the features of professional
training of would-be tourism managers. Pedagogical conditions of would-be tourism managers’ self-improvement have been
grounded. It has been argued that the successful effectiveness of the formation process of the need for professional self-improvement
of future tourism managers depends on the compliance of the following pedagogical conditions: would-be tourism managers’
preparedness formation for professional self-improvement; phasing the process of would-be tourism managers’ professional self-
improvement; motivation to participate in various forms of extracurricular activities. It has been proved that the basic rules which
should be followed in the process of organizing students’ extracurricular activities in the university must be: diversifying forms of
extracurricular activities; compliance with the clear content of tasks for students in extracurricular activities; formation of interest in
future professional career; stimulation of the need for self-development, self-training and self-education. Prospects for further
research are in the development of appropriate scientific and methodological complex materials, in particular – guidelines for
teachers concerning the organization of extracurricular activities, improvement of students’ individual work.
Keywords: manager of tourism; extracurricular activities; self-improvement; self-training; self-education; pedagogical
conditions of self-improvement; tourism.
Р. П. Загнибіда
Аннотация. В статье проанализированы особенности профессиональной подготовки будущих менеджеров туризма.
Обоснованы педагогические условия самосовершенствования будущих менеджеров туризма. Аргументировано, что
результативность процесса формирования потребности в профессиональном самосовершенствовании будущих менеджеров
туризма зависит от соблюдения следующих педагогических условий: формирование готовности будущих менеджеров
туризма к профессиональному самосовершенствованию; этапность процесса профессионального самосовершенствования
будущих менеджеров туризма; мотивация к участию в различных формах внеаудиторной деятельности. Доказано, что
основными правилами, которых следует придерживаться в процессе организации внеаудиторной деятельности студентов в
условиях высшего учебного заведения, должны быть: разнообразие форм вне учебной деятельности; соблюдение четкости
содержания выполняемых задач студентом в условиях внеаудиторной деятельности; формирование интереса к будущей
профессиональной деятельности; стимулирование потребности в саморазвитии, самовоспитании и самообразовании.
Ключевые слова: туризм, менеджер туризма; самосовершенствованию; педагогические условия самосовер-
шенствованию; внеаудиторная деятельность; самовоспитания; самообразование.
53
PSYCHOLOGY
Monetary Attitudes: Peculiarities among Different Religious Groups

O. S. Ausheva
Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine
Corresponding author. E-mail: aibga31@gmail.com
Summary. The purpose of the present study was to investigate the influence of the monetary attitudes among Christian, Judaic and
Islamic believers. The article includes the description and analysis of the main intergroup differences between dominant types and
structural configurations of the monetary attitudes among different religious groups’ representatives.
Keywords: monetary attitudes, relations to money, religiousness, Christianity, Judaism, Islam.
Introduction. Culture is one of the important factors of nomical socialization (G. M. Averjanova, N. M. Dembyt-ska,
human existence. Its reciprocal influence and the connection E. K. Zubiashvili, L. M. Karamushka, V. V. Moskalenko).
with economic development are still an open question and a The research purpose: description and analysis of the
topic of interest for experts in different scientific fields. To monetary attitudes among different religious groups and
explore the problem in question we chose the religion confessions (Christianity, Judaism, Islam).
among various cultural explications and concentrated on the Methodology and techniques. The research uses a
study of its influence upon monetary attitudes. sample of 202 individuals who were divided into four
Understanding and consideration of the existing corre- groups according to their religious beliefs (Christians,
lation between religiousness and monetary attitudes will Islamic, Judaic believers and atheists). The groups are
enable to predict the success of economic development and equivalent in social-demographic (age, gender, educatio-
behavior both on individual and national-wide level, thus nal level) and economic (level of income) parameters. The
the citizens’ relation to money and their monetary attitudes youngest respondents were 24 years old, and the eldest – 55
are an essential component of national economic growth. years old. The choice of this age period is explained by the
Brief review of literature. Lately the researchers from highest professional and economic activity. Raw data was
different scientific fields began to discuss widely the collected during 2013-2015 in Ukraine.
influence of culture and particularly religion factor on Such parametric groups were studied in the research:
economic development. Nevertheless, the psychological the religious belonging (I.M. Bogdanovs’ka Religious
component of the problem in question is still under- Orientations Questionnaire); the type of religious orien-
characterized. Nowadays the money phenomenon and its tation (G. Allport’s, D. Ross’ “Religions Orientation
social and psychological aspects’ analysis, in particular Scale”); the social and demographic characteristics: age,
the monetary attitudes are deeply explored by European, gender, educational and income level (I. M. Bogda-
American and Russian scientists (M. Argyle, novs’ka Religious Orientations Questionnaire); the
P. R. Gilbert, O. S. Dejneka, P. F. Wernimont, A. B. Kup- dominant type of monetary attitudes and their structural
rejchenko, V. V. Novikov, M. J. Semenov, T. Tang, configuration (A. Furnham’s “Money Beliefs and
A. B. Fen’ko, S. Fitzpatrick, A. Furnham and others). Behavior Scale”, T. Tang’s “Money Ethic Scale”).
The researchers’ interest to the money as psychological The results and their discussion. Using A. Furnham’s
phenomenon showed significant growth during the last “Money Beliefs and Behavior Scale” technique (modified
decade in Ukraine. The numerous scientific texts on the by M. Simkiv) [1] we discovered some essential differen-
matter give evidence about that. The money is mostly ces in dominant types of attitudes among different
analyzed in the context of studying the financial beha- religious believers and atheists.
vior’s mechanisms (V. V. Mjalenko) and personality’s eco-
Table 1. The median rates according to A. Furnham’s “Money Beliefs and Behavior Scale”
Monetary attitudes’ type
Religion believers’
group Non-adequate money
Money obsession Power Prudence
behavior
Christians 6,89 5,55 5,83 6,69
Judaists 7,03 5,85 7,64 4,48
Muslims 6,10 5,29 5,48 4,50
Atheists 5,19 7,24 5,14 4,51
So, the “Money obsession” and “Non-adequate money mean for solution of all the problems. The “Non-adequate
behavior” attitudes were dominant for Christians’ group. money behavior” attitude domination characterizes the
It shows the presence of actual money need, the constant respondents of this group as people who have bad control
dissatisfaction of one’s financial position, the state of of their own financial position, considering themselves
search for its improvement. The money is perceived as the unable to change it essentially. The financial expenses
54
cause the feeling of guilt and discomfort. their well-being and the mean for solution of all the
The results on “Prudence”, “Money obsession” and problems among these people. The “Non-adequate money
“Non-adequate money behavior” scales came to be behavior” scale lower results permit to make a conclusion
significant for Judaic group. The prudence attitude presence about higher level of control of one’s financial position.
shows an attempt of rational and prudent money behavior. For Islamic believers only one type of monetary
For Judaic believers it is indicative to always know the attitudes was found significant, namely the “Non-
exact amount of money in their possession combined with adequate money behavior”. Lower results for this scale
the tendency to hold the information about their incomes indicate the rational usage and detailed control over one’s
and sources of money in secrecy. The “Money obsession” financial position.
scale higher results shows the actual need to multiplication T. Tang’s “Money Ethic Scale” (modified by M. Sim-
of their money, the constant dissatisfaction of one’s kiv) usage allowed to complement and to deepen the
financial position and the state of search for its diversities analysis in the dominant attitudes types among
improvement. The money is perceived as a guarantee of different religious believers.
Table 2. The median rates according to T. Tang’s “Money Ethic Scale”

Monetary attitude type
Religion believers’ Money as a success Money as means to
group Money as Money as Money as a Expenses
achievement achieve freedom and
good evil respect factor planning
means power
Christians 5,53 6,63 6,79 5,41 4,55 5,67
Judaists 6,65 4,62 5,03 6,91 6,76 5,76
Muslims 6,44 4,68 5,58 6,94 5,10 5,32
Atheists 5,19 4,67 6,76 5,13 5,78 6,87
So, the “Money as evil” and “Money as a success The domination of two attitude types – “Money as
achievement means” attitudes were dominant for means to achieve freedom and power” and “Money as a
Christians’ group. The simultaneous presence of these success achievement means” – was revealed among
attitudes indicates the existence of some internal conflict atheists using T. Tang’s “Monetary Ethics Scale”. The
towards money. On the one hand, money is considered as prevalence of the monetary attitudes named above
some negative and even obscene; on the other hand it is indicates that the representatives of this group consider
an inevitable means for successful self-realization in life. money an important factor which allows achieving
The “Money as a respect factor”, “Expenses planning” personal independence and power over other people. It is
and “Money as good” types of attitudes were dominant a symbol and a scale of success.
while questioning the Judaic believers. The prevalence of The results received with this technique prove and
the monetary attitudes named above shows that money is complement the data collected using A. Furnham’s “Money
an important factor; it is good, valuable because it Beliefs and Behavior Scale” technique on this sample.
improves the quality of human life. Money is also the In order to check the validity of the gained data
respect factor for Judaic believers, it facilitates the Student’s t-criterion was used. It proved the statistical
multiplication of friends, helps the life self-realization. significance of the intergroup diversities in the dominant
The “Expenses planning” scale’s higher scores show the types of monetary attitudes among different groups of
ability to carefully plan one’s budget and to rationalize all religious believers.
the incomes and expenses. Summarizing the received results we can make
The domination of just one type of monetary attitudes conclusions about each of the research groups. Thus the
was revealed among Muslim believers, namely the majority of money interaction stages is connected with the
relation to money as the respect factor. Money is not negative emotions and experiences of anxiety, guilt,
something shameful or improper for them, on the contrary helplessness and inferiority for the Christian believers
a person able to provide for his family financially is worth group. The domination of monetary attitudes oriented
the local community’s respect. Money enables the person towards the obsession and inadequate money behavior
for the better realization of self and living a decent life. forms a specific vicious cycle (Pic. 1).
Pic. 1. The representation of Christian believers’ money behavior
55
The constant need in money, the anxiety for their and wealth and origins from the contradictory attitude to
financial position and dissatisfaction in it make Christian money in Christian doctrine itself. This contradiction may
believers concentrate most of their efforts on the search of be found in Christian Holy Scripture, where the Old
the ways to get money resources. But this need is never Testament is full of stories about luxurious and rich life of
completely satisfied, because in the situation of money God-chosen kings of Israel, and the New Testament tends
availability the person feels psychological discomfort to ascetic believes, viewing money as a reluctant
until the money is spent away. Combined with the temporary necessity, of which it is good to get rid (for
inability of effective budget planning and expenses instance, by making donations), and not using it to get
control it becomes the cause of irrational impulsive pleasure or enjoyment.
actions in financial sphere (buying unnecessary things, Another money attitudes configuration was revealed in
expensive presents to others). Money spending allows to the result of the monetary attitudes research among Judaic
get rid of psychological discomfort, but becomes a source believers. The dominant attitudes are associated with the
of feeling guilty for the irrational money spending. After money obsession, prudence and non-adequate behavior in
that the money need is activated again; the dissatisfaction the financial sphere among these respondents. These
in one’s financial position gets high levels and the whole attitudes stimulate the continuous process of
cycle starts again. multiplication and accumulation of financial resources.
In this case the influence of religious factor is Budget planning and expenses control are the subjects of
presented in the occurrence of psychological discomfort maximal attention. All this is complemented by the
during the period of money possession. It is a result of a prudence attitude and the money interaction
conflict in values and motivational sphere towards money representation gets completely different character (Pic. 2).
Pic.2. The representation of Judaic believers’ money behavior
The constant dissatisfaction with one’s financial tendency towards prudency and money obsession.
position and the need in money stimulate the maximal Such money attitude can be explained by the fact that
effort concentration in the search of ways to get money. Islamic doctrine does not forbid its followers to
The current financial resources are spent very rationally accumulate their wealth. On the contrary, the Koran
and prudently regardless of their quantity. The money teaches that earth beauties and charms were created by
accumulation does not effect in the reduction of the Allah for believers and for the sake of believers, but at the
financial need and does not remove the feeling of same time it points out that money should not be
dissatisfaction with one’s financial status, launching the worshipped more than Allah and its creatures. The
cycle once again. Each new cycle brings the increase of Muslim believers should comprehend that all the wealth
requests and need according to the income growth and does belong to Allah only. Money, given to a person,,
everything repeats. should work for the good of all community. According to
The scheme of money behavior described above is Sharia law, in the case when a person is not able to put
oriented to multiplication and accumulation of financial money in requisition, he should invest the capital into
resources. This monetary attitudes configuration can be some other enterprise, getting a share of its income. So,
explained by peculiarities of Judaic religious doctrine. following the Islamic doctrine basics, the Muslim
According to the Judaic Holy Scriptures money is not believers value money, tend to their multiplication but do
evil, on the contrary, they help people to improve the not make a cult of it.
world. Judaism teaches that people should take care about Taking into the consideration the fact that the financial
money, the latter being a blessing from God, and must behavior schemes described above were found in different
accumulate their capitals. religious groups (with their equivalency on significant
The monetary attitudes research among Muslim believers social, demographic and economic parameters) we can
showed that for this group money is one of the respect make a hypothesis that the very religious belonging is the
factors and is associated with the non-adequate money leading factor influencing the monetary attitudes’
behavior. In real life it manifests in the careful budget formation among corresponding believers groups.
planning, expenses rationalizing and the control of one’s Conclusion. The present results thus suggest that
financial position. This attitude is typical of Judaic believers different religious groups’ representatives have their
as well, but unlike the latter the Muslims do not have the specific monetary attitudes, which manifests in different
56
configurations of money attitudes’ dominant types. These correlation will allow to predict economic development’s
peculiarities should be taken into account in the formative and behavior’s success both on personal and national-
process of interchurch competence in interaction and wide scales, as far as the citizens’ relations to money and
cooperation in the spheres of education, economics and their monetary attitudes are the essential determinants of
management. Furthermore, the consideration of this national economic growth.
1. Сімків М. Модифікований варіант методики україномовного варіанту методики Т. Танга "Шкала
А. Фернема “Шкала грошових уявлень та поведінки” / грошової етики" (ШГЕ) [Текст] / М. В. Сімків // Практична
М. Сімків // Освіта регіону. – 2012. – № 2. – С. 295–301. психологія та соціальна робота: науково-практичний
2. Сімків М. В. Адаптація модифікованого освітньо-методичний журн. – 2011. – № 2. – С. 22-26.
REFERENCES
1. Simkiv М. The Modified Variant of A. Furnham’s “Money Scale” (MES) Modified Ukrainian-speaking Version [Text] /
Beliefs and Behavior Scale” Technique / М. Simkiv // The М. V. Simkiv // Applied Psychology and Social Work: scientific,
Region’s Education. – 2012. – № 2. – P. 295–301. applied, educational and methodic journal. – 2011. – № 2. – P.
2. Simkiv М. V. The Adaptation of T. Tang’s “Money Ethic 22-26.
Особенности монетарных установок представителей разных религий

О. С. Аушева
Аннотация. В статье представлены результаты исследования влияния религиозного фактора на особенности монетарных
установок представителей христианства, иудаизма и ислама. Описаны и проанализированы основные межгрупповые
различия в доминирующих типах и структурных конфигурациях монетарных установок представителей различных религий.
Ключевые слова: монетарные установки, отношение к деньгам, религиозность, христианство, иудаизм, ислам.
57
Розвиток ідентичності прийомної дитини: практика психологічної

допомоги
Т. В. Демірджі
ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України, м. Київ, Україна
Corresponding author. E-mail: bondarenkotanya@ukr.net
Анотація. Стаття присвячена дослідженю ефективності впровадження різних практичних методів з питань розвитку
ідентичності дитини в умовах зростання у прийомній сім’ї. Підтверджено ефективність психологічної допомоги прийомним
батькам на шляху розвитку ідентичності дітей, які виховуються в умовах замінного догляду. У систему соціально-
психологічної підтримки та супроводженя прийомних сімей впроваджено комплекс методів по роботіз прийомною дитиною
щодо поєднання минулого досвіду її життя з теперішнім сімейним середовищем, а також структурування життєвих подій
для формування цілісного уявлення про себе.
Ключові слова: прийомна дитина, прийомна сім’я, ідентичність, психологічна допомога, розвиток.
Зміст. Питання розвитку та відновлення ідентичності активного соціально-психологічного тренінгу, психо-

осиротілої дитини в умовах замінного догляду не логічного консультування (індивідуальне/сімейне).
завжди постає як нагальна та актуальна проблема. Це Дослідження проводилося на території України та
може бути пов’язано із прагненням дорослих охоплювало прийомних дітей, прийомних батьків,
«привласнити» прийняту в сім’ю дитину та почати соціальних працівників, які супроводжують сім’ї.
спільне житя з «чистого аркуша». Наразі в Україні Аналіз науково-практичних надбань вказує, що
система замінного догляду реалізується в чотирьох методами розвитку ідентичності можуть слугувати
формах: усиновлення, як постійна форма; опіка як перш за все створення емоційних зв’язків до батьків-
форма влаштування дитини в сім’ю родичів, а також ських фігур, фактично формування нових прихиль-
прийомна і патронатна сім’я, як тимчасові. Кожна із ностей. Українська дослідниця Т. Яблонська спід-
форм передбачає свою специфіку психологічної та тверджує, що корекція особистих властивостей дити-
соціальної роботи з питань розвитку ідентичності ни основана на ефектах не прямого впливу, завдяки
прийнятої в сім’ю дитини. Так форма усиновлення підвищенню гнучкості та адекватності сприйняття її
передбачає повне об’єднання історії дитини та уси- батьками [7, с.157]. Повертаючись до концепції
новителів, як інтегрованої основи для формування її Е. Еріксона, який зазначав, важливість значущого
ідентичності. Всі інші несуть в собі численні конфлікти, дорослого, почуття довіри та єдності до нього у
які потребують вирішення та узгодження, чому і має перший рік життя, як необхідну умову для подальшо-
слугувати практика психологічної допомоги. го автономного Я, можна побачити даний феномен і у
Питання організації соціально-психологічної допо- прийомних дітей старшого віку [6]. Наше досліджен-
моги прийомним дітей є більш вивченою темою на ня показало, що діти у прийомній сім’ї, так само
терені США та Європи, де існує розвинена система демонструють незалежно від віку, необхідність «з’єд-
замінного сімейного догляду за дітьми, а також перед- натися» з прийомними батьками у перші декілька
бачена система соціально психологічної підтримки років життя. Це викликає деякі непорозуміння, оскіль-
таким сім’ям та дітям. Їх вивченню присвячені праці ки поведінка дітей у даний період є дещо нав’яз-
Д. Бродинського, Дж. Скуллер та ін. [2, 8]. Щодо ливою, вони ніби намагаються злитися з дорослим
України, то ці питання залишаються складними для через фізичний контакт (сильні обійми, сидіння на
дослідження з причини їх важко доступності в умовах колінах, бажання спати разом) і поведінку (допомагає,
приватного життя сім’ї та певної таємничості процесу хоче сподобатися тощо). Проте, наскільки важливим є
приймання дитини з іншої родини походження. Наяв- процес набуття автономності для подальшої дифе-
ні вітчизняні дослідження переважно лише опосеред- ренціації ідентичності, так і для прийомної дитини є
ковано розкривають ці питання як дотичні. Зокрема важливим розуміння неоднакового впливу різних
серед таких можна виділити роботи відчизняних пси- значущих дорослих на її життя. Аналізуючи практич-
хологів науковців як Г. Бевз [1], Т. Яблонської [7], ну роботу з прийомними сім’ями, можна спостерігати,
Н. Лук’яненко [3], Т. Мельничук [4], праці яких стосу- що у прийомної дитини відбувається перехід від
ються розвитку дітей в сім’ї, в тому чиcлі і прийомній. однієї сімейної системи до іншої. Ці системи, як
Тож метою нашої статі є визначення засобів пси- правило, мають протилежні цінністі орієнтири,
хологічної роботи з прийомними дітьми задля розвит- виховний потенціал, рівень безпеки та стабільності, а
ку та відновлення їхньої ідентичності. також матеріальне забезпечення та можливість задо-
Методами дослідження слугували: аналіз науково волення потреб. Саме тому, у прихологічній роботі з
дослідницьких джерел, їх узагальнення, порівняння й прийомними дітьми (вслід за іншими дослідниками цієї
систематизація а також моделювання; емпіричні – сфери знань) ми вбачали доречним одноразово роз-
включене спостереження, бесіда, експеримент, анкету- гортати роботу в двох напрямках: 1) відновлення роз-
вання; робота з документами соціальної історії витку ідентичності через відновлення прихильності або
прийомних дітей та самозвіти прийомних батьків і створення нових здорових емоційних контактів;
соціальних працівників. Під час проведення форму- 2) відтворення разом з дитиною безперервності
вального експерименту застосовувалися методи важливих життєвих подій та іх структурування.
58
В ході проведення інтерв’ювання та навчання залучення на Курсах підвищення кваліфікацій для

прийомних батьків, нами були виявлені труднощі, з соціальних працівників, працівників громадських
якими вони зустрічаються, коли говорять з дитиною організацій, які працюють з дітьми проживаючими у
стосовно її минулого. Як правило ці труднощі пов’я- ситуації замінної опіки.
зані з неможливістю прийомних батьків інтегрувати За результатами проведеного нами в рамках
травматичні події з життя дитини у історію прийомної дослідження навчання для прийомних батьків, було
сім’ї, проте без цієї інтеграції не можливе і саме здійснено експертне інтерв’ювання щодо ефективнос-
прийняття дитини та формування близьких довірли- ті запропонованих методик роботи з дитиною по роз-
вих стосунків. У роботах міднародного досвіду, при- витку її ідентичності. Так 86% учасників навчання
свячених тому, як говорити з дитиною про її минуле зазначили, що розповідали дитині про історію її жит-
[2, c.23-28] автори рекомендують підхід оснований на тя, про її про минуле. Із запропонованих на тренінгу
правдивій інформації, без нав’язливих інтерпретацій методик роботи по розвитку ідентичності 79% батьків
та власного ставлення і відповідно до віку дитини. використали розмова з дитиною на основі фактів
Аналіз практики, яка здійснювалась в результаті отриманих з документів, 34 % використали методику
нашого дослідження «Розвиток ідентичності дитини в «Книга життя», 25 % використали методику «Сімей-
умовах прийомної сім’ї» показав невірне трактування ний колаж», казки та історії, як засіб говорити з дити-
учасниками замінної опіки необхідності підтримки ною про її влаштування в замінну сім’ю, використали
кревних зв’язків. Виходячи з результатів проведеного 43% батьків, програвання минулого за допомогою
дослідження та практичної роботи після влаштування ляльок – 13%. Прийомні батьки відмітили позитивні
дитини у прийомну сім’ю, для формування ідентич- зміни у їх взаємостосунках з дитиною, так наприклад
ності не так важливий сам фізичний контакт з «діти стали відкритіші», «з’явилося більше довіри
кревними батьками, як формування уявлення про них між нами», «все ніби розташувалося згідно своїх
і розуміння причин змін у житті прийомної дитини місць – хто є хто», «діти почали більше довіряти та
нею. Однією з труднощів з якими стикаються прийом- брати участь у житті сім’ї». Стосовно змін у самої
ні батьки є деструктивна поведінка дитини після прийомної дитини батьки зазначають наступні зміни
зустрічі з кревними батьками. Феномен парентифіка- у поведінці та розвитку: «дитина більш спокійно
ції та трансляція поведінки допомоги , який вони говорить про минуле», «став більш спокійний, хоче
отримали в ситуації прийомної сім’ї. Крім того мож- більше бути з нами», «задає багато питань стосовно
ливо, що у прийомної дитини підвищується рівень майбутнього, планує його», «враження наче в дитини
деструкції та хаосу, що призводить до резонансу з впав тягар з плечей», «дитині легше знов прогово-
прийомними батьками у разі неможливості забезпечи- рити моменти, які її тривожать», «змінився зовні,
ти структуру щодо ситуації проживання та розвитку. виріс, плечі розпрямив».
Аналіз літературних джерел з практики роботи із Проведені нами навчальні модулі для соціальних
історією та досвідом життя прийомних дітей, що є працівників та психологів, які безпосередньо здійсню-
необхідним для розвитку ідентичності у прийомних ють соціальний супровід прийомних сімей теж мали
дітей, надав нам можливість скласти перелік методик позитивний результат. Спеціалісти отримали інфор-
для роботи з дитиною. Це такі, як: книга життя/ мацію щодо роботи з прийомними батьками стосовно
літопис мого життя ; карта життя; сімейний ко- можливості говорити з дитиною про її минуле, а
лаж; казки, історії; робота з дзеркалом; програ- також рекомендації щодо планування індивідуальної
вання минулого за допомогою ляльок; листи, роботи з дитиною, як видення окремого випадку.
щоденники. Дані методики увійшли у розроблений та Важливими наробками дослідження стало розуміння
впроваждений нами тренінговий модуль «Процес фор- необхідності прояснення для спеціалістів форм мож-
мування ідентичності у дитини», який є частиною Про- ливих контактів з кревними родичами прийомної
грами навчання для прийомних батьків та батьків-вихо- дитини. Так як раніше спеціалісти наголошували на
вателів з метою підвищення їх виховного потенціалу [5]. необхідності таких контактів, як на праві дитини
Дана програма включає у себе теоретичні та прак- знати своє коріння, проте ними не було здійснено
тичні аспекти процесу формування ідентичності у оцінку ризиків та ресурсів даного спілкування. Необ-
дитини в умовах прийомнї сім’ї і стосується наступ- хідність попереднього проведення такої оцінки та
ного: поняття ідентичності та її значення у нашому планування даних зустрічей, або переведення цих
житті; яким чином історія дитини впливає на відчуття контактів у режим телефонного спілкування або
власного “Я”; розвиток ідентичності дитини на кож- листування також підтвердили як результати нашого
ному з вікових етапів (від народження до підліткового дослідження так і практичний досвід. Більш того,
віку); роль прийомних батьків, батьків-вихователів у дослідження підтвердило, що для прийомних дітей
формуванні, розвитку та збереженні ідентичності характерно сприймати як значущого саме того
прийомної дитини, дитини-вихованця; методики ро- дорослого, який турбується про них у даний час,
боти з дітьми, які виховуються у сімейних формах тобто прийомних батьків. А право прийомної дитини
виховання, по розвитку їх ідентичності (сімейний ко- на збереження своєї ідентичності можна реалізувати
лаж, казка, книга життя, сімейне дерево та інші). за допомогою інформування її стосовно деяких важ-
Навчання за даною програмою відбувається в різних ливих фактів її життя чи позитивних прикладів з
областях України з періодичністю 1 раз на 2 роки. історії її кревного роду.
Безпосереднє проведення навчання нами здійснюва- Отримані у ході дослідження результати та
лося на базі Київського міського центру соціальних впроваджені методики роботи стануть у нагоді як
служб для сім’ї, дітей та молоді, а також у разі науковцям так і практикам, які займаються питаннями
59
вивчення розвитку дітей у різних формах замінного важливих життєвих подій з можливістю їх рефлексії.
догляду (усиновлення, патронатна та прийомна сім’я), Прийомні батьки є як інтегруючою фігурою, яка
в тому числі стосовно питань розвитку їх ідентичності. транслює прийомній дитині її образ. Розроблений в
Висновки. Теоретичні підходи до розвитку іден- результаті дослідження тренінг для прийомних бать-
тичності прийомної дитини засвідчують важливі ків дозволяє як і самим батькам, так і спеціалістам з
поєднання у роботі з дитиною двох напрямів – індиві- соціального супроводу сім’ї враховувати у роботі з
дуального (робота з дитиною) і системного (робота з дитиною особливості механізмів її розвитку, мінімізу-
сім’єю, як із системою). Більшість міжнарожних та вати вплив міфів та страхів, пов’язаних з родиною
відчизняних науковців зазначають про необхідність походження дитини на уявлення батьків про саму
відновлення розвитку ідентичності через відновлення дитину,а також використовувати ефективні інстру-
прихильності або створення нових емоційно значу- менти роботи з дітьми щодо збереження та розвитку
щих контактів у пийомних дітей та відтворення і їх ідентичності.
структурування разом з дитиною безперервості
1. Бевз Г. Прийомна сім’я: соціально-психологічні виміри : Кам’янець-Подільський : Аксіома, 2014. – С. 255–267.
монографія / Г. Бевз. — К. : Слово, 2010. — 352 с. 5. Підвищення виховного потенціалу прийомних батьків та
2. Кифер Б. Как рассказать правду усыновленному или батьків-вихователів: навчально-методичний посібник /
приемному ребенку. Как помочь ребенку осознать свое Авт. кол.: Бондаренко Т.В., Гришко А.А., Журавель Т.В.,
прошлое / Б. Кифер, Дж. Скулер ; пер. на рус. В. Прохожего. Звєрєва І.Д. та ін. / За заг. ред. І.Д. Звєрєвої – К.: “Версо
— К. : Феникс, 2009. — 270 с. 04”, 2011 – 672 с., http://www.unicef.org/ukraine/ukr/
3. Лук’яненко Н. М. Гармонійне виховання дитини у /parents_manual.pdf
прийомній сім’ї / Н. М. Лук’яненко // Актуальні 6. Эриксон Э. Идентичность: юность и кризис / Э. Эриксон.
проблеми психології. - 2010. - Т. 1, Вип. 27. - С. 131-137 Пер. с англ. / Общ. ред. и предисл. А. В. Толстых. – М.:
4. Мельничук Т. І. Ставлення батьків та дітей у сім’ях Издательская группа «Прогресе», 1996. – 344 с.
усиновителів/удочерителів до «таємниці» некревного 7. Яблонська Т.М., Розвиток ідентичності дитини в системі
походження прийнятої в сім’ю дитини. / Т. І. Мельничук сімейних взаємин: монографія. / Т.М. Яблонська // Суми,
// Проблеми сучасної психології : зб. наук. пр. Кам’янець- 2013. – 144 с.
Подільського нац. ун-ту ім. Івана Огієнка, Ін-ту 8. D. Brodzinsky, M Schechter “The Psychology of Adoption”,
психології імені Г. С. Костюка НАПН України / за ред.: 1993, 416 p.
С. Д. Максименка, Л А. Онуфрієвої. – Вип. 25 –
REFERENSES
1. Halyna Bevz “Foster family institute: social and Maksymenka, L A. Onufrijevoi'. – Vyp. 25 – Kam’janec'-
psychological dimensions. Monograph”, Kyiv, 2010, P.352; Podil's'kyj : Aksioma, 2014. – S. 255–267.
2. Kifer B. Kak rasskazat' pravdu usynovlennomu ili 5. Pidvyshhennja vyhovnogo potencialu pryjomnyh bat'kiv ta
priemnomu rebenku. Kak pomoch' rebenku osoznat' svoe bat'kiv-vyhovateliv: navchal'no-metodychnyj posibnyk / Avt.
proshloe / B. Kifer, D. Skuler ; per. na rus. V. Prohozhego. — kol.: Bondarenko T.V., Gryshko A.A., Zhuravel' T.V.,
K. : Feniks, 2009. — 270 s. Zvjerjeva I.D. ta in. / Za zag. red. I.D. Zvjerjevoi' – K.:
3. Luk’janenko N. M. Garmonijne vyhovannja dytyny u “Verso 04”, 2011 – 672 s., http://www.unicef.org/ukraine/
pryjomnij sim’i' / N. M. Luk’janenko // Aktual'ni problemy /ukr/parents_manual.pdf
psyhologii'. - 2010. - T. 1, Vyp. 27. - S. 131-137 6. Erik Erikson “Identity and the life cycle”, New York:
4. Mel'nychuk T. I. Stavlennja bat'kiv ta ditej u sim’jah International Universities Press, 1959., P.171;
usynovyteliv/udocheryteliv do «tajemnyci» nekrevnogo 7. Jablons'ka T.M., Rozvytok identychnosti dytyny v systemi
pohodzhennja pryjnjatoi' v sim’ju dytyny. / T. I. Mel'nychuk simejnyh vzajemyn: monografija. / T.M. Jablons'ka // Sumy,
// Problemy suchasnoi' psyhologii' : zb. nauk. pr. Kam’janec'- 2013. – 144 s.
Podil's'kogo nac. un-tu im. Ivana Ogijenka, In-tu psyhologii' 8. D. Brodzinsky, M Schechter “The Psychology of Adoption”,
imeni G. S. Kostjuka NAPN Ukrai'ny / za red.: S. D. 1993, 416 p.
The development of the identity of a foster child: practice of psychological support

Demirci T.
Abstract. The article investigates the effectiveness of implementation of various practical methods on the child’s identity in terms of
growth in foster care. The effectiveness of psychological help to foster parents in the development of the identity of children living in
conditions of replacement care has been confirmed. The system of social and psychological support and foster families guidance is
amended by a set of methods on work with foster child on a combination of past experience of child’s life with the current family
environment and life events structured to form a holistic view of themselves.
Keywords: foster child, foster family, identity, psychological support, development.
Развитие идентичносты прийомного ребёнка: практика психологической помощи

Т. В. Демирджи
Аннотация. Статья посвящена исследованию ефективности внедрения разних практических методов по вопросам развития
идентичности ребенка в условиях взросления в приёмной семье. Подтверждено ефективность психологической помощи
приёмным родителям на пути развития идентичности детей, которые воспитываються в условиях замещающей заботы. В
системе социально-психологической поддержки и сопровождения приёмных семей внедрено комплекс методов по роботе с
приёмным ребенком, что кассаеться обьединения прошлого опыта его жизни с тнастоящей семейной средой проживания, а
также структурирования жизненных событий для формирования целостного представления о себе.
Ключевые слова: приёмный ребёнок, приёмная семья, идентичность, психологическая помощ, развитие.
60
Емоційно-вольовий аспект мотиваційної спрямованості менеджера на

ефективну діяльність
Н. О. Герасименко
Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, м. Одеса, Україна
Анотація. У статті подано результаті теоретико-емпіричного дослідження емоційно-вольового аспекту мотиваційної спря-
мованості менеджера на ефективну діяльність. Представлені результати дослідження з використанням психодіагностичний
методик: багатофакторний особистісний опитувальник 16 PF; самоактуалізаційний тест (САТ).
Ключові слова: емоційно-вольовий аспект, мотиваційна спрямованість, менеджер, ефективна діяльність.
Постановка проблеми. У період суттєвих трансфор- Rokeach [19], J. Rotter [20], Х. Хекхаузен [15] і ін.);
мацій в Україні в цілому і в управлінській діяльності спрямованості особистості і професійної діяльності
зокрема можна виділити той факт, що серед лідерсь- менеджерів (Є.Н. Ємєльянов [5], Л.М. Карамушка [7],
ких якостей менеджера особливе значення набу- С.Є. Поварніцина [5], Т.П. Чернявська [16], Ю.М.
ває його емоційно-вольовий потенціал. Прихильність Швалб [17] і ін.) дозволяє стверджувати, що дослід-
керівника цінностям і цілям підприємства, виконува- жувана проблематика не нова у психологічній науці.
ної роботи, здатність управляти своєю волею, вихову- Разом із тим, цілісного психологічного осмислення
вати в собі оптимізм і життєрадісність передаються проблеми мотиваційної спрямованості особистості
персоналу, далі конденсуються у продуктах праці менеджера на ефективну діяльність не існує на цей
всієї організації і внаслідок цього примножуються. час у вітчизняній психологічній літературі. До невирі-
Актуальність дослідження емоційно-вольового шених раніше частин загальної проблеми мотивацій-
аспекту мотиваційної спрямованості менеджера на ної спрямованості особистості і діяльності менеджера
ефективну професійну діяльність обумовлена рядом можна віднести наступні аспекти: визначення змісту і
протиріч, що намітилися в сучасній психології менед- структури емоційно-вольового аспекту мотиваційної
жменту між: гуманістичними принципами психоло- спрямованості особистості і діяльності менеджера.
гічних досліджень і складністю їх операціоналізації Мета статті полягає в розкритті змістовно-
для реальної практичної управлінської діяльності, у структу-рованого навантаження емоційно-вольового
основі якої закладена орієнтація на вирішення аспекту мотиваційної спрямованості особистості
проблем, прагматичні цінності і конкуренцію; спря- менеджера на ефективну діяльність в умовах
мованістю сучасних менеджерів на самореалізацію, трансформації соці-альних відносин в українському
професійний успіх і недостатнім рівнем розвитку суспільстві.
суб'єктних якостей особи; творчим підходом до Розроблено зміст і структуру емоційно-вольового
вирішення нестандартних проблем і цінностями аспекту мотиваційної спрямованості особистості ме-
безпеки і захищеності. Традиційно спрямованість неджера на ефективну діяльність, в якій переважають
особистості розглядається як ієрархізована мотива- позитивні, переважно високі цінності-цілі управлін-
ційна сфера, яка постійно ускладнюється. Спрямова- ської діяльності (рис.1.)
ність – це об’єднання найважливіших цінностей, мо- Емоційно-вольовий аспект включає наступні струк-
тивів, які роблять життя людини структурованим, турні компоненти: відповідальність, впевненість в
упорядкованим, цілеспрямованим. Спрямованість собі, самостійність, емоційну стабільність, самоконт-
являє собою інтегровано єднання всієї особистості. роль, емоційну реакцію на успіх або невдачу, пози-
Теоретичний аналіз дослідження у психологічної тивне відношення до життя і діяльності (В.К. Вілюнас
літературі проблем: спрямованості (J. Atkinson [18], К. [1], Т.О. Гордєєва [2], П.Друкер [4], Є.П. Ільїн [5],
Левін [3], С.Д. Максименко [9], Г. Оллпорт [12], M. К. Муздибаєв [10] і ін.).
Рис. 1. Емоційно-вольовий аспект мотиваційної спрямованості особистості менеджера на ефективну діяльність
61
Відповідальність – найважливіша якість менедже- навикам роботи.

ра, дефіцит якої постійно відчувається в повсякден- Стресостійкість в широкому сенсі – це інтелекту-
ному житті, про що повідомляють топ-менеджери в альна, вольова і емоційна стресостійкість, яка вклю-
своїх самозвітах. Серед істотних ознак відповідаль- чає: наполегливість; завзятість в процесі її рішення, а
ності К. Муздибаєв [10] виділяє: точність, пунктуаль- також доведення її до кінця не дивлячись на можливі
ність, особистості у виконанні обов’язків її готов- перешкоди; здатність тривалий час знаходитися в си-
ність відповідати за наслідки своїх дій. Самостійність туації невизначеності.
менеджера виявляється в тому, що він сам приймає Сконструйована структура емоційно-вольового ас-
рішення. Він має свою точку зору на виникаючі пекту мотиваційної спрямованості особистості ме-
проблеми і підтримує це в своїх підлеглих. Для неджера на ефективну професійну діяльність включає
ефективної управлінської діяльності необхідна неза- компоненти, які взаємозв’язані один з одним і можуть
лежність і самостійність керівника в певних рамках, мати різну міру сформованості, а також по-різному впли-
які дозволяють йому не створювати знервовану вати на особистісну ефективність діяльності менеджера.
обстановку і в організації, і в стосунках з вищестоя- Таким чином, виявлення і обґрунтування психоло-
щим керівництвом. Впевненість в собі, уміння впли- гічних особливостей мотиваційної спрямованості осо-
вати на своїх підлеглих – це професійно важливі осо- бистості і діяльності менеджера, розробка структури
бистісні якості менеджера, прояв яких знаходять емоційно-вольового аспекту мотиваційної спрямова-
відгук у підлеглих тому, що: у важкій ситуації такому ності менеджера на ефективну діяльність, взаємозв’я-
керівнику можна довіряти; упевненість керівника за зок її компонентів крізь плоскість особистісної ефек-
законом психологічного зараження передається тивності професійної діяльності менеджера дозволили
підпорядкованим, і вони діють відповідним чином. розробити психодіагностичний інструментарій емпі-
Емоційна стабільність менеджера виявляється в його ричного дослідження емоційно-вольового аспекту мо-
умінні контролювати свої емоції, відчуття, пережи- тиваційної спрямованості менеджера на ефективну
вання. В більшості випадків емоційна стабільність діяльність (табл. 1).
підвищує упевненість менеджера в своїх силах, а тим У даному емпіричному дослідженні були викорис-
самим його управлінську активність. П. Друкер [4] тані наступні психодіагностичні методики: 1) багато-
підкреслює, що самоконтроль має мотивацію – факторний особистісний опитувальник 16 PF Форма
прагнення щонайкраще впоратися зі своїми завдан- А (Р. Кеттелл) [8]; 2) самоактуалізаційний тест (САТ)
нями, а не просто виконати необхідний мінімум, що (Л.Я. Гозман, М.В. Кроз, М.В. Латинська) [13].
означає вищі виробничі цілі і ширше бачення. Вибіркова сукупність включала керівників органі-
Емоційна реакція на успіх або невдачу, на думку зацій і підприємств Одеси. Об’єм вибірки склав: 128
Т. О. Гордєєвої [2], може бути охарактеризована обстежуваних топ-менеджерів і менеджерів середньої
через: 1) наявність переживання задоволення від зу- ланки у віці від 24-х до 56-ти років, стаж управлін-
силь і 2) особливості емоційних реакцій, які демонст- ської діяльності яких склав від 1-го до 24-х років.
рує суб’єкт при зустрічі з труднощами і невдачами. Формування вибірки було виконане з врахуванням
Що стосується управлінської діяльності, то на наш вимог відповідності основним завданням досліджен-
погляд, такі емоційні стани як тривожність, гнів, ня. У таблиці 2 приведені результати дослідження
пригніченість, безнадійність у зв’язку з неуспішністю емоційно-вольового аспекту мотиваційної спрямова-
діяльності знижують її ефективність. І навпаки, надія і ності особистості менеджера на ефективну діяльність з
чекання успіху, позитивне відношення до життя і ді- використанням тесту Р. Кеттелла (16 PF-опросник) [8].
яльності сприяють ефективності діяльності менеджера. З даних, наведених у таблиці, бачимо, що по чинни-
Аналіз і узагальнення підходів до визначення кри- кам «емоційна стійкість» (С), «нормативність поведін-
теріїв оцінювання ефективності професійної діяль- ки» (G), «раціональна чутливість» (I), «конформность –
ності менеджера (Г.С. Нікіфоров [11], Л.В. Фаткін самодостатність» (Q2) у респондентів топ-менеджерів
[14], Ю.М. Швалб [17]) дозволив виділити узагаль- жінок показники вище, ніж у чоловіків, а у менеджерів
нені критерії особистісної ефективності діяльності середньої ланки – у чоловіків вище, ніж у жінок.
менеджера: емоційне і ділове лідерство; професійна Емпіричне дослідження показало, що по чиннику
успішність; адаптаційна комунікативна мобільність; «імпульсивність - самоконтроль» (Q3) показники са-
швидке навчання; стресостійкість. Емоційне і ділове моконтролю чоловіків вищі, ніж у жінок для всіх
лідерство при вирішенні більшості проблемних ситуа- респондентів і топ-менеджерів і менеджерів середньої
цій включає уміння бути і неформальним емоційним ланки. Це свідчить про те, що в управлінській діяль-
лідером, і адміністратором, регламентованим посадо- ності чоловіки, як правило, проявляють здатність
вими інструкціями, неформальними цілями і норма- контролювати свої емоції, думки і поведінка частіші,
ми, що склалися в даній організації, на даному під- ніж жінки. Жінкам менеджерам складніше протистоя-
приємстві. Професійна успішність – це результати ді- ти миттєвим бажанням. Вони частіше виявляють ім-
яльності, ефективність і продуктивність роботи під- пульсивність при ухваленні рішень.
леглих. Адаптаційна комунікативна мобільність – це Як наступна діагностична методика дослідження
уміння швидко знаходити своє місце в тому або нами був вибраний самоактуалізаційний тест (CAT),
іншому колективі, в тій або іншій ситуації, в тій або заснований на опитувальнику особистісної орієнтації
іншій системі взаємодій, уміння управляти конфлікт- Е. Шострома (Personal Orientation Inventory - POI).
ними ситуаціями, міжособистісна ефективність в У таблиці 3 приведені результати дослідження
спілкуванні. Швидке навчання – здатність легко зас- емоційно-вольового аспекту мотиваційної спрямова-
воювати інформацію, швидко виучуватися новим ності особистості менеджера на ефективну діяльність
62
з використанням методиці самоактуалізаційний тест (САТ) (Л.Я. Гозман, М.В. Кроз, М.В. Латинська) [13].
Таблиця 1. Психодіагностичний інструментарій емпіричного дослідження емоційно-

вольового аспекту мотиваційної спрямованості особистості менеджера на ефективну діяльність
Компоненти емоційно-вольового аспекту Методики
Відповідальність Тест Р. Кеттелла (16 PF-опитувальник), Факторы: G+; I-
Самостійність Тест Р. Кеттелла (16 PF- опитувальник), фактор Q2+
Впевненість в собі Самоактуалізаційний тест (САТ) Шкала «Підтримка» або «Опора на
себе»
Емоційна стабільність Тест Р. Кеттелла (16 PF- опитувальник ), фактор C+
Тест М. Люшера (2-й колір вліво )
Самоконтроль Тест Р. Кеттелла (16 PF- опитувальник ), фактор Q3+
Емоційна реакція на успіх або невдачу Тест М. Люшера (2 цвет вправо)
Тест Р. Кеттелла (16 PF- опитувальник ), фактор C-
Позитивне відношення до життя і діяльності Самоактуалізаційний тест (САТ) Шкала «Погляд на природу
людини»
Особистісна ефективність діяльності менеджера
Емоційне і ділове лідерство
Професійна успішність
Експертна оцінка
Адаптаційна комунікативна мобільність
(авторський варіант)
Швидке навчання
Стресостійкість
Таблиця 2. Емоційно-вольовий аспект мотиваційної спрямованості особистості менеджера на ефективну діяльність

(по тесту Р. Кеттелла (16 PF-опитувальник) [8]
Показники середніх величин,
гендерні відмінності
Чинники ТМ МСЛ
Чол. Жін. Чол. Жін.
Емоційна стійкість (С) 6,71 7,25 7,29 6,80
Нормативність поведінки (G) 4,06 4,25 5,48 4,73
Раціональна чутливість (I) 5,29 6,34 4,76 4,67
Конформность – самодостатність (Q2) 4,88 5,00 5,29 4,8
Імпульсивність-самоконтроль (Q3) 6,82 5,38 6,38 6,00
Примітка: ТМ – топ-менеджери, МСЛ – менеджери середньої ланки.
Таблиця 3. Емоційно-вольовий аспект мотиваційної спрямованості особистості менеджера на ефективну діяльність

(по методиці самоактуалізаційний тест (САТ) (Л.Я. Гозман, М.В. Кроз, М.В. Латинська) [13]
Показники середніх величин,
гендерні відмінності
Чинники ТМ МСЛ
Чол. Жін. Чол. Жін.
Підтримка 64,88 63,63 57,05 52,93
Сенситивність 58,82 53,63 50,85 49,63
Уявлення про природу людини 48,67 56,50 55,6 49,88
Примітка: ТМ – топ-менеджери, МСЛ – менеджери середньої ланки.
Дослідження показало, що по чинникам «підтрим- по цьому фактору вище у чоловіків. Вищі показники
ка» і «сенситивність» показники у респондентів чоло- по цьому чиннику свідчать про схильність жінок топ-
віків вищі, ніж у жінок для всіх менеджерів. Ці факти менеджерів і чоловіків менеджерів середньої ланки в
свідчать про те, що чоловіки менеджери в управлін- цілому позитивно сприймати природу людини і не
ській діяльності більшою мірою керуються своїми рахувати дихотомії мужності – жіночності, раціональ-
власними цілями, переконаннями, установками і ності – емоційності непереборними. У обговоренні
принципами, і менш схильні до впливу зовнішніх сил, цих тем вони керуються принципом, наприклад,
менш конформни; більшою мірою віддають собі звіт в чоловіки і жінки відрізняються один від одного, але
своїх потребах і відчуттях, досить добре їх рефлексу- одні та інші можуть досягти успішності можливо різ-
ють. Вище перелічені факти можуть сприяти посадо- ними дорогами.
вому просуванню менеджера, розширенню його впливу. Висновки. Теоретико-емпіричне дослідження доз-
По чиннику «уявлення про природу людини» по- волило розробить зміст і структуру емоційно-вольо-
казники респондентів жінок вище серед топ-менед- вого аспекту мотиваційної спрямованості особистості
жерів, а серед менеджерів середньої ланки показники менеджера на ефективну професійну діяльність;
63
встановити прояви особливостей емоційної стійкості, вірити у свій успіх, використовувати і розвивати свій
самоконтролю, раціональної чутливості, норматив- емоційно-вольовий потенціал в практичній діяльності.
ності поведінки, підтримки, уявленні про природу Отримані в роботі результати дозволяють значно
людини топ-менеджерів і менеджерів середньої лан- розширити існуючі у психології менеджменту
ки; вплив професійного досвіду, успішності управлін- уявлення про місце й роль праці в індустріальному,
ської діяльності, гендерного аспекту на структурні постіндустріальному й інформаційному суспільствах,
компоненти емоційно-вольового аспкту мотиваційної окреслити проблеми й особливості формування
спрямованості менеджерів в умовах трансформації емоційно-вольового потенціалу сучасного менеджера.
соціальних відносин в українському суспільстві, в Результати теоретико-емпіричного дослідження ви-
сучасному вітчизняному менеджменті. користовуються й можуть знайти подальше застосу-
Таким чином, рушієм і носієм активності менедже- вання при розробці навчально-методичних матеріалів
рів в їх професійній діяльності є їх здатність до само- і програм спецкурсів, присвячених вивченню проблем
мотивування і звідси вміння шукати ресурси у собі, психології в практичному менеджменті.
1. Вилюнас В.К. Психология развития мотивации / В.К. 11. Никифоров Г.С. Надежность профессиональной
Вилюнас.– СПб: Речь, 2006. – 458 с. деятельности / Г.С. Никифоров. – СПб.: Изд-во СПбГУ,
2. Гордеева, Т.О. Мотивация достижения: теории, 1996. – 176 с.
исследования, проблемы / Т.О. Гордеева // Современная 12. Оллпорт Г. Становление личности / Г. Оллпорт. – М.:
психология мотивации; под ред. Д.А. Леонтьева. – М.: Смысл, 2002. – 461 с.
Смысл, 2002. – С. 47-103. 13. Самоактуализационный тест // Сост. Л.Я. Гозман, М.В.
3. Динамическая психология / К. Левин; избранные труды Кроз, М.В. Латинская. – М.: Российское педагогическое
/ под общ. ред. Д.А. Леонтьева и Е.Ю. Патяевой; пер. с агентство, 1995. – 45 с.
нем. и англ. яз. – М.: Смысл, 2001. – 572 с. 14. Фаткин Л.В. Развитие управленческого потенциала
4. Друкер П. Эффективный руководитель / П. Друкер; пер. промышленных предприятий / Л.Ф. Фаткин, Д.С.
с англ. – М.: Изд. дом «Вильямс», 2007. – 224 с. Петросян // Аудит и финансовый анализ.– М., 2012, N 3,
5. Емельянов Е.Н. Психология бизнеса / Е.Н. Емельянов, – С. 354-360.
С.Е. Поварницына. – М.: Армада, 1998. – 511 с. 15. Хекхаузен Х. Психология мотивации достижения / X.
6. Ильин Е.П. Психология воли / Е.П. Ильин. – СПб.: Хекхаузен; пер. с англ. – СПб.: Речь, 2001. – 240 с.
Питер, 2000. – 288 с. 16. Чернявская Т.П. Психология успешности личности в
7. Карамушка Л.М. Психологія управління (на матеріалі бизнесе: [монография] / Т.П. Чернявская. – Одесса:
діяльності освітніх організацій) / Л.М. Карамушка. – К.: Астропринт, 2010. – 288 с.
Київський міжнародний університет, 2002. – 268 с. 17. Швалб Ю.М. Психологические модели целеполагания /
8. Лучшие психологические тесты для профотбора и Ю.М. Швалб. – К.: Стилос, 1997. – 238 с.
профориентации. – Петрозаводск: Изд-во Петроком, 18. Atkinson J. A Theory of Achievement Motivation / J.
1992. – С. 97-111. Atkinson, H. Feather. – N.Y., 1966. – 215 p.
9. Максименко С. Д. Генезис существования личности: 19. Rokeach M. The Nature of Human Values / M. Rokeach. –
монография / С. Д. Максименко. – К.: ООО «КММ», New York: Free Press, 1973. – 438 p.
2006. – 239 с. 20. Rotter J. Generalized expectancies for internal versus
10. Муздыбаев К. Психология ответственности / К. external control of reinforcement / J. Rotter // Psychological
Муздыбаев. – Ленинград: Наука, 1983. – 240 с. Monographs: General & Applied 80(1) 1966, – P. 1-28.
REFERENCES
1. Vilyunas V.K. Psychology of Motivation / V.K. Vilyunas.- St. 11. Nikiforov G.S .Reliability of professional activities / G.S.
Petersburg: Rech, 2006. - 458 p. Nikiforov. - SPb .: Publishing house of the St. Petersburg
2. Gordeeva T.О. Motivation to achieve: theory, research, State University, 1996. - 176 p.
problem / T.О. Gordeev // Modern psychology of motivation; 12. Allport G. Formation of the person / G. Allport. - M .: Smysl,
ed. D.A.. Leontiev. - M .: Smysl, 2002. - S. 47-103. 2002. - 461 p.
3. Dynamic Psychology / Lewin; Selected Works / under total. 13. Self-actualization test // Comp. L.Y. Gozman, M.V. Croze,
Ed. D.A. Leontiev and E.Y. Patyaeva; per. with it. and Eng. M.V. Latin. - M .: Russian pedagogical agency, 1995. - 45 p.
lang. - M .: Meaning, 2001. - 572 p. 14. Fatkin L.V. The development of the management capacity of
4. P. Drucker Effective Manager / P. Drucker; per. from English. industries / L.V Fatkin, D.S.Petrosyan // Audit and Financial
- M .: Publishing. House "Williams", 2007. - 224 p. analiz.- M., 2012, N 3, - pp 354-360.
5. Emelyanov E.N. Business Psychology / E.N. Emelyanov, S.E. 15. Hekhauzen H. Psychology achievement motivation / H.
Povarnitsyn. - M .: ARMADA, 1998. - 511 p. Hekhauzen; per. from English. - SPb .: Rech, 2001. - 240 p.
6. Ilyin E.P. Psychology will / E.P. Ilyin. - SPb .: Peter, 2000. - 16. Chernjavskaja T.P. Psychology of success of the individual
288 p. in the business: [monograph] / T.P.Chernjavskaja. - Odessa:
7 Karamushka L.M. Psychology of Management (on the basis of Astroprint, 2010. - 288 p.
educational organizations) / L.M.Karamushka. - K .: Kyiv 17. Schwalb Y.M. Psychological models of goal setting / Y.M.
International University, 2002. - 268 p. Schwalb. - K .: Stylos, 1997. - 238 p.
8.8. The best psychological tests for career guidance and 18. Atkinson J. A Theory of Achievement Motivation / J.
professional selection. - Petrozavodsk: Izd Petroc, 1992. - S. Atkinson, H. Feather. – N.Y., 1966. – 215 p.
97-111. 19. Rokeach M. The Nature of Human Values / M. Rokeach. –
9. Maksimenko S.D. Genesis of personality: Monograph / S.D New York: Free Press, 1973. – 438 p.
.Maksimenko. - K .: "CMM" Ltd., 2006. - 239 p. 20. Rotter J. Generalized expectancies for internal versus
10. Muzdybaev K. Responsibility Psychology / K. Muzdybaev. external control of reinforcement / J. Rotter // Psychological
- Leningrad: Nauka, 1983. - 240 p. Monographs: General & Applied 80(1) 1966, – P. 1-28.
64
Emotional-volitional aspect of motivational orientation manager for efficient operation

Gerasimenko N.
Abstract. The article presents the results of theoretical and empirical study of emotional and volitional aspect of motivational
orientation Manager for efficient operation. The results of studies using psychodiagnostic methods, multivariate personality
questionnaire 16 PF; self-actualization test (SAT).
Keywords: emotional and volitional aspect of motivational orientation, manager, effective activities.
Эмоционально-волевой аспект мотивационной направленности менеджера на эффективную деятельность

Н. А. Герасименко
Аннотация. В статье представлены результаты теоретико-эмпирического исследования эмоционально-волевого аспекта моти-
вационной направленности менеджера на эффективную деятельность. Представлены результаты исследования с исполь-
зованием психодиагностических методик: многофакторный личностный опросник 16 PF; самоактуализационный тест (САТ).
Ключевые слова: эмоционально-волевой аспект, мотивационная направленность, менеджер, эффективная деятельность.
65
Методичні підходи до вивчення професійно-психологічної культури

майбутніх соціальних працівників
В. М. Гусак
Чорноморський державний університет імені П. Могили, м. Миколаїв, Україна
*Corresponding author. E-mail: viksa2006@mail.ru
Анотація. Стаття присвячена аналізу методичних підходів до дослідження професійно-психологічної культури май-
бутніх соціальних працівників. Розглядаються ті методики, які пов’язані з діагностикою особистісної самореалізації і
можуть стати основою для вивчення психологічної культури. Особлива увага приділяється психодіагностичним
методам, які дозволяють визначити рівень розвитку окремих складових професійної психологічної культури студентів
спеціальності «Соціальна робота».
Ключові слова: професійно-психологічна культура, соціальний працівник, самоактулізація, особистісна зрілість, ме-
тод узагальнення незалежних характеристик.
Вступ. Соціальна робота знаходиться на перетині різ- сьогоднішній день серед науковців не існує одно-
них областей знання, передбачає налагодження між- стайності щодо розуміння сутності та структури про-
дисциплінарних зв’язків і являє собою один з найбільш фесійно-психологічної культури, а проблема аналізу
багатопланових видів професійної діяльності у сфері методичних підходів до її діагностики безпосередньо
«людина - людина». Разом з діяльністю психолога, ме- у соціальних працівників в умовах університету, не
дика, педагога вона належить до найважчих «професій знайшла достатнього відображення у психологічних
допомоги», оскільки фахівець найчастіше бачить людей дослідженнях.
нещасними, знедоленими, з тягарем багатьох проблем, Виклад основного матеріалу дослідження. Ми
далеко не кожну з яких можна вирішити остаточно з розглядаємо професійно-психологічну культуру як
ряду об’єктивних і суб’єктивних причин. складне структурне утворення, що базується на свідо-
У зв’язку зі специфікою умов професійної діяль- мому засвоєнні, безперервному розвитку і викорис-
ності соціального працівника, пов’язаної з інтенсив- танні цілісної системи психологічних знань, умінь і
ним впливом стресових факторів, не тільки професій- навичок, цінностей, професійно важливих якостей, а
ні знання, вміння і навички, а перш за все особистісні також здібностей до самоуправління, самоосвіти для
якості фахівця багато в чому визначають успішність високоефективної професійної діяльності в ситуаціях,
роботи. Високий рівень психологічної культури спри- що вимагають мобілізації глибинних особистісних ре-
яє ефективності діяльності в психотравмуючих про- сурсів фахівця.
фесійних ситуаціях, в які часто доводиться потрап- У попередніх дослідженнях було виділено наступні
ляти соціальному працівнику, збереженню психічних складові професійно-психологічної культури: психо-
і фізіологічних резервів, стійкості до дії психоемо- логічна грамотність, психологічна компетентність,
ційних стресорів. ціннісно-смисловий та емоційний компоненти, які ре-
Мета. Для цілеспрямованого впливу на формуван- алізуються в повсякденній професійній діяльності фа-
ня психологічної культури важливо володіти надійни- хівців соціальної сфери.
ми засобами діагностики. Тому актуальним завданням Аналіз психологічної літератури показав, що комп-
є вибір методик дослідження професійно-психологіч- лексних, системних досліджень, присвячених особли-
ної культури майбутніх соціальних працівників, які востям діагностики психологічної культури студентів-
будуть покладені в основу технології її формування в соціальних працівників не проводилося. Звернемося
умовах університетської освіти. до огляду методів, пов’язаних з діагностикою особис-
Короткий огляд публікацій з теми. Проблема тісної самореалізації.
формування професійної культури психологів та На сьогоднішній день ми маємо стандартизований
представників інших професій соціономічного типу в тест самоактуалізації особистості, розроблений
різних її аспектах розглядається в роботах Я. Л. Ко- А. Шостромом [6, с. 174-193], який складається з
ломінського, О. О. Бодальова, М. М. Обозова, А. Б. наступних шкал: орієнтація у часі, підтримка, ціннісні
Орлова, О. І. Моткова, Л. С. Колмогорової, А. О. Дер- орієнтації, гнучкість поведінки, сензитивність віднос-
кача, Г. І. Марасанова, В. І. Войтко, Н. В. Чепелєвої, но себе, спонтанність, самоповага, самоприйняття, уяв-
В. В. Рибалки, О. Г. Видри, Г. О. Балла, З. Л. Станов- лення про природу людини, синергія, прийняття агре-
ських, П. С. Перепелиці, Н. І. Волошко, О. В. Прос- сії, контактність, пізнавальні потреби, креативність.
кури, О. А. Рудомьоткіної, О. В. Винославської та ін. У зв’язку з цим А. Маслоу зазначає: «Самоактуалі-
Вивченням питань, пов’язаних з особистісно-про- зацію можна тепер визначити цілком операціонально,
фесійним розвитком соціальних працівників займа- подібно до інтелекту, як те, що вимірюється відповід-
лися сучасні науковці: А. Й. Капська, О. Г. Карпенко, ним тестом. Вона добре корелює із зовнішніми змін-
І. І. Мигович, Т. В. Семигіна, А. М. Бойко, І. М. Грига, ними різного роду і збагачується додатковим зміс-
Н. В. Кабаченко, Н. Б. Бондаренко, Є. І. Холостова, том... Більша частина того, що мені вдалося побачити
Г. П. Медвєдєва, Н. Б. Шмєльова, В. А. Нікітін. інтуїтивно, безпосередньо, суб’єктивно, підтверджу-
На основі теоретичного аналізу наукових праць ється тепер числами, таблицями і кривими» [2, с. 36].
вказаних вчених зроблено висновок, що на
66
Однією з важливих інтегральних характеристик уявлення про особистість і є доцільним методом, що

самосвідомості, що передбачає почуття відповідаль- дозволяє вивчати її як цілісність, а не як суму певних
ності, готовність до активності і переживання власної психологічних властивостей.
суб’єктності («Я»), є локус контролю. Виділяють два Опитувальник особистісної зрілості, розроблений
крайніх типи локусу контролю – інтернальний та О. С. Штепою, дозволяє визначити рівень особистіс-
екстернальний. Існує ряд методик, розроблених як для ної зрілості студентів як базового елементу психоло-
діагностики узагальненої локалізації контролю осо- гічної культури майбутніх соціальних працівників для
бистості, так і для виявлення специфіки локалізації подальшої підготовки високопрофесійних фахівців.
контролю в окремих сферах її життя, що дозволяють Існує дві форми опитувальника: форма А, яка засто-
діагностувати домінування загальної інтернальнос- совується в констатувальному експерименті або на
ті/екстернальності та в окремих життєвих сферах: першому тренінгу «Актуалізація особистісної зрілос-
методика «Локус контролю» О. Г. Ксенофонтової [5, ті», та форма Б для дослідження змін, які відбулися в
с. 141-150], «Діагностика парціальних позицій інтер- ході формувального експерименту, використовується
нальності-екстернальності особистості» (Є. Ф. Бажин, на останньому тренінгу. Кожен опитувальник містить
О. М. Еткінд) [10, с. 14-18] тощо. 85 тверджень, за допомогою яких здійснюється само-
Результатом високого рівня особистісної гармонії оцінка 10-ти рис, які є критеріями особистісного
та благополуччя є успішна соціально-психологічна зростання: синергічність, автономність, контактність,
адаптація. Методика діагностики соціально-психоло- самоприйняття, креативність, толерантність, відпові-
гічної адаптації К. Роджерса і Р. Даймонда дозволяє дальність, глибинність переживань, децентрація, жит-
визначити рівень таких наближених до змісту і скла- тєва філософія [11].
дових психологічної культури параметрів, як адаптив- О. І. Мотковим одним із перших у психології країн
ність, самоприйняття, прийняття інших, емоційний пострадянського простору було створено авторську
комфорт, інтернальність [10, с. 193-197]. методику дослідження психологічної культури [3].
Методичним забезпеченням дослідження та ціліс- Він вважає останню важливим аспектом інтегральної
ного опису особистості згідно структурно-генетич- гармонійності особистості та її загальної конструктив-
ного підходу є розроблена К. К. Платоновим «Карта ності, що сприяє більш високій життєвій задоволе-
особистості» [7, с. 49-51]. Це коротка характеристика, ності і загальній адаптованості особистості.
складена відповідно до концепції динамічної функціо- Методика дозволяє вивчити вираженість і якість
нальної структури особистості, що містить системати- шести видів культурно-психологічних поведінкових
зований перелік її основних елементів: спрямованість проявів: саморозуміння і самовизначення; конструк-
особистості, досвід, особливості психічних процесів, тивне спілкування з однолітками, близькими і далеки-
біопсихічні особливості. Залежно від дослідницької ми людьми; гарна саморегуляція своїх емоцій, дій і
мети дозволяє вивчати розвиток професійно-важли- думок; творчість; самоорганізація (конструктивне ве-
вих якостей, їх динаміку та відповідність вимогам дення справ); гармонізуючий саморозвиток [3; 4].
професії. Вона заповнюється за методом узагальнення Для здійснення комплексного дослідження рівня
незалежних характеристик, а кожна передбачена нею професійно-психологічної культури майбутніх соці-
властивість оцінюється за методом поляних балів. альних працівників важливо зосередитися на аналізі
Метод узагальнення незалежних характеристик, можливих методик діагностики окремих її складових:
розроблений К. К. Платоновим, останній вважав ос- психологічної грамотності та компетентності, ціннніс-
новним науково-практичним методом психологічної но-смислового та емоційного компонентів.
науки для вивчення особистості в різних видах її Л. С. Колмогорова розробила программу діагности-
діяльності. Він полягає у зборі та узагальненні деяких ки психологічної культури учнів з 1 по 11 класи, що
показників, що характеризують особистість, тими відображає її вікову динаміку. Зокрема, нею був
особами, які знають досліджуваного і оцінюють його розроблений тест «Психологічна грамотність» для
незалежно від думки інших, що забезпечує застосу- старшекласників та випускників загальноосвітньої
вання особистісного підходу при психодіагностиці [7]. школи. Тест складається із наступних субтестів: пси-
Основна суть методу поляних балів – порівняння та хологічні поняття, психологічний аналіз ситуацій та
співставлення психічного явища відносно крайніх вирішення психологічних задач, пов’язаних із засто-
форм його прояву. Кожна якість, як узагальнена ха- суванням наукових та життєвих знань з психології, а
рактеристика, може оцінюватися від 1 до 5 балів. також психологічною інтуїцією [1].
Крім самого досліджуваного оцінювання проводить «Методика діагностики структури ціннісних орі-
група експертів, яка протягом тривалого часу кон- єнтацій особистості С. С. Бубнової» [10, с. 26-28],
тактувала з ним (під час навчання, у побутовій сфері, «Визначення життєвих цінностей особистості (Must-
дозвіллі). Показником розвитку особистості є сумар- тест) П. Н. Іванова та Е. Ф. Колобової [10, с. 31-33],
ний бал, який вона отримує на основі середнього «Методика діагностики системи ціннісних орієнтацій
арифметичного результатів двох-трьох експертів і особистості» Е. Б. Фаталової в модифікації Л. С. Кол-
власного результату. могорової, Д. В. Каширського [1, с. 259-263], тест
Потрібно пам’ятати, що отримані результати є М. Рокича «Ціннісні орієнтації» [1, с. 177-181], «Тест
суб’єктивними показниками, тому потрібно врахову- смисложиттєвих орієнтацій» Д. О. Леонтьєва [1, с.
вати потенційну здатність експерта давати об’єктивну 263-268] можуть бути використані для дослідження
оцінку певних структур особистості, компетентність у ціннісно-смислового компоненту психологічної
даному питанні, рівень неупередженості до досліджу- культури.
ваного. У цілому «Карта особистості» дає комплексне Методи і конкретні методики вивчення особливос-
67
тей професійно-психологічної культури майбутніх містить 5 шкал: емоційна обізнаність; управління сво-
соціальних працівників визначалися з урахуванням їми емоціями (радше емоційна гнучкість); самомо-
зазначених вище положень. Основний методичний ар- тивація (як довільне управління власними емоціями);
сенал дослідження включав: розроблені нами анкети з емпатія; розпізнавання емоцій інших людей (швидше
виявлення рівня психологічної грамотності та компе- вміння впливати на емоційний стан інших людей) [10].
тентності, «Методика дослідження психологічної Як можна помітити, у даній статті були проана-
культури» О. Г. Видри [9, с. 211-214], розроблена на лізовані в основному тестові методики. Однак, у
основі тесту О. І. Моткова, і «Методика діагностики дослідженні професійно-психологічної культури
емоційного інтелекту» Н. Холла [10, с. 57-59]. Зупи- майбутніх соціальних працівників ми визнаємо важ-
нимося детальніше на їх характеристиці. ливу роль дотримання принципу взаємодоповнення і
З метою визначення рівня психологічної грамот- взаємоперевірки окремих методів. За словами
ності та компетентності майбутніх соціальних праців- К. К. Платонова, психолог-дослідник повинен прагну-
ників нами було розроблено спеціальну анкету на ти «співставити, взаємодоповнити і взаємоперевірити
основі методу узагальнення незалежних характерис- дані лабораторного та природного експерименту і
тик К. К. Платонова та виділених Л. С. Колмогоровою дані спостережень, отримані при вивченні конкретної
показників, що свідчать про високий рівень психоло- особистості в різних видах діяльності» [8, с. 94].
гічної культури як результат навчальної діяльності на Слід зазначити, що для підвищення рівня профе-
основі врахування сензитивності вікового періоду. сійно-психологічної культури майбутніх соціальних
Паралельно з оцінюванням студентом своїх психо- працівників нами був використаний метод форму-
логічних знань, умінь та навичок їх оцінювали також вального психолого-педагогічного експерименту, чо-
однокурсники та викладачі вузу. Рівень психологічної му будуть присвячені наступні публікації.
грамотності та компетентності визначався через від- Висновки. Як було показано вище, комплексних,
ношення ступенів вираженості оцінки викладача або системних досліджень, присвячених особливостям
керівника практики і самооцінки за 5-бальною шка- діагностики професійно-психологічної культури май-
лою оцінок. Порівнюючи бали, які виставив студент бутніх соціальних праціників не проводилось. Разом з
сам собі, з балами які виставили інші, ми одержали тим, методики, пов’язані з діагностикою особистісної
можливість з більшою мірою вірогідності визначити самореалізації (самоактуалізації, локусу контролю,
рівні психологічної грамотності та компетентності соціально-психологічної адаптації) стали підгрунтям
майбутніх соціальних працівників. для розробки сучасних діагностичних засобів вияв-
Рівень ціннісно-смислового компоненту психоло- лення рівня гармонійності особистості. Опитуваль-
гічної культури визначався за допомогою адаптова- ники особистісної зрілості О. С. Штепи та психоло-
ного О. Г. Видрою варіанту методики «Психологічна гічної культури О. І. Моткова, програма Л. С. Кол-
культура особистості» О. І. Моткова. Вона побудова- могорової лягли в основу методик, використаних
на як семантичний опитувальник, що включає 55 нами для діагностики професійно-психологічної
тверджень, які оцінюються по двом п’ятибальним культури студентів спеціальності «Соціальна робота».
шкалам, в межах 11 видів культурно-психологічних Важливу роль для нашого дослідження відіграла
прагнень. Методика містить дві п’ятибальні шкали: методика «Карта особистості», розроблена К. К. Пла-
шкала А – оцінка сили культурно-психологічного тоновим на основі методу узагальнення незалежних
прагнення; шкала Б – оцінка ступеня його реалізації характеристик та методу полярних балів, що дає
студентом в особистісно-професійній діяльності. Це комплексне, цілісне уявлення про особистість. Основ-
відображає ступінь усвідомлення студентами психо- на відмінність методики – системний підхід до вив-
логічних цінностей, їх рефлексії і творчості. чення особистості, проте вона не має на меті дослід-
О. Г. Видра виділив наступні види культурно- ження закономірностей у розвитку, не дає уявлення
психологічних прагнень особистості: психологічні про взаємозалежність структур та підструктур.
цінності; любов до людей; рефлексія; культурне, Основний методичний арсенал дослідження психо-
конструктивне, професійне спілкування; спрямова- логічної культури відповідно до її основних структур-
ність; гармонійний саморозвиток; самоаналіз, само- них елементів (психологічна грамотність та компетен-
піз-нання; любов до праці, конструктивність профе- тність, ціннісно-смисловий та емоційний компоненти)
сійної діяльності, відповідальність; інтелектуальні включав: розроблені нами анкети з виявлення рівня
прагнення; психічна саморегуляція; творчість. Сила і психологічної грамотності та компетентності на осно-
ступінь реалізації культурно-психологічних прагнень ві методу узагальнення незалежних характеристик
оцінюється за чотирма рівнями: елементарний, базо- К.К.Платонова, адаптований варіант методики «Пси-
вий, досконалий і псевдовисокий, який введений хологічна культура особистості» О. Г. Видри та «Ме-
А. Г. Видрою для фіксування ефектів «спотворення» тодика діагностики емоційного інтелекту» Н. Холла.
проведення дослідження, неадекватно завищених Таким чином, у статті було проаналізовано як ві-
самооцінок студентів або хибні відповіді [9]. домі методики, що дозволяють охарактеризувати де-
Для визначення рівня розвитку емоційного компо- які аспекти психологічної культури студентів, так і
ненту психологічної культури використовувалася методики в авторській модифікації, спрямовані в
«Методика діагностики емоційного інтелекту» першу чергу на те, щоб доповнити комплекс мето-
Н. Холла, яка запропонована для виявлення здатності дичних засобів, які дозволяють визначити можливості
розуміти відносини особистості, що репрезентуються осівітніх програм у підвищенні рівня професійно-
в емоціях, і управляти емоційною сферою на основі психологічної культури майбутніх соціальних
прийняття рішень. Вона складається з 30 тверджень і працівників.
68
1. Колмогорова Л.С. Диагностика психологической Учебное пособие / С.В. Пазухина. – СПб.: Речь,
культуры школьников: Практ. пособие для шк. 2007. – 224 с.
психологов / Л. С. Колмогорова. – Изд-во ВЛАДОС- 7. Платонов К. К. Краткий словарь системы
ПРЕСС, 2002. – 360 с. психологических понятий: Учеб. пособие для учеб.
2. Маслоу А. Новые рубежи человеческой природы / А. заведений профтехобразования / К. К.Платонов. – М.:
Маслоу. – М.: Изд-во Смысл, 1999. – 425 с. Высш. шк., 1984. – 174 с.
3. Мотков О. И. Методика «Психологическая культура 8. Платонов К. К. Методологические проблемы
личности» [Электронный ресурс] / О. И. Мотков. – медицинской психологии / К. К.Платонов. – М.:
Режим доступа: http://www.ucheba.com/met_rus/ «Медицина», 1977. – 95 с.
/k_psihologiya/k_psihollichnost/m_kyltura_4.htm 9. Розвиток психологічної культури учнівської молоді в
4. Мотков О.И. Психология самопознания личности: системі неперервної професійної освіти: Навчально-
практическое пособие / О.И. Мотков. – М.: Треугольник, методичний посібник / За ред. В.В. Рибалки. – К.:
1993. – 96 с. ІПППО України, 2005. – 298 с.
5. Никитина В.Б. Психодиагностика в системе социальной 10. Фетискин Н.П. Социально-психологическая диагностика
работы: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / развития личности и малых групп / Н.П. Фетискин, В.В.
В.Б. Никитина, Т.Д. Василенко. – М.: Из-во ВЛАДОС- Козлов, Г.М. Мануйлов. – М.: Изд-во Института
ПРЕСС, 2004. – 208 с. Психотерапии, 2005. – 490 с.
6. Пазухина С.В. Педагогическая успешность: диагностика 11. Штепа О.С. Пропріум зрілої особистості / О.С. Штепа //
и развитие профессионального сознания учителя: Практична психологія та соціальна робота. – 2004. - №2.
– С. 26 - 35.
REFERENCES
1. Kolmogorova L.S. Diagnosis of psychological culture of development of teacher’s professional consciousness:
pupils: A practical guide for school psychologists / L.S. Tutorial / S.V. Pazukhina. – SPb.: Rech', 2007. – 224 p .
Kolmogorova. – Izd-vo VLADOS-PRESS, 2002. – 360 p. 7. Platonov K. K. Concise dictionary of the system of
2. Maslow A. The Farther Reaches of Human Nature / A. psychological concepts: Textbook for educational institutions
Maslow. – M.: Izd-vo Smysl, 1999. – 425 p. / K. K.Platonov. – M.: Vyssh. shk., 1984. – 174 p.
3. Motkov O. I. The technique «Psychological culture of 8. Platonov K. K. Methodological problems of medical
personality» [Electronic resource] / O. I. Motkov. – Access: psychology / K.K. Platonov. – M.: «Meditsina», 1977. – 95 p.
http://www.ucheba.com/met_rus/k_psihologiya/k_psihollich 9. The development of psychological culture of students in the
nost/m_kyltura_4.htm system of continuous professional education: Textbook /
4. Motkov O. I. Self-personality psychology: a practical guide/ Edited by V.V. Rybalka. – K.: IPPPO Ukrajiny, 2005. – 298 p.
O. I. Motkov. – M.: Treugol'nik, 1993. – 96 p. 10. Fetiskin N.P. Socio-psychological diagnosis of personality
5. Nikitina V.B. Psychodiagnostic in the system of social development and small groups / N.P. Fetiskin, V.V. Kozlov,
work: Textbook for students of higher educational G.M. Manuylov. – M.: Izd-vo Instituta Psikhoterapii,
institutions / V.B. Nikitina, T.D. Vasilenko. – M.: Iz-vo 2005. – 490 p.
VLADOS-PRESS, 2004. – 208 p. 11. Shtepa O.S. Proprium of mature personality/ O.S. Shtepa //
6. Pazukhina S.V. Educational success: diagnosis and Practical Psychology and Social Work. – 2004. - №2. – P. 26 - 35.
Methodical approaches to the study of professional psychological culture of future social workers
Husak V.
Abstract. The article analyzes methodical approaches to the study of professional psychological culture of future social workers. We
consider the techniques associated with diagnostics personal self-realization and it can become the basis for the study of
psychological culture. Special attention is paid to psychodiagnostical methods that allow to determine individual components of
psychological culture development’s level of students whose specialty is «Social work».
Keywords: professional psychological culture, a social worker, self-actualization, personal maturity, independent characteristics
generalization method.
Методические подходы к исследованию профессионально-психологической культуры будущих социальных

работников
В. М. Гусак
Аннотация. Статья посвящена анализу методических подходов к изучению профессионально-психологической
культуры будущих социальных работников. Рассматриваются те методики, которые связаны с диагностикой
личностной самореализации и могут стать основой для исследования психологической культуры. Особое внимание
уделяется психодиагностическим методам, которые позволяют определить уровень развития отдельных составляющих
профессиональной психологической культуры студентов специальности «Социальная работа».
Ключевые слова: профессионально-психологическая культура, социальный работник, самоактулизация, личностная
зрелость, метод обобщения независимых характеристик.
69
The psychodiagnostic approach to psychosomatic students health safety

O. V. Korniyenko
Kyiv Taras Schevchenko University, Kyiv, Ukraine
*Corresponding author. E-mail:ovkdefender@gmail.com

Abstracts. Based on results of decades (2006-2009/2010-2015 years) empirical research presented individual-psychological and
factors analysis of psychosomatic student’s health of Kyiv National Taras Schevchenko University. Conducted a differentiated
analysis of the sample of girl-students (n = 375), boys-students (n = 311). There was conducted the summery analysis of annual
students examinations in University Clinic 2005-2010 years. Published the above-mentioned results in VAK journals (Higher
Attestation Commission) Ukraine and on the web sites of International conference. Completed all stages of complex study: general
statistical, correlative, factor analysis taking into account the complex dynamics of total 45 indicators of four blocks
psychodiagnostics methods. The results confirmed our assumption of a leading role and effects of two-factor H.Eysenk theory of
personality (introversion / extraversion, emotional stability / instability) on psychosomatic health of the studied girls /boys students.
Keywords: safety, individual-psychological diagnostics, student’s psychosomatic health promotion.
Introduction. The author from 2006-2009/2010-2015 functioning and priorities relating to medical and
years investigated the problem of complex safety research psychological support of the educational process
psychosomatic health of the student youth by the example T. G. Gadelshuna [3,pp. 22], A. A. Ivanova [5,pp. 23].
of Kyiv National Taras Shevchenko University. It is also The theoretical and methodological basis of this article
important, the analysis of research professionals in close serves a brief analysis of these specialists. Today among
scientific fields. Attention is drawn by the publication of national and foreign specialists in medical psychology,
Russian specialist T. I. Kolesnikova [6, pp.5] "The psy- clinical psychology, psychotherapy on an ongoing
chological world of the individual and his security" with discussion regarding the purpose, tasks of clinical
emphasis on raising the question of health as a factor of psychology and applied psychodiagnostics by
national security. The Ukrainian researcher examines the V. V. Krystal et al. [13,pp. 3-6], M. Alricsson еt al.
issue from the other side A. I. Kuzminskyy "The role of [1, pp. 501-512].
higher education in the preservation and strengthening of The team of national experts in clinical psychology,
health of students". Promising conclusion of author’s psychiatry offers the following four-component structure
article is that task of psychological services is preventive of medical psychology. Problems of medical psychology
work, which should be applied basic (individual developed by different specialists, doctors and psycho-
counseling, group training sessions, and active social logists and should be viewed as a positive development,
psychological studies). Some special work should be but it is necessary to determine the theoretical basis of
given on passive (meeting with the students-mates on common principles and approaches to the study of mental
adaptation to training, thematic discussions, curatorial / psychological health based on adequate specialists
hours, psychological debates etc.) methods of understanding of the two concepts (the problem of norm /
psychological help to ensure the readiness of the higher pathology). Different approaches have led to a lack of
nervous system as the bearer of psychic phenomena to unification, medical and psychological terminology, to a
significant loads while studying at the university [12] certain separation notions, especially to the ambiguous
Analysis of the Latest Researchers on the Issue. wording of even basic ones such as medical psychology
Moreover, we continue to develop and search for new and clinical psychology and psychopathology and
forms of psychological prevention, psycho-correction in pathopsychology, social pathopsychology. Not resolved
the structure of the educational process taking into ac- the question of who should be a medical psychologist - a
count the received psychodiagnostics data. It is advisable doctor or a psychologist.
in our opinion to discuss a general characteristic of Meanwhile, a clear separation of these concepts, the
published papers in the field of psychosomatic boundary selection of parts and sections of clinical psychology is a
disorders among representatives of different age group in prerequisite for the successful solution not only theore-
some countries. Prevalence of depression is 12% of the tical but also of important practical problems of imple-
total disease burden of fatal and affects 5-10% of the mentation – improving psychodiagnostics, psychothera-
population (T. Ustun at al., [15,pp. 386-392], N. Singleton peutic, psycho hygienic, prevention, rehabilitation, psy-
at al., [14]. About 90% of patients with this mental chological examination. We see also our ultimately – task
disorder is treated in the primary United Kingdom care of maintaining mental health and harmonious personality
system by D. Goldberg and P. Huxley [6]. Among young development a high level of adaptation in society.
people the prevalence of depression in the 12 months We present four basic parts of medical psychology
estimated 1-3% A. Angold and E. Costello [2, pp.143- developed by the group of authors (V. Krystal et al.
148]. However, 2-10% of children at least once [11,pp. 3-6], as Fig. 1.
complained of headache, abdominal pain, limbs and much The authors of this scheme focus attention goals and
less – for fatigue or weakness without physical pathology. objectives of the first part of the clinical psychology as
Most of them suffer from depression. In connection with underdeveloped area.
the foregoing, prevent violations of personal development Normal Psychology: studying human mental func-
and preservation of mental health and optimal level of tions; biorhythms of mental activity, psychological and
70
Psychology Medicine
Forensic
Clinical
Normal
MEDICAL PSYCHOLOGY
Biology Sociology
psychosexual development; personality and health; 4. Conducting research in the student clinic Kyiv
conscious and unconscious normal; mental health; National Taras Shevchenko University, through analysis
psychology of sex differences; developmental psycholo- of annual clinical examination students in 2005-2010
gy; interpersonal relationships (micro and macro groups); academic years.
family and its functioning (family health, adaptation, Materials and Methodology of Research. We were
mental hygiene. allocated four blocks psychodiagnostics methods, detailed
The Formulation of the Goals and Objectives of the their study, testing in the dissertation author's works and
Article. Based on the foregoing, the author presents his other professionals, textbooks, monographs presented in
own theoretical and methodological principles on which the sources. We publish detailed summery of above-men-
he performed research during 2006-2009 years. The tioned methods in author’s previous publication
object of comprehensive psychodiagnostic research is O. V. Kornienko [10, pp. 87-90].
health of normal healthy students (boundary state between The first level: individual psychological and psycho-
health and illness). The subject of study is psychological physiological methods (EPI introversion, ambivertion,
diagnostics, correction, psychological prevention of psy- extraversion, emotional stability / instability. Second
chosomatic student’s health violations in education. level: personality-oriented methods (accentuation of
One of the main achievements of author’s present character, temperament, scale of self-esteem, personal and
article are some publications: a teaching book “Mainte- situational anxiety). Third level: psychosomatic-oriented
nance of psychosomatic health healthy people" methods (differential depression diagnosis, method for
O. V. Kornienko [7, 126 p.], as Fig. 1 and the monograph rapid neurosis diagnosis). Fourth level: interpersonal-
"Safety and maintenance of psychosomatic health of oriented methods (interpersonal behavior circle).
young people" O. V. Kornienko [8, 264 p.], and materials Results and discussion. The answer and detailed
of theoretical and applied studies in conference abstracts discussions to the first three objectives of this article are
and articles. published in two following author’s work. Nationally it is
Given the above goals of this paper is to compare the may be identified as VAK journals (Higher Attestation
integrated statistical research students data of four fa- Commissions Ukraine) O. V. Kornienko [9,pp. 270-276]
culties student-girls n=375 and students-boy n=311 from and on the Web-site of international conference “Urgent
Kyiv National Taras Shevchenko University, psychology, problems of Pedagogy and Psychology” – 2015 held in
sociology, and radiophysics during the 2006-2009 years. Budapest (Hungary).
We formulated the following theoretical objectives In the content of this article, we focused more attention
and empirical research: on comparative statistical research data student’s
1. Formation control (n=301) and experimental group university clinic 2005-2010 years.
(n=74) students girls from total sample based on indica- The data obtained psychodiagnostics studies were
tors expressed the differential diagnosis of depression and compared with analysis of annual medical screening
method for rapid diagnosis of neurosis. conducted at university student’s clinic for 2005-2010
2. Formation control (n=295) and experimental group academic years. A total number of analyzed individual
(n=16) young students boys from the total sample based outpatient student’s card accounted for 163 persons,
on indicators expressed the differential diagnosis of among them: girls – 86, boys – 77. We recommend to pay
depression and methods for rapid diagnosis of neurosis. attention to the following table № 1.
3. Comparative factor analysis of two groups of For greater visibility, we are represent Fig. 2 to clarify
student -girls n=375 and student-boys n=311 in order to the specific diagnosed by doctors.
identify early attributes of infringement of psychosomatic
health of students D. Raigorodsky [13, 672 p.].
71
Tab. 1. The doctors list diagnosis the student-girls clinic experimental group of Kiev National University for 2006-2009 academic
years (n = 33, depressive neurosis out of a total n = 74)
N/п Age Year of Specialty Diagnosis

study
1. 17 1 Psychol., 2006 Chronic gastrodeudenitis
2. 18 1 Psychol., 2006 Kyphoscoliosis

3. 19 1 Psychol., 2006 Varicose veins of the lower
extremities
4. 18 1 Psychol., 2006 Diffuse goiter (disease of
thyroid)
5. 18 1 Psychol., 2006 Vegetative-vascular dystonia,
myopia
6. 18 1 Psychol., 2006 Varicose veins of the lower
extremities
7. 21 1 Sociol., 2006 Scoliosis
8. 21 1 Sociol., 2006 Myopia
9. 21 1 Sociol.,2006 Scoliosis, myopia
10. 21 1 Sociol., 2006 Neurocirculatory dystonia of
mixed type
11. 20 1 Sociol., 2006 Kypfoscoliosis
12. 21 1 Sociol., 2006 Kypfoscoliosis
13. 19 1 Sociol., 2007 Neurocirculatory dystonia,
mastopathy
14. 21 1 Social work, Myopia
2006-2009
15. 20 1 Social work, Myopia

2006-2009
16. 21 1 Social work, Diffuse goiter (thyroid disease)
2006-2009
17. 18 1 Social work., Myopia
2009
18. 18 1 Sociol., 2009 Scoliosis, mastopathy
19. 18 1 Sociol., 2009 Scoliosis, cervical erosion,
cerebrovascular asthenic
syndrome
20. 18 1 Sociol.,2009 Intestinal obstruction
21. 18 1 Sociol., 2009 Cervical erosion, flatfoot
22. 18 1 Sociol., 2009 Scoliosis
23. 18 1 Sociol., 2009 Flatfoot, scoliosis, cervical
erosion,
24. 18 1 Sociol., 2009 Epilepsy
25. 21 1 Rad.-physics., Scoliosis, flatfoot,
2006-2009
26. 22 4 Rad.-physics., Vegetative-vascular dystonia,
2006-2009 chronic adneksit (gynecological
disease), cervical erosion
27. 23 4 Rad.-physics., Chronic cholecystitis
2006-2009
28. 21 4 Rad.-physics., Flatfoot,varicose veince of
2006-2009 lower extremities, cervical
erosion
29. 19 3 Psychol., 2009 Chronic cholecystitis
30. 20 3 Psychol., 2009 Diffuse goiter (thyroid disease),
scoliosis,
cervical erosion

chronic holecystitis, myopia
33. 19 3 Psychol., 2009 Autoimmune thyroiditis
(thyroid disease)
72
Fig. 2. We present data from a study group of young students-boys in the table №2
Tab. 2. The doctors list diagnosis the student-boys clinic experimental group of Kiev National University for 2006-2009 academic
years (n = 13, depressive neurosis out of a total n = 77)
№ п/п Age Year of study Specialty Diagnosis
1. 21 1 Psychol., 2006 Kyphoscoliosis, allergic dermatitis

2. 23 4 Rad.-physics., 2007 Scoliosis
3. 22 4 Rad.-physics., 2007 Kyphoscoliosis, flatfoot, congenital deformity of the chest
4. 21 4 Rad.-physics., 2007 Flatfoot, congenital deformity of the chest
5. 23 4 Rad.- physics., 2007 Flatfoot
6. 22 4 Rad.-physics., 2007 Kyphoscoliosis, flatfoot, biliary dyskinesia
7. 23 4 Rad.-physics., 2008 Vegetative-vascular dystonia
8. 22 4 Rad.-physics., 2008 Scoliosis
9. 22 4 Rad.-psysics., 2007 Chronic cholecystitis , vegetative-vascular dystonia, mitral
valve prolapse, nephropathy mixed origin, flatfoot
10. 18 4 Rad.-psysics., 2009 Flatfoot
11. 20 4 Rad.-psysics., 2009 Chronic gastroduodenitis, chronic cholecystitis, flatfoot.

12. 20 4 Rad.-physics., 2009 Myopia
13. 20 4 Rad.-Physics. 2009 Flatfoot, chronic gastritis
Fig. 3. For greater visibility we represent Fig. 3 to clarify the specific diagnosed by doctors
Conclusions:
1. The empirical data suggests the feasibility of and disease" the first signs of deterioration psychosomatic
comprehensive psychodiagnostics research in the health of students, girls and boys.
structure of higher education institution. 3. Comparative analysis of psychodiagnostics studies
2. Comparative analysis confirmed our assumption of two samples: students-girls (375 persons) and students-
about the need to identify "boundary state between health boys (311 persons) and data center system of annual
73
student clinical examination of Kyiv National Taras the first signs of “boundary state between health and
Shevchenko (2005-2010 academic years) showed a disease“ of two samples that the girls were found
significant difference in the manifestations of the first complaints on the fifth, sixth ranked locations (myopia –
signs of deterioration psychosomatic health of studied 12.1%), varicose veins of the lower extremities – 9.09%),
individuals. and in boys these parameters were not fond.
4. For students and young girls and boys in the first 6. Preliminary analysis presented average data may
rank place were found complaints about the condition of indicate a more complex situation in ”boundary state
the musculoskeletal system: girls – 30.3%, boys – 69.2%. between health and disease“ in student’s girls as opposed
Second place: girls – vegetative-vascular dystonia to boys. To clarify this issue be included current values of
(21.2%) boys – gastro-intestinal tract (15.38%). Third correlation, factor analysis, and two samples separately,
place: girls – thyroid gland (15.1%) boys – neuro- which will take into account the results of
circulatory asthenia (7.6%). In fourth place: girls – psychodiagnostics studies that identify specific
gastrointestinal tract (12.1%) boys – myopia (7.69%). manifestations of psychosomatic disorders.
5. Principal difference between the manifestations of
REFERENCES
1. Alricsson М, Domalewski D, Romild U,Asplund R (2008) 9. Kornienko O.V. (2013) Comparing the results of factor
Physical activity, health, body mass index, sleeping habits analysis psychosomatic health of girls-boys Kyiv National
and body complaints in Australian senior high school Taras Shevchenko University./ O.V.Kornienko In.: Manoha
students / M.Arlicsoon at all., // Intern J of adolescent med I.(ed) Humanitarian Bulletin.2:31, Gnosis, Kyiv, 270-276
and health, 20:4:501-512 10. Kornienko O.V. (2016) Depressive neurosis as a factor
2. Angold A, Costello E, (2001) The epidemiology of disorder of psychosomatic girl and boy students of Kiev
depression in children and adolescents. / A.Angold at all., // National Taras Schevchenko University/ O.V.Kornienko
In: Goodyer I (ed) The Depressed Child and Adolescent, //Science and education a new dimension. Pedagogy and
Cambridge University Press, 143-178 Psychology.IV.(38),Issue:77,2016.- P.87-90.
3. Gadelshuna T.G. (2003) Resource-saving strategy is 11. Krishtahl V.V., Mikhailov B.V., Maruta N.O.,
concentrated training of students grades 7-11. Ph.D. Schestopalova L.F. (2006) The role and place of medical
(Thesis). Dis. cand. psychol. sience.19.00.04/ T.G. psychology in the system of medical care/ V.V.Krushtal et
Gadelshuna Tomsk, 2003.-22p. all. // in Med Psychol 1:1:3-6
4. Goldberg D, Huxley P (1992) Common mental disorders. A 12. Kuzminsky A.I. (2009) The role of higher education in the
biosocial model / D.Golbberg London: Routledge.- 194 p. preservation and strengthening of health of students / A.I.
5. Ivanova A.A. (2008) Psychological characteristics of Kuzminsky // Pedagogical Sciences: History, Theory,
adolescents with preclinical level of borderline mental states Practice Development / Archive/ Issue №3.-2009.
and their correction. Ph.D.(Thesis). Dis. cand. psychol. 13. Raigorodsky D.Y. (1998) Practical psychodiagnostics.
sience.19.00.04/ A.A. Ivanova Tomsk, 2008.-23p. Procedures and tests: Textbook. / D.Y. Raigorodsky Barah,
6. Kolesnikova T.I. (2001) The psychological world of the Samara.M.1998- 672 р.
individual and its Safety./ T.I.Kolesnikova – M.:in Vlados, 14. Singleton N, Bumpstead R, O’Brien M, Lee A, and Meltzer
Press, 2001.-P.5 H (2001) Office for National Statistics: Psychiatric
7. Kornienko O.V. (2000) Maintaining the psychosomatic Morbidity Among Adults Living in Private Households. /
health of healthy people / O.V.Kornienko – Kyiv.: N.Singelton at all., London: Stationery Office, 2001. -154 p.
Publishing House “Kyiv University”,2000. - 126 p. 15. Ustun T, Ayuso-Mateos J, Chatterji S, Mathers C, Murray J
8. Kornienko O.V. (2004) Safety and maintenance of (2002) Global burden of depressive disorders in the year
psychosomatic health of young people/ O.V.Kornienko – 2000. Br J Psychiatry. 184:5:386-392
Monograph.- Publishing House “Kyiv University”,
2004.-264 p.
74
Структурно-функціональна модель рефлексивного досвіду особистості

О. В. Савченко
Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, Україна
Corresponding author. E-mail: savchenko.elena.v@gmail.com
Paper received 20.04.2016; Revised 26.04.2016; Accepted for publication 01.04.2016 .

Анотація. Рефлексивний досвід особистості розглядається як відкрита динамічна система, що поєднує три структурні
компоненти (рефлексивний потенціал, рефлексивну компетентність та процесуальні складові), які функціонують на трьох
рівнях організації: когнітивному, метакогнітивному та особистісному. У статті доведено, що ці складові є незалежними
внутрішніми умовами, що забезпечують ефективне функціонування системи рефлексивного досвіду. Автор висвічує
значущу роль рефлексивної компетентності у функціонуванні рефлексивного досвіду на метакогнітивному та
особистісному рівнях організації.
Ключові слова: рефлексивний досвід, рефлексивний потенціал, рефлексивні ресурси, рефлексивна компетентність,
рефлексивна активність.
Вступ. Сучасний переломний етап соціального роз- адекватних очікувань щодо майбутнього (визначення
витку України ставить перед особистістю складні того варіанта розвитку подій, який відповідає зовніш-
завдання: швидко адаптуватися до швидкозмінних нім обставинам та фізичним й матеріальним можли-
умов, підтримувати власну працездатність та психічне востям людини). «Адекватний прогноз та оцінка своїх
здоров’я, ефективно відновлювати ресурси та конс- ресурсів дозволяє сформувати психологічну готов-
труювати нові засоби самореалізації. Вирішенню виз- ність до майбутніх подій, організувати діяльність з
начених завдань сприяє розвиток рефлексивності як попередження ймовірних негативних ситуацій» [4, с.
загальної здатності особистості вставати в позицію 307]. Отже, найчастіше рефлексивний досвід розгля-
«спостерігача» по відношенню до власної діяльності з дають як умову формування та розвитку особистості, як
метою переосмислення свого особистісного досвіду, складову більш високоорганізованих психічних явищ.
будування перспектив на майбутнє. Завдяки появі цієї Рефлексивний досвід – відкрита динамічна систе-
здатності у людини з’являється «внутрішнє життя», ма, яка забезпечує розгортання ментального простору,
яке, на думку В. І. Слободчикова та Є. І. Ісаєва, дозво- в межах якого відбувається вирішення поставленої
ляє їй вивільнитися від впливу власних потягів, зайня- суб'єктом рефлексивної задачі за рахунок розгортання
ти по відношенню до оточуючого світу позицію рефлексивного потенціалу особистості, реалізації різ-
«над», відчути себе «суб’єктом (господарем, керівни- них форм рефлексивної активності, актуалізації еле-
ком, автором) свого життя» [5, с. 20]. ментів рефлексивної компетентності.
Рефлексивність як здатність особистості формуєть- Ми припустили, що злагоджене функціонування
ся та розвивається на підставі дозрівання певних пси- трьох психічних утворень у просторі рефлексивного
хофізіологічних можливостей мозку в процесі набуття досвіду забезпечує реалізацію рефлексивності як важ-
рефлексивного досвіду та виражається в готовності ливої здатності особистості. Система рефлексивного
особистості сприймати, аналізувати та регулювати досвіду включає рефлексивний потенціал особистості,
перебіг власних психічних функцій. У процесі поста- який забезпечує систему ресурсами та інформацією,
новки та розв’язання рефлексивних задач у особис- різні форми рефлексивної активності як різновиду
тості формується узагальнене вміння організовувати внутрішньої активності суб’єкта, що здійснює реалі-
свою внутрішню діяльність, яке переходить у статус зацію рефлексивності в процесуальному аспекті, та
властивості особистості. Розвиток рефлексивності ми рефлексивну компетентність, що виконує функцію
пов’язуємо з процесом набуття рефлексивного досві- управління рефлексивними проявами. Рефлексивний
ду, який поширюється в процесі розв’язання рефлек- досвід є тим простором, в якому визначаються рефлек-
сивних задач. сивні задачі та організовується процес пошуку їх вирі-
Короткий огляд публікацій за темою. Питання шення за рахунок актуалізації специфічних утворень, які
важливості дослідження рефлексивного досвіду підій- мобілізують необхідні рефлексивні ресурси, організують
малось в роботах педагогічного (О. І. Герасимова, певні форми активності як процесуальні феномени,
В. О. Мартиненко, М. Ю. Прокофьєва, О. Я. Савченко фіксують здобуті результати, що асимілюються в єдину
та ін.) та психологічного (А. М. Веремчук, Є. І. Ісаєв, структуру як сформовані елементи, поширюючи у такий
Л. Д. Заграй, З. С. Карпенко, М. В. Савчин, В. І. Сло- спосіб рефлексивний досвід особистості.
бодчиков та ін.) напрямів. Так, В. І. Слободчиков по- Рефлексивний потенціал − система індивідуально-
казав, що рефлексивний досвід – важлива умова ста- психологічних властивостей особистості, що забезпе-
новлення особистості як суб’єкта саморозвитку. чує її здатність зберігати стабільність рефлексивної
Л. Д. Заграй висвітила роль рефлексивного досвіду в активності на тлі тисків і мінливих зовнішніх умов
доланні егоцентризму, моделюванні власної ідентич- завдяки наявності стійких внутрішніх критеріїв та
ності особистості. Рефлексивний досвід, на думку орієнтирів власної життєдіяльності. Рефлексивний по-
дослідниці, є тим фактором, що сприяє формуванню тенціал є однією з форм прояву загального потенціалу
загальної картини життя, конструюванню образів «Я» особистості. Процесуальні складові рефлексивного
[1]. М. В. Савчин запропонував розглядати рефлек- досвіду – форми внутрішньої активності суб’єкта, що
сивний досвід як важливу складову духовно-особис- розкривають взаємозв’язок власного «Я» особистості
тісного досвіду, однією з задач якого є побудова та зовнішньої реальності в ході пізнавальної або
75
практичної діяльності. Рефлексивна компетентність − понент); систему метакогнітивних рефлексивних

інтегративне особистісне утворення, що формується в умінь (інструментальний); систему здібностей суб’єк-
ході набуття суб’єктом рефлексивного досвіду, поєд- та до прогнозування подій власної життєдіяльності
нуючи специфічні для даної форми активності (оцінно-мотиваційний); рефлективність як когнітив-
психічні утворення, функціонування яких координує но-стильову властивість особистості (поведінковий).
діяльність інших компонентів досвіду, забезпечує ви- Рівень сформованості даних елементів визначався за
сокий рівень продуктивності різних форм рефлексив- стандартизованими методиками та процедурами,
ної активності. представленими в авторській програмі дослідження
Мета роботи – дослідити характер організації реф- рефлексивної компетентності [3]. Серед ресурсів, що
лексивного досвіду на трьох рівнях його функціонуван- входять до складу рефлексивного потенціалу, ми виз-
ня (когнітивному, метакогнітивному, особистісному). начили систему метакогнітивних знань (структурні
Матеріали та методи. У залежності від типу реф- складові потенціалу), метакогнітивні операції (опера-
лексивної задачі (внутрішня умова) та рівня склад- ціональні), метакогнітивні переживання (мотивацій-
ності проблеми, що вирішує суб’єкт в основній діяль- ні), метакогнітивні стратегії (поведінкові). Рівень
ності (зовнішня умова), активізуються складові реф- сформованості та особливості їх функціонування ви-
лексивного досвіду різних рівнів організації. Ми при- значались за наступними методиками: опитувальник
пустили, що рефлексивний досвід може функціону- «Метакогнітивна включеність у діяльність» Г. Шроу,
вати на трьох рівнях: когнітивному, метакогнітивному Р. Деннісона (МАІ); опитувальник Д. Еверсона; про-
та особистісному. цедура суб’єктивного шкалування (метод абсолютних
На когнітивному рівні функціонування рефлек- оцінок) та авторська методика «Метакогнітивні стра-
сивного досвіду ми визначили чотири складові реф- тегії вирішення проблем» відповідно. Застосування
лексивної компетентності, які входять до складу чоти- методу змістовно-смислового аналізу функцій мов-
рьох її компонентів, а саме: систему знань суб’єкта леннєвих висловлювань в процесі дискурсивного роз-
про рефлексивність та різні форми рефлексивної в’язання задач (С. Ю. Степанова, І. М. Семенова,
активності (інформаційний компонент), систему В. К. Зарецького) дозволило встановити представле-
когнітивних рефлексивних вмінь (інструментальний), ність рефлексивних дій (моделювання, рефлексивний
систему критеріїв оцінювання власної рефлексивної аналіз, планування, довільне управління, емоційний
активності (оцінно-мотиваційний), систему стратегій контроль, моніторинг, антиципація, оцінка та усвідом-
розв’язування рефлексивних задач (поведінковий). Рі- лення) в рефлексивній активності за змістовними
вень сформованості даних елементів визначався за (текст, рішення, уявлення, операція, інтенція, схема,
стандартизованими методиками та процедурами, модель та засіб) та смисловими (мотивування, само-
представленими в авторській програмі дослідження оцінка, феноменологізація, кваліфікація, проблемати-
рефлексивної компетентності [3]. Серед ресурсів, що зація, самовизначення) категоріями аналізу [2].
входять до складу рефлексивного потенціалу та На особистісному рівні функціонування системи
забезпечують рефлексивну активність на даному рів- рефлексивного досвіду ми виокремили такі структур-
ні, ми визначили схематизми мислення (структурні ні елементи рефлексивної компетентності: модель «Я-
складові потенціалу), інтелектуальні операції (опера- рефлексуючого» (інформаційний компонент); систему
ціональні), інтелектуальні емоційні переживання особистісних рефлексивних умінь (інструменталь-
(мотиваційні), рефлексивні процедури (поведінкові). ний); систему життєвих завдань особистості на само-
Рівень сформованості та особливості їх функціону- розвиток (оцінно-мотиваційний); рефлексивний стиль
вання визначались за наступними методиками: «Ме- розв’язування внутрішніх протиріч (поведінковий
тодика діагностики стильових параметрів навчання» компонент) [3]. В системі рефлексивних ресурсів ми
А. Соломона, Р. Фелдера; методики «Складні анало- розглядали загальну «Я-концепцію» особистості
гії» та «Встановлення закономірностей» Б. Л. Покров- (структурна складова потенціалу), смислотвірні та
ського; процедура суб’єктивного шкалування (метод саморегулятивні операції (операціональні), особистіс-
абсолютних оцінок) та авторська методика «Процеду- ні цінності (мотиваційні), рефлексивні практики (по-
ри розумової активності» відповідно. Застосування ведінкові). Рівень сформованості та особливості їх
методу змістовно-смислового аналізу функцій функціонування визначались за методикою «Хто Я?»
мовленнєвих висловлювань в процесі дискурсивного М. Куна та Т. Мак-Партланда, тестом смисложиттє-
розв’язання задач (С. Ю. Степанова, І. М. Семенова, вих орієнтацій Д. О. Леонтьєва (модифікація методи-
В. К. Зарецького) дозволило встановити представле- ки «Ціль у житті» Дж. Крамба, Л. Махоліка), опиту-
ність рефлексивних актів (фіксації, дистанціювання, вальниками «Адаптивні стратегії поведінки» (АСП-1)
об’єктивації, реконструкції, осмислення, антиципації, Н. М. Мельникової та «Стиль саморегуляції поведін-
оцінки та усвідомлення) в рефлексивній активності за ки» (ССП-98) В. І. Моросанової, методикою «До-
змістовними (текст, рішення, уявлення, операція, слідження системи життєвих сенсів» (В. Ю. Котля-
інтенція, схема, модель та засіб) та смисловими (уста- кова в модифікації О. В. Савченко) та авторською ме-
новка, фіксація, запитання, оцінка, припущення та тодикою «Рефлексивні практики» відповідно. Засто-
ствердження) категоріями аналізу [2]. сування методу дослідження автонаративів за визна-
Основними структурними елементами рефлексив- ченими в процесі наративного аналізу категоріями
ної компетентності на метакогнітивному рівні функ- дозволило встановити представленість певних реф-
ціонування рефлексивного досвіду ми вважаємо: лексивних процесів як складових рефлексивної діяль-
метакогнітивну поінформованість суб’єкта стосовно ності (моделювання, самодистанціювання, самодос-
власної рефлексивної активності (інформаційний ком- лідження, самоосмислення, саморозуміння, самовиз-
76
начення позиції, переосмислення, самопроектування, виток інтелектуальних ресурсів можна вважати важ-
самоздійснення, оцінка, антиципація, усвідомлення). ливою умовою розвитку елементів компетентності.
Нами були виокремленні 41 параметр оцінки нарати- Додаткові заходити аналізу (застосування процедури
ву, які дозволили оцінити такі ознаки: 1) загальні ха- множинного регресійного аналізу) дозволили зв’язу-
рактеристики наративу як тексту; 2) характер персо- вати, що чим більше виражені у суб’єкта інтуїтивні та
нажів; 3) авторську позицію щодо проблемно-конф- раціональні механізми обробки інформації, мислен-
ліктної ситуації та відношення до себе як до учасника; нєві операції, тим більше розвинутою є його система
4) форму зображення проблемно-конфліктної ситуації; знань про рефлексію, тим активніше він застосовує
5) особливості розповіді (логічність, наявність протиріч). рефлексивні стратегії аналізу інформації.
В дослідженні прийняли участь 91 студент Херсон- На метакогнітивному рівні організації системи
ського державного університету денної форми нав- рефлексивного досвіду рівень сформованості рефлек-
чання, середній вік яких становив 19,5 років. Дослід- сивної компетентності є важливим фактором органі-
ження проводилось у 2015 році. зації системи рефлексивних ресурсів та рефлексивної
Результати та їх обговорення. Застосування про- активності особистості. Елементи рефлексивної ком-
цедури однофакторного дисперсійного аналізу дозво- петентності здійснюють мобілізацію операційних та
ляє нам оцінити значущість впливу рівня сформова- поведінкових ресурсів особистості, які забезпечують
ності одного компонента системи рефлексивного дос- мимовільний контроль за процесом перебігу рефлек-
віду на характер організації інших складових та усієї сивної активності. Нами було встановлено, що активі-
системи. Дані, наведені в таблиці 1, свідчать, що зовані операції та стратегії перешкоджають викорис-
рівень сформованості системи рефлексивного досвіду танню малоефективних прийомів обробки інформації,
на трьох рівнях організації рефлексивного досвіду втраті контролю над перебігом власних думок та
залежить від трьох внутрішніх факторів, а саме: від переживань. Актуалізація операцій планування, орга-
рівня сформованості елементів рефлексивної компе- нізації моніторингу та інформаційного керування за-
тентності, що функціонують на даному рівні, від ха- безпечує оптимальний розподіл уваги суб’єкта між
рактеру організації системи рефлексивних ресурсів та значущими компонентами проблемної ситуації, ак-
від рівня вираженості рефлексивної активності тивне переструктурування моделі проблеми та ак-
суб’єкта. Результати, отримані за двофакторним дис- тивізацію процедур контролю над виникаючими пе-
персійним аналізом, показали, що рівень сформова- решкодами. Рівень сформованості рефлексивної ком-
ності рефлексивної компетентності, системи рефлек- петентності ефективно впливає і на організацію
сивних ресурсів та представленості форм рефлексив- складних форм рефлексивної активності. Нами було
ної активності є незалежними внутрішніми фактора- доведено, що через активізацію установки та повіль-
ми, які забезпечують певний рівень сформованості ність та правильність дій, умінь створювати ймовір-
системи рефлексивного досвіду. Отже, ми можемо нісні моделі проблеми, здібності передбачати майбут-
стверджувати, що три складові рефлексивного досві- ні наслідки подій життєдіяльності та засобів контро-
ду є незалежними внутрішніми умовами продуктив- лю проявів самокритики суб’єкт активізує рефлексив-
ного функціонування системи досвіду на всіх трьох ні дії, пов’язані з побудовою та гнучким реструктуру-
рівнях його організації. ванням моделей очікуваного результату та процесу
На когнітивному рівні організації рефлексивного розв’язування проблеми.
досвіду характер та рівень сформованості системи Дані, наведені в табл. 1, свідчать, що на метакогні-
рефлексивних ресурсів є важливим фактором активі- тивному рівні організації рефлексивного досвіду і
зації рефлексивної компетентності. Висока компе- система рефлексивних ресурсів є важливим фактором
тентність суб’єкта є наслідком ефективно функціону- ефективного функціонування елементів рефлексивної
ючої системи інтелектуальних ресурсів, а отже, роз- компетентності та організації рефлексивної активнос-
Таблиця 1. Результати однофакторного дисперсійного аналізу
Емпіричне значення за критерієм Фішера (F емп.)
Результативна ознака
Компетентність Ресурси Активність
Когнітивний рівень функціонування рефлексивного досвіду
Рівень сформованості рефлексивного досвіду 26,2*** 28,12*** 14,94***
Рівень рефлексивної компетентності - 3,78* 0,84
Рівень системи рефлексивних ресурсів 1,23 - 0,24
Рівень представленості рефлексивної активності 0,05 0,14 -
Метакогнітивний рівень функціонування рефлексивного досвіду
Рівень сформованості рефлексивного досвіду 34,6*** 47,58*** 20,67***
Рівень рефлексивної компетентності - 7,50** 1,80
Рівень системи рефлексивних ресурсів 8,72** - 2,14
Рівень представленості рефлексивної активності 3,15* 5,19* -
Особистісний рівень функціонування рефлексивного досвіду
Рівень сформованості рефлексивного досвіду 33,3*** 3,95* 26,95***
Рівень рефлексивної компетентності - 1,59 1,72
Рівень системи рефлексивних ресурсів 5,35** - 1,96
Рівень представленості рефлексивної активності 1,67 2,61 -
Примітка: * - емпіричне значення за критерієм Фішера є значущим при α≥0,95; ** - значуще при α≥0,99; *** - значуще
при α≥0,999.
77
ті. Дані регресійного аналізу дозволили нам визначи- виток активізує цінності самопізнання й самовизна-
ти, що активізація механізмів мимовільного та довіль- чення як регулятори активності суб’єкта та інтерпре-
ного контролю сприяє ефективному функціонуванню таційні ресурси, що забезпечують інтеграцію елемен-
та розвитку елементів інформаційного, інструмен- тів системи досвіду, а сформований деструктивно-
тального, оцінно-мотиваційного та поведінкового рефлексивний стиль розв’язування проблемно-кон-
компонентів рефлексивної компетентності. Чим більш фліктних ситуацій посилює готовність суб’єкта пра-
у суб’єкта сформовані метакогнітивні стратегії, пов’я- цювати зі змістом своєї «Я-концепції», використову-
зані з активізацією установки на точність, усвідом- ючи рефлексивні практики та відсторонюючись від
леність та наполегливість, з ігноруванням власних не- активного контакту з зовнішнім середовищем.
гативних переживань, тим більше в нього розвинуті Висновки. Рефлексивна компетентність, рефлек-
метакогнітивні рефлексивні вміння та прогностичні сивний потенціал та процесуальні складові – струк-
здібності, виражені рефлективні стильові властивості турні компоненти рефлексивного досвіду особистості,
та рівень самооцінки власних рефлексивних здібнос- функціонування яких забезпечує реалізацію рефлек-
тей. Не менш значущий вплив система рефлексивних сивності особистості. Було встановлено, що рівні
ресурсів здійснює і на активізацію рефлексивних дій сформованості цих складових системи є трьома неза-
суб’єкта. Було встановлено, що за рахунок активізації лежними факторами, які визначають рівень розвитку
установки на внесення корективів у програми повод- системи рефлексивного досвіду на когнітивному, ме-
ження після невдач, система ресурсів забезпечують такогнітивному та особистісному рівнях організації.
активізацію рефлексивних дій моделювання, які спря- На метакогнітивному рівні рефлексивного досвіду
мовують розумову активність суб’єкта на побудову та рівень сформованості рефлексивної компетентності є
перетворення моделі процесу розв’язання проблеми. важливим фактором мобілізації системи рефлексив-
Важливим фактором моделювання репрезентацій на них ресурсів та організації рефлексивної активності
метакогнітивному рівні організації рефлексивного до- особистості, а також рівень сформованості рефлексив-
свіду стає формування уявлень про альтернативні них ресурсів – фактор, що визначає характер функціо-
варіанти розвитку подій, активування установки на нування елементів рефлексивної компетентності та
внесення корективів у існуючі програми дій. представленість певних процесуальних складових дос-
На особистісному рівні рефлексивного досвіду віду. На когнітивному рівні організації значущим
елементи рефлексивної компетентності здійснюють фактором є рівень сформованості системи рефлексив-
активуючий вплив на елементи системи рефлексив- них ресурсів, а на особистісному рівні елементи
них ресурсів (див. табл. 1). Ми з’ясували, що уміння рефлексивної компетентності здійснюють активуючий
визначати ціль своєї діяльності мобілізує операції вплив лише на складові системи рефлексивних ресурсів.
саморегуляції, система життєвих завдань на самороз-
1. Заграй Л. Д. Пошук ідентичності у період суспільно- 4. Савчин М. Духовно-особистісний досвід педагога як
політичної кризи // Вісник ОНУ ім. І. І. Мечникова. чинник ефективності його професійної діяльності // Гір-
Психологія, 2015. Т. 20. Вип. 1 (35). С. 32–39. ська школа українських Карпат, 2013. № 8-9. С. 304–308.
2. Найдьонов М. І. Формування системи рефлексивного 5. Слободчиков В. И., Исаев Е. И. Основы психологической
управління в організаціях. Київ: Міленіум, 2008. 484 с. антропологии. Психология человека: введение в
3. Савченко О. В. Рефлексивна компетентність: Методи та психологию субъективности. Учебное пособие. Москва:
процедури діагностики : Монографія. Херсон: ПП Школа-Пресс, 1995. 384 с.
Вишемирський В. С., 2016. 286 с.
REFERENCES
1. Zahray L. D. The search for identity in the period of social 4. Savchyn M. Mental and personal experience of teacher as a
transformations // Odesa National university Herald. Series: factor of his career perfomance // The mountain School of
Psychology, 2015. Vol. 20. Issue 1 (35). P. 32-39. Ukrainian Carpathians, 2013. № 8-9. Р. 304-308.
2. Naydonov M. I. The formation of reflective management in 5. Slobodchikov V. I., Isaev E. I. Basics of psychological
organizations. Kiev: Milenium, 2008. 484 p. anthropology. The Psychology of Human: Introduction to the
3. Savchenko O. V. The reflective competence: Methods and psychology of the subjectivity. Textbook. Moscow: Shkola-
diagnostic procedures : Monograph. Kherson: PP Press, 1995. 384 p.
Vyshemyrskyi V. S., 2016. 286 p.
The structural-functional model of the personality`s reflective experience

Savchenko O.
Abstract. The personality`s reflective experience is an open dynamic system that combines the three structural components (a
reflective potential, a reflective competence and procedural components) and operates at three levels of organization: the cognitive,
metacognitive and personal. It is proved that these components are the independent internal conditions that ensure the effective
functioning of the system of reflective experience. The author shows a significant role of the reflective competence in the functioning
of the reflective experience at the metacognitive and personal levels of its organization.
Keywords: reflective experience, reflective potential, reflective resources, reflective competence, reflective activity.
78
Структурно-функциональная модель рефлексивного опыта личности

Е. В. Савченко
Аннотация. Рефлексивный опыт личности рассматривается как открытая динамическая система, объединяющая три
структурных компонента (рефлексивный потенциал, рефлексивную компетентность и процессуальные составляющие),
которые функционируют на трех уровнях организации: когнитивном, метакогнитивном и личностном. В статье доказано,
что эти составляющие являются независимыми внутренними условиями, обеспечивающими эффективное функциониро-
вание системы рефлексивного опыта. Автор показывает значимую роль рефлексивной компетентности в функционировании
рефлексивного опыта на метакогнитивном и личностном уровнях организации.
Ключевые слова: рефлексивный опыт, рефлексивный потенциал, рефлексивные ресурсы, рефлексивная компетен-
тность, рефлексивная активность.
79
Особливості асертивності в осіб схильних до переживання образи

Н. В. Свертілова
Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, Україна
Corresponding author. E-mail: nata.ha@list.ru
Анотація. У статті надані результати теоретичних і емпіричних досліджень асертивності в осіб схильних і не схильних до
переживання образи. Отримані результати дозволили встановити значущі від’ємні кореляційні зв’язки між показниками
асертивності і схильності до образи. Виявлено, що представники групи досліджених, схильні до переживання образи
демонструють низькі значення показників: прийняття себе, прийняття інших, спонтанності емоційних реакцій, почуття
міри, відсутність тривоги, почуття впевненості, здатність передбачати результати власної асертивної поведінки тощо.
Ключові слова: асертивність, асертивна поведінка, переживання образи, образливість, кількісний аналіз, якісний аналіз.
Постановка проблеми. В сучасному суспільстві зро- і страху [16]; як суб’єктивне переживання несправед-
стає інтерес до розуміння емоцій, управлінню емоцій- ливості, при відведенні собі в цьому переживанні ролі
ними станами, як в міжособистісної, так і в профе- жертви [8]; як симптом зруйнованого психологічного
сійної сфері. Емоції допомагають людині пристосову- злиття, яке породжує нездатність людей вступати в
ватися до життя, але багато сильних емоцій, до яких міжособистісні відносини [9].
відноситься образа, можуть стати джерелом страж- В якості причин виникнення образи в літературі
дань. Найгірше настає тоді коли людина вибирає одну вказують ситуації, незаслуженого приниження і пору-
з негативних емоцій як домінантний спосіб реагуван- шеної гідності [3]; внутрішній конфлікт в ситуаціях,
ня на життєві ситуації, така емоція стає рисою її коли очікування суб'єкта образи не збігаються з
характеру. Специфіка переживання образи, і образли- реально існуючою ситуацією або поведінкою іншої
вість як риса особистості веде до порушень міжосо- людини [7; 13]; значущі життєві відносини, прояв ба-
бистісних взаємин і процесів соціальної адаптації: зальної тривожності [14] тощо.
ускладнює життя образливої людини і життя людей, Вважається, що переживання образи пов'язані з
що оточують її, ускладнює спілкування, створює такими особливостями особистості як інфантильність
конфліктні ситуації і руйнує захисні сили організму. [14]; спрямованість на себе, егоцентризм, нездатність
В нашій країні на даному етапі розвитку, цінність чи невміння індивіда зрозуміти іншого [17]; образа
набувають такі особистісні якості, як уміння відстою- пов'язана з почуттям провини [9;16] і супроводжуєть-
вати свої інтереси і погляди, при цьому терпимо і з ся станом невдоволення, напруги, збудження [3]; пе-
повагою ставитися до інтересів і бажань інших людей, реживання образи супроводжують такі емоції і почут-
які можуть істотно відрізнятися. Така важлива якість тя як досада, прикрість, роздратування, гнів, страх,
особистості як асертивність допомагає налагодити печаль, розчарування, обурення [1; 16; 17].
відносини між людьми і перейти від конфліктів і У нашій статті ми розглядаємо образу як емоційну
нерозуміння до конструктивної взаємодії. Уміння ви- реакцію на несправедливе ставлення до себе, вона ви-
словити свої почуття і емоції, поділитися ними з ін- никає в ситуації, коли людина вважає, що незаслу-
шою людиною і вислухати її переживання важливий жено принижена або зачеплена її власна гідність [3].
крок до людського взаєморозуміння. Образа не є базовою емоцією і з’являється в онтогене-
Метою даної статті є виклад результатів теоретико зі людини в ранньому дитинстві, з початку його взає-
– емпіричного дослідження асертивності у осіб схиль- модії з іншими людьми [2; 3;17]. Переживання люди-
них до переживання образи різного ступеню. ною образи може відбуватися тільки в соціальному
Приступаючи до дослідження ми припустили, що контакті. Образа, як і будь-яка інша емоція, виконує
схильність до переживання образи, як стійка риса важливу функцію у виживанні, зокрема, пристосуван-
особистості може виявлятися у особливостях асертив- ні людей один до одного.
ної поведінки, котра характеризується здатністю кон- Всі емоції необхідні людині для існування, але
структивно відстоювати свої права, поважаючи права часте переживання однієї і тієї ж емоції, призводить
інших, бути позитивним та шанобливим, вільно вис- до появи рис характеру пов’язаних з нею. Так схиль-
ловлювати свої почуття, емоції та думки, брати на ність часто переживати образу, на думку О. А. Апу-
себе відповідальність за власну поведінку тощо. Тоб- невіч, стає рисою характеру – образливістю.
то, можна вважати, що більша, або менша схильність О. А. Апуневіч визначає образу, як переживання лю-
до переживання образи різною мірою впливає на диною несправедливості і безпорадності в результаті
прояви асертивності. неузгодженості її очікувань і реальності ситуації, кот-
Виклад основного змісту. В наукової літературі ра є значимою для людини. Автор розрізняє образу і
образа розглядається як фрустраційна, але не як образливість. На її думку, образливість стає рисою ха-
базова емоція [2]; як емоційна реакція на суб’єктивно рактеру, сприяє формуванню відповідного типу
несправедливе ставлення до себе [3]; як установка на особистості і порушує її адаптаційні можливості [17].
самовиправдання (пошук причин своєї образи в іншій В літературі поняття асертивності розуміється як
людині) як вимоги до зовнішнього світу, очікування певна особистісна автономія, незалежність від зов-
того, що світ буде враховувати потреби суб’єкта [15]; нішніх впливів та оцінок, здатність до саморегуляції
як побічний продукт у дослідженнях провини, сорому поведінки і вміння конструктивно знаходити вихід з
80
проблемних ситуацій у спілкуванні, здатність до залежністю в стосунках. Ф. Перлз розглядав образу як

прийняття самостійних рішень, напористість, ініціа- симптом порушеного злиття. Злиття – механізм захис-
тивність. За відсутності асертивності, як зазначається ту, фіксований у тих, хто не переносить відмінностей,
у психології, ефективність спілкування значно знижу- іншого мислення і поглядів, та намагається стримати
ється, можуть виникати комунікативні та психологічні неприємні переживання нового і чужого. Одна з проб-
бар’єри, міжособистісні конфлікти. При цьому ут- лем злиття – ненадійність основи взаємовідносин. В
руднюється розвиток і самої особистості, можуть роз- такому злитті образа тісно пов’язана с почуттям про-
виватися невротичні стани, вади характеру тощо [10]. вини. Якщо одна людина ображається – інша почуває
С. Стаут серед основних складових асертивності себе винною. Ф. Перлз вважав комунікацію через об-
виділяє такі як самоповага і повага до інших, а також разу та вину опором по відношенню до контакту з
здатність прийняти на себе відповідальність за свою іншою людиною як особистістю, у формі вибуху гні-
поведінку [12, c. 48]. Для ефективного вирішення ву, акту благородного розуміння і прощення, розумін-
проблемних ситуацій, що виникають у житті, необхід- ня чужої радості, чесності з собою, або будь-якої ін-
ними є такі складові асертивності як упевненість і по- шої дії, що може тут виявитися доречним [9].
зитивна настанова, вміння уважно слухати та праг- Узагальнюючи вищесказане можна припустити, що
нення зрозуміти позицію іншої людини [12, c. 22]. у образливої людини відсутня здатність або звичка
Аналіз наукової літератури свідчить, що більшість вести прямий діалог – без звинувачень і образ, відкри-
авторів одностайні в тому, що асертивність є «золо- то висловлювати свої бажання і бути готовим вислу-
тою серединою» між агресивною і пасивною поведін- хати іншого, що якраз характеризує асертивну люди-
кою. У якості важливих характеристик асертивності ну. Можливо не упевненість в собі, робить схильну
відокремлюють адекватну самооцінку, самоповагу, до образ людину скутою і боязливою, і вона не здатна
напористість, ініціативність, відповідальність тощо висловити свої почуття прямо без агресії і образливої
[4,10, 12]. переваги над іншими.
В. Каппоні і Т. Новак вважали, що поняття «асер- Процедура емпіричного дослідження. Для прове-
тивність» не існує само по собі, а включає достатньо дення діагностичної частини дослідження був вико-
багато суміжних понять, з якими має прямий і ристаний наступний методичний інструментарій: для
зворотний зв'язок. Прямий зв’язок складають такі дослідження переживання образи – оригінальний
поняття як: асертивна поведінка, упевнена поведінка, «Тест-опитувальник схильності до переживання обра-
ефективна комунікація, емоційна та соціальна компе- зи» (ТОСОБ), автори: О. П. Саннікова, Н. В. Сверті-
тентність, соціальна сміливість. Зворотний зв’язок – лова. За допомогою тест-опитувальника були дослід-
агресивна, пасивна поведінка, маніпуляція, невпевне- жені формально-динамічні та якісні показники образ-
ність, соціальний страх, нерішучість тощо. Відсут- ливості: ЧОб – чутливість до переживання образи,
ність асертивності може перешкодити людині при УОб – усталеність переживання образи, ШРОб –
досягненні мети і знизити її самооцінку (пасивна по- широта поширення переживання образи, ВОб –
ведінка). Краще зрозуміти асертивні якості спілкуван- виразність прояву переживання образи, ЕКОб –
ня можна при порівнянні їх з іншими засобами емоційний компонент, ККОб – когнітивний, ПКОб –
взаємодії, при яких права, почуття або потреби осо- поведінковий, КРКОб – контрольно-регулятивний,
бистості можуть бути порушені або проігноровані. До КомОб – композитна оцінка образливості (узагальнена).
такої поведінки належать агресивна та маніпулятивна Діагностику асертивності було здійснено за допо-
поведінка [4]. могою «Тест-опитувальника компонентів асертивнос-
Н. М. Подоляк вважає, що неасертивним особам ті» (ТОКАС), автори: О. П. Саннікова, О. І. Санніков,
серед інших психологічних характеристик, таких як Н . М. Подоляк [11], що спрямований на діагностику
висока емоційна лабільність, депресивність, невро- якісних показників асертивності: афективний компо-
тичність, дратівливість притаманна схильність до пе- нент (ААс), когнітивно-смисловий компонент (КАс),
реживання образи [10, 11]. конативний або поведінковий показник (ПАс), кон-
Важливою ознакою асертивності багато дослідни- трольно-регулятивний показник (Рас), загальний по-
ків вважають незалежність від думки інших людей. У казник асертивності (ЗАГАс).
цьому контексті незалежність означає здатність керу- Математико-статистична обробка даних здійснюва-
вати своїм життям, бути самим собою. У роботах лася методами кількісного аналізу з використанням
Т. А. Коробкової асертивність розглядається як якість комп’ютерної статистичної програми SPSS 17.0 for
особистості, що характеризує її автономність, неза- Microsoft Windows. Якісний аналіз проводився за до-
лежність від чужої думки й оцінки оточуючих людей, помогою методу «асів» і профілів.
прийняття себе, здатність самостійно планувати влас- У дослідженні брали участь 120 осіб – слухачів фа-
не життя, бути самим собою здійснювати свої плани і культету післядипломної освіти та роботи з іноземни-
брати на себе відповідальність за власну поведінку ми громадянами із спеціальності «Психологія» у віці
[5]. Г. Мюррей визначав незалежність як «автоно- від 22 років до 54 років
мію», спокійну, дещо відсторонену позицію, за допомо- Результати та їх обговорення. Аналіз отриманих
гою якої особистість здатна захистити власні психоло- емпіричних даних проводився поетапно.
гічні межі і при цьому не порушувати чужих меж [6]. На першому етапі для вивчення характеру взаємо-
Отже, асертивність пов’язана з незалежністю пове- зв’язків між показниками схильності до переживання
дінки і суджень, свободою висловлювати свої почуття образи та асертивності був проведений кореляційний
і інтереси, враховуючи і поважаючи інтереси інших аналіз. На другому етапі емпіричного дослідження за
людей. Переживання образи, навпаки, пов’язане із допомогою «Тест-опитувальника схильності до
81
переживання образи» (ТОСОБ) та метода «асів» з ви- представлені в кількості 20 осіб кожна. Далі за допо-
бірки досліджених було виявлено дві групи осіб: могою методу «профілів», було виявлено особливості
групу осіб, схильних до переживання образи асертивності у осіб, схильних до переживання образи
(Обmax+) – 4-й розподіл значень показників образи; різного ступеню.
групу осіб, не схильних до переживання образи Результати кореляційного аналізу представлені у
(Обmin–) – 1-й розподіл. Перша і друга група були таблиці 1.
Таблиця 1. Значимі коефіцієнти кореляцій між показниками схильності до переживання образи (образливості) і
асертивності
Показники Показники образливості
асертивності ЧОб УОб ШРОб ВОб ЕКОб ККОб ПКОб КрКОб КомОб
ААс -487* -522* -429* -344* -432* -502* -160 364* -569*
КАс -252* -256* -223* -199* -218* -291* 152 -293*
ПАс -373* -347* -266* -159 -228* -359* -359*
РАс -390* -324* -340* -334* -314* -385* 161 -432*
ЗагАс -482* -456* -386* -324* -372* -492* 250* -521*
Примітка: 1) нулі та коми не позначені; 2) n=120; 3) без позначки -  ≤ 0,05; з позначкою  -  ≤ 0,01; 4) умовні
позначення показників образливості: ЧОб – чутливість до переживання образи, УОб – усталеність переживання
образи, ШРОб – широта поширення переживання образи, ВОб – виразність прояву переживання образи, ЕКОб –
емоційний компонент, ККОб – когнітивний, ПКОб – поведінковий, КРКОб – контрольно-регулятивний, КомОб –
композитна оцінка образливості (узагальнена); 5) умовні позначення показників асертивності: афективний
компонент (ААс), когнітивно-смисловий компонент (КАс), конативний або поведінковий показник (ПАс),
контрольно-регулятивний показник (РАс), загальний показник асертивності (ЗАГАс).
Аналіз табл.1 виявив, що показники образливості ма- На рис.1 надані профілі означених груп дослід-
ють значимі від’ємні зв’язки на 1%, і на 5% рівні, з усіма жуваних. Значення, що відображені на графіку, пред-
показниками асертивності крім показника КрКОб. ставляють собою середньоарифметичне значення кон-
Більшість показників образливості мають від’єм- кретного показника отриманого представниками дос-
ний зв’язок с показниками асертивності: показники ліджуваних груп. На осі абсцис (ОХ) розташовані по-
ЧОб, УОб, ШРОб, ЕКОб, ККОб, КомОб на 1% рівні казники асертивності, на осі ординат (ОУ) – їх число-
пов’язані з показниками АсЕ, АсК, АсП, АсКР, АсЗаг. ві значення, що надані у процентілях. Зона від 0 до 25
Показник ВОб від’ємно на 1% рівні пов’язаний з процентілей відповідає першому квартелю розподілу,
показниками АсЕ, АсК, АсКР, АсЗаг, а на 5% від’єм- що інтерпретується як вкрай низький ступень вира-
но – з АсП. Від’ємно на 5% рівні показник ПКОб по- женості ознаки, зона від 75 до 100 процентілей відпо-
в’язаний з показником АсЕ. Додатно на 5% рівні відає четвертому квартелю, що інтерпретується як
показник КрКОб пов’язаний з показниками АсК і вкрай високі значення показника. Чим ближче до се-
АсКР, на 1% рівні з показниками АсЕ і АсЗаг. редньої лінії ряду (відмітка 50 процентілей) значення
Подальше застосування якісного аналізу дозволило показника, тим у меншій мірі він є характерним для
вивчити психологічні характеристики асертивності певної підвибірки. Аналіз та інтерпретація профілю
представників кожної групи – схильних, та не схиль- відбувається з опорою на ті показники, що макси-
них до переживання образи. мально відхиляються від середньої лінії ряду.
Рис. 1. Профілі показників асертивності в групах осіб схильних до переживання образи різного ступеню
Примітка: 1) Обmin– (n=20) група осіб, що не схильні до переживання образи; 2) Обmax+ (n=20) - група осіб,
схильних до переживання образи.
82
Загалом візуально фіксується, що у даної вибірці профілів, поранжуємо найбільш виражені фактори
виявлено достатньо яскравих представників груп кожного профілю за їх відхиленням від середньої лінії
схильних (Обmax+), та не схильних (Обmax–) до пе- ряду. Результати ранжування подані у табл. 2
реживання образи. Перед тим, як здійснити аналіз
Таблиця 2. Ранжування показників асертивності в групах схильних і не схильних до переживання образи

Ранги група Обmax+ група Обmin–
1 РАс + РАс +
2 Пас + ААс +
3 Кас - КАс -
Проаналізуємо кожен профіль окремо для виявлен- своєму, легше знаходять баланс між власною актив-
ня специфіки асертивності, що властива представни- ною поведінкою та інтересами інших людей.
кам груп схильних, та не схильних до переживання Висновки. 1. Аналіз літератури дозволів встанови-
образи. Потім здійснимо їх порівняння між собою для ти, що образа є емоційною реакцією на несправедливе
пошуку схожості й відмінностей між ними. ставлення до себе, вона виникає в ситуації, коли лю-
Аналіз графіків та таблиць дозволяє скласти психо- дина вважає, що її власна гідність незаслужено при-
логічні характеристики представників групи схильних нижена і зачеплена. Переживання людиною образи
(Обmin–), та не схильних до переживання образи може відбуватися тільки в соціальної взаємодії, в
(Обmin+). цьому сенсі образа тісно пов’язана з асертивністю.
Профіль групи осіб не схильних по переживання Під асертивністю розуміється якість особистості, що
образи (Обmin–) знаходиться вище середньої лінії ря- передбачає здатність людини відкрито висловлювати
ду, що відповідає значенням третього та четвертого свою точку зору і свої бажання, цікавитися бажаннями
квартеля розподілу (68,2-88). Отже, представників інших людей, враховувати їх в соціальних контактах.
даної групи можна охарактеризувати як відповідаль- 2. Для емпіричної перевірки співвідношення показ-
них за свої вчинки, наполегливих у захисті своїх прав, ників асертивності та схильності до переживання образи
самостійних в діях, обстоюванням своїх думок, навіть різного ступеню в якості психологічного інструмен-
якщо це пов’язано з якимись труднощами тощо тарію було обране: оригінальний «Тест-опитувальник
(РАс+).Такі особи демонструють нервово-психічну схильності до переживання образи» (ТОСОБ), автори:
стійкість, прийняття себе, прийняття інших, спонтан- О. П. Саннікова, Н. В. Свертілова та «Тест-опитуваль-
ність емоційних реакцій, почуття міри, відсутність ник компонентів асертивності» (ТОКАС), автори:
тривоги, почуття впевненості (ААс+). Значення показ- О. П. Саннікова, О. І. Санніков, Н. М. Подоляк.
ника (Кас–) знаходиться в третьому квартелі, але 3. Кореляційний аналіз емпіричних даних виявив
вище середньої лінії ряду, тому можна припустити, наявність значущих від’ємних зв’язків між показни-
що особам, не схильним до переживання образи влас- ками схильності до переживання образи і асертивнос-
тиво орієнтація в соціальній ситуації та адекватність ті, а саме: афективний компонент асертивності, когні-
її оцінки, здатність передбачати результати власної тивно-смисловий компонент асертивності, поведінко-
асертивної поведінки вий показник, контрольно-регулятивний показник, за-
Профіль групи осіб схильних до переживання обра- гальний показник асертивності.
зи розташований в зоні нижче середньої лінії ряду, що 4. Порівняння профілів асертивності в осіб схиль-
співпадає зі значеннями другого квартеля (29,6-35,3). них і не схильних до переживання образи, дозволило
Представників даної групи характеризує низька виділити наступні особливості досліджуваних. У осіб,
здатність дозволяти собі мати запити і вимоги, орієн- які не схильні до переживання образи переважно
туватися в соціальних очікуваннях, усвідомлювати виражена асертивна поведінка, тобто здатності відк-
потреби у досягненні мети (КАс–). Поведінка осіб, рито висловлювати власні переконання і думки, за-
схильних до переживання образи характеризується хистити свої особисті права та не дозволяти іншим
низькою готовністю до дій, спрямованих на досягнен- дошкуляти або використовувати себе, цікавитися
ня мети без попрання прав інших людей, супровод- бажаннями інших людей, знаходить баланс між влас-
жується або пасивністю, або неконструктивною агре- ною активною поведінкою та інтересами інших лю-
сивністю (Пас +). Представники групи схильних до дей. Представники вибірки, схильні до переживання
переживання образи характеризуються меншій напо- образи, навпаки демонструють страх висловити свої
легливістю у захисті своїх прав, зазнають труднощів позитивні і негативні почуття, відчуває тривогу і нап-
при обстоюванні своєї думки, частіше надають мож- ругу в спілкуванні з людьми, не озвучує свої очіку-
ливості іншим вирішувати, що необхідно зробити, вання, образлива людина боїться відмовляти іншим,
схильні підкорятися(РАс+). сказати «ні», і як наслідок, опиняється в ситуації, яка
Отже, аналізуючи вищеозначене – розташування для неї некомфортна та визиває образу.
профілю образливих осіб в другому квартелі, а групи 5. Подальше теоретичне та практичне вивчення
осіб не схильних до переживання образи – в четвер- взаємозв’язків між схильністю до переживання образи
тому, можливо пояснити тим, що необразливим осо- (образливістю) та проявами асертивності, впевненості
бистостям властиві прояви асертивної поведінки, во- у собі, самовідношенні представляється цікавим і
ни більш впевнені у собі, вміють наполягати на корисним.
83
1. Игнатьева А. В./Анжелика Викторовна Игнатьева. Обида спец. 19.00.01 / Подоляк Наталія Михайлівна. – Одеса,
как эмоциональное состояние личности: [Электронный 2014. – 202 с.
ресурс]/ А. В. Игнатьева. Доступ к источнику: 11. Санникова О. П. Діагностика асертивності: результати
http://www.docme.ru/doc/40758/ignat. апробації методики ТОКАС/ О. П. Саннікова,
2. Изард К. Е./ Изард Керрол. Психология эмоций. СПб.: О. І. Санніков, Н. М. Подоляк//Наука і освіта. Темат.
Питер, 2009.-464с.: ил.-(Серия "Мастера психологии") спецвип. «Традиції та новації сучасної освіти в Україні»
3. Ильин Е. П./ Евгений Павлович Ильин. Эмоции и Респуб. вищ. навч. Заклад «Кримський інженерно-
чувства. СПб.: Питер, 2001 - 752 с. (Серия "Мастера педагогичний університет». – Одеса. – 2013. - №3/СХІІІ.
психологии"). Учебное пособие. – С.149-154.
4. Каппони В. Как делать все по-своему, или ассертивность 12. Стаут С. Управленческий тренинг / Санни Стаут ;пер. с
– в жизнь! / В. Каппони, Т. Новак, А. В. Агарков. – СПб. англ. А. Ракитина. – СПб. : Питер, 2002. – 263 с.
: Питер, 1995. – 192 с. – (Искусство быть : Кн. 10). 13. Столин В. В./Владимир Викторович Столин.
5. Коробкова Т. А. Ассертивность как вид педагогической Самосознание личности. -М.: МГУ, 1983. – 284 с.
коммуникации / Т. А. Коробкова. – Нижний Новгород : 14. Хорни К./Карен Хорни. Невротическая личность нашего
Изд. ВИПИ, 2000. – С. 138–139. времени/ К. Хорни. – М., 1993. – 480с.
6. Мюррей Г. А. Исследование личности / Генри Александр 15. Шапкин С. А.,/Сергей Анатольевич Шапкин.
Мюррей. – СПб., 1938. – 384 с. Дикая Л. Г./Лариса Григорьевна. Деятельность в особых
7. Орлов Ю. М./Юрий Михайлович Орлов. Обида. Вина. условиях: компонентный анализ структуры и стратегии
Серия: Исцеление размышлением. Изд. Слайдинг, адаптации // Психологический журнал. 1996. Т. 17. № 1.
2004. – 96с. С. 19-34.
8. Орлова Л. М./Людмила Михайловна Орлова, Шипилова 16. Психология адаптации личности. Анализ. Теория.
И. А./ Ирина Алексеевна Шипилова. Пиши обиды на Практика / А. А. Реан/Артур Александрович Реан,
песке: Психологический тренинг / Л. М. Орлова, А. Р. Кудашев/ Азат Ришатович Кудашев,
И. А. Шипилова. - Одесса: Друк, 2009. - 136с. - (Эмоции А. А. Баранов/Александр Александрович Баранов. —
и переживания) СПб.: ПРАЙМ-ЕВРОЗНАК, 2006. - 479 с.
9. Перлз Ф./ Фредерик. Практика гештальттерапии. 17. Психологические особенности преодоления обиды и
Перевод М. П. Папуша. – М.: Институт обидчивости в подростковом возрасте [Текст]: автореф.
Общегуманитарных Исследований, 2001. дис. на соиск. учен. степ. канд. психол. наук: 19.00.07 :
10. Подоляк Н. М. Індивідуально–психологічні особливості Психологические науки / Апуневич Оксана
асертивності особистості: дис. … канд. психол. наук : Александровна; [Курс. гос. пед. ун-т]. - Курск, 2001. - 16 с.
REFERENCES
1. Ignateva A. V./Anzhelika Viktorovna Ignateva. Obida kak Podolyak NatalIya MihaylIvna. – Odesa, 2014. – 202 s.
emotsionalnoe sostoyanie lichnosti: [Elektronnyiy resurs]/ A. 11. Sannikova O. P. Diagnostika asertivnostI: rezultati
V. Ignateva. Dostup k istochniku: http://www.docme.ru/ aprobatsiyi metodiki TOKAS/ O.P.SannIkova, O.I.Sannikov,
/doc/40758/ignat. N.M. Podolyak//Nauka i osvita. Temat. spetsvip. «Traditsiyi
2. Izard K. E./ Izard Kerrol. Psihologiya emotsiy. SPb.: Piter, ta novatsiyi suchasnoyi osviti v Ukrayini» Respub. visch.
2009.-464s.: il.-(Seriya "Mastera psihologii") navch. Zaklad «Krimskiy Inzhenerno-pedagogichniy
3. Ilin E. P./ Evgeniy Pavlovich Ilin. Emotsii i chuvstva. SPb.: universitet». – Odesa. – 2013. - №3/SHIII. – S.149-154.
Piter, 2001 - 752 s. (Seriya "Mastera psihologii"). Uchebnoe 12. Staut. S. Upravlencheskiy trening / Sanni Staut ;per. s angl.
posobie. A. Rakitina. – SPb. : Piter, 2002. – 263 s.
4. Kapponi V. Kak delat vse po-svoemu, ili assertivnost – v 13. Stolin V. V./Vladimir Viktorovich Stolin. Samosoznanie
zhizn! / V. Kapponi, T. Novak, A. V. Agarkov. – SPb. : lichnosti. -M.: MGU, 1983. – 284 s.
Piter, 1995. – 192 s. – (Iskusstvo byit : Kn. 10). 14. Horni K./Karen Horni. Nevroticheskaya lichnost nashego
5. Korobkova T. A. Assertivnost kak vid pedagogicheskoy vremeni/ K. Horni. – M., 1993. – 480s.
kommunikatsii / T. A. Korobkova. – Nizhniy Novgorod : 15. Shapkin S. A.,/Sergey Anatolevich Shapkin. Dikaya L.
Izd. VIPI, 2000. – S. 138–139. G./Larisa Grigorevna. Deyatelnost v osobyih usloviyah:
6. Myurrey G. A. Issledovanie lichnosti / Genri Aleksandr komponentnyiy analiz strukturyi i strategii adaptatsii //
Myurrey. – SPb., 1938. – 384 s. Psihologicheskiy zhurnal. 1996. T. 17. # 1. S. 19-34.
7. Orlov Yu. M./Yuriy Mihaylovich Orlov. Obida. Vina. Se- 16. Psihologiya adaptatsii lichnosti. Analiz. Teoriya. Praktika /
riya: Istselenie razmyishleniem. Izd. Slayding, 2004. – 96s. A. A. Rean/Artur Aleksandrovich Rean, A. R. Kudashev/
8. Orlova L. M./Lyudmila Mihaylovna Orlova, Shipilova I. A./ Azat Rishatovich Kudashev, A. A. Baranov/Aleksandr
Irina Alekseevna Shipilova. Pishi obidyi na peske: Aleksandrovich Baranov. — SPb.: PRAYM-EVROZNAK,
Psihologicheskiy trening / L. M. Orlova, I. A. Shipilova. - 2006. - 479 s.
Odessa: Druk, 2009. - 136s. - (Emotsii i perezhivaniya) 17. Psihologicheskie osobennosti preodoleniya obidyi i
9. Perlz F./ Frederik. Praktika geshtaltterapii. Perevod M. P. Pa- obidchivosti v podrostkovom vozraste [Tekst]: avtoref. dis.
pusha. – M.: Institut Obschegumanitarnyih Issledovaniy, 2001. na soisk. uchen. step. kand. psihol. nauk: 19.00.07 :
10. Podolyak N.M. IndivIdualno–psihologIchnI osoblivostI asertiv- Psihologicheskie nauki / Apunevich Oksana Aleksandrovna;
nostI osobistostI: dis. … kand. psihol. nauk : spets.19.00.01 / [Kurs. gos. ped. un-t]. - Kursk, 2001. - 16 s.
Features of assertiveness in people prone to experiencing resentment

Svertilova N.
Abstract. The article provides the results of theoretical and empirical research assertiveness in people prone or non prone to
experiencing resentment. The results obtained allowed to establish significant negative correlations between indicators of
assertiveness and a tendency to take offense. It was revealed that representatives of the group studied, tend to experience resentment
show low values of indicators: self-acceptance, acceptance of others, spontaneous emotional reactions, sense of proportion, no
anxiety, a feeling of confidence, the ability to anticipate the results of its assertive behavior, etc.
Keywords: assertiveness, assertive behavior, experience resentment, resentment, quantitative analysis, qualitative analysis.
84
Особенности ассертивности у лиц склонных к переживанию обиды

Н. В. Свертилова
Аннотация. В статье предоставлены результаты теоретических и эмпирических исследований ассертивности у лиц
склонных и не склонных к переживанию обиды. Полученные результаты позволили установить значимые отрицательные
корреляционные связи между показателями ассертивности и склонности к обиде. Выявлено, что представители группы
исследованных, склонны к переживанию обиды демонстрируют низкие значения показателей: принятие себя, принятие
других, спонтанности эмоциональных реакций, чувство меры, отсутствие тревоги, чувство уверенности, способность
предвидеть результаты своего асертивного поведения и т.д.
Ключевые слова: ассертивность, ассертивное поведение, переживание обиды, обидчивость, количественный анализ,
качественный анализ.
85
Editor-in-chief: Dr. Xénia Vámos
The journal is published by the support of

Society for Cultural and Scientific Progress in Central and Eastern Europe
Készült a Rózsadomb Contact Kft nyomdájában.

1022 Budapest, Balogvár u. 1.
www.rcontact.hu
86

Seanewdim Ped Psy IV 42 Issue 87

Încărcat de

Informații document

Drepturi de autor

Formate disponibile

Partajați acest document

Partajați sau inserați document

Opțiuni de partajare

Vi se pare util acest document?

Este necorespunzător acest conținut?

Drepturi de autor:

Formate disponibile

Seanewdim Ped Psy IV 42 Issue 87

Încărcat de

Drepturi de autor:

Formate disponibile

p-ISSN 2308-5258 e-ISSN 2308-1996

p-ISSN 2308-5258 e-ISSN 2308-1996

IV(42), Issue 87, 2016

SCIENCE AND EDUCATION A NEW DIMENSION

Pedagogy and Psychology

© EDITOR AND AUTHORS OF INDIVIDUAL ARTICLES

The journal is listed and indexed in:

The psychodiagnostic approach to psychosomatic students health safety

Особенности формирования среднего технического образования в

Paper received 18.04.2016; Revised 25.04.2016; Accepted for publication 01.05.2016.

Материалы и методы. В исследованиях историко- дений осуществлялось из различных источников:

ли право занимать низшие технические должности на Александровское среднее механико-техническое

министерствам, общественным организациям, про- Екатеринославской губернии было обусловлено

Формування фонетичного компоненту мовленнєвої діяльності дітей

Paper received 13.05.2016; Revised 16.05.2016; Accepted for publication 18.05.2016.

Formation of phonemic speech component of preschool children in ontogeny

Формирование фонетического компонента речевой деятельности детей дошкольного возраста в онтогенезе

Здобутки та перспективи діяльності осередків гендерної освіти у вищих

Використання інтернет-сервісів за методом інтервального повторення для

Paper received 21.04.2016; Revised 28.04.2016; Accepted for publication 01.05.2016.

Вступ. Історія становлення методу інтервального Поява загальнодоступних персональних комп’юте-

Таблиця 1. Загальна кількість вивчених слів за колодами.

Таблиця 2. Результати контрольних зрізів.

Таблиця 3. Витрати часу на навчання.

Таблиця 4. Витрати часу на навчання за тижнями, у хвилинах.

Керуючись таблицями 3 та 4, можна зазначити ● Студент 3 вказав у анкеті найдовшу тривалість

Таблиця 5. Співвідношення результатів за колодами.

Мовна особистість як актуальний об’єкт дослідження в сучасній

Paper received 25.04.2016; Revised 01.05.2016; Accepted for publication 05.05.2016.

Вступ. У сучасних умовах процес навчання у вищій лінгвістиці, психолінгвістиці та лінгводидактиці.

Language Personality as an Object of Study in Modern Linguistic Didactics

Языковая личность как актуальный объект исследования в современной лингводидактике

Методичні особливості формування вмінь самостійної роботи учнів

7. Доповніть схему причинно-наслідкових зв’язків, *ПМ – повітряна маса (вказати її характеристику:

Характеристика Центральна частина Прибережні райони

6. Створіть схему причинно-наслідкових зв’язків, взаємопов’язаних характеристик природи материка:

Час Ім’я дослідника Досягнення

МЕТА: розвиток пізнавальної самостійності школярів, що ґрунтується на

Структурні Умови формування вмінь СР з підручником

МЕТОДИКА ВМІННЯ СР З ПІДРУЧНИКОМ

Етапи формування вмінь СР з підручником фізичної географії:

Методические особенности формирования умений самостоятельной работы учащихся с учебником физической

Валеологічна складова освітньої політики сучасної України

Криворізький національний університет, м. Кривий Ріг, Україна

Paper received 19.04.2016; Revised 25.04.2016; Accepted for publication 01.05.2016.

Вступ. Надійною запорукою та невід’ємною основою слідження, узагальнення та інтерпретація отриманих

Valeological component of the educational policy of modern Ukraine

Валеологическая составляющая образовательной политики современной Украины

The teaching techniques of professional linguistic competence formation of

The aim of linguistic competence formation of future physicians

Principles of linguistic competence formation of future physicians

Figure 1. The system of professional linguistic competence formation of future physicians

Методика формирования профессионально ориентированной лингвистической компетентности будущих медиков

Стан вихованості моральної відповідальності студентів вищих

Paper received 18.04.2016; Revised 25.04.2016; Accepted for publication 01.05.2016.

State of breeding of moral responsibility of students of higher pedagogical educational establishments

Состояние нравственной воспитанности студентов высших педагогических учебных заведений

Сутність і зміст поняття «спортивно-оздоровча діяльність»

Paper received 13.04.2016; Revised 18.04.2016; Accepted for publication 25.04.2016.

Вступ. Питання спортивно-оздоровчої діяльності є кавленість молоді у спортивній діяльності тощо.

ставлена як ряд заходів щодо підтримання та зміц- ототожнюється із поняттям «фізкультурно-оздоровча

Т. Сусікова вважає, фізкультурно-оздоровчу діяль- заних з практикою, що націлює на необхідність інтег-

Сущность и содержание понятия «спортивно-оздоровительная деятельность»

Значення педагогічних умов у процесі самовдосконалення майбутніх