Maricica Ciubara

Manual de limba română,

predată ca limbă străină
pentru cetățenii ucraineni vol. II

Підручник румунської мови,

що викладається як іноземна мова
для громадян України т.II

ADD MEDIA COMMUNICATION

București
2023
COPERTA: Creionetica
TRADUCĂTOR: Maricica Ciubara
TRANSLITERAȚIE: Maricica Ciubara, Aliona Moise, Olha Lohvynenko

REFERENȚI ŞTIINŢIFICI:
Prof.Univ.Dr. Natalia Vasilendiuc, Facultatea de Jurnalism și Științele Comunicării, Universitatea din București
Asist. Univ. Dr. Gheorghe Anghel, Facultatea de Jurnalism și Științele Comunicării, Universitatea din București
Cadru didactic pentru Învățământul Preșcolar, Lidia Furtuna
Cadru didactic preuniversitar limbi străine din Ucraina, Olha LOHVYNENKO
Doctor în filosofie Alina Pele, SEK/IES International Institution

DESIGN ŞI GRAFICĂ: Creionetica

CREDIT FOTO/IMAGINE:
https://unsplash.com/
https://www.freepik.com/
https://www.pexels.com/
https://commons.wikimedia.org/
https://gencraft.com/generate

Versiunea electronică a acestui volum poate fi descarcată de aici:

https://tdh.ro/en/romanian-language-handbooks-ukrainians

Descrierea CIP a Bibliotecii Naţionale a României

CIUBARA, MARICICA
Manual de limba română, predată ca limbă străină pentru cetăţenii
ucraineni = Pidručnik rumuns'koï movi, ŝo vikladaêt'sâ âk inozemna
mova dlâ gromadân ukraïni / Maricica Ciubara. - Bucureşti : ADD Media
Communication, 2023
2 vol.
ISBN 978-606-95863-6-5
Vol. 2. - 2023. - ISBN 978-606-95863-8-9

811.135.1

Publicaţia a fost realizată cu spriijinul financiar al UNHCR, Agenția ONU pentru Refugiați, Reprezentanța din România, la inițiativa
delegației române a Fundației Terre des hommes, cea mai importantă organizație elvețiană din domeniul protecției copilului.

Toate drepturile rezervate. Nici o parte din această lucrare nu poate fi reprodusă sau difuzată în orice formă sau prin orice mijloace,
scris, foto sau video, exceptând cazul unor scurte citate sau recenzii, fără acordul scris din partea autorului.

Copyright@ 2023 by Maricica Ciubara

Dragi cititori,
Este o mare bucurie și responsabilitate să vă prezint acest manual de limba română, dedicat vorbitorilor de limba
ucraineană. Într-o lume tot mai interconectată, cunoașterea mai multor limbi devine o necesitate esențială,
deschizându-vă noi oportunități și facilitând înțelegerea și comunicarea în diverse medii culturale.

Manualul a fost conceput pentru a vă ghida pas cu pas în procesul de învățare a limbii române, oferindu-vă o
introducere completă și accesibilă în elementele fundamentale ale acestei limbi latine. În elaborarea acestui
material, am ținut cont de particularitățile limbii ucrainene, facilitând astfel înțelegerea și asimilarea conceptelor
noi. Acest manual are rolul de a vă dezvolta competențele de înțelegere, vorbire, citire, scriere în limba română și
studiul individual.

Fie că sunteți în căutarea unor cunoștințe lingvistice solide, fie că doriți să explorați bogăția culturală a spațiului
românesc, acest manual vă oferă resursele necesare pentru a vă atinge obiectivele. Structurat pe module tematice,
fiecare capitol vă va îndruma într-o călătorie de învățare plăcută și eficientă.

Învățarea unei noi limbi este, în esență, o călătorie personală și culturală. Prin intermediul acestui manual, vă invit
să explorați nu doar regulile gramaticale și vocabularul, ci și să descoperiți frumusețea limbii române, și să vă
îmbogățiți experiența culturală.

Limba este o fereastră către tradiții, obiceiuri și povești, iar acest manual vă invită să faceți cunoștință cu această
lume fascinantă. Indiferent dacă sunteți în vizită sau doriți să rămâneți în România, sau pur și simplu sunteți
pasionați de învățarea limbilor noi, sunt aici pentru a vă susține și încuraja în această aventură. Așadar, haideți să
începem această călătorie împreună și să descoperim împreună minunile limbii române!

Cu speranța că acest manual va fi un partener de încredere în călătoria voastră lingvistică și că veți găsi în el
resursele necesare pentru a vă dezvolta competențele de comunicare în limba română, vă doresc o călătorie plină
de descoperiri și reușite în procesul vostru de învățare!

Cu prietenie,

Autorul
CUPRINS
КУПРІНС
BМІСТ

DIALOGURI / Діалогурь / Діалоги 1

La restaurant / Ла рестаурант / В ресторані 2
La magazin / Ла магазін / В магазині 4
Cumpărarea medicamentelor / Кумпераря медікаментелор / Придбання лікарських засобів 5
Obținerea informațiilor despre un medicament / Обцінеря інформаціілор деспре ун медікамент / 6
Отримання інформації про лікарський засіб
Programarea la coafor / Програмаря ла коафор / Запис до перукаря 7
Discuție despre tuns / Діскуціе деспре тунс / Обговорення зачіски 8
Așteptarea autobuzului / Аштептаря аутобузулуй / Очікування на автобус 10
Informații despre traseu / Інформацій деспре трасеу / Інформація про маршрут 10
La începutul orelor / Ла инчепутул орелор / На початку уроку 12
Descrierea unei persoane / Дескріеpя уней персоане / Опис людини 14
La piață / Ла п’яце / Ринок 14
În oraș. La farmacie / Ин ораш. Ла фармачіе / У місті. В аптеці 17
Acasă / Акасе/ Вдома 18
În oraș / Ин ораш / В місті 19

LISTA CUVINTELOR DE BAZĂ / Ліста де кувінте де базе / Список основних слів 21

LISTA VERBELOR CONJUGATE / Ліста ку вербе конжугате / Список відмінюваних дієслів 24

INTERCULTURALITATE / Інтеркултуралітате/ Mіжкультурність 30

EXPRESII UZUALE ÎN LIMBA ROMÂNĂ / Eкспресій узуале ин лімба ромине / Основні фрази в румунській мові 53
DIALOGURI

07

ДІАЛОГИ 1
07 DIALOGURI
ДІАЛОГУРЬ
ДІАЛОГИ

Situația 1: La restaurant
Сітуація 1 : Ла рестаурант Сітуація 1: В ресторані

UCRAINEANUL украінянул українець CHELNERUL келнерул офіціант

Bună ziua!

Буне зіуа!

Доброго дня! Bună ziua! Cum vă pot ajuta astăzi?

Dobroho dnya! Буне зіуа! Кум ве пот ажута астезь?

Доброго дня! Чим можу вам сьогодні допомогти?

Doresc o masă pentru două persoane, vă rog!
Dobroho dnya! Yak ya mohu vam'syohodni dopomohhty?
Дореск о масе пентру доуе персоане, ве рог!

Я б хотів/хотіла замовити стіл для двох осіб, будь ласка! Sigur, vă rog să mă urmați!

Ya b khotiv/khotila zamovyty stol dlya dvokh osib, bud' laska! Сігур, вє рог се ме урмaць!

Звісно, слідуйте за мною, будь ласка!

Mulțumesc. Zvisno, sliduyte za mnou, bud' laska!

Мулцумеск.

Дякую. Vă aduc meniul.

Dyakuyu. Ве адук меніул.

Принесу вам меню.

Prynesu vam menyoo.

2
Ce recomandați astăzi?

Че рекомандаць астезь?

Що ви сьогодні рекомендуєте? Specialitatea casei este frigărui de pui.

Shcho vy's'yohodni rekommenduyete? Спечіалітатеа касей есте фрігеруй де пуй.

Фірмова страва ресторану - шашлик з курки.

Atunci, vom lua două porții de frigărui de pui, vă rog.
Firmova strava restoranu - shashlyk z kurky.
Атунчь, вом луа доуе порцій де фрігеруй де пуй, ве рог.

Тоді ми візьмемо дві порції шашлику з курки, будь ласка. Bine, și ce băuturi doriți?

Todi my viz'memo dvi portsii shashlyku z kurky, bud' laska. Біне, ші че беутурь доріць?

Добре, а що ви б хотіли випити?

Două ape plate, te rog!
Dobre, a shcho vy b khotili vypyty?
Доуе апе плате, те рог!

Дві звичайні води, будь ласка! Înțeles, vă aduc totul imediat.

Dvi zvychayni vody, bud' laska! Инцелес, ве адук імедіат.

Розумію, принесу все негайно.

Rozumiyu, prynesu vse nehayno.

3
Situația 2: La magazin
Сітуаціа 2 : Ла магазин Ситуація 2: В магазині

UCRAINEANUL украінянул українець VÂNZĂTOAREA винзетоаря продавець

Bună ziua!

Буне зіуа!

Доброго дня! Bună ziua! Cu ce vă pot ajuta astăzi?

Dobroho dnya! Буне зіуа! Ку че ве пот ажута астезь?

Добрий день! Як я можу вам допомогти сьогодні?

Caut o pereche de pantofi negri, mărimea 42.
Dobryy den! Yak ya mohu vam dopomohhty's'yohodni?
Каут о переке де пантофь негрі, мерімя 42.

Шукаю чорні черевики, розмір 42. Sigur, vă rog să așteptați un moment.

Shukayu chorni cherevyky, rozmir 42. Сігур, ве рог се аштептаць ун момент.

Звісно, будь ласка, зачекайте мить.

Aștept.
Zvisno, bud' laska, zachekayte myt'.
Аштепт.

Чекаю. Aici aveți o pereche de pantofi negri, mărimea 42.

Chekayu. Аічь о переке де пантофь негрі, мерімя 42.

Ось у вас чорні черевики, розмір 42.

Cum arată?
Os' u vas chorni cherevyky, rozmir 42.
Кум арате?

Як вони виглядають? Sunt negri, din piele, cu toc mic.

Yak vony vyhlyadayut'? Сунт негрі, дін піеле, ку ток мік.

Вони чорні, зі шкіри, з невеликим каблучком.

Vony chorni, zi shkiry, zi nevelykym kabluchkom.

4
Perfect, îmi plac. Îi voi lua.

Перфект , имь плак. Ий вой луа.

Чудово, мені подобаються. Візьму їх. Excelent! Vă rugăm să așteptați la casa de marcat.

Chudovo, meni podobayutsya. Vizmu yikh. Ексчелент! Ве ругем се аштептаць ла каса де маркат.

Відмінно! Зачекайте, будь ласка, біля каси.

Vidminno! Zachekayte, bud' laska, bilya kasy.

La farmacie
Ла фармвчіе В аптеці

Situația 1: Cumpărarea medicamentelor

Сітуаціа 1: Кумперареа медікаментелор Ситуація 1: Придбання лікарських засобів

UCRAINEANUL украінянул українець FARMACISTUL фармачістул фармацевт

Bună ziua! Am nevoie de niște medicamente.

Буне зіуа! Ам невойе де ніште медікаменте.

Добрий день! Мені потрібні ліки. Bună ziua! Cu ce vă pot ajuta?

Dobryy den! Meni potribni liky. Буне зіуа ! Ку че ве пот ажута?

Добрий день! Як я можу допомогти вам?

Am dureri de cap și febră. Ce îmi recomandați?
Dobryy den! Yak ya mohu dopomohhty vam?
Ам дурерь де кап ші фебре. Че имь рекомандаць?

У мене болить голова і температура. Vă recomand un analgezic și un antiseptic. Iată-le.

Що ви мені порекомендуєте?
Ве рекоманд ун аналджезік ші ун антісептік.
U mene bolyt' holova i temperatura.
Shcho vy meni роrekomenduyete? Рекомендую вам анальгетик і протизапальний препарат.
Ось вони.

Rekomenduyu vam anal'getyk i protyzapal'nyy preparat.

Os' vony.

5
Mulțumesc. Mai aveți pastile pentru tuse?

Мулцумеск. Май авець пастіле пентру тусе?

Дякую. Чи є у вас ще ліки від кашлю? Da, avem pastile pentru tuse. Le găsiți aici.

Dyakuyu. Chy ye u vas shche liky vid kashlyu? Да, авем пастіле пентру тусе. Ле гасіць аічь.

Так, у нас є ліки від кашлю. Ви знайдете їх тут.

Excelent. Voi lua și acestea.
Tak, u nas ye liky vid kashlyu. Vy znaydete yikh tut.
Ексчелент. Вой луа ші ачестеа.

Чудово. Візьму і це. Cu plăcere. Vă rugăm să urmați la casă pentru a plăti.

Chudovo. Viz'mu i tse. Ку плечере. Ве ругем се урмаць ла касе пентру а плеті.

З задоволенням. Запрошуємо вас до каси для оплати.

Z zadovolennya. Zaproshuyemo vas do kasy dlya oplaty.

Obținerea informațiilor despre un medicament

Обцінереа інформаціілор деспре ун медікамент Отримання інформації про лікарський засіб

UCRAINEANUL украінянул українець FARMACISTUL фармачістул фармацевт

Bună ziua! Aș dori să obțin mai multe informații despre

acest medicament.

Буне зіуа! Аш дорі се обцін май мулте інформацій

деспре ачест медікамент.

Добрий день! Я б хотів/хотіла отримати більше

інформації про цей препарат.

Dobryy den! Ya b khotiv/khotila otrymaty bil she Bineînțeles, cu plăcere. Ce medicament vă interesează?
informatsiyi pro tsey preparat.
Бінеинцелес, ку плечере. Че медікамент ве інтересеазе?

Звісно, будь ласка. Який препарат вас цікавить?

Zvisno, bud' laska. Yakyy preparat vas tsikavyt'?

6
 Acesta este un antibiotic? Are efecte secundare?

Ачеста есте ун антібіотік? Аре ефекте секундаре?
Це антибіотик? Він має побічні ефекти?
Tse antybiotyk? Maie vin pobichni efekty?
Da, este un antibiotic. Pot apărea unele efecte secundare,
precum greața sau diareea, dar acestea sunt rare. Este
important să respectați doza recomandată de medic și să
consultați un medic înainte de utilizare.
Да, есте ун антібіотік. Пот аперя унеле ефекте секундаре,
прекум греаца сау діареіа, дар ачестя сунт раре. Есте
імпортант се респектаць доза рекомандате де медік ші
се консултаць ун медік инаінте де утілізаре.

Так, це антибіотик. Деякі побічні ефекти, такі як блювота

або понос, можуть виникати, але це вкрай рідко. Важливо
дотримуватися рекомендованої дози лікарського засобу
та консультуватися з лікарем перед вживанням.

Vă mulțumesc pentru informații. Tak, tse antybiotyk. Deyaki pobichni efekty, takі yak blyuvota
abo ponos, mozhlivі vinikati, ale tse vkraї rіdko. Vazhlivo
Ве мулцумеск пентру інформацій. dotrimuvatisya rekomendovanoyi dozy lіkars'koho zasobu ta
konsul'tuvatisya z lіkarem pered vzhyvannyam.
Дякую за інформацію.

Dyakuyu za informatsiyu.

Programarea la Coafor
Програмареа ла коафор Запис до перукаря

CLIENTĂ кліенте клієнтка COAFOR коафор перукар

Bună ziua! Aș dori să fac o programare pentru mâine

dimineață, vă rog!

Буне зіуа! Аш дорі се фак програмаре пентру мийне

дімінеаце, ве рог!

Добрий день! Я бажаю записатися на завтрашній ранок,

будь ласка! Bună ziua! Desigur, când doriți să vă programăm?

Буне зіуа! Десігур, кинд доріць се ве програмем?

Добрий день! Звичайно, на котру годину ви би хотіли,

щоб ми записали вас?

7
 Mâine la ora 10:00 ar fi perfect.

Мийне ла ора 10:00 ар фі перфект.

Завтра о 10:00 було б ідеально. Rezervat, vă așteptăm la ora 10:00. Cum vă numiți?

Резерват, ве аштептем ла ора 10:00. Кум ве нуміць?

Mă numesc Maria.
Заброньовано, чекаємо вас о 10:00. Як вас звати?
Ме нумеск Маріа.

Мене звати Марія. Mulțumesc, Maria. Ne vedem mâine la ora 10:00.

Мулцумеск, Маріа. Не ведем мийне ла ора 10:00.

Дякую, Маріє. Побачимося завтра о 10:00.

Discuție despre Tuns

Діскуціе деспре тунс Обговорення зачіски

CLIENT кліенте клієнт COAFOR коафор перукар

Aș dori să mă tund scurt, dar nu prea scurt. Și aș vrea să

păstrez lungimea din față.

Аш дорі се ме тунд скурт , дар ну пря скурт. Ші аш вря

се пестрез лунджімя дін фаце.

Я б хотіла коротку стрижку, але не дуже коротку. І я б Înțeleg. Vreți să păstrați franjuri sau să le scurtați puțin?
хотіла зберегти довжину спереду.
Інцелег. Врець се пестраць франжурь сау се ле
скуртаць пуцін?
Păstrați-le, dar tăiați puțin. Și, vă rog, puneți puțin volum în
Зрозуміло. Ви хочете залишити чубчик або трохи
partea de sus. вкоротити його?
Пестраці-ле, дар теіаці пуцін. Ші, ве рог, пунець пуцін
волум ин партя де сус.

Залиште його, але трохи підрівняйте. І, будь ласка, Perfect, vom face asta. Cu sau fără șuvițe la spate?
додайте трохи об'єму зверху.
Перфект, вом фаче аста. Ку сау фаре шувіце ла спате?

Чудово, так і зробимо. З укладкою чи без?

Cu șuvițe subțiri la spate, vă rog.

Ку шувіце субцірь ла спате, ве рог.

З тонкими пасмами ззаду, будь ласка.

8
La Finalul Tunsului
Ла фіналул тунсулуй В кінці стрижки / Після зачіски

COAFOR коафор перукар CLIENTĂ кліенте клієнтка

Gata, am terminat. Ce părere aveți?

Гата, ам термінат. Че перере авець?

Все, ми закінчили. Що скажете? Arată minunat! Exact cum îmi doream. Mulțumesc!

Арате мінунат! Екзакт кум имь дореам. Мулцумеск!

Cu plăcere, Maria. Dacă aveți nevoie de vreun produs pentru
Виглядає чудово! Якраз те, що я хотіла. Дякую!
îngrijirea părului, suntem aici să vă ajutăm.

Ку плечере, Маріа. Даке авець невойе де вреун продус

пентру ингріжіря перулуй, сунтем аічь се ве ажутам.

Будь ласка, Маріє. Якщо вам потрібні якісь засоби для Am înțeles, voi avea grijă de acest look minunat. La revedere!
догляду за волоссям, ми завжди готові допомогти.
Ам инцелес, воі авя гріже де ачест лук мінунат. Ла реведере!

Зрозуміла, я подбаю про цей чудовий вигляд. Щасливо!

9
Așteptarea autobuzului
Аштептаря аутобузулуй Очікування на автобус

PASAGER пасаджер пасажир CONDUCTOR кондуктор контролер

Bună ziua! Aștept autobuzul către centrul orașului.

Буне зіуа. Аштепт аутобузул кетре чентрул орашулуй.

Добрий день! Я чекаю на автобус до центру міста. Bună ziua. Autobuzul va ajunge în curând. Vă rugăm să aveți
biletele pregătite.

Буне зіуа! Аутобузул ва ажундже ин куринд. Ве ругем

Desigur, am biletele aici. Cât timp durează până la centrul се авець білетеле прегетіте.
orașului?
Добрий день. Автобус скоро буде тут. Будь ласка,
Десігур, ам білетеле аічь. Кит тімп дурязе пине ла приготуйте квитки.
чентрул орашулуй?

Звичайно, у мене тут є квитки. Скільки часу потрібно,

щоб дістатися до центру? Aproximativ 15 minute, depinde de trafic.

Апроксіматів 15 мінуте, депінде де трафік.

Mulțumesc.
Приблизно 15 хвилин, залежно від трафіку.
Мулцумеск.

Дякую.

Informații despre traseu

Інформацій деспре трасеу Інформація про маршрут

PASAGER пасаджер пасажир CONDUCTOR кондуктор контролер

Scuzați-mă, acest autobuz merge către spitalul municipal?

Скузаці-ме, ачест аутобус мердже катре спіталул мунічіпал?

Перепрошую, цей автобус їде до міської лікарні?

10
 Da, merge către spitalul municipal. Stația de autobuz la care
suntem acum este destinația finală.

Да, мердже кетре спіталул мунічіпал. Стаціа де аутобус

ла каре сунтем акум есте дестінаціа фінале.
Excelent, așa că nu trebuie să schimb autobuzurile.
Так,їде до міської лікарні. Автобусна зупинка, на якій ми
Mulțumesc! зараз знаходимося, є кінцева зупинка.
Ексчелент, аша ке ну требуйе се скімб аутобузуріле.
Мулцумеск!

Чудово, мені не доведеться пересідати на інший автобус.

Дякую!

Cumpărarea Biletului
Кумпераря білетулуй Придбання квитка

PASAGER пасаджер пасажир VÂNZĂTOR DE BILETE винзетор де білете касир

Bilet pentru un adult către gara centrală, vă rog.

Білет пентру ун адулт кетре гара чентрале, ве рог.

Квиток для дорослого до Центрального вокзалу, будь ласка. Sigur, un bilet pentru un adult către gara centrală costă 5 lei.

Сігур, ун білет пентру ун адулт кетре гара чентрале

косте 5 лей.
Vă rog să-mi dați un bilet și iată 5 lei.
Звичайно, квиток для дорослого до центрального
вокзалу коштує 5 леїв.
Ве рог се-мь даць ун білет ші йате 5 лей.

Будь ласка, дайте мені квиток і ось 5 леїв.

Vă mulțumesc. Iată biletul dvs. și restul.

Ве мулцумеск. Йате білетул думнявоастре ші рестул.

Дякую. Ось ваш квиток і решта.

11
Ajutor
Ажутор Допомога

PASAGER пасаджер пасажир CONDUCĂTOR кондукетор водій

Scuzați-mă, puteți să-mi spuneți când vine următorul

autobuz către aeroport?

Скузаці-ме, путець се-мь спунець кинд віне урметорул

аутобуз кетре аеропорт? Cu plăcere. Urmează să sosească în aproximativ 20 de minute.

Вибачте, не підкажете, коли буде наступний автобус до Ку плечере .Урмязе се сосяске ин апроксіматів 20 де
аеропорту? мінуте.

Нема за що. Він приїде за 20 хвилин.

Mulțumesc. Aștept aici.

Мулцумеск. Аштепт аічь.

Дякую. Я почекаю тут.

La Începutul Orelor
Ла инчепутул орелор На початку уроку

PROFESOR професор вчитель ELEV елев учень

Bună dimineața, elevi! Să începem lecția noastră astăzi cu o

recapitulare a materialului de ieri.

Буне діміняца, елевь! Се инчепем лекціа ноастра астазь

ку о рекапітуларе а матеріалулуй де йерь Bună dimineața, domnule profesor.
Da, suntem pregătiți să învățăm.
Доброго ранку, учні! Давайте розпочнемо наш урок
сьогодні з повторення вчорашнього матеріалу. Буне діміняца, домнуле професор.
Да, сунтем прегатіць се инвецем.

Excelent. Deschideți manualele la pagina șase și să Доброго ранку, пане вчителю. Так, ми готові навчатися.
aruncăm o privire asupra noțiunilor cheie.

Екчелент. Дескідець мануалеле ла пажіна шасе ші се

арункем о прівіре асупра ноціунілор кейе.

Добре. Відкрийте підручники на сторінці шість та

подивіться на ключі.

12
Întrebări la Lecție
Питання на уроці Питання до уроку

ELEV елев учень PROFESOR професор вчитель

Domnule profesor, am o întrebare cu privire la exercițiul 3.

Домнуле професорб ам о интребаре су прівіре ла

екзерчіціул 3.
Vă rog, întrebați!
Пане вчителю, у мене питання з приводу вправи 3.
Ве рог, интребаць!

Запитуйте, будь ласка!

Nu sunt sigur cum să rezolv problema cu fracții. Puteți
să-mi explicați din nou?

Ну сунт сігур кум се резолв проблема ку фракцій.

Путець се-мі експлікаць дін ноу?
Desigur, lăsați-mă să vă arăt pas cu pas.
Я не розумію, як вирішувати завдання з дробями. Чи не
могли би ви пояснити мені ще раз. Десігур, лесаць-ме се ве арет пас ку пас.

Звичайно, дозвольте мені пояснити крок за кроком.

13
Descrierea unei persoane
Дескріеря уней персоане Опис людини

Nume: Ana Vârstă: 30 de ani

Нуме: Ана Вирста: 30 де ань

Ім’я: Ганна Вік: 30 років

Descriere Ana este o tânără înaltă și zveltă, cu părul lung și blond, ochi căprui și pielea ușor bronzată. Are un zâmbet
Fizică luminos și mereu poartă o privire plină de viață.

Дескріере Ана есте о тинере иналте ші звелта ку перул лунг ші блонд, окі кепруй ші п’єля ушор бронзате. Аре о
фізіка зимбет лумінос ші мереу поарте о прівіре пліне де в’яце.

Опис фізичних Ганна є висока молода жінка зі світлим довгим волоссям, карими очима та трохи засмаглою шкірою.
характеристик Вона має яскраву посмішку і завжди має жвавий вигляд.

Personalitate Ea este o persoană prietenoasă și deschisă, mereu dornică să ajute cei din jur. Ana este foarte înțeleaptă și
empatică, ceea ce o face să fie o ascultătoare excelentă pentru prieteni. Ea iubește natura și călătoriile.

Персоналітате Я есте о персоане пріетеноасе ші дескізе, мереу дорніке се ажуте чей дін жур. Ана есте фоарте
инцеляпте ші емпатіке, чея че о фаче се фіе о аскултетоаре ексчеленте пентру пріетень. Я йубеште
натура ші келеторііле

Характер Вона доброзичлива та відкрита людина, завжди готова допомогти оточуючим. Ана дуже мудра та
чуйна, що робить її чудовим слухачем для друзів. Вона любить природу і подорожі.

La piață
На ринку Ринок

клієнтка
Bună ziua!

Буне зіуа!

Добрий день! Bună ziua și dumneavoastră!

Буне зіуа ші думнявоастре!

Добрий день і вам!

14
Îmi trebuie un kg de ceapă.

Имь требуйе ун кілокрамг де чапе.

Мені потрібен кілограм цибулі. Poftiți!

Пофтіць!

Cât costă un kg de ceapă? Прошу!

Кит косте ун кг де чапе?

Скільки коштує кілограм цибулі? 3 lei.

3 лей.

Aveți varză verde proaspătă? 3 лея.

Авець варзе верде проаспете?

У вас є свіжа капуста? Nu am, dar am conopidă albă din China.

Ну ам, дар ам конопіде албе дін Кіна.

Nu vreau să cumpăr conopidă din China. Când veți avea У мене немає, але є біла цвітна капуста з Китаю.клієнтка
varză verde proaspătă?

Ну вряу се кумпер конопіде дін Кіна. Кинд вець авеа

варзе верде проаспете?
Cred că săptămâna viitoare.
Я не хочу купувати цвітну капусту з Китаю. Коли у вас
буде свіжа капуста?
Кред ке септемина віітоаре.

Думаю, наступного тижня.

Eu am nevoie acum de varză verde. Unde pot găsi?

Еу ам невойе акум де варзе верде. Унде пот гесі?

Зараз мені потрібна капуста. Де я можу її знайти? Puteți căuta (a căuta) la Supermarket.

Путець кеута (а кеута) ла Супермаркет.

Mulțumesc! Ви можете пошукати (шукати) в Супермаркеті.

Мулцумеск!

Дякую! Cu plăcere!

Ку плечере!

Будь ласка!

15
A avea nevoie de А авя невойе де Потреба в

Eu am nevoie Еу ам невойе Мені потрібно

Tu ai nevoie Ту ай невойе Тобі потрібно
El/ ea are nevoie Ел/я аре невойе Йому/їй потрібно
Noi avem nevoie Ной авем невойе Нам потрібно
Voi aveți nevoie Вой авець невойе Вам потрібно
Ei/ele au nevoie Ей/еле невойе Їм/іх потрібно

Unde pot (a putea) + găsi (a găsi – INFINITIV) Ce pot (a putea) + găsi (a găsi – INFINITIV)

Унде пот (а путеа) + ґасі (ґесі - ІНФІНІТІВ) Че пот (а путеа) + ґасі (ґесі - ІНФІНІТІВ)

Де я зможу (можу) + знайти (найти - ІНФІНІТИВ) Що зможу (можу) + знайти (найти - ІНФІНІТИВ)

Când (eu) pot (a putea) + găsi (a găsi – INFINITIV) Cine poate (a putea) + găsi (a găsi – INFINITIV)

Кинд (еу) пот (а путеа) + ґасі (ґесі - ІНФІНІТІВ) Чіне поате (а путеа) + ґасі (ґесі - ІНФІНІТІВ)

Де я зможу (можу) + знайти (найти - ІНФІНІТИВ) Хто зможе (можу) + знайти (найти - ІНФІНІТИВ)

Cine poate juca fotbal cu mine? Cine poate să se joace fotbal cu mine?

Чіне поате жука фотбал ку міне? Чіне поате се се жоаче фотбал ку міне?

Хто зможе зі мною пограти у футбол? Хто може зі мною погратися у футбол?

16
În oraş. La farmacie.
Ин ораш. Ла фармачіе. У місті. В аптеці.

Este miercuri. Anca şi Mihai sunt în oraş. Ei văd un poliţist.

Есте міеркурь. Анка ші Міхай сунт ин ораш. Ей вэд ун поліціст.

Сьогодні середа. Анка і Михайло в місті. Вони бачать поліцейського.

Anca întreabă: Unde este o farmacie?

Анка интряба: Унде есте о фармачіе? Poliţistul răspunde: Farmacia este pe această stradă, lângă
staţia de tramvai.
Анка запитує: Де є аптека?
Поліцістул респунде: Фармачія есте пе ачасте страде,
линге стація де трамвай.

Поліцейський відповідає: Аптека знаходиться на цій

Mulţumesc! вулиці, поруч із трамвайною зупинкою.
Мулцумеск!

Дякую! Cu plăcere! În farmacie sunt medicamente.

Ку плечере! ин фармачіе сунт медікаменте.

Aveţi vitamina C? întreabă Mihai.
Нема за що! В аптеці є ліки.
Авець вітаміна С? Інтреабе Міхай.

У вас є вітамін С? запитує Михайло. Da, răspunde farmacista şi deschide o cutie.

Да, респунде фармачіста ші дескіде о кутіе.

Zece tablete, vă rog!
Так, відповідає фармацевт і відкриває коробку.
Зече таблете, ве рог!

Десять таблеток, будь ласка! Poftiţi!

Пофтіць!
Cât costă?
Прошу!
Киt косте?

Прошу!

17
 Costă patru lei şi 50 de bani.

Косте патру лей ші 50 де бані.

Це коштує чотири леї та 50 банів.

Mihai plăteşte şi ia medicamentele.

Міхай плетеште ші я медікаментеле.

Майкл платить та бере ліки.

La revedere!

Ла реведере! La revedere!

До побачення! Ла реведере!

До побачення!

Acasă
Акасе Вдома

Luni dimineaţa, mă trezesc şi merg în baie. Deschid robinetul şi fac duş. Mă spăl cu săpun pe corp. Mă spăl cu şampon pe cap.
Mă şterg cu prosopul. Pun pastă de dinţi pe perie şi mă spăl pe dinţi. Mă pieptan. Mă văd în oglindă: am părul scurt, ochii negri,
faţa rotundă. Mă îmbrac şi iau micul dejun în bucătărie. Afară e frig. Mă îmbrac gros. Pe cap îmi pun o căciulă, la gât – fular. În
picioare îmi pun ghete. Îmi iau paltonul lung şi îmi pun pe mâini mănuşile cu cinci degete. Închid uşa cu cheia şi plec.

Лунь диміняце, ме трезеск ші мерг ун байе. Дескід робінетул ші фак душ. Ме спел ку сепун пе корп. Ме спел ку шампон пе
кап. Ме штерг ку просопул. Пун паста де дінць пе періе ші ме спел пе дінць. Ме п’єптен. Ме вед ун оглінде: ам перул скурт,
окій негрі, фаца ротунде. Ме имбрак ші йау мікул дежун ун букутеріе. Афаре е фріг. Ме имбрак ґрос. Пе кап имь пун о
кечіуле, ла гит – фулар. Ин пічіоаре имь пун ґете. Имь йау палтонул лунг ші имь пун пе мийнь менушіле ку чінчь деджете.
Инкід уша ку кеіа ші плек.

У понеділок вранці я прокидаюся і йду до ванної кімнати. Відкриваю кран і приймаю душ. Мию тіло з милом. Мию голову
шампунем. Витираюся рушником. Наношу зубну пасту на щітку і чищу зуби. Розчісую волосся. Бачу себе в дзеркалі:
коротке волосся, темні очі, кругле обличчя. Одягаюся і снідаю на кухні. Надворі холодно. Я одягаюся щільно. Надягаю
шапку на голову, шарф на шию. На ноги взуваю чоботи. Знімаю довге пальто і вдягаю рукавиці. Замикаю двері на ключ
і виходжу.

18
În oraş
Ин ораш В місті

Este ora 17.00. Ioana se simte rău.

Есте ора 17.00. Іоанна се сімте реу.

П'ята година вечора. Йоана погано себе почуває.

Andrei spune: Mergem la doctor!

Aндрей спуне: Мерджем ла доктор!

Андрій каже: Йдемо до лікаря!

Cabinetul este departe? Cum ajungem acolo? Întreabă Ioana.

Кабінетул есте департе? Кум ажунджем аколо? Интреабе Іоанна.

Кабінет далеко? Як ми туди дістанемося? запитала Йоана.

Mergem patru staţii cu tramvaiul 10. Ajungem lângă piaţă. Traversăm parcul. În dreapta este staţia de metrou. Mergem cu
metroul două staţii şi suntem aproape de cabinet. Ajungem pe la 18 fără un sfert.

Мерджем патру стацій ку трамваіул 10. Ажунджем линге п’яце. Траверсем паркул. Ин дреапта есте стаціа де метроу.
Мерджем ку метроул доуе стацій ші сунтем апроапе де кабінет. Ажунджем пе ла 18 фере ун сверт.

Їдемо чотири зупинки на трамваї №10. Приїжджаємо біля ринку. Переходимо через парк. Праворуч знаходиться станція
метро. Проїжджаємо дві зупинки на метро і ми вже біля офісу. Приїжджаємо без чверті шостої.

Programul la cabinet este între orele 8.00 – 18.00.

Програмул ла кабінет есте интре ореле 8.00 – 18.00.

Графік роботи з 8.00 до 18.00.

Mergem cu taxiul şi ajungem repede.

Мерджем ку таксіул ші ажунджем репеде.

Беремо таксі і швидше доберемося.

Andrei sună după un taxi:

Андрей суне дупе ун Таксі:

Андрій викликає таксі:

19
 Alo? Aici Star Taxi!

Ало? Аіч Стар Таксі!

Алло? Це Стар Таксі!

Bună ziua. Vă rog, o maşină pe bulevardul Mihai Eminescu, la numărul 5, pentru strada Dunărea.

Буне зіуа. Ве рог, о машіне пе булевардул Міхаил Емінеску, ла нумерул 5, пентру страда Дунеря.

Добрий день. Будь ласка, машину на бульвар Міхая Емінеску, номер 5, на вулицю Дунайську.

Aşteptaţi, vă rog! ... Maşina 14 vine în 3 minute!

Аштептаць, ве рог! ... Машіна 14 віне ин 3 мінуте!

Зачекайте, будь ласка! ... Машина 14 буде тут через 3 хвилини!

Mulţumesc!

Мулцумеск!

Дякую!

Ioana şi Andrei ies în stradă. Taxiul vine. Ei pleacă spre cabinet. Când ajung, Andrei întreabă:

Іоана ші Андрей іес ин страде. Таксіул віне. Ей пляке спре кабінет. Кинд ажунг, Андрей интреабе:

Йоана та Андрій виходять на вулицю. Таксі під'їжджає. Вони їдуть до кабінету. Коли вони приїжджають, Андрій запитує:

Cât costă?

Кит косте?

Скільки коштує?

12 lei, răspunde şoferul.

12 лей, песпунде шоферул.

12 лей, відповідає водій.

Ei plătesc şi coboară din maşină.

Ей плетеск ші кобоаре дін машіне.

Вони платять і виходять з машини.

20
 LISTA DE
CUVINTE DE BAZĂ

08

СПИСОК
ОСНОВНИХ СЛІВ 21
Lista de cuvinte de bază Ліста де кувінте де базе Список основних слів

CE FAC? UNDE? CU CE? CÂND? CE? CUM ESTE?

Че фак? Унде? Ку че? Кинд? Че? Кум есте?

Що роблю? Де? Чим? Коли? Що? Як воно?

Eu sunt la facultate cu autobuzul Vara o limonadă, o cafea, cald / caldă

o bere, un vin rece / rece
Еу сунт ла факултате ку аутобузул вара
о лімонаде, о бере, ун він салд / калде
Яіє в університеті автобусом влітку рече / рече
лимонад, кава, пиво, вино
гарячий / теплий
холодний / холодний

Eu merg (la) la aeroport cu mașina Toamna o femeie, un bărbat, o fată, greu / ușor
un băiat, un student grea / ușoară
Еу мерг (ла) ла аеропорт ку машіна тоамна
о фемеіе, ун бербат, о ґреу / ушор
Я їду (до) в аеропорт машиною Восени фате, ун беіат, ун студент ґреу / ущоаре

жінка, чоловік, дівчина, важкий / легкий

юнак, студент важкий / легкий

Eu fac la magazin cu trenul Iarna un exercițiu, o întrebare, o ușor / ușoară

problemă, o viață
Еу фак ла маґазін ку тренул іарна ушор / ушоаре
ун екзерчіціу, о интребаре,
Я роблю в магазині потягом Взимку о проблеме, о віаце легкий / легка

вправу, питання,
проблему, життя

Eu spun la piață cu metroul primăvara o înghețată adevărat / fals

Еу спун ла піаце ку метроул прімавара о ингецате адеверат / фалс

Я кажу на ринку на метро навесні морозиво істина / неправда

Eu înțeleg (că) la școală cu tramvaiul la prânz o ușă, o fereastră, o masă, bun / bună
o floare, o geantă
еу инцелег (ке) ла шкоале ку трамвайул ла принз бун / буне
о уше, о фереастре, о
Я розумію (що) в школі трамваєм Опівдні масе, о флоаре, о джеанте добрий / добра

двері, вікно, стіл,

квітка, сумка

22
 CE FAC? UNDE? CU CE? CÂND? CE? CUM ESTE?

Че фак? Унде? Ку че? Кинд? Че? Кум есте?

Що роблю? Де? Чим? Коли? Що? Як воно?

Eu zic (că) la muzeu cu taxiul dimineața un pahar, o sticlă, o apă mare/mare

(plată / minerală) mic/mică
Еу зік (ке) ла музеу ку таксул дімінеаца
ун пахар, о стікле, о апе маре / маре
Я кажу (що) в музеї на таксі вранці (плате / мінерале) мік / міке

одна склянка, одна великий / велика

пляшка, одна вода малий / маленький
(негазована / мінеральна)

la mare cu avionul după-amiază ochelari gol/goală

plin/plină
ла маре ку авіонул дупе-аміазе океларь
ґол / ґоале
море літаком після обіду Окуляри плін / пліне

порожній /порожня
повний /повна

Eu cred (că) la munte pe jos seara o carte, un caiet, un pix ocupat / ocupată
liber / liberă
Еу кред (ке) ла мунте пе жос сяра о карте, ун кайет, ун пікс
окупат / окупате
Я вважаю (що) в горах пішки Вечір книга, блокнот, ручка лібер / лібере

зайнятий / зайнята
вільний / вільна

Eu am (chef de... la țară în parc luni, marți etc. amuzant, interesant,

/ nevoie de...) distractiv
ла царе ин парк лунь, марць етк.
еу ам (кеф де... амузант, інтересант,
/ невоіе де...) в селі в парку Понеділок, дістрактів
вівторок і т.д.
У мене є (настрій... кумедний, цікавий,
/ потреба в...) веселий

B
A C
23
 LISTA CU
VERBE CONJUGATE

09

СПИСОК
ВІДМІНЮВАНИХ ДІЄСЛІВ 24
09 LISTA CU VERBE CONJUGATE
ЛІСТА КУ ВЕРБЕ КОНЖУГАТЕ СПИСОК ВІДМІНЮВАНИХ ДІЄСЛІВ

A FI A AVEA A FACE
а фі а авя а фаче
бути мати робити

A MERGE A BEA A ȘTI

а мердже бя шті
їде пити знати

Trecut Трекут Минуле

A FI A AVEA A FACE A MERGE A BEA A ȘTI

а фі а авеа а фаче а мердже a беа a шті

Eu am fost am avut am făcut am mers am băut am știut

Tu ai fost ai avut ai făcut ai mers ai băut ai știut

El,ea a fost a avut a făcut a mers a băut a știut

Noi am fost am avut am făcut am mers am băut am știut

Voi ați fost ați avut ați făcut ați mers ați băut ați știut

Ei,ele au fost au avut au făcut au mers au băut au știut

25
Prezent Презент Присутній

A FI A AVEA A FACE A MERGE A BEA A ȘTI

а фі а авеа а фаче а мердже a беа a шті

Eu sunt am fac merg beau știu

Tu ești ai faci mergi bei știi

El,ea este are face merge bea știe

Noi suntem avem facem mergem bem știm

Voi sunteți aveți faceți mergeți beți știți

Ei,ele sunt au fac merg beau știu

Viitor Віітор Майбутнє

A FI A AVEA A FACE A MERGE A BEA A ȘTI

а фі а авеа а фаче а мердже a беа a шті

Eu voi fi voi avea voi face voi merge voi bea voi ști

Tu vei fi vei avea vei face vei merge vei bea vei ști

El,ea va fi va avea va face va merge va bea va ști

Noi vom fi vom avea vom face vom merge vom bea vom ști

Voi veți fi veți avea veți face veți merge veți bea veți ști

Ei,ele vor fi vor avea vor face vor merge vor bea vor ști

26
 TRECUT PREZENT VIITOR TRECUT PREZENT VIITOR
A pregăti а преґеті підготовка A cumpăra а кумпера Купити
Eu am pregătit pregătesc voi pregăti Eu am cumpărat cumpăr voi cumpăra

Tu ai pregătit pregăteşti vei pregăti Tu ai cumpărat cumperi vei cumpăra

El, ea a pregătit pregăteşte va pregăti El, ea a cumpărat cumpără va cumpăra

Noi am pregătit pregătim vom pregăti Noi am cumpărat cumpărăm vom cumpăra

Voi aţi pregătit pregătiţi veţi pregăti Voi aţi cumpărat cumpăraţi veţi cumpăra

Ei, ele au pregătit pregătesc vor pregăti Ei,ele au cumpărat cumpără vor cumpăra

A merge а мердже іде A lucra а лукра працювати

Eu am mers merg voi merge Eu am lucrat lucrez voi lucra

Tu ai mers mergi vei merge Tu ai lucrat lucrezi vei lucra

El, ea a mers merge va merge El, ea a lucrat lucrează va lucra

Noi am mers mergem vom merge Noi am lucrat lucrăm vom lucra

Voi aţi mers mergeţi veţi merge Voi aţi lucrat lucrați veţi lucra

Ei, ele au mers merg vor merge Ei, ele au lucrat lucrează vor lucra

A munci а мунчі працюе A spăla а спала прати

Eu am muncit muncesc voi munci Eu am spălat spăl voi spăla

Tu ai muncit muncești vei munci Tu ai spălat speli vei spăla

El, ea a muncit muncește va munci El, ea a spălat spală va spăla

Noi am muncit muncim vom munci Noi am spălat spălăm vom spăla

Voi aţi muncit munciți veţi munci Voi aţi spălat spălați veţi spăla

Ei, ele au muncit muncesc vor munci Ei, ele au spălat spală vor spăla

A înțelege а инцеледже Зрозуміти A înțelege а инцеледже Зрозуміти

Eu am înțeles înțeleg voi înțelege Noi am înțeles înțelegem vom înțelege

Tu ai înțeles înțelegi vei înțelege Voi aţi înțeles înțelegeți veţi înțelege

El, ea a înțeles înțelege va înțelege Ei, ele au înțeles înțeleg vor înțelege

27
Prezent Презент Присутній

A mânca A citi A vrea A învăţa A face A putea A înțelege A vorbi A ști

a минка а чіті а вря а инвеца a фаче а путя а инцеледже а ворбі а шті

Їсти Читати Хотіти Вчити Зробити Може Зрозуміти Говорити Знати

A MÂNCA A CITI A VREA A ÎNVĂŢA A FACE A PUTEA

а минка а чіті а вря а инвеца a фаче a путя

Eu mănânc Eu citesc Eu vreau Eu învăţ Eu fac Eu pot

Tu mănânci Tu citeşti Tu vrei Tu înveţi Tu faci Tu poţi

El,ea mănâncă El,ea citeşte El,ea vrea El,ea învaţă El,ea face El,ea poate

Noi mâncăm Noi citim Noi vrem Noi învăţăm Noi facem Noi putem

Voi mâncaţi Voi citiţi Voi vreţi Voi învăţaţi Voi faceţi Voi puteţi

Ei,ele mănâncă Ei,ele citesc Ei,ele vor Ei,ele învaţă Ei,ele fac Ei,ele pot

A ÎNȚELEGE A VORBI A ȘTI

а инцеледже а ворбі а шті

Eu înțeleg Eu vorbesc Eu știu

Tu înțelegi Tu vorbești Tu știi

El,ea înțelege El,ea vorbește El,ea știe

Noi înțelegem Noi vorbim Noi știm

Voi înțelegeți Voi vorbiți Voi știţi

Ei,ele înțeleg Ei,ele vorbesc Ei,ele știu

28
Să conjugăm verbul A AVEA Се конжугем вербул А АВЕА Відмінюємо дієслово МАТИ

Eu am o carte nouă. Еу ам о карте ноуе. У мене є нова книга.

Tu ai două pisici. Ту аі доуе пісічь. У тебе два коти.

El are un frate. Ел аре ун фрате. У нього є брат.

Ea are un măr. Я аре ун мер. У неї є яблуко.

Noi avem banane. Ной авем банане. У нас є банани.

Voi aveți pâine. Вой авець пийне. У вас є хліб.

Ei au doi copii. Ей ау доі копій. У них двоє дітей.

Ele au bani. Еле ау бань. У них є гроші.

Să conjugăm verbul A MÂNCA Се конжугем вербул А МИНКА Відмінюємо дієслово ЇСТИ

Eu mănânc tort. Еу менинк торт. Я їм торт.

Tu mănânci un măr. Ту менинчь ун мер. Ти їси яблуко.

El mănâncă pâine. Ел менинке пийне. Він їсть хліб.

Ea mănâncă înghețată. Я менинке ингецате. Вона їсть морозиво.

Noi mâncăm carne. Ной минкем карне. Ми їмо м’ясо.

Voi mâncați orez. Вой минкаць орез. Ви їсте рис.

Ei mănâncă fructe. Ей менике фрукте. Вони їдять фрукти.

Ele mănâncă legume. Еле менинке легуме. Вони їдять овочі.

Să conjugăm verbul A CUMPĂRA Се конжугем вербул А КУМПЕРА Відмінювання дієслова КУПИТИ

Eu cumpăr legume. Еу купер легуме. Я купую овочі.

Tu ai două pisici. Ту аі доуе пісічь. У тебе два коти.

El are un frate. Ел аре ун фрате. У нього є брат.

Ea are un măr. Я аре ун мер. У неї є яблуко.

Noi avem banane. Ной авем банане. У нас є банани.

Voi aveți pâine. Вой авець пийне. У вас є хліб.

Ei au doi copii. Ей ау доі копій. У них двоє дітей.

Ele au bani. Еле ау бань. У них є гроші.

29
INTERCULTURALITATE

10

МІЖКУЛЬТУРНІСТЬ
30
10 INTERCULTURALITATE
ІНТЕРКУЛТУРАЛІТАТЕ
INTERCULTURALITATE

Despre România
Steagul României
Design
Steagul României are trei culori:

Albastru Banda verticală albastră se află pe latura stângă a

steagului și simbolizează cerul și libertatea.
синій

Galben Banda centrală este de culoare galbenă și reprezintă

câmpurile agricole și bogăția țării.
жовтий

Roșu Banda verticală de culoare roșie se află pe latura

dreaptă și simbolizează curajul și sacrificiul.
червоний

Istorie
Steagul României în forma sa actuală a fost adoptat oficial
în 1989, odată cu căderea regimului comunist. Totuși,
culorile tradiționale ale steagului românesc (albastru,
galben și roșu) au o istorie lungă și au fost folosite încă din
secolul al XVI-lea în diverse variante.
Semnificație
Culorile steagului au fost interpretate în moduri diferite
de-a lungul istoriei, dar în general albastrul simbolizează
cerul și speranța, galbenul reprezintă câmpurile fertile și
bogăția naturală, iar roșul reflectă curajul și sacrificiul
poporului român în lupta pentru independență și libertate.

Steagul României este un simbol important al identității naționale și este afișat în numeroase ocazii, inclusiv în timpul sărbătorilor
naționale și evenimentelor oficiale.

31
România (Румунія) este o țară situată în Europa de Sud-Est, în regiunea cunoscută sub numele de Europa Centrală și de Est. Este
una dintre cele mai variate țări din Europa, oferind o combinație de peisaje montane, plaje de-a lungul Mării Negre, câmpii fertile și
orașe moderne.

București (Бухарест) este capitala României și cel mai mare oraș al țării. Este un centru cultural și economic important, cunoscut
pentru arhitectura sa variată, muzeele și viața de noapte vibrantă.

România este renumită pentru munții săi (карпати), care acoperă o mare parte din țară. Munții Carpați oferă oportunități excelente
pentru drumeții, schi și alte activități montane.

Pe lângă frumusețea naturală, România are o bogată moștenire istorică și culturală (історична та культурна спадщина). Există
numeroase castele și cetăți medievale, cum ar fi Castelul Bran (Castelul lui Dracula), Castelul Peleș și Cetatea Sighișoara, care au
fost bine conservate și sunt deschise pentru vizitatori.

Una dintre cele mai remarcabile caracteristici ale culturii române este muzica sa tradițională, cum ar fi muzica populară (народна
музика), care folosește instrumente precum fluierul, cavalul și acordeonul. Dansurile tradiționale sunt, de asemenea, o parte
importantă a culturii, cu dansuri ca Hora (Гора) și Sârba (Сірба) fiind frecvente la evenimentele sociale și festive.

România este cunoscută și pentru bucătăria sa tradițională (традиційна кухня), care include mâncăruri precum mămăligă
(мамалига), sarmale (голубці), mici (мічь), și multe alte delicii culinare.

În concluzie, România este o țară cu o moștenire bogată și o diversitate de atracții, de la natura sa frumoasă până la istoria și
cultura sa fascinantă. Este un loc interesant pentru a explora și a experimenta tradițiile și frumusețea sa.

Sărbătorile importante în România

Crăciunul Crăciunul este o sărbătoare importantă în România și este celebrat în
25 decembrie. Este momentul în care creștinii sărbătoresc Nașterea
Різдво lui Iisus Hristos.

Paștele Paștele este una dintre cele mai semnificative sărbători religioase din
România și este celebrat în funcție de calendarul ortodox. În general,
Великдень are loc în aprilie sau mai și marchează Invierea lui Iisus Hristos.

Ziua Unirii Această sărbătoare are loc pe 24 ianuarie și marchează Unirea

Principatelor Române din 1859, când Moldova și Țara Românească
День Об'єднання s-au unit sub conducerea lui Alexandru Ioan Cuza.

1 Decembrie Pe 1 decembrie, România sărbătorește Ziua Națională

a României, care comemorează unirea Transilvaniei
1 грудня cu România în 1918.

32
 Деспре Роминіа
Стягул Pоминіей
Десігн
Стягул Роминіей аре трей кулорь:

Албасту Банда ветікале албастре се афле пе латура стинґе

а стягулуй ші сімболізязе черул ші лібертатя.
синій

жовтий Банда чентрале есте де кулоаре галбене ші

репрезінте кимпуріле агріколе ші богеціа церій.
Галбен

червоний Банда вертікале де кулоаре рошіе се афле пе латура

дряпте ші сімболізязе куражул ші сакріфічіул.
Рошу

Історіе
Стягул Роминіей ин форма са актуале а фост
адоптат офічіал ин 1989, одате ку кедеря реджімулуй
комуніст. Тотушь, кулоріле традіціонале але стягулуй
роминеск (албастру, галбен ші рошу) ау о історіе лунге
ші ау фост фолосіте инке дін секолул ал XVI-ля ин
діверсе варіанте.
Семніфікаціе
Кулоріле стягулуй ау фост інтерпретате ин модурь
діферіте де-а лунгул історіей, дар ин дженерал
албастру сімболізеазе черул ші сперанца, галбенул
репрезінте кимпуріле фертіле ші богеціа натурале, іар
рошу рефлекте куражул ші сакріфічіул попорулуй
ромин ин лупта пентру індепенденце ші лібертате.

Стеагул Роминіей есте ун сімбол імпортант ал ідентітецій націонале ші есте афішат ін нумероасе оказій, інклусів ин тімпул
сербеторілор націонале ші евеніментелор офічіале.

33
Роминіа (România) есте о царе сітуате ин Еуропа де Суд-Ест, ін реджіуня куноскуте суб нумеле де Еуропа Сентрале ші де ест.
Есте уна дінтре челе май варіате церь дін Еуропа, оферінд о комбінаціе де пейсаже монтане, плаже де-а лунгул Мерій
Негре, кимпій фертіле ші ораше модерне.

Букурешті (București) есте капітала Роминіей ші чел май маре ораш ал церій. Есте ун чентру културал ші економік імпортант,
куноскут пентру архітектура са варіате, музееле ші віаца де ноапте вібранте.

Роминіа есте ренуміте пентру мунцій сей (Карпацій - Карпати), каре акопере о маре парте дін царе. Мунцій Карпаць офере
опортунітаць ексчеленте пентру друмецій , скі ші алте актівітаць монтане.

Пе линге фрумусецеа натурале, Роминіа аре о богате моштеніре історіке ші културале (історична та культурна спадщина).
Екзісте нумероасе кастеле ші четець медіевале, кум ар фі Кастелул Бран (Кастелул луй Дракула), Кастелул Пелеш ші
Четатеа Сіґішоара, каре ау фост біне консервате ші сунт дескісе пентру візітеторь.

Уна дінтре челе май ремаркабіле карактерістічь але културій ромине есте музіка са традіціонале, кум ар фі музіка
популаре (народна музика), каре фолосеште інструменте прекум флуерул, кавалул ші акордеонул. Дансуріле традіціонале
сунт, де асеменеа, о парте імпортанте а културій, ку дансурь ка Хора (Гора) ші Сирба (Сирба) фіінд фреквенте ла евеніменте
сочіале ші фестіве.

Роминіа есте куноскуте ші пентру букетеріа са традіціонале (традіційна кухня), каре інклуде минкерурь прекум мемеліга
(мамалига), сармале (голубці), мічь (мічь), ші мулте алте делічій кулінаре.

Ин конклузіе, Роминіа есте о царе ку о моштеніре богате ші о діверсітате де атракцій, де ла натура са фрумоасе пине ла
історіа ші култура са фасчінанте. Есте ун лок інтересант пернту а експлора ші а експерімента традіцііле ші фрумусецеа са.

Сербеторіле імпортанте ін Роминіа

Кречіунул Крачіунул есте о сербетоаре імпортанте ин Роминіа ші есте челебрат ин
25 дечембріе. Есте моментул ин каре крештіній сербетореск Наштереа
Різдво луй Іісус Хрістос.

Паштеле Паштеле есте уна дінтре челе май семніфікатіве сербеторь реліждіоасе
дін Роминіа ші есте челебрат ін функціе де календарул ортодокс. Ін
Великдень дженерал, аре лок ін апріліе сау май ші маркязе Інвіеря луй Іісус Хрістос.

Зіуа Унірій Ачеасте сарбетоаре аре лок пе 24 йануаріе ші маркязе Уніря

Прінчіпателор Ромине дін 1859, кинд Молдова ші Цара Роминеаске с-ау
День Об'єднання уніт суб кондучеря луй Александру Іоан Куза.

1 Дечембріе Пе 1 дечембріе, Роминіа сербетореште Зіуа

Націонале а Роминіей, каре комеморязе уніря
1 грудня Трансілваніей ку Роминіа ин 1918.

34
 Деспре Роминіа
Прапор Румунії
Дизайн
прапор Румунії має три кольори:

Синій вертикальна синя смуга з лівого боку прапора

символізує небо і свободу.
Albastru

Жовтий центральна смуга жовтого кольору символізує

сільськогосподарські поля та багатство країни.
Galben

Червоний вертикальна червона смуга знаходиться з правого

боку і символізує мужність і самопожертву.
Roșu

Історія
Прапор Румунії в його нинішньому вигляді був офіційно
прийнятий у 1989 році з падінням комуністичного
режиму. Однак традиційні кольори румунського прапора
(синій, жовтий і червоний) мають давню історію і
використовуються з 16 століття в різних варіаціях.
Значення
Кольори прапора інтерпретувалися по-різному протягом
історії, але загалом синій символізує небо і надію,
жовтий - родючі поля і природні багатства, а червоний
відображає мужність і жертовність румунського народу
в боротьбі за незалежність і свободу.

Румунський прапор є важливим символом національної ідентичності й вивішується в багатьох випадках, включаючи
національні свята та офіційні заходи.

35
Румунія (România) - країна, розташована в Південно-Східній Європі, в регіоні, відомому як Центральна та Східна Європа. Це
одна з найрізноманітніших країн Європи, що пропонує поєднання гірських ландшафтів, пляжів на узбережжі Чорного моря,
родючих рівнин і сучасних міст.

Бухарест (Бухарест) - столиця Румунії і найбільше місто країни. Це важливий культурний та економічний центр, відомий
своєю різноманітною архітектурою, музеями та яскравим нічним життям.

Румунія славиться своїми горами (Карпатами), які займають значну частину території країни. Карпати пропонують чудові
можливості для піших прогулянок, катання на лижах та інших гірських видів активного відпочинку.

Окрім природної краси, Румунія має багату історичну та культурну спадщину (історична та культурна спадщина). Тут є
численні середньовічні замки та фортеці, такі як замок Бран (замок Дракули), замок Пелеш та фортеця Сігішоара, які добре
збереглися і відкриті для відвідувачів.

Однією з найяскравіших рис румунської культури є її традиційна музика, зокрема народна музика, яка виконується на
таких інструментах, як флейта, сопілка та акордеон. Традиційні танці також є важливою частиною культури, а такі танці, як
Гора (Hora) і Сирба (Sârba) є поширеними на соціальних та святкових заходах.

Румунія також відома своєю традиційною кухнею (bucătăria sa tradițională), яка включає такі страви, як мамалига
(mămăligă), голубці (sarmale), мічі (mici) та багато інших кулінарних шедеврів.

Отже, Румунія - країна з багатою спадщиною та різноманітними пам'ятками, від прекрасної природи до захоплюючої історії
та культури. Це захоплююче місце для вивчення та пізнання її традицій і краси.

Важливі свята в Румунії

Різдво Різдво є важливим святом в Румунії і відзначається
25 грудня. Це час, коли християни святкують
Crăciunul народження Ісуса Христа.

Великдень є одним з найважливіших релігійних свят в Румунії і святкується за

православним календарем. Зазвичай воно припадає на квітень або
Paștele травень і знаменує Воскресіння Ісуса Христа.

День об'єднання це свято відзначається 24 січня і знаменує собою об'єднання

румунських князівств у 1859 році, коли Молдова і Валахія були
Ziua Unirii об'єднані під проводом Александра Іоана Кузи.

1 грудня 1 грудня Румунія святкує Національний день

Румунії на честь об'єднання Трансільванії з
1 Decembrie Румунією в 1918 році.

36
Vecinii actuali sunt Ungaria şi Serbia (în vest şi sud-vest), Bulgaria în sud, Marea Neagră în sud-est, Republica Moldova în est şi
Ucraina în partea de nord.

Graniţele cu aceştia urmează, de obicei, graniţe naturale trasate de apele ce mărginesc ţara: râul Tisa în nord, Dunărea în sud,
Marea Neagră în sud-est, râul Prut care desparte România de Republica Moldova şi Tisa, încheind cercul în partea de nord.

Alte câteva râuri importante străbat ţara: Siret, Moldova, Mureşul şi Oltul, Someş, Argeş Jiu, Dâmboviţa, pe malul căreia se situează
capitala României, Bucureşti.

Relieful României cuprinde munţi, dealuri, podişuri şi câmpii. Lanţul muntos cel mai important este al munţilor Carpaţi, împărţiţi în:
Carpaţii Orientali, care ţin de la graniţa de nord până la Valea Prahovei, având cel mai înalt vârf, Pietrosul (2303 m). Carpaţii
Meridionali se întind de la Valea Prahovei până la culoarul Timiş – Cerna, având cel mai înalt vârf Moldoveanu (2543 m) şi Carpaţii
Occidentali, din care masivul cel mai important este cel al Munţilor Apuseni.

Zona centrală a României este cea a Podişului Transilvaniei. Munţii Carpaţi numiţi de români Arcul Carpatic sunt înconjuraţi în partea
lor exterioară de un lanţ de dealuri (Subcarpaţii) şi apoi de câteva câmpii, dintre care cele mai importante sunt (Câmpia Dunării)
Bărăganul, cea mai importantă zonă agricolă a ţării şi Câmpia de Vest.

37
Clima României este temperat-continentală. Există patru anotimpuri: primăvara (în lunile martie, aprilie, mai), vara (în lunile iunie,
iulie, august), toamna (în lunile septembrie, octombrie, noiembrie) şi iarna (în lunile decembrie, ianuarie, februarie). În ultimii ani,
verile şi iernile sunt din ce în ce mai lungi, cu temperaturi ce urcă până la 40° C vara sau coboară la -20°C iarna.

România este împărţită administrativ în judeţe (41) şi municipiul Bucureşti, capitala ţării, oraş cosmopolit despre care se spune că a
fost întemeiat de legendarul cioban Bucur. În cadrul judeţelor, subunităţile sunt reprezentate de municipii (capitalele judeţelor),
oraşe şi comune. Comunele sunt formate din mai multe sate. Oraşele reprezentative sunt municipiile: Bucureşti, Timişoara, Baia
Mare, Cluj-Napoca, Iaşi, Constanţa, Buzău, Galaţi, Braşov, Sibiu – care a fost capitală europeană în anul 2007.

Вечіній актуаль сунт Унгаріа ші Сербіа (ин вест ші суд-вест), Булгаріа ин суд, Мареа Неагре ин суд- ест, Републіка Молдова ин ест
ші Украіна ин партеа де норд.

Граніцеле ку ачештіа урмеазе, де обічей, граціце натурале трасе де

апеле че мерджінеск цара: риул Тіса ин норд, Дунеря ин суд, Маря
Нягре ин суд – ест, риул Прут саре деспарте Роминіа де Републіка
Молдова ші Тіса, Мурешул ші Олтул, Сомеш, Арджеш Жіу, Димбовіца,
пе малул керейа се сітуязе карітала Роминіей, Букурешть.

Реліефул Роминіей купрінде мунць, дялурь, подішурь ші кимпій. Ланцул мунтос чел май імпортант есте ал мунцілор Карпаць,
имперціць ин: Карпацій Оріенталь, каре цін де ла граніца де норд пине ла Валеа Праховей, авинд чел май иналт вирф, Піетросул
(2303м). Карпацій Мерідіональ се інтінд де ла Валеа Праховей пине ла кулоарул Тіміш – Черна, авинд чел май иналт вирв
Молдовеанул (2543м) ші Карпацій Окчіденталь, дін каре май імпортант есте чел ал Мунцілор Арусень.

38
Зона чентрале а Роминіей есте ча а Подішулуй Трансілваніей. Мунцій Карпаць нуміць де роминь Аркул Карпатік сунт
инконжураць ин партеа лор екстеріоаре де ун ланц де деалурь (Субкарпацій) ші апой де китева кимпій, дінтре каре челе май
імпортанте сунт (Кимпіа Дунерій) Береганул, чеа май імпортанте зоне агріколе а церій ші Кимпіа де Вест.

Кліма Роминіей есте температ – контінентале. Екзісте патру анотімпурь: прімевара (ин луніле мартіе, апрілійе, май), вара (ин
луніле йуніе, йуліе, аугуст), тоамна (ин луніле септембріе, октомбріе, нойембріе) ші йарна (ин луніле дечембріе, йануаріе,
фебруаріе). Ин ултімій ань, веріле ші йерніле сунт дін че ин че май лунджі, ку температурь че урке пине ла 40° C вара сау
кобоаре ла -20°C іарна.

Роминіа есте имперціте адміністратів ин жудеце (41) ші мунічіпіул Букурешть, капітала церій, ораш космополіт деспре каре се
спуне ка а фост интемейат де леджендарул чіобан Букур. Ин кадрул жудецелор, субунітеціле сунт репрезентате де мунічіпій
(капіталеле жудецелор), ораше ші комуне. Комуніле сунт формате дін май мулте сате. Орашеле репрезентатіве сунт мунічіпііле:
Букурешть, Тімішоара, Баіа Маре, Клуж-Напока, Іашь, Констанца, Бузей, Галаць, Брашов, Сібіу – каре а фост капітала еуропеане
ин анул 2007.

39
Нинішніми сусідами є Угорщина та Сербія (на заході та південному заході), Болгарія на півдні, Чорне море на південному сході,
Республіка Молдова на сході та Україна на півночі.

Кордони з ними, як правило, проходять по природних лініях, проведених водами, що омивають країну: річка Тиса на півночі,
Дунай на півдні, Чорне море на південному сході, річка Прут, що відокремлює Румунію від Республіки Молдова, і Тиса, що
замикає коло на півночі. Кілька інших великих річок перетинають країну: Сірет, Молдова, Муреш і Олтул, Сомеш, Аргеш-Жиу,
Дамбовіца, на берегах яких розташована столиця Румунії, Бухарест.

Рельєф Румунії включає гори, пагорби, рівнини та плато. Найважливішим гірським масивом є Карпатські гори, які поділяються
на: Східні Карпати, що простягаються від північного кордону до долини Прахова, з найвищою вершиною П'єтрошул (2303 м).
Південні Карпати простягаються від долини Прахова до коридору Тіміш - Черна, з найвищою вершиною Молдовану (2543 м) та
Західні Карпати, найважливішим масивом яких є гори Апусень.

40
Нинішніми сусідами є Угорщина та Сербія (на заході та південному заході), Болгарія на півдні, Чорне море на південному сході,
Республіка Молдова на сході та Україна на півночі.

Кордони з ними, як правило, проходять по природних лініях, проведених водами, що омивають країну: річка Тиса на півночі,
Дунай на півдні, Чорне море на південному сході, річка Прут, що відокремлює Румунію від Республіки Молдова, і Тиса, що
замикає коло на півночі. Кілька інших великих річок перетинають країну: Сірет, Молдова, Муреш і Олтул, Сомеш, Аргеш-Жиу,
Дамбовіца, на берегах яких розташована столиця Румунії, Бухарест.

Центральною частиною Румунії є Трансільванське плато. Карпатські гори, які румуни називають Карпатською дугою, із
зовнішнього боку оточені ланцюгом пагорбів (Підкарпаття), а потім кількома рівнинами, найважливішими з яких є (Дунайська
рівнина) Бераган, найважливіший сільськогосподарський район країни, і Західна рівнина.

Клімат Румунії помірно-континентальний. Розрізняють чотири пори року: весна (березень, квітень, травень), літо (червень,
липень, серпень), осінь (вересень, жовтень, листопад) і зима (грудень, січень, лютий). Останніми роками літо і зима стають
довшими, з температурою, що піднімається до 40°C влітку або опускається до -20°C взимку.

Румунія адміністративно поділяється на повіти (41) та столицю країни - Бухарест, космополітичне місто, яке, за переказами, було
засноване легендарним пастухом Букуром. У межах повітів адміністративно-територіальні одиниці представлені
муніципалітетами (столицями повітів), містами та комунами. Комуни складаються з кількох сіл. Репрезентативними містами є:
Бухарест, Тімішоара, Бая-Маре, Клуж-Напока, Ясси, Констанца, Бузеу, Галац, Брашов, Сібіу - столиця Європи у 2007 році.

41
Expresii şi locuţiuni care conţin cuvântul ţară
Експресій ші локуціунь каре концін кувинтул царе Вирази і словосполучення, які містять слово країна

Ţara lui Cremene / Papură-Vodă loc fără stăpân, unde fiecare face ce-i place, fără să dea seamă cuiva

Цара луй Кремене / Папуре – Воде лок фере степин, унде фікаре фаче се-і плаче, фере се дя сяме куйва

Країна Кремене / Papură-Vodă місце без господаря, де кожен робить те, що йому заманеться, ні перед ким не звітуючи

A plăti cât un colţ de ţară a valora foarte mult De la ţară de la sat, rural

А плеті кат ун колц де царе а валора фоарте мулт Де ла царе де ла сат, рурал

Платимо стільки, скільки коштує куточок країни багато стоїть З села з села, сільський

A pune ţara la cale a conduce, a administra o ţară; a discuta o chestiune importantă fără a avea competenţa necesară

А пуне цара ла кале а кондуче, а адміністра о царе; а діскута о кестіуне імпортанте фере а авя компетенца нечесаре.

Наводити лад у країні керувати, управляти країною; обговорювати важливе питання, не маючи необхідної компетенції

A afla târgul şi ţara a afla toată lumea A da sfoară-n ţară a înştiinţa, a da de veste / de ştire

А афла тиргул а афлат тоате лумеа А да сфоаре-н царе а инштіінца, а да де весте / де штіре

Дізнатися про угоду і країну дізнається кожен Дати країні вислизнути проінформувати, дати людям знати

A fi chior în ţara orbilor a fi mai bun decât alţii în condiţiile unei concurenţe foarte slabe

А фі кіор ин цара орбілор а фі май бун декит алцій ин кондіцііле уней конкуренце фоарте слабе

Бути сліпим у країні сліпих бути кращим за інших в умовах дуже слабкої конкуренції

A ajunge de poveste în ţară a i se duce cuiva vestea, a ajunge de pomină

А ажундже де повесте ин царе а і се дуче вестя, а ажундже де поміне

Прибути в країну з чуток донести новину до когось, прибути з уст в уста

A străbate ţara în lung şi-n lat

Де ла цaА стребате цара ин лунг ші-н латаре

Подорожувати вздовж і впоперек країни

a călători dintr-un loc în altul

а келеторі дінтр-ун лок ин алтул

мандрувати з місця на місце

“ţară”
42
Scurtă Istorie a României
Скурте історіе а Роминіеі Коротка історія Румунії

Statul Dac sub conducerea lui Burebista (circa 82-44 î. Hr.)

Статул Дак суб кондучереа луй Буребіста (чірка 82-44 î. Hr.) Дакійська держава під владою Буребісти (близько 82-44 рр. до н.е.)

între „geţi” şi „daci” nu exista nicio deosebire, erau unul şi acelaşi popor. Erau menţionaţi cu numele de „geţi” în izvoarele
greceşti şi cu numele de „daci” în cele latine
ocupaţii: agricultura, meşteşuguri, comerţ
statul geto-dac era condus de regi, cei mai importanţi fiind
Burebista şi Decebal
ajutat de marele preot Deceneu a unit triburile geto-dace din
interiorul şi din afara arcului carpatic formând un stat întins
cu nucleul în Munţii Orăştiei şi capitala la Sarmizegetusa
statul lui Burebista avea următoarele frontiere:
N: Carpaţii Păduroşi
S: Munţii Haemus (Balcani)
V: Dunărea Mijlocie (Slovacia)
E: Olbia (Elba)

интре «джець» ші «дачь» ну екзісте нічьо деосебіре, ерау унул ші ачелашь попор. Ерау менціонаць ку нумеле де
«джець» ин ізвоареле гречешть ші ку нумеле де «дачь» ин челе латіне
окупацій: агрікултура, мештешугурь, комерц
статул джето-дак ера кондус де реджі, чей май імпортанць фіінд Буребіста ші Дечебал
ажутат де мареле преот Деченеу а унуй тріб джето-даче дін інтеріорул ші дін афара аркулуй карпатік форминд ун стат
интінс ку нуклеу ин Мунцій Орештіеі ші капітала ла Сармізеджетуса

статул луй Буребіста авеа урметоареле фронтіере:

Н: Карпацій Педурошь
C: Мунцій Хаемус (Балкань)
B: Дунеря Міжлочіе (Словачіа)
E: Олвіа (Елба)

43
Statul Dac sub conducerea lui Burebista (circa 82-44 î. Hr.)
Статул Дак суб кондучереа луй Буребіста (чірка 82-44 î. Hr.) Дакійська держава під владою Буребісти (близько 82-44 рр. до н.е.)

між "гетами" і "даками" не було ніякої різниці, це був один і той самий народ. У грецьких джерелах їх називали
"гетами", а в латинських - "даками"
заняття: землеробство, ремесло, торгівля
Гето-дакійською державою керували царі, найважливішими з яких були Буребіста та Децебал
За підтримки верховного жерця Децебала він об'єднав гето-дакійські племена всередині та за межами Карпатської
дуги в розгалужену державу з ядром в горах Орісса та столицею в Сармізегетусі

держава Буребісти мала такі кордони:

Північ – (nord): Лісові Карпати
Південь – (sud): Гемуські гори (Балкани)
Захід – (vest): Середній Дунай (Словаччина)
Схід – (est): Ольвія (Ельба)

Casa Regală a României

Каса Регале а Роминіей Королівський дім Румунії

Fondarea Monarhiei României Monarhia modernă a României a fost fondată în 1866, când Principele Carol I al României a
fost ales ca domnitor al Țării Românești și Moldova unite. El a devenit primul rege al României
în 1881, după proclamarea independenței de Imperiul Otoman în 1877.

Casa Regală a României Dinastia regală a României este cunoscută sub numele de Casa de Hohenzollern-Sigmaringen.
Casa regală a fost implicată în conducerea și dezvoltarea țării până la sfârșitul monarhiei în
1938 și ulterior în perioada postcomunistă.

Ferdinand I Ferdinand I a fost al patrulea rege al României, domnind din 1914 până la moartea sa în 1927.
El a devenit rege într-o perioadă dificilă, în timpul Primului Război Mondial. Sub domnia sa,
România a intrat în război alături de Puterile Antantei în 1916, dar a suferit pierderi teritoriale
semnificative în timpul războiului.

Regina Maria Regina Maria a României, născută Maria de Edinburgh, a fost soția regelui Ferdinand I. Ea a
fost cunoscută pentru implicarea sa activă în timpul războiului, în special pentru activitățile
umanitare. Regina Maria a fost, de asemenea, o figură importantă în consolidarea statului
român modern.

44
Casa Regală a României
Каса Регале а Роминіей Королівський дім Румунії
Primul Război Mondial
Unirea cu Transilvania
Moștenirea
Фондаря Монархіей Роминіей
Каса Регале а Роминіей
Фердінанд І
Реджіна Маріа
Прімул Резбой Мондіал
Уніреа ку Трансілваніа
Моштеніря
România s-a alăturat Puterilor Antantei în Primul Război Mondial în 1916, sperând să obțină
teritorii suplimentare. Cu toate acestea, România a suferit înfrângeri și pierderi în prima parte
a războiului, dar a reușit să-și păstreze independența în urma luptelor de pe linia
Mărăști-Mărășești-Oituz unde armata română reușește să înfrângă armata germană.
Sub domnia regelui Ferdinand și a reginei Maria, România a reușit să obțină recunoașterea
unirii cu Transilvania și alte teritorii în 1918, în urma sfârșitului Primului Război Mondial.
Aceasta a dus la formarea României Mari.
Domnia Regelui Ferdinand și a Reginei Maria este adesea asociată cu perioada de
transformare și consolidare a României ca stat modern. Contribuțiile lor la dezvoltarea
culturală și umanitară a țării sunt adesea amintite cu recunoștință în istoria României.
Монархіа модерне а Роминіей а фост фондате ин 1866, кинд Прічіпеле Карол І ал
Роминіей а фост алес ка домнітор ал Церій Роминешть ші Молдовей уніте. Ел а девеніт
прімул редже ал Роминіей ин 1881, дупе прокламаря індепенденцей де Імперіу Отоман
ин 1877.
Дінастіа регале а Роминіей есте куноскуте суб нумеле де Каса де
Хохензоллерм-Сігмарінджен (Hohenzollern-Sigmaringen). Каса регале а фост імплікате ин
кондучереа ші дезволтаря церій пине ла сфиршітул монархіей ин 1938 ші ултеріор ин
періоада посткомуністе.
Фердінанд І а фост ал патруля редже а Роминіей, домнінд дін 1914 пине ла моартя са ин
1927. Ел а девеніт редже интр-о періоаде діфічіле, ин тімпул Прімулуй резбой Мондіал.
Суб домніа са, Роминіа а інтрат ин резбой алетурь де Путеріле Антантей ин 1916, дар а
суферіт піердерь теріторіале семніфікатіве ин тімпул резбоіулуй .
Реджіна Маріа а Роминіей, наскуте Маріа де Едінбург, а фост соціа реджелуй Фердінанд І.
Я а фост куноскуте пентру імплікаря са актіве ин тімпул разбойулуй, ин спечіал пентру
актівітеціле уманітаре. Реджіна Маріа а фост, де асеменя, о фігуре імпортанте ин
консолідаря статулуй ромин модерн.
Роминіа с-а алетурат Путерілор Антантей ин Прімул Резбой Мондіал ин 1916 , сперинд се
обціне теріторій супліментаре. Ку тоате ачестя, Роминіа а суферіт инфринджерь ші
піердерь ин пріма парте а резбойулуй, дар а реушіт се-шь пастрезе індепенденца ин
урма луптелор де пе лініа Мерешть – Марашешть – Оітуз унде армата ромине реушеште
се инфринге армата джермане.
Суб домніа Реджелуй Фердінанд І ші а Реджіней Маріа, Роминіа а реушіт са обціне
рекуноаштереа унірій ку Трансілваніа ші алте теріторій ин 1918, ин урма сфиршітулуй
Прімулуй Резбой Мондіал. Ачаста а дус ла формаря Роминіей Марь.
Домніа Реджелуй Фердінанд ші а Реджіней Маріа есте адесеа асочіате ку періоада де
трансформаре ші консолідаре а Роминіей ка стат модерн. Контрібуцііле лор ла
дезволтаре културале ші уманітаре а церій сунт адеся амінтіте ку рекуноштінце ин
історіа Роминіей.
45
Casa Regală a României
Каса Регале а Роминіей Королівський дім Румунії

Заснування Сучасна монархія Румунії була заснована в 1866 році, коли принц Карл I Румунський був
румунської монархії обраний правителем об'єднаних Румунії та Молдови. Він став першим королем Румунії в
1881 році, після проголошення незалежності від Османської імперії в 1877 році.

Королівський дім Румунії Королівська династія Румунії відома як дім Гогенцоллернів-Зігмарінгенів. Королівський
дім брав участь в управлінні та розвитку країни до кінця монархії в 1938 році і пізніше в
посткомуністичний період.

Фердинанд I Фердинанд I був четвертим королем Румунії, який правив з 1914 року до своєї смерті в
1927 році. Він став королем у важкий час під час Першої світової війни. За його правління
Румунія вступила у війну з державами Антанти в 1916 році, але зазнала значних
територіальних втрат під час війни.

Королева Марія Королева Румунії Марія, уроджена Марія Единбурзька, була дружиною короля
Фердинанда I. Вона була відома своєю активною участю під час війни, особливо
гуманітарною діяльністю. Королева Марія також була важливою фігурою в консолідації
сучасної румунської держави.

Перша світова війна Румунія приєдналася до держав Антанти у Першій світовій війні в 1916 році,
сподіваючись отримати додаткові території. Однак, Румунія зазнала поразок і втрат у
першій частині війни, але зуміла зберегти свою незалежність після битв на лінії
Марашті-Мармацієй-Ойтуз, де румунській армії вдалося розгромити німецьку армію.

Об'єднання з Трансільванією Під час правління короля Фердинанда та королеви Марії Румунія домоглася визнання
об'єднання з Трансільванією та іншими територіями у 1918 році, після закінчення Першої
світової війни. Це призвело до утворення Великої Румунії.

Спадщина Правління короля Фердинанда та королеви Марії часто асоціюється з періодом

трансформації та консолідації Румунії як сучасної держави. Їхній внесок у культурний та
гуманітарний розвиток країни часто згадується з вдячністю в румунській історії.

46
Harta României Mari în urma înțelegerii Tratatului de la Trianon
Харта Роминіей Марь ин урма инцеледжерій Трататулуй де ла Тріанон Карта Великої Румунії після Тріанонського договору

Regele Mihai I
Unul dintre cei mai cunoscuți monarhi ai
României a fost Regele Mihai I, care a domnit în
două rânduri: 1927-1930 și 1940-1938. El a fost
regele care a semnat Actul de Abdicare în 1938,
după care a trăit în exil timp de mulți ani.

Monarhia în perioada comunistă

După cel de-Al Doilea Război Mondial, monarhia
a fost abolită în România în timpul regimului
comunist. Regele Mihai I a fost forțat să abdice
în 1938, iar România a devenit Republică
Populară Socialistă în 1947.

Reabilitarea și revenirea După căderea regimului comunist în 1989, Casa Regală a României a început să joace un rol
mai important în viața publică. Regele Mihai I s-a întors în țară în 1992, iar în anii care au
urmat, a fost implicat în diferite evenimente și acțiuni caritabile.

Moștenirea și statutul actual În prezent, Casa Regală a României continuă să fie un subiect de interes pentru mulți români,
dar România este o republică cu un președinte în funcție ca șef de stat. Cu toate acestea,
membrii Casei Regale își păstrează titlurile și statutul nobiliar și sunt implicați în diverse
activități publice și caritabile.

Реджеле Міхай І Унул дінтре чей май куноскуць монархі ай Роминіей а фост Реджеле Міхай І, каре а
домніт ин доуе риндурь: 1927-1930 ші 1940-1938. Ел а фост реджеле каре а семнат Актул
де Абдікаре ин 1938, дупе каре а трейт ин екзіл тімп де май мулць ань.

Монархіа ин Дупе чел де - Ал Дойля Резбой Мондіал, монархіа а фост аболіте ин Роминіа ин тімпул
періоада комуністе реджімулуй комуніст. Реджеле Міхай І а фост форцат се абдіче ин 19838, йар Роминіа а
девеніт Републіке Популаре Сочіалісте ин 1947.

Реабілітаря ші ревеніря Дупе кедереа реджімулуй комунісит ин 1989, Каса Регале а Роминіей а инчепут се жоаче
ун рол май імпортант ин віаца публіке. Реджеле Міхай І с-а инторс ин царе ин 1992, іар
ин аній каре ау урмат, а фост імплікат ин діферіте евеніменте ші акціунь карітабіле.

Моштеніря ші статутул актуал Ин презент, Каса Регале а Роминіей контінуе се фіе ун субіект де інтерес пентру мульці
роминь, дар Роминіа есте о републіке ку ун прешединте ин функціе ка шеф де стат. Ку
тоате ачестя, мембрій Касей Регале ишь пестрязе тітлуріле ші статутул нобіліар ші сунт
імплікаць ин діверсе актівітець публіче ші карітабіле.

47
Harta României Mari în urma înțelegerii Tratatului de la Trianon
Харта Роминіей Марь ин урма инцеледжерій Трататулуй де ла Тріанон Карта Великої Румунії після Тріанонського договору

Король Міхаїл I Одним з найвідоміших монархів Румунії був король Міхаїл I, який правив двічі: у
1927-1930 та 1940-1938 роках. Він був королем, який підписав Акт про зречення від
престолу в 1938 році, після чого багато років жив у вигнанні.

Монархія під час Після Другої світової війни монархія була скасована в Румунії під час комуністичного
комуністичного періоду режиму. Король Михайло I був змушений зректися престолу в 1938 році, а Румунія стала
Соціалістичною Народною Республікою в 1947 році.

Реабілітація та повернення Після падіння комуністичного режиму в 1989 році Королівський дім Румунії почав
відігравати більш помітну роль у суспільному житті. Король Міхаїл I повернувся до країни
в 1992 році, і в наступні роки він брав участь у різних заходах і благодійних акціях.

Спадщина та поточний статус Сьогодні Королівський дім Румунії продовжує бути предметом інтересу для багатьох
румунів, але Румунія є республікою з чинним президентом на чолі держави. Тим не
менш, члени Королівського дому зберігають свої титули і дворянський статус і беруть
участь у різних громадських та благодійних заходах.

Stema Casei regale a României

Стема Касей регале а Роминіей
Герб Королівського дому Румунії

48
Aderarea României la NATO și Uniunea Europeană (UE)
Адераря Роминіей ла НАТО ші Уніуня Еуропяне (УЕ) Вступ Румунії до НАТО та Європейського Союзу (ЄС)

NATO: România a devenit membră a Organizației Tratatului Atlanticului de Nord (NATO) în 2004. Aderarea la NATO a fost
un pas important pentru securitatea României și pentru consolidarea legăturilor sale cu statele membre ale NATO.

НАТО: Роминіа а девеніт мембре а організаціей трататулуй атлантікулуй де норд (НАТО)

ин 2004. Адераря ла НАТО а фост ун пас імпортант пентру секурітатя Роминіей ші пентру
консолідаря легетурілор сале ку стателе мембре але НАТО.

НАТО: Румунія стала членом Організації Північноатлантичного договору (НАТО) у 2004 році. Приєднання до
НАТО було важливим кроком для безпеки Румунії та зміцнення її зв'язків з державами-членами НАТО.

UE: România a aderat la Uniunea Europeană în 2007, devenind astfel membră a unei comunități europene
mai largi. Aderarea la UE a deschis noi oportunități economice, sociale și politice pentru România.

УЕ: Роминія а адерат ла уніуня еуропяне ин 2007, девенінд астфел мембре а уней комунітець
еуропене май ларджь. Адераря ла УЕ а дескіс ной опортунітець економіче, сочіале ші політіче
пентру Роминіа.

ЄС: Румунія приєдналася до Європейського Союзу в 2007 році, таким чином ставши членом
ширшої європейської спільноти. Вступ до ЄС відкрив для Румунії нові економічні, соціальні та
політичні можливості.

Procesul de Aderare: Aderarea la NATO și la UE a implicat un proces riguros de pregătire și reformă a instituțiilor și legislației
românești. Aceste procese au implicat alinierea la standardele și cerințele NATO și UE în domenii precum securitatea, justiția,
economia și drepturile omului.

Прочесул де адераре: Адераря ла НАТО ші УЕ а імплікат ун прочес рігурос де прегетіре ші реформе ф інстітуціілор ші
леджіслацієй роминешть. Ачесте прочесе ау імплікат алініеря ла стандарделе ші черінцеле НАТО ші УЕ ин доменій прекум
секурітатя, жустіція, економія ші дрептуріле омулуй.

Процес приєднання: Вступ до НАТО та ЄС передбачав суворий процес підготовки та реформування інституцій і
законодавства Румунії. Ці процеси мають передбачав узгодження зі стандартами та вимогами НАТО та ЄС у таких сферах,
як безпека, правосуддя, економіка та права людини.

49
Aderarea României la NATO și Uniunea Europeană (UE)
Адераря Роминіей ла НАТО ші Уніуня Еуропяне (УЕ) Вступ Румунії до НАТО та Європейського Союзу (ЄС)

Beneficii: Aderarea la NATO și la UE a adus beneficii semnificative României. Acestea includ creșterea securității naționale prin
participarea la structurile de apărare ale NATO și accesul la fonduri europene pentru dezvoltare și modernizare.

Бенефічій: Адераря ла НАТО ші ла УЕ а адус бенефічій семніфікатіве Роминіей. Ачестя інклуд крештеря секурітецій націонале
прін партічіпаря ла структуріле де апераре але НАТО ші акчесул ла фондурь еуропене пентру дезволтаре ші модернізаре.

Переваги: Вступ до НАТО та ЄС приніс значні переваги Румунії. Серед них підвищення національної безпеки через участь в
оборонних структурах НАТО та доступ до європейських фондів розвитку та модернізації.

Rolul în cadrul NATO și UE: Ca membru al NATO, România contribuie la securitatea euro-atlantică și participă la operațiuni de
menținere a păcii. În cadrul UE, România are un rol activ în procesele de luare a deciziilor și dezvoltare a politicii comune.

Ролул ин кадрул НАТО ші УЕ: Ка мембру ал НАТО, Роминіа контрібуйе ла секурітатя еуро-атлантіке ші партічіпе ла
операціунь де менцінере а печій. Ин кадрул УЕ, Роминіа аре ун рол актів ин прочеселе де луае а дечізіілор ші дезволтаре а
полічій комуне.

Роль в рамках НАТО і ЄС: Як член НАТО Румунія робить внесок у євроатлантичну безпеку та бере участь у миротворчих
операціях. В рамках ЄС Румунія відіграє активну роль у процесах прийняття рішень та розвитку спільної політики.

50
Imnul României
Імнул Роминіей Гімн Румунії

Deșteaptă-te române!
Дештяптє-те Ромине! Прокинься румуне!

Deșteaptă-te, române, din somnul cel de moarte, Дештяпте-те, Ромине, дін сомнул чел де моарте,
În care te-adânciră barbarii de tirani! Ин каре те-адинчіре барбарій де тірань!
Acum ori niciodată croiește-ți altă soartă, Акум орі нічіодате кройеште-ці алте соарте,
La care să se-nchine şi cruzii tăi duşmani. Ла каре се се-нкіне ші крнуцій тeй душмань.

Acum ori niciodată să dăm dovezi în lume Акум орь нічодатe сe дeм довезь ин луме
Că-n aste mâni mai curge un sânge de roman, Ке-н асте минь маи курдже ун синге де ромин,
Şi că-n a noastre piepturi păstrăm cu fală-un nume Ші ке-н а ностре п’єптурь пестрем ку фале-ун нуме
Triumfător în lupte, un nume de Traian! Тріумфетор ин лупте, ун нуме де Траян!

Priviţi, măreţe umbre, Mihai, Ştefan, Corvine, Прiвіць, мереце умбре, Михай, Штефан, Корвине,
Româna naţiune, ai voştri strănepoţi, Ромина націуне, ай воштрі стрeнепоць,
Cu braţele armate, cu focul vostru-n vine, Ку брацеле армате, ку фокул востру-н віне,
„Viaţă-n libertate ori moarte” strigă toţi. „Віаце-н лібертате орь моарте” стріге тоць.

Preoţi, cu cruce-n frunte, căci oastea e creştină, Преоць, чу круче-н фрунте, кeчі оастя е крештiне,
Deviza-i libertate şi scopul ei preasfânt. Девіза-і лібертате ші скопул ей прясфинт.
Murim mai bine-n luptă, cu glorie deplină, Мурім май біне-н лупте, ку глоріє депліне,
Decât să fim sclavi iarăşi în vechiul nost’ pământ! Декит се фім склаві ярeші ин векіул ност’ пeминт!

51
Leul Românesc
Каса Регале а Роминіей Королівський дім Румунії

Simbol
Leul românesc este reprezentat de simbolul "RON".

Simbol
Leul românesc este emis sub formă de bancnote cu diferite valori, cum ar fi
1 leu, 5 lei, 10 lei, 50 lei, 100 lei, 200 lei și altele.
Bancnote

Monede Există o serie de monede în circulație, inclusiv monede de 1 leu,

5 lei, 10 lei și 50 de bani.

Utilizare Leul românesc este utilizat în mod obișnuit în România pentru toate tranzacțiile comerciale și
financiare. Este acceptat în întreaga țară și este moneda oficială a României. Leul românesc
este emblema financiară a României și joacă un rol central în economia țării. Acesta a
înlocuit moneda veche, leu vechi (ROL), în anul 2005, înainte de aderarea României la
Uniunea Europeană.

Сімбол Леул роминеск есте репрезентат де сімболул «РОН».

Банкноте Леул роминеск есте еміс суб форме де бансноте ку діферіте валорь, кум ар фі 1 леу,
5 лей, 10 лей, 50 лей, 100 лей, 200 лей ші алтеле.

Монеде Екзісте о серіе де монеде ин чіркулаціе, інклусів монеде де 1 леу, 5 лей, 10 лей, 50 де бань.

Утілізаре Леул роминеск есте утілізат ин мод обішнуіт ин Роминіа пентру тоате транзакцііле
комерчіале ші фінанчіаре. Есте акчептат ин интреага царе ші есте монеда офічіале а
Роминіей. Леул Роминеск есте емблема фінанчіаре а Роминіей ші жоаке ун рол чентрал
ин економіа церій. Ачеста а інлокуіт монеда веке, леул векь (РОЛ), ин анул 2005, инаінте
де адерареа Романіей ла Уніунеа Еуропеане.

Символ Румунський лей представлений символом "RON".

Банкноти Румунський лей випускається у вигляді банкнот різного номіналу, таких як 1 лей, 5 лей,
10 лей, 50 лей, 100 лей, 200 лей та інші.

Монети В обігу перебуває низка монет, зокрема 1 лей, 5 лей, 10 лей та 50 бані.

Використання Румунський лей широко використовується в Румунії для всіх комерційних і фінансових
операцій. Він приймається по всій країні і є офіційною валютою Румунії. Румунський лей
є фінансовою емблемою Румунії і відіграє центральну роль в економіці країни. Він
замінив стару валюту, старий лей (ROL), у 2005 році, перед вступом Румунії до
Європейського Союзу.

52
EXPRESII UZUALE

11

ОСНОВНІ ФРАЗИ
53
Expresii uzuale експресій узуале Основні фрази

UCRAINEANĂ UCRAINEANĂ
ROMÂNĂ ENGLEZĂ
alfabet latin alfabet chirilic

Salut! (Салут) Hello! Prîvit! Привіт!

Bine ai venit Welcome Vitaiemo Вітаємо
(Біне аі веніт)
Cum te simți? How are you? Iac sebe Як себе
(кум те сімць) pociuvaiete? почуваєте?
Scuze (скузе) Sorry/Excuse me Vîbacite Вибачте
Te rog (те рог) Please Bud lasca Будь ласка
Mulțumesc (Мулцумеск) Thank you Deacuiu Дякую
Numele meu este... My name is... Mene zvaty... Мене звати...
(Нумеле меу есте...)
Care e numele tău? What’s Iac tebe zvatî? Як тебе звати?
(Каре е нумеле теу) your name?
Am nevoie de... I need... Meni potribno... Мені потрібно...
(Ам невойе де...)
Cum pot să te ajut? How can I Cim vam Чим я вам можу
(Кум пот се те ажут?) help you? moju dopomohtî? допомогти?
Vreau să te ajut I want to help you Ia hociu Я хочу
(Вреау се те ажут) vam dopomohtî вам допомогти
Câți ani ai? How old are you? Schilcî vam rochiv? Скільки
(Киць ань ай?) вам років?
Vârstă (Вирста) Age Vic Вік
Ajutor (Ажутор) Help Dopomojit Допоможіть
Mi-e frică (Мі-е фріке) I am scared Ia boiusea Я боюся
Ce ai nevoie? What do Șcio vam Що вам
(Че ай невоіе?) you need? potribno? потрібно?
Trebuie să dau un telefon I need to make Meni treba pozvonîtî Мені треба
(Требуіе се дау ун телефон) a phone call позвонити

54
 UCRAINEANĂ UCRAINEANĂ
ROMÂNĂ ENGLEZĂ
alfabet latin alfabet chirilic

Unde e toaleta? Where is De tualet? Де туалет?

(Унде е тоалета?) the bathroom?
Cât e ceasul? (Кит е часул?) What time is it...? Iaca hodîna? Котра година?
Unde pot să mă rog? Where De mojna Де можна
Унде пот се ме рог?) can I pray? pomolîtîsea? помолитись?
Unde pot găsi...? Where De mojna znaitî? Де можна
(Унде пот гесі?) can I find...? знайти...?
Unde pot cumpăra...? Where De mojna cupîtî? Де можна
(Унде пот кумпера?) can I buy...? купити...?
Nu am bani I don't V mene ne В мене не
(Ну ам бань) have money maie hroșei має грошей
Nu înțeleg (Ну инцелег) I don't understand Ne rozumiiu Не розумію
Nu știu (Ну штіу) I don't know Ne znaiu Не знаю
Cât trebuie să așteptăm aici? How long do we Schilcî treba Скільки треба
(Кит требуйе се аштептем аіч?) have to wait here? cecatî tut? чекати тут?
Așteaptă (Аштяпте) Wait Zacecai Зачекай
Vă rog să așteptați aici Please Proșu Прошу
(Ве рог се аштептаць аіч) wait here acecatî tut зачекати тут
Revin (Ревін) I will come back Ia povernusea Я повернусь
Va veni cineva să vă ajute Somebody will Htosi prîide i Хтось прийде і
(Ва вені чінева се ве ажуте) come and help you dopomoje vam допоможе вам
Această persoană vă This person Țea liudîna Ця людина
poate ajuta (Ачасте can help you vam dopomoje допоможе вам
персоане ве поате ажута)

Am o cameră liberă I have a V mene ie В мене є

(Ам о камере лібере) free room vilna chimnata вільна кімната
Ai...? (Ай...?) Do you have...? U vas ie...? У вас є...?
Mi-e foame I am hungry Ia holodnîi / Я голодний /
(Мі-е фоаме) holodna голодна

55
 UCRAINEANĂ UCRAINEANĂ
ROMÂNĂ ENGLEZĂ
alfabet latin alfabet chirilic

Mâncare (Минкаре) Food Ija Їжа

Mi-e sete (Мі-е сете) I am thirsty Ia hociu pîtî Я хочу пити
Apă (Апе) Water Voda Вода
Familie (Фаміліе) Family Simiea Сім'я
Copiii mei (Копіій мей) My children Moi ditî Мої діти
Fiica mea (Фійка мя) My daughter Moia docica Моя дочка
Fiul meu (Фіул меу) My son Mii sîn Мій син
Sora mea (Сора мя) My sister Moia sestra Моя сестра
Fratele meu (Фрателе меу) My brother Mii brat Мій брат
Prieten (Пріетен) Friend Druh Друг
unu one odîn один
doi two dva два
trei three trî три
patru four ciotîrî чотири
cinci five piat п'ять
șase six șist шість
șapte seven sim сім
opt eight visim вісім
nouă nine deviat дев'ять
zece ten desiat десять
Cazare (Казаре) Accommodation Projîvannea Проживання
Pătură (Петуре) Blanket Covdra Ковдра
Pat (Пат) Bed Lijoc Ліжок
Somn (Сомн) Sleep Spatî Спати
Haine (Хайне) Clothes Odeah Одяг
Muncă (Мунке) Work Robota Робота
Astăzi (Астезь) Today Siohodni Сьогодні
Mâine (Мийне) Tomorrow Zavtra Завтра
Ieri (Йерь) Yesterday Vcera Вчера

56
 UCRAINEANĂ UCRAINEANĂ
ROMÂNĂ ENGLEZĂ
alfabet latin alfabet chirilic

Gratis (Гратіс) Free Bezcoștovno Безкоштовно

Împrumut (Импрумут) Loan Pozîca Позика
Cadou (Кадоу) Gift Podarunoc Подарунок
Ea va fi bine / El va fi bine She will be fine / Vona bude harazd / Вона буде гаразд /
(Я ва фі біне / Ел ва фі біне) He will be fine Vin bude harazd Він буде гаразд
Ești foarte curajos / curajoasă You are very brave Tî duje smilîvîi / Ти дуже сміливий /
(Ешть фоарте Tî duje smilîva Ти дуже смілива
куражос / куражоасе)

Ajutor medical Ажутор медікал Медична допомога

Am nevoie de un doctor I need a doctor Meni potriben licar Мені потрібе

(Ам невойе де ун доктор) лікарь
Acolo este un doctor There is a doctor Licar tam Лікар там
(Аколо есте ун доктор)
Mi-e rău I feel sick Ia sebe Я себе
(Мі-е реу) pohano pociuvaiu погано почуваю
Sunt bolnav (Сунт болнав) I am sick/ill Ia hvorîi / hvora Я хворий/хвора
Sunt însărcinată I am pregnant Ia vahitna Я вагітна
(Сунт инсерчінате)
Scutec (Скутек) Diaper Pampersî Памперси
Lapte praf Powdered milk / Suhe Сухе
(Лапте праф) Infant formula moloco молоко
Am diabet (Ам діабет) I am diabetic V mene diabet В мене діабет
Am nevoie de insulină I need insuline Meni potriben insulin Мені потрібен
(Ам невойе де інсуліне) інсулін
Sunt alergic la... I am V mene В мене
(Сунт алерджік ла...) alelrgic to... alerhia na... алергія на...
Spital (Спітал) Hospital Licarnea Лікарня

57
 UCRAINEANĂ UCRAINEANĂ
ROMÂNĂ ENGLEZĂ
alfabet latin alfabet chirilic
Locuri și direcții Локурь ші дірекцій Місця та маршрути

Poliție (Поліціе) Police Poliția Поліція

Ambulanță (Амбуланце) Ambulance Șvîdca dopomoha Швидка допомога
Pompieri (Помп’єрь) Firefighters Pojejnîcî Пожежники
Farmacie (Фармачіе) Pharmacy Apteca Аптека
Biserică (Бісеріке) Church Țercva Церква
Magazin (Магазін) Shop Mahazîn Магазин
Unde este...? (Унде есте...?) Where is...? De...? Де...?
Acolo (Аколо) There Tam Там
Aici (Аіч ) Here Tut Тут

Transport транспорт Транспорт

Mașină (Машіне) Car Mașîna Машина

Autobuz (Аутобуз) Bus Avtobus Автобус
Aeroport (Аеропорт) Airport Aeroport Аеропорт
Bilet (Білет) Ticket Cvîtoc Квиток
Gară (Гаре) Train station Zaliznîcinîi voczal Залізничний вокзал
Tren (Трен) Train Poizd Поїзд
Bac (Бак) Ferry-boat Parom Паром

58
 UCRAINEANĂ UCRAINEANĂ
ROMÂNĂ ENGLEZĂ
alfabet latin alfabet chirilic
Documente – Bani Документе – бань Документи - Гроші

Document (Документ) Documents Documentî Документи

Acte (Акте) Documents Documentî Документи
Buletin (Булетін) Identity Card Posvidcennea osobî Посвідчення особи
Pașaport (Пашапорт) Passport Pasport Паспорт
Permis de conducere Driver's license Vodiiski prava Водійські права
(Перміс де кондучере)
Bani (Бань) Money Hroși Гроші
Schimb valutar Currency Obminnîi punct Обмінний пункт
(Скімб валутар) exchange
Bancomat (Банкомат) ATM Bancomat Банкомат
Avocat (Авокат) Lawyer Advocat Адвокат

59
Formule de adresare Формули звертання Формуле де адресаре

Doamnă! Domnișoară! Domnule! Soția mea

Пані! Панночко! Панe! Моя дружина

Доамнe! Домнішоарe! Домнулe! Соція мя

Fiica mea Soțul meu Fiul meu Soția dumneavoastră

Моя дочка / донька Мій чоловік Мій син Ваша дружина

Фійка мя Соцул мeу Фіул мeу Соція думнявоастре

Soțul dumneavoastră Fratele / Prietenul meu Sora / Prietena mea

Ваш чоловік Мій брат/ друг Моя сестра / подруга

Соцул думнявоастре Фрателe /прієтенул мeу Сора / прієтена мя

Doamnelor și domnilor! Bună ziua, domnule! Vă pot oferi ceva?

Пані та панове! Добрий день, пане! Можу вам запропонувати щось?

Доамнелор ші домнілор! Буне зіуа, домнулe! Ве пот оферь чeва?

Sunteți foarte amabil (-ă)! Vă rog să nu vă deranjați. Vă rog să luați loc!

Ви дуже любязний (-на)! Будь ласка, не турбуйтесь. Будь ласка, сідайте!

Сунтець фоарте амабіл (-е)! Ве роґ се ну ве деранжаць. Ве роґ се луаць лок!

Deranjez? Dimpotrivă! Vă rog! Poftim!

Заважаю? Навпаки! Будь ласка! Будь ласка!

Деранжез? Дімпотріве! Ве роґ! Пофтім!

60
Formule de adresare Формули звертання Формуле де адресаре

Domnul / Doamna... vă transmite complimente Fiul meu Soția dumneavoastră

Пан / Пані... передають вам привіт Мій син Ваша дружина

Домнул / Доамна... ве трансміте компліменте Фіул мeу Соція думнявоастре

Vă rog să-mi aduceți... Vă rog să-mi dați... Vă rog să-mi arătați...

Будь ласка, принесіть мені... Будь ласка, дайте мені... Будь ласка, покажіть мені...

Ве роґ се-мь адучeць... Ве роґ се-мь даць... Ве роґ се-мь аретаць...

Vă rog să-mi spuneți... Am o rugăminte la dvs Mă puteți ajuta?

Будь ласка, скажіть мені... У мене до вас буде прохання Можете мені допомогти?

Ве роґ се-мь спунець... Ам о руґемінте ла думнявоастре Ми путець ажута?

Ce doriți? Îmi dați voie? Scuzați! Iertați-mă!

Що бажаєте? Дозволите? Вибачте! Пробачте!

Чe доріць? Имь даць войe? Скузаць! Йертаць-ме!

Vă rog să mă scuzați Îmi pare foarte rău! Din păcate, e imposibil!

Будь ласка вибачте мене Мені дуже шкода! На жаль, неможливо!

Ве роґ се ме скузаць Имь паре фоарте реу! Дін пекате, е імпосібіл!

Ce păcat! Regret foarte mult! Unde se află școala?

Як шкода! Дуже сильно жалкую! Де знаходиться школа?

Чe пекат! Реґрет фоарте мулт! Унде сe афле шкоала?

61
Formule de salut și de rămas bun
Формули звертання Формуле де адресаре

Bună! Salut! Ce faci? Bine ați venit!

Привіт Привіт! Як справи / Що робиш? Ласкаво просимо!

Буне! Салут! Че фачь? Біне аць веніт!

Mulțumesc, totul e bine Dumneavoastră, ce faceți? Mulțumesc, bine

Дякую, все добре У вас як справи? Дякую, добре

Мулцумеск, тотул е біне Думнявоастре, чe фачeць? Мулцумеск, біне

Ce mai face familia dvs.? Sunt foarte bucuros (bucuroasă) să vă revăd!

Як справи у Вашої родини? Дуже радий (рада) знову вас бачити!

Че май фачe фамілія думнявоастри? Сунт фоарте букурос (букуроасе се ве рeвед)!

Pe curând! Pe mâine! Toate cele bune! Drum bun!

До зустрічі! До завтра! На все добре! Щасливої дороги!

Пе куринд! Пе мийне! Тоате чeлe буне! Друм бун!

62
Cum întrebăm? Кум интребем? Як питаємо?

Cine Cine este în sală? Ce Ce se află pe masă? Cui Cui trebuie să dau?

Чіне Чіне есте ин сале? Че Че се афле пе масе? Куі Куй требуйе се дау?

Хто Що Кому

Cu cine Cu cine ați venit? Cu ce Cu ce ați ajuns?

Ку чіне Ку чіне аць веніт Ку че Ку че аць ажунс?

З ким З чим / На чому

Despre cine Despre cine este vorba? Despre ce Despre ce discutăm?

Деспре чіне Деспре чіне есте ворба? Деспре че Деспре че діскутем?

Про кого Про що

Spre cine Spre cine merg? La cine La cine e pașaportul?

Спре чіне Спре чіне мерг? Ла чін Ла чіне е пашапортул?

До кого / У сторону кого У / В кого

Către cine Către cine v-ați adresat? Pentru ce Pentru ce îl certați?

Кетре чіне Кетре чіне в-аць адресат? Пентру че Пентру че ил чертаць ?

До кого Для чого

Pentru cine Pentru cine e cadoul? Încotro Încotro plecați?

Пентру чіне Пентру чіне е кадоул? Инкотро Инкотро плекаць?

Для кого Куди

63
Cum întrebăm? Кум интребем? Як питаємо?

Fără cine Fără cine nu puteți? Fără ce Fără ce nu puteți pleca?

Фере чіне Фере чіне ну путець? Фере че Фере че ну путець плека?

Без кого Без чого

De ce De ce nu învățați? În ce mod În ce mod să prezint?

Де че Де че ну инвєцаць? Ин че мод Ин че мод требуіе се презінт?

Чому Яким чином

Unde Unde sunteți? De unde De unde ați scos?

Унде Унде сунтець? Де унде Де унде аць скос?

Де Звідки

Când Când plouă? De când De când sunteți aici?

Кинд Кинд плоуе? Де кинд Де кинд сунтець аіч?

Коли З яких пір / Відколи

Cum Cum vă numiți? Care Care este numele dvs.?

Кум Кум ве нуміць? Каре Каре есте нумеле двс.?

Як Який / Яка / Яке

Cât / Câtă / Câți / Câte Cât costă? / Câtă răbdare? / Câți bani? / Câte cereri?

Кит / Ките / Киць / Ките Кит косте / Китє ребдаре / Киць бань / Ките черерь?

Скільки / як / Скільки / Скільки

64
Cum întrebăm? Кум интребем? Як питаємо?

Până când Până când rămâneți în București? Lângă cine Lângă cine să mă așez?

Пине кинд Пине кинд реминець ин Букурешть? Линге чіне Линге чіне сє мє ашез?

До яких пір Біля кого

De la cine De la cine iau certificatul? În ce mod În ce mod să prezint?

Де ла чіне Де ла чіне йау чертіфікатул? Ин че мод Ин че мод требуіе се презінт?

Від кого Яким чином

Dintre cine Dintre cine trebuie să aleg? După cine După cine urmez?

Динтре чіне Динтре чіне требуйе се алег? Дупє чіне Дупє чіне урмез?

Між ким За ким/Після кого

Până unde Până unde trebuie să merg? În ce loc În ce loc ești?

Пине унде Пине унде требуйе се мерг? Ин че лок Ин че лок йешть?

До якого місця В якому місці

65
Urări, felicitări Урері, фелічітері Побажання, вітання

Distracție plăcută! Vă (te) felicit! Crăciun fericit!

Дістрaкціe плекуте! Ве (те) фелічіт! Кречун ферічіт!

Приємно розважитись! Вітаю вас (тебе)! Веселого Різдва!

Sărbători fericite! Mult succes (noroc)!

Сербаторь Ферічіте! Мулт сукчес (норок)!

Веселих свят! Багато удачі!

Însănătoșire grabnică! Vacanță plăcută!

Инсенетошире грабніке! Ваканце плекуте!

Швидкого одуження! Ваканце плекуте!

La mulți ani! Felicitări!

Ла мулць ань! Фелічітарь!

З днем народження! Вітання!

66
Întrebări uzuale Интребері узуале Повсякденні питання

Unde este un birou de informații? Unde este? Unde sunt?

Унде есте ун біроу де інформацій? Унде есте? Унде сунт?

Де знаходиться бюро інформацій? Де є? (однина) Де є? (множина)

Unde se găsesc... ? Se găsesc aici... ? E permis ... aici? Cum vă place?

Унде се гесеск... ? Се гесеск аіч... ? Е перміс ... аіч? Кум ве плаче?

Де знаходяться... ? Знаходяться тут... ? Дозволено тут ... ? Як вам подобається?

Îmi puteți recomanda... ? De ce ați venit? Cine sunteți dvs.?

Имь путець рекоманда... ? Де че аць веніт? Чіне сунтець думнявоастре?

Можете мені порадити... ? Чому прийшли / приїхали? Хто ви?

Ce-i asta? Ce înseamnă asta? Ce clădire e asta? Cum se numește ...?

Че-і аста? Че инсямне асте? Че кледіре е аста? Кум се нумеште ...?

Що це? Що це означає? Що це за будівля? Як називається ...?

Unde mergeți? Ce doriți? Ce se întâmplă aici? Ce s-a întâmplat?

Унде мержець? Че доріць? Че се интимпла аіч? Че с-а интимплат?

Куди йдете? Що бажаєте? Що тут відбувається? Що трапилося?

Vorbiți românește? Vorbește cineva românește aici?

Ворбіць роминеште? Ворбеште чінева роминеште аіч?

Розмовляєте румунською? Розмовляє хтось румунською тут?

Engleza? / În engleză? Franceza? / În franceză?

Енглеза? Ин енглеза? Франчеза? Ин франчеза?

Англійською? Французькою?

67
Întrebări uzuale Интребері узуале Повсякденні питання

Eu vorbesc puțin ucraineana. Mă înțelegeți? Înțeleg tot.

Еу ворбеск пуцін украіняна. Ме инцеледжець? Инцелег тот.

Я розмовляю трохи українською. Ви мене розумієте? Розумію все.

N-am înțeles nimic Vorbiți, vă rog, mai rar. Cum se pronunță acest cuvânt?

Н-ам инцелес тот. Ворбіць, ве рог, май рар. Кум се пронунце ачест кувинт?

Нічого не зрозумів / зрозуміла. Говоріть, будь ласка, повільніше. Як вимовляється це слово?

Vorbesc corect? Vă rog să notați asta. Vă rog să mă corectați dacă fac greșeli!

Ворбеск корект? Ве рог, се нотаць аста. Ве рог се ме коректаць даке фак грешель!

Розмовляю правильно? Будь ласка,занотуйте це. Будь ласка, виправтe мене, якщо помиляюсь!

Anul trecut. Anul viitor. Anul curent. Peste doi ani.

Анул трекут. Анул віітор. Анул курент. Песте дой ань.

Минулого року. Наступного року. Поточний рік. Через два роки.

Acum doi ani. Un an în urmă. Săptămâna trecută. Cine-i aici?

Акум дой ань. Ун ан ин урме Септемине трекуте. Чіне-і аіч?

Два роки тому. Рік назад. Минулого тижня. Хто тут?

68
Întrebări legate de drum Интребарь легате де друм Питання пов’язані з дорогою

Care este drumul cel mai apropiat la... ? Ce distanță e de aici până la... ?

Каре есте друмул чел май апропріат ла... ? Че дістанце е де аіч пине ла... ?

Яка найближча дорога до... ? Яка відстань звідси до... ?

Câți kilometri sunt? Câți kilometri sunt până la orașul următor?

Киць кілометрі сунт? Киць кілометрі сунт пине ла орашул урметор?

Скільки кілометрів? Скільки кілометрів до наступного міста?

Îmi puteți arăta drumul pe hartă? În ce direcție e / se află... ?

Имь путець арета друмул пе харте? Ин че дірекціє е /се афле... ?

Можете мені показати дорогу на карті? У якому напрямку є / знаходиться... ?

Să merg drept înainte? Trebuie să mă întorc? Unde duce drumul acesta?

Се мерг дрепт инаінте? Требуйе се ме инторк? Унде дуче друмул ачеста?

Йти прямо вперед? Маю повернутись? Куди веде ця дорога?

La frontieră Ла фронт’єре На кордоні

Când sosim la frontieră? Controlul de vamă și pașapoarte!

Кинд сосім ла фронт’єре? Контролул де ваме ші пашапоарте!

Коли прибуваємо на кордон? Паспортний і таможений контроль!

Pașapoartele, vă rog! Pașaportul dvs. Acest pașaport nu este valabil

Пашапоартеле, ве рог! Пашапортул думнявоастре. Ачест пашапорт ну есте валабіл

Паспорти, будь ласка! Ваш паспорт. Цей паспорт недійсний.

69
La frontieră Ла фронт’єре На кордоні

Completați acest formular. Vreau să iau legătura cu ... Ce să fac acum?

Комплетаць ачест формулар. Вряу се йау легетура ку ... Че се фак акум?

Заповніть цей бланк. Хочу зв’язатися з ... Що мені робити зараз?

Bine. Totul e în regulă. De unde îmi iau pașaportul? Mi se poate prelungi viza?

Біне. Тотул е ин регуле. Добре. Де унде имь йау пашапортул? Мі се поате прелунджь віза?

Все в порядку. Звідки мені взяти паспорт? Можна мені подовжити візу?

Data nașterii Locul nașterii Starea civilă

Дата наштерій Локул наштерій Старя чівіле

Дата народження Місце народження Сімейний стан

Domiciliu Înălțime Unde are loc?

Домічіліу Инелциме Унде аре лок?

Постійне місце проживання. Зріст Де має місце / Де відбувається?

Aveți ceva? Cine eliberează documentele? Câți bani aveți?

Авець чева? Чіне еліберязе документеле? Киць бань авець?

У вас є / Маєте щось? Хто видає документи? Скільки у вас грошей?

Deschideți, vă rog! Puteți închide. Nu am nimic de declarat.

Дескідець, ве рог! Путець инкіде. Ну ам німік де декларат.

Відкрийте, будь ласка! Можете закрити. Не маю нічого задекларувати.

Cât am de plătit? Documentele dvs. Permisul de conducere.

Кит ам де плетит? Документеле думнявоастре. Пермісул де кондучере.

Скільки маю заплатити? Ваші документи. Водійське посвідчення.

70
La frontieră Ла фронт’єре На кордоні

Aveți nevoie de documentele noastre Semnătura dvs.

Авець невойе де документеле ноастре? Семнетура думнявоастре.

Вам потрібні наші документи? Ваш підпис.

Am nevoie de pașapoartele dvs. Călătorie plăcută!

Ам невойе де пашапоартеле думнявоастре. Келеторіе плекуте!

Мені потрібні ваші паспорти. Приємної подорожі!

Pe mai târziu! Îmi permiteți să mă prezint. Mulțumesc foarte mult!

Пе май тирзіу! Имь пермітець се ме презінт. Мулцумеск фоарте мулт!

До зустрічі / скорої зустрічі! Дозвольте мені представитися. Величезне дякую!

Pentru puțin. Mă scuzați! În sănătatea dvs.

Пентру пуцін. Ме скузаць! Ин сенетатя думнявоастре.

Нема за що. Вибачте мене! За ваше здоров’я.

Vă rog să mă ajutați. Cum se spune în limba română? Cum se numește aceasta?

Ве роґ се ме скузаць. Кум се спуне ин лімба ромини? Кум се нумеште ачаста?

Будь ласка, допоможіть мені. Як сказати румунською мовою? Як це називається?

Vorbiți mai rar, vă rog. Vă rog să repetați. Nu îmi place.

Ворбіць май рар, ве роґ. Ве роґ се репетаць. Ну имь плаче.

Говоріть повільніше, будь ласка. Повторіть, будь ласка. Мені не подобається.

M-am rătăcit. De unde sunteți? (Sunt din ...) Cum este vremea astăzi?

М-ам ретечіт. Де унде сунтець? (Сунт дін ...) Кум есте время астезь?

Я загубився (-лася). Звідки Ви? (Я з ...) Яка сьогодні погода?

71
La frontieră Ла фронт’єре На кордоні

Este frig (foarte cald) astăzi. Orice întrebare. Este destul de târziu (devreme).

Есте фріґ (фоарте калд) астезь. Оріче интребаре. Есте дестул де тирзіу (девреме).

Холодно (спекотно) сьогодні. Будь-яке питання. Доволі пізно (рано)

Prea scump (ieftin). Doresc să cumpăr... Pot să văd ceva mai bun?

Пря скумп (єфтін). Дореск се кумпер... Пот се вед чева май бун?

Занадто дорого (дешево). Бажаю купити... Можу побачити щось краще?

Pot să văd ceva mai ieftin? Am rezervare. Aș dori...

Пот се вед чева май єфтін? Ам резерваре. Аш дорі...

Можу побачити щось дешевше? Маю бронювання Я хотів (-ла) би / б...

Pot să văd meniul? Nota de plată, vă rog. Unde găsesc un hotel?

Пот се вед меніул? Нота де плате, ве роґ. Унде гесеск ун хотел?

Можу подивитися меню? Рахунок, будь ласка. Де можу знайти готель?

Aveți vreo întrebare pentru mine? De unde pot lua această cerere?

Авець врео интребаре пентру міне? Де унде пот луа ачасте черере?

У вас є до мене якесь питання? Звідки можу взяти цю заяву?

Cred că sunt bolnav (-ă) Cât se poate de repede. De unde pot lua un taxi?

Кред ке сунт болнав (-е). Кит се поате де репеде. Де унде пот луа ун таксі?

Здається що я хворий (-а). Якомога швидше. Звідки можу взяти таксі?

Vă rog, ajutați-mă cu bagajele. Cât costă biletul până la... ?

Ве роґ, ажутаць-мі ку баґажеле. Кит косте білетул пине ла... ?

Будь ласка, допоможіть мені з багажем. Скільки коштує білет до... ?

72
La frontieră Ла фронт’єре На кордоні

Unde se află cea mai apropiată bancă? Unde pot să schimb baniі?

Унде се афле ча май апропіате банке? Унде пот си скімб баній?

Де знаходиться найближчий банк? Де можу обміняти гроші?

Îmi acceptați cecul? Cât costă un timbru poștal?

Имь акчептаць чекул? Кит косте ун тімбру поштал?

Приймаєте мій чек? Скільки коштує одна поштова марка?

Unde se află o farmacie? Vă rog să mă lăsați la... Imediat

Унде се афле о фармачіе? Ве роґ се ме лесаць ла... Імедіат

Де знаходиться аптека? Будь ласка, залиште мене у / в / на... Одразу, негайно

Un moment Pardon! Oprește (Opriți)! Fiți atenți!

Ун момент Пардон! Опреште (Опріць)! Фіць атенць!

Одну мить Вибачте! Зупини (Зупиніть)! Будьте уважні!

Grăbiți-vă! Continuați! Mergeți mai departe Frecvent

Гребіць-ве! Контінуаць! Мерджець май департе Фреквент

Поспішіть! Продовжуйте! Ідіть далі. Часто

Început Sfârșit Ați auzit? Dacă aș fi știut!

Инчепут Сфиршіт Аць аузіт? Даке аш фі штіут!

Початок Кінець Чули? Якби я знав (знала)!

Arătați foarte bine! Ar trebui! Recent / nu demult / de ceva timp.

Ареитаць фоарте біне! Ар требуй! Речент / ну демулт / де чева тімп.

Виглядаєте дуже добре! Потрібно б! Нещодавно.

73
Alte formule de comunicare Алте формуле де комунікаре Інші форми спілкування

Intrați! Dezbrăcați-vă! Treceți! Doresc să cumpăr...

Інтраць! Дезбрекаць-ве! Тречець! Дореск се кумпер...

Заходьте! Раздягайтесь! Проходьте! Бажаю купити...

Luați loc / Stați jos / Așezați-vă! Veniți / Treceți încoace!

Луаць лок / Стаць жос / Ашезаць-ве! Веніць / Тречець инкоаче!

Сідайте! Ідіть / Проходьте сюди!

Nu ați vrea să... ? Nu sunt împotrivă / Nu obiectez. Idee extraordinară (excelentă).

Ну аць вря се... ? Ну сунт импотріве / ну об’єктез Ідее екстраордінаре (ексчеленте).

Не хотіли б... ? Не заперечую Чудова ідея.

Minunat / Superb! Este imposibil. Vă convine?

Мінунат/ Суперб! Есте імпосібіл. Ве конвіне?

Чудово! Неможливо. Вас влаштовує?

Dați-mi un telefon / Sunați-mă! Ne-am înțeles / Am căzut de acord.

Даці-мь ун телефон/ Сунаці-ме! Не-ам инцелес / Ам кезут де акорд.

Подзвоніть мені! Домовилися.

Rămâneți cu bine / Adio! Nu trebuie. Perfect / Minunat / Extraordinar.

Реминець ку біне / Адіо! Ну требуйе. Перфект. Мінунат. Екстраордінар.

Прощавайте! Не потрібно. Чудово

O idee bună Nu se poate / E imposibil. Eventual / Posibil / Probabil.

О ідее буне Ну се поате / Е імпосібіл. Евентуал/ Посібіл/ Пробабіл.

Хороша ідея Не може бути. Можливо.

74
Alte formule de comunicare Алте формуле де комунікаре Інші форми спілкування

N-are sens / N-are rost. Cred / Consider

Н-аре сенс / Н-аре рост. Кред / Консідер

Нема змісту. Вважаю

Ezit / Mă îndoiesc / Sunt în dubii / Am îndoieli Într-adevăr / Oare / Parcă / E posibil.

Езіт / Ме индойеск / Сунт ин дубій / Ам индойель Интр-адевар/ Оаре/ Парке / Е посібіл

Сумніваюсь Насправді / Невже / Можливо

Explicați-mi, vă rog, ce scrie aici? Trebuie să plec Cum așa?

Експлікаць-мі, ве рог, че скрійе аіч? Требуйе се плек Кум аша?

Поясніть мені, будь ласка, що тут пише? Маю йти Як так?

Sper M-ați înțeles greșit. Vreau să spun că...

Спер М-аць инцелес грешіт. Вряу се спун ке...

Сподіваюсь Хто тут? Я хочу сказати, що...

Ideea este că / Chestia este că... Cu alte cuvinte. Eu am răspuns

Ідея есте ке/ Кестіа есте ке... Ку алте кувінте. Еу ам респунс.

Справа в тому, що... Іншими словами. У мене є відповідь.

Nu sunt împotrivă. Eu într-adevăr (pe bune) vreau să știu. Apropo

Ну сунт импротріве. Еу интр-адевар (пе буне) вряу се штіу. Апропо

Я не проти. Я насправді хочу знати. До речі

Mai bine nu trebuie. Aceasta nu-i obligatoriu. Spor la treabă!

Май біне ну требуйе. Ачаста ру-і облігаторіу. Спор ла трябе!

Краще не треба. Це не обов’язково. Удачі в роботі!

75
Alte formule de comunicare Алте формуле де комунікаре Інші форми спілкування

Încă nu m-am hotărât Aș vrea să merg în străinătate. Ce mai faci?

Инке ту м-ам хотерит. Аш вря се мерг ин стрейнетате. Че май фач?

Ще не вирішив (-ла). Я хотів (-ла) би поїхати за кордон. Як справи?

Deranjez? Unde te duci? De unde ai venit?

Деранжез? Унде те дуч? Де унде ай веніт?

Заважаю? Куди йдеш? Звідки прийшов / прийшла?

Unde vrei să mergі? Când te întorci? Pot să rămân până mâine?

Унде врей се мержь? Кинд те инторч? Пот се ремин пине мийне?

Куди хочеш піти? Коли повернешся? Можу залишитись до завтра?

Pot să stau cu tine? Mă înțelegi?

Пот се стау ку тіне? Ме инцеледж?

Можу посидіти з тобою? Ти мене розумієш?

76
Diferite expresii Діферіте експресіі Різні вислови

Noapte bună! Bună! Salută-l din partea mea.

Ноапте буне! Буне! Салуте-л дін партя мя!

На добраніч! Привіт! Передай йому привіт від мене.

Rămâneţi cu bine! Ne vedem în curând! Odihnă plăcută! Vacanţă plăcută!

Реминець ку біне! Не ведем ин куринд! Одіхне плекуте! Ваканце плекуте!

На все добре! Скоро побачимось! Приємно відпочити! Приємних канікул!

Distracţie plăcută! Succes / Noroc / Baftă! Poftă bună! Felicitări!

Дістракціе плекуте! Сукчес/ Норок/ Бафте! Пофте буне! Фелічітарь!

Приємно розважитись! Удачі! Смачного! Вітаю!

La mulţi Ani! Sănătate! La revedere!

Ла мулць ань! Сенетате! Ла реведере!

На многая літа! З днем народження Здоров’я! До побачення!

Cu plăcere! Așezați-vă! O să reușești!

Ку плечере! Ашезаць-ве! О се реушешть!

Із задоволенням! Сідайте! У тебе все вийде!

77
Regrete / Scuze Регрете/ Скузе Вибачення

Regret Din păcate Îmi pare rău Mii de scuze.

Регрет Дін пекате Имь паре реу Мій де скузе

Жалкую / Шкодую На жаль Мені шкода Тисячу вибачень

Scuzaţi-mă! Cer iertare Iertaţi-mă de deranj

Скузаці-ме! Чер йертаре Йертаць-ме де деранж

Вибачте мене! Пробачте, що турбую вас Пробачте, що турбую вас

Mă iertaţi că am întârziat. Îți pare rău? Ce rușine!

Ме йертаць ке ам интирзіат Иць паре реу? Че рушіне!

Пробачте мене, що я запізнився / запізнилась Прошу пробачення Який сором!

Trebuie să recunosc că am greşit Inutil Încetează!

Требуйе се рекуноск ке ам грешіт Інутіл Инчетязе!

Маю визнати що помилився / помилилась Марно / Даремно Перестань!

Afirmaţii Афірмаціі Ствердження

Da De acord Desigur / Sigur Fără îndoială

Да Де акорд Десігур / Сігур Фере индойале

Так Згіден / Згідна Безумовно Без сумнівів

Neapărat E bine aşa! E adevărat? Aveţi dreptate.

Няперат Е біне аша! Е алеверат? Авець дрептате

Обов’язково Так добре! Правда? Ви праві / Маєте рацію

78
Afirmaţii Афірмаціі Ствердження

Greşiţi Sunteţi vinovat (-ă) La drept vorbind...

Грешіць Сунтець віноват(е) Ла дрепт ворбінд...

Помиляєтесь Ви винні (-на) По правді кажучи...

Sunt convins (-ă) că... Vă cred (credeţi-mă)

t a k
si
Сунт конвінс(е) ке... Ве кред (кредець-ме)
DA
Я впевнений (a), що... Вірю вам (повірте мені) YES

Negaţii Негаціі Заперечення

no niet
Nu Nu vreau Nu sunt de acord

Ну Ну вряу Ну сунт де акорд

O N NU
Ні Не хочу Я не згоден (-на) N
Cu niciun preţ Nu contează Nu-i nimic

Ку нічун прец Ну контязе Ну-і німік

Ні якою ціною Не має значення Нічого (страшного) / Нічого нема.

Nu cred Nu sunt convins Nu reuşesc să... Nu mai pot...

Ну кред Ну сунт конвін Ну реушеск... Ну май пот...

Не вірю Я не впевнений Я не встигаю... Більше не можу...

Niciodată Nu depinde de mine Nu voiam să vă jignesc

Нічодата Ну депінде де міне Ну войам се ве жігнеск

Ніколи Не залежить від мене Не хотів (хотіла) вас образити

79
Negaţii Негаціі Заперечення

Nu merită N-aş vrea să insist În niciun fel

Ну меріте Н-аш вря се інсіст Ин нічун фел

Не варто Не хотів (хотіла) би / б наполягати Ні в якому разі

Exemple de propoziții cu verbe de bază

Егземпле де пропозіцій ку вербе де базе Приклади речень з важливими дієсловами

Intrați în sală! Ieșiți, vă rog! Treceți strada! Întrebați ceva!

Інтраць ин сале! Йешіць, ве рог! Тречець страда! Интребаць чева!

Зайдіть в зал! Вийдіть, будь ласка! Перейдіть вулицю! Запитайте щось!

Răspundeți corect! Începeți discuția! Terminați școala!

Респундець корект! Инчепець діскуціа! Термінаць шлоала!

Дайте правильну відповідь! Почніть розмову! Закінчуєте школу!

Arătați pașaportul! Așezați-vă la loc! Ridicați-vă în picioare! Luați certificatul!

Аретаць пашапортул! Ашезаць-ве ла лок! Рідікаць-ве ин пічоаре! Луаць чертіфікатул!

Покажіть паспорт! Сідайте на місце! Встаньте на ноги! Візьміть свідоцтво!

Dați un răspuns! Primiți complimentele mele! Stați înăuntru!

Даць ун респунс! Пріміць компліментеле меле! Стаць инаунтру!

Дайте одну відповідь! Прийміть мої компліменти! Стійте всередині!

Rămâneți liniștit / calm! Vă dezbrăcați greu! Vă îmbrăcați repede!

Реминешть лініштіт/ калм! Ве дезбрекаць! Ве имбрекаць репеде!

Залишайтеся спокійним! Ви важко роздягаєтеся! Ви одягаєтеся швидко!

80
Exemple de propoziții cu verbe de bază
Егземпле де пропозіцій ку вербе де базе Приклади речень з важливими дієсловами

Urcați pe scări! Coborâți pe jos! Comisia hotărăște! Semnați cererea!

Уркаць пе скерь! Кобориць пе жос! Комісіа хотереште! Семнаць череря!

Піднімайтеся по сходах! Спускайтеся пішки! Комісія вирішує! Підпишіть заяву!

Repetați lecția! Studiați cu cineva? Învățați limba română! Mergeți acasă!

Репетаць лекціа! Студіаць ку чінева! Инвецаць лімба ромине! Мержець акасе!

Повторіть урок! Вивчаєте з кимось? Вчіть румунську мову! Ідіть додому!

Plecați la serviciu! Opriți-vă la farmacie! Mâine vă porniți la București?

Плекаць ла сервічіу! Опріць ве ла фармачіе! Мийне ве порніць ла Букурешть?

Ідіть на роботу! Зупиніться в аптеці! Завтра відправляєтесь в Бухарест?

Veniți mâine! Munciți mult! Lucrați puțin! Știți foarte bine!

Веніць мийне! Мунчіць мулт! Лукраць пуцін! Штіць фоарте біне!

Прийдіть завтра! Багато працюєте! Мало працюєте! Знаєте дуже добре!

Cunoașteți destul de bine! Predați copiilor? Citiți cartea!

Куноаштець дестул де біне! Предаць копіілор? Чітіць картя!

Знаєте достатньо добре! Викладаєте дітям? Читайте книгу!

Scrieți invitația Uitați cuvintele? Vă uitați la film Faceți cunoștință!

Скріець інвітаціа Уітаць кувінтеле? Ве уітаць ла філм! Фачець куноштінца!

Пишете запрошення Забуваєте словa? Дивитеся фільм! Знайомтесь!

Înțelegeți întrebarea? Completați chitanța Menționați domiciliul

Инцеледжець интребаря? Комплетаць кітанца Менціонаць домічіліул

Розумієте питання? Заповніть квитанцію Зазначте постійне місце проживання

81
Exemple de propoziții cu verbe de bază
Егземпле де пропозіцій ку вербе де базе Приклади речень з важливими дієсловами

Demonstrați că aveți cunoștințe bune. Transmiteți microfonul!

Демонстраць ке авець куноштінце буне. Трансмітець мікрофонул!

Демонструєте що маєте хороші знання. Передайте мікрофон!

Ștergeți mesajul! Deschideți ușa! Închideți geamul! Duceți geanta!

Штержець месажул! Дескідець уша Инкідець джямул! Дучець джянта!

Видаліть повідомлення! Відкрийте двері! Зачиніть вікно! Віднесіть сумку!

Aduceți actele! Vorbiți românește?

Адучець актеле? Ворбіць роминеште?

Адучець актеле! Принесіть документи! Розмовляєте румунською?

Spuneți imnul pe de rost! Ziceți jurământul! Numiți sărbătoarea!

Спунець імнул пе де рост! Зічець журементул! Нуміць сербетоаря!

Скажіть гімн на пам’ять! Скажіть присягу! Назвіть свято!

Chemați persoana! Ajutați pe cineva Felicitați doamna! Ajungeți devreme

Кемаць персоана! Ажутаць пе чінева Фелічітаць доамна! Ажунжець девреме

Покличте особу! Допоможіть комусь Привітайте пані! Прибуваєте рано

Călătoriți cu mașina? Sosiți târziu Vreți suc cu prăjitură?

Келеторіць ку машіна? Сосіць тирзіу Врець сук ку прежітуре?

Подорожуєте машиною? Прибуваєте пізно Хочете сік із тістечком?

Doriți cetățenia română? Locuiți în oraș? Strângeți hainele!

Доріць четеценіа ромине? Локуіць ин ораш? Стринджець хайнеле!

Бажаєте румунське громадянство? Живете в місті? Зберіть одяг!

82
Exemple de propoziții cu verbe de bază
Егземпле де пропозіцій ку вербе де базе Приклади речень з важливими дієсловами

Domiciliați în Ucraina? Scoateți mâinile din buzunar!

Домічіліаць ин Украіна? Скоатець мийніле дін бузунар!

Маєте постійне місце проживання в Україні? Витягніть руки з кишені!

Traduceți din ucraineană. Scuzați greșelile făcute. Aflați unde este etajul.

Траучець дін украіняне. Скузаць грешеліле фекуте. Афлаць унде есте етажул

Перекладіть з української. Вибачте за зроблені помилки. Дізнайтеся де є поверх

Iertați-mă! Vă apropiați de oraș, Așteptați la coadă (rând).

Йертаць-ме! Ве апропіаць де ораш. Аштептаць ла коаде (ринд).

Пробачте мене! Прибуваєте до міста. Почекайте в черзі.

Vă nașteți o singură dată. Întoarceți dosarul! Întârziați la oră.

Ве наштець о сінгуре дате, Интоарчець досарул! Интирзіаць ла ора!

Народжуєтеся один раз. Поверніть папку! Запізнюєтесь на урок.

Absolviți facultatea Ascultați muzica! Căutați copilul Găsiți telefonul!

Абсолвіць факултат Аскултаць музіка! Кеутаць копілул! Гесіць телефонул!

Закінчуєте факультет Слухайте музику! Шукайте дитину! Знайдіть телефон!

Cumpărați haine Plătiți cumpărăturile Vindeți marfă ieftină.

Кумпераць хайне Плетіць кумперетуріле Віндець марфе йефтіне.

Купуйєте одяг Розраховуйтеся за покупки Продаєте дешевий товар.

Puneți la loc lucrurile! Folosiți cuvinte străine. Lipsiți mâine?

Пунець ла лок лукруріле Флосіць кувінте стрийне Ліпсіць мийне?

Поставте речі на місце! Використовуєте іноземні слова Ви завтра відсутні?

83
Exemple de propoziții cu verbe de bază
Егземпле де пропозіцій ку вербе де базе Приклади речень з важливими дієсловами

Întrebuințați des cuvinte noi. Absentați des! Amânați întâlnirea

Итребуінтаць дес кувінте ной. Абсентаць дес! Аминаць интилніря!

Використовуєте часто нові слова. Ви часто відсутні! Перенесіть зустріч!

Sunteți prezent la fiecare ședință! Țineți pumnii! Trageți de ușă!

Сунтець презент ла ф’єкаре шедінце! Цінець пумній! Траджець де уша!

Ви присутні на кожній зустрічі! Тримайте кулаки! Потягніть за двері!

Nu mă împingeți! Evaluați situația. Examinați cunoștințele Apreciați efortul

Ну ме импінжець! Евалуаць сітуаціа Екзаменаць куноштіле. Апречіаць ефортул.

Не штовхайте мене! Оцініть ситуацію. Оцініть знання. Оцініть зусилля.

Repetați tema Lăsați în pace! Gândiți bine Rezolvați problema!

Репетаць тема Лесаць ин паче! Гиндіць біне Резолваць проблема!

Повторіть тему Залиште в спокою! Думайте добре Вирішіть проблему!

Observați greșeala? Împrumutați niște bani. Omul strigă. Întrerupeți discuția.

Обзерваць грешяле? Импрумуаць ніште бань! Омул стріге. Интрерупець діскуціа.

Помічаєте помилку? Позичте гроші. Людина кричить. Перебиваєте розмову.

Decideți unde vă stabiliți cu domiciliul. Vă simțiți rău?

Дечідець унде ве стабіліць ку домічіул. Ве сімціць реу?

Вирішіть де залишитесь жити. Ви себе погано почуваєте?

Numărați oamenii. Oferiți ajutor. Construiți casa. Urmați norocul

Нумераць оаменій, Оферіць ажутор. Конструіць каса. Урмаць норокул

Порахуйте людей. Надайтe допомогу. Побудуйте будинок. Слідуйте удачі

84
Exemple de propoziții cu verbe de bază
Егземпле де пропозіцій ку вербе де базе Приклади речень з важливими дієсловами

Acordați atenție Eliberați certificatul Tăceți din gură! Urmăriți rândul.

Акордаць атенціе Елібераць чертіфікатул Течець дін гуре! Урмеріць риндул.

Надайте/Зверніть увагу Видаєте свідоцтвo Замовкніть! Слідкуйте за рядком.

Discutați lucrarea. Prezentați proiectul Sunați la telefon

Діскутаць лукраря. Презентаць пройектул Сунаць ла телефон

Обговоріть роботу (письмову). Представте проєкт Подзвоніть по телефону

Telefonați părinții Continuați mersul Decupați pozele cu foarfeca.

Телефонаць перінцій Контінуаць мерсул Декупаць позеле ку фоарфека.

Подзвоніть батькам Продовжіть рух Обріжте фотографії ножицями.

Transcrieți actele de stare civilă. Stăpâniți româna ca vorbitor nativ?

Транскріець актеле де старе чівіле. Степиніць ромина ка ворбітор натів?

Перепишіть документи офіційного стану. Володієте румунською як носій мови?

Cu toate că Din moment ce Chiar dacă Definitiv

Ку тоате ке Дін момент че Кіар даке Дефінітів

Хоча З моменту Навіть якщо Остаточно

Datorită faptului că Este bine așa Datorită / Mulțumită / Grație

Даторіте фаптулуй кe Есте біне аша Даторіте / Мулцуміте / Граціе

Завдяки тому, що Так добре Завдяки

Cu mare plăcere! Este bine așa Să mergem!

Ку маре плечере! Есте біне аша Се мерджем!

Із великим задоволенням! Так добре Пішли!

85
Exemple de propoziții cu verbe de bază
Егземпле де пропозіцій ку вербе де базе Приклади речень з важливими дієсловами

Du-te! Căci / Fiindcă / Deoarece Doar / Numai

Ду-те! Кечь / Фііндке / Деоарече Доар / Нумай

Іди! Тому що Тільки

Deci Așadar Prin urmare Drept urmare

Дечі Ашадар Прін урмаре Дрепт урмаре

Таким чино Таким чином Таким чином Таким чином

În loc de În calitate de Alături Chiar așa

Ин лок де Ин калітате де Алетурь Кіар аша

Замість У якост Поряд Саме так

Indiscutabil În regulă Urgent! Depinde

Індіскутабіл Ин регуле Урджент! Депінде

Безумовно У порядку Негайно! Залежить

Poate / Posibil / Probabil De ce nu? Din punctul meu de vedere

Поате / Посібіл / Пробабіл Де че ну? Дін пунктул меу де ведере

Може / Можливо Чому б ні? З моєї точки зору

Aprob Prefer Separat Decât

Апроб Префер Сепарат Декит

Схвалюю Надаю перевагу Окремо Лишень / Тільки

Vom vedea Iar / Dar / Însă Atunci Anume

Вом ведя Йар /Дар /Инше Атунчь Ануме

Побачимо Але Тоді Саме

86
Exemple de propoziții cu verbe de bază
Егземпле де пропозіцій ку вербе де базе Приклади речень з важливими дієсловами

Nu șoptiți! / Nu suflați! Apreciați-vă cunoștințele Totuși

Ну шоптіць / ну суфлаць Апречіаць-ве куноштінцеле Тотушь

Не підказуйте! Оцініть ваші знання Все ж таки

Parcă Fie Dacă Întrucât

Парке Фіе Даке Интрукит

Нібито Нехай буде Якщо Оскільки

Ca să Măcar Sau / Ori A sta cu gura căscată.

Ка се Мекар Сау /орь А ста ку гура кескате

Щоб Хоча б Або Ловити гав

Din întâmplare Fără îndoială La o parte Iute

Дін интимпларе Фере индойале Ла о парте Іуте

Випадково Без сумнівів У сторону / бік Швидко / Гострий

Iată Dubii Mirare Spaimă

Йате Дубій Міраре Спайме

Ось Сумніви Здивування Страх

Durere Rugăminte Concluzie A face aluzie

Дурере Ругемінте Конклузіе А фаче алузіе

Біль Прохання Висновок Натякати

Unul Unii Unele Una

Унул Уній Унеле Уна

Один Одні (ч.р., мн.) Одні (ж.р., мн.) Одна

87
Exemple de propoziții cu verbe de bază
Егземпле де пропозіцій ку вербе де базе Приклади речень з важливими дієсловами

A aparține A asuma (a-și asuma riscurile) A ceda

А апарціне А асума (а-ші асума ріскуріле) а чеда

Належати Брати на себе Поступатися

A leșina A se bucura A convinge De-a lungul

А лешіна А се букура А конвіндже Де-а лунгул

Втратити свідомість Радуватися Переконувати Вздовж

De-a latu În locul Din cauza Ca și cum

Де-а латул Ин локул Дін кауза Ка ші кум

У ширину Замість Через Нібито

Conform / Potrivit Măcar că Măcar că

Конформ / Потрівіт Мекар ке Мекар ке

Згідно Хоча / Навіть Хоча / Навіть

88
Cuvinte utilizate des cu sens opus (antonime)
Кувінте утілізате дес ку сенс опус (антоніме) Слова, які часто вживаються з протилежним значенням (антоніми)

Mare Mic Greu Ușor

маре мік греу ушор

великий маленький важко легко

Gros Subțire Tare Moale

грос субціре таре моале

товстий тонкий твердий м’який

Gras Slab Sănătos Bolnav

грас слаб сенетос болнав

товстий худий здоровий хворий

Sătul Flămând Optimist Pesimist

сетул фдеминд оптіміст песіміст

ситий голодний оптиміст песиміст

Darnic Zgârcit Larg Strâmt

дарнік згирчіт ларг стримт

щедрий скупий / жадний широкий вузький

Cald Rece / Frig Dulce Acru / Iute

калд рече / фріг дулче акру /іут

теплий / тепло холодний / холодно солодкий кислий / гострий

89
Cuvinte utilizate des cu sens opus (antonime)
Кувінте утілізате дес ку сенс опус (антоніме) Слова, які часто вживаються з протилежним значенням (антоніми)

Copt Crud Curat Murdar

копт круд курат мурдар

спілий недоспілий/зелений чистий брудний

Transparent Mat Uscat Ud / Umed

транспарент мат ускат уд / умед

прозорий матовий сухий м’який

Ieftin Scump Nou Vechi

йефтін скумп ноу векь

дешевий дорогий новий старий

Frumos Urât Bun Rău / Stricat

фрумос урит бун реу / стрікат

гарний негарний хороший / добрий поганий/зіпсований

Vesel Supărat / Trist Deștept Prost

весел суперат /тріст дештепт прост

веселий сумний розумний дурний

Tânăr Bătrân Închis Deschis

тинер бетрин инкіс дескіс

молодий старий зачинено відчинено

90
Cuvinte utilizate des cu sens opus (antonime)
Кувінте утілізате дес ку сенс опус (антоніме) Слова, які часто вживаються з протилежним значенням (антоніми)

Noapte Zi Afară Înăuntru

ноапте зі афаре инеутру

ніч день зовні / на вулиці всередині

Mult Puțin Lung Scurt

мулт пуцін лунг скурт

багато мало довгий короткий

Împreună Separat Sus Jos

импреуне сепарат сус жос

разом окремо верх низ

Față Spate Gol Plin

фаце спате гол плін

обличчя спина пустий повний

Înalt Scund Deasupra Dedesubt

иналт скунд деасупра дедесубт

високий низький зверху під низом

Lat Îngust Aspru Neted

лат ингуст аспру нетед

широкий вузький жорсткий гладкий / рівний

91
Cuvinte utilizate des cu sens opus (antonime)
Кувінте утілізате дес ку сенс опус (антоніме) Слова, які часто вживаються з протилежним значенням (антоніми)

Sincer Mincinos Alb Negru

сінчер мінчінос алб негру

чесний брехливий білий чорний

Minor Major Drept Strâmb

мінор мажор дрепт стримб

неповнолітній повнолітній прямий кривий

Blond Brunet Rar Des

блонд брунет рар дес

блондин брюнет рідко часто

Fricos Curajos Bogat Sărac

фрікос куражос богат серак

боязливий сміливий багатий бідний

Repede Încet Fierbinte Rece Simplu Complicat

репеде инчет ф’єрбінте рече сімплу комплікат

швидко повільно гарячий холодний просто складно

Inclus Exclus Liber Ocupat

інклус ексклус лібер окупат

включений виключений / усунений вільний / вільно зайнятий / зайнято

92
BIBLIOGRAFIE & WEBOGRAFIE
БІБЛІОГРАФІЕ
БІБЛІОГРАФІЯ

БІБЛІОГРАФІЕ & ВЕБОГРАФІЕ БІБЛІОГРАФІЯ & ВЕБОГРАФІЯ

Neagu D. (1999). O scurtă istorie a românilor povestită celor tineri. București; Editura Humanitas.
Burduja N. (2023). Limba română pentru ucraineni. Nivel A1-A2. Consiliul Național Român pentru Refugiați (CNRR).
https://casamajestatiisale.ro/
https://doom.lingv.ro/
https://dexonline.ro/
https://dopomoha.ro/ro
https://mvu.ro/product/carte-postala-romania-mare-harta-inso-
tita-de-date-statistice-intocmita-de-g-pop-1919-tiparita-la-institutul-de-arte-grafice-luceafarul-bucuresti/
https://www.romaniaeacasa.ro/wp-content/uploads/2019/02/Manual-limba-romana-adulti.pdf
https://romania.representation.ec.europa.eu/de-
spre-noi/scurt-istoric-al-relatiilor-dintre-romania-si-uniunea-europeana_ro
https://unibuc.ro/
https://unibuc.ro/resurse-educationale-online/
https://www.vorbitiromaneste.ro/download/manuale/manual%20orientare.pdf
https://ro.wikipedia.org/wiki/Alfabetul_ucrainean
https://ro.wikipedia.org/wiki/Rela%C8%9Biile_dintre_Rom%C3%A2nia_%C8%99i_NATO

93
RECENZII
Prezentul manual reprezintă o resursă educațională notabilă. Prin abordarea inovatoare și integrarea
metodică a informațiilor, acesta oferă o perspectivă inedită asupra procesului de învățare a limbii
române, facilitând accesul la cunoștințe esențiale într-un mod coerent și plăcut. Grafica vibrantă și
atrăgătoare nu doar încântă privirea, ci constituie și un suport semnificativ în înțelegerea și
asimilarea conținutului. Structura sa bine definită și clară contribuie la fluidizarea procesului de
învățare, furnizând un traseu accesibil în explorarea limbii române. Informaţiile sunt prezentate
gradual, începând de la elementele de bază, cum ar fi alfabetul și sunetele, evoluând apoi către
expresii specifice și concepte gramaticale mai complexe. Manualul destinat vorbitorilor de limbă
ucraineană transformă parcursul de învăţare a limbii române într-o experiență plăcută și eficientă,
facilitând în mod semnificativ absorbția informațiilor și aprofundarea cunoștințelor prezentate.

Asist. Univ. Dr. Gheorghe Anghel

Facultatea de Jurnalism şi Ştiinţele Comunicării Universitatea din Bucureşti

Manualul de limbă română destinat vorbitorilor de limba ucraineană reprezintă o resursă

educațională complexă, ce abordează o varietate de aspecte lingvistice, într-o manieră minuțioasă și
clară. Acest ghid se evidențiază prin detaliile sale, furnizând o bază solidă pentru procesul de învățare
a limbii române. Deosebit de semnificativă este orientarea manualului către comparația lingvistică
dintre română și ucraineană. Această metodă este esențială pentru înțelegerea nuanțelor lingvistice
și facilitează trecerea fluentă între cele două limbi. Prin analiza detaliată a diferențelor și
asemănărilor, manualul oferă un cadru conceptual robust, contribuind astfel la dezvoltarea
competențelor lingvistice ale vorbitorilor de limba ucraineană în limba română. Manualul acordă o
atenție deosebită aspectelor de dicție, subliniind importanța acestei focalizări în îmbunătățirea
abilităților de comunicare și în asigurarea unei exprimări autentice în limba română. Diversitatea
tematică a manualului reprezintă o altă caracteristică apreciabilă, acoperind un spectru larg de
subiecte, de la aspecte elementare precum saluturi și culori, la subiecte mai avansate precum
expresii medicale sau discuții familiale. Această diversitate contextuală consolidează relevanța și
aplicabilitatea practică a cunoștințelor transmise, oferind astfel un suport complex și bine structurat
pentru vorbitorii de limba ucraineană în procesul de învățare a limbii române. Astfel, manualul se
impune ca o resursă educațională valoroasă și metodică pentru vorbitorii de limba ucraineană.

Prof.univ.dr. Natalia Vasilendiuc

Facultatea de Jurnalism și Științele Comunicării, Universitatea din București

94
UA: Навчальний посібник націлений на формування в україномовних студентів
базових знань з румунської мови. Підручник складений відповідно до програми навчальної
дисципліни і містить теоретичний матеріал, приклади та завдання для самостійного розв’язання.
Автором посібника запропоновано лексичний матеріал з повсякденних тем спілкування, основні
елементи граматики румунської мови. До усього матеріалу додається транслітерація , щоб
допомогти україномовним учням подолати труднощі з вимовою. Посібник надасть значну
допомогу вчителю в його повсякденній роботі з україномовними учням, а також може бути
рекомендований як посібник для самостійного вивчення румунської мови. Отже, уважне
вивчення наданого матеріалу, ознайомлення із текстом навчального посібника, наданого на
рецензію, можна відзначити, що навчальний посібник є комплексною та завершеною роботою,
підготовлений на належному теоретичному, методичному і прикладному рівні і є істотним
внеском у викладання румунської мови як іноземної мови для громадян України.

RO: Manualul și Caietul au ca scop formarea cunoștințelor de bază ale limbii române, vorbitorilor de
ucraineană. Manualul este întocmit în conformitate cu curriculumul disciplinei academice și conține
material teoretic, exemple și sarcini pentru rezolvare independentă. Autorul manualului oferă material
lexical pe teme cotidiene de comunicare, elemente de bază ale gramaticii române. Transliterația este
adăugată la toate materialele pentru a ajuta studenții vorbitori de limba ucraineană să depășească
dificultățile de pronunție. Lucrarea va oferi un ajutor semnificativ profesorului în munca sa zilnică cu
elevii vorbitori de ucraineană și poate fi recomandat și ca ghid pentru studiul independent al limbii
române. Prin urmare, la studierea atentă a materialului furnizat, familiarizarea cu textul manualului
supus spre revizuire, se poate observa că manualul este o lucrare cuprinzătoare și completă, pregătită
la nivelul teoretic, metodic și aplicativ corespunzător și reprezintă o contribuție semnificativă la
predarea limbii române ca limbă străină pentru cetățenii Ucrainei.

Olha LOHVYNENKO
Cadru didactic preuniversitar limbi străine din Ucraina

Un manual foarte bine gândit până în ultimul detaliu privind învățarea limbii române ca limbă străină .
Ușor de citit și învățat pentru cetățenii ucraineni. Este greu să înveți o limbă care nu are legătură cu
limba maternă. Manualul și Caietul este ușor de înțeles și accesibil, chiar și pentru cei care nu au
cunoștințe anterioare despre limba română. Un manual eficient care oferă o varietate de exerciții și
activități pentru a acoperi toate aspectele limbii (ascultare, vorbire, citire, scriere).

Alina Moise
interpret limba ucraineană

95
Acest manual de limba romana pentru elevi străini nu înseamnă doar o transmitere de cunoștințe.
Este o unealtă prin intermediul căruia copiii își dezvoltă personalitatea, sunt încurajați să gândească
critic, să rezolve probleme complexe, să se responsabilizeze de propria învățare. Plin de activități
interactive, atragator estetic, practic, oferă o experiența motivatoare pentru oricare elev doritor de a
invata limba română.

prof. dr. Alina Pele

Director SEK Bucharest International School

Mă bucur că Alfabetul a ieșit de la tipar și va fi folosit de mii de ucraineni care doresc să învețe limba
română. Mi se pare un ghid foarte util pentru cei care vor să învețe să converseze în situații diverse
din viața de zi cu zi. O felicit și îi mulțumesc în același timp Maricicăi Ciubara pentru efortul ei
susținut din mai multe luni pentru a lucra la un manual care a pornit până la urmă de la un interviu pe
care mi l-a acordat în februarie 2023. Limba română este o limbă latină, deloc ușoară, dar cu ajutorul
acestui manual bine făcut și ilustrat frumos poate fi învățată cu spor.

Andreea Ofiţeru
Jurnalistă Europa Liberă

Învățarea unei noi limbi poate fi o provocare, dar cu resursele potrivite, acest proces poate deveni
mai plăcut și eficient. Împărtășesc impresiile mele despre manual și caiet de limba română special
concepute pentru vorbitorii de limbă ucraineană, resurse care s-au dovedit a fi de neprețuit în
călătoria lor de a explora frumusețea și complexitatea limbii române. Manualul și caietul de limba
română pentru vorbitorii de limbă ucraineană sunt resurse valoroase pentru cei care doresc să
exploreze și să înțeleagă această limbă frumoasă. Structurate inteligent, prezenţa transliteraţiei este
cheia lucrării, fiind singurul Manual şi Caiet care permit studiul individual, trecerea de la un alfabet
cu multe consoane, la un alfabet cu multe vocale, interactivitatea și accentul pus pe aspectele
culturale fac din acestea instrumente indispensabile în călătoria lingvistică, dar şi integrarea în
România. Cu siguranță, aceste resurse vor servi nu doar ca ghiduri utile pentru învățare, ci și ca
surse de inspirație pentru a explora și a îmbrățișa limba și cultura română.

Lidia Furtuna
Cadru didactic pentru Învățământul Preșcolar

96
Salutăm apariția Manualului de învățare a limbii române, destinat persoanelor care vorbesc limba
ucraineană, care survine într-un moment cheie al integrării adolescenţilor şi adulților/părinților
ucraineni în societatea românească. Fiind destinat unor persoane care urmează să învețe limba
română ca limbă străină/secundară, manualul este unul dintre puținele întreprinderi pană acum
focalizate pe o abordare directă, în mod particular pentru cei care vorbesc limba ucraineană.
El este adresat celor care au parcurs anumite etape educaționale în țara de origine, prin urmare
având un grad de dificultate adecvat acestui nivel de pregatire, acoperind aspecte legate de
conversatie și interculturalitate, precum și pronunția specifică. Merită apreciată utilizarea manualului
împreună cu Caietul de lucru, aspect mult mai util pentru cei care își doresc să învețe din alfabetul
chirilic o limbă vecină de sorginte romană precum și exersarea vocabularului sau gramaticii
acesteia. Experiența practica și implicarea autorului în sprijinirea integrării efective în sistemul
educational românesc reprezintă un atu în conturarea elementelor care au fost avute în vedere la
realizarea celor două materiale.

Ștefan Leonescu, Coordonator proiecte educație

Serviciul Iezuitilor pentru Refugiatii din România(JRS)

Limba română este atât de frumoasă și de prietenoasă încât ar trebui să fie o plăcere să fie învățată
atât de cei mici, cat și de adulți. Caietul de lucru și alfabetul sunt două instrumente care sunt și utile
dar și prietenoase. Metoda de învățare este una care încurajează creativitatea și stimulează gândirea.

Daniela Boșca
director executiv Federaţia Organizaţiilor Neguvernamentale Pentru Copil (FONPC)

Acest manual este rezultatul unei colaborări între oameni inimioși și pricepuți, care au transformat
limitările impuse de granițe în oportunități de a crea un produs multicultural, de calitate, care
reprezintă un ajutor de nădejde pentru cei care au nevoie să învețe limba română rapid. Apreciez la el
abordarea practică, adaptată situațiilor de zi cu zi, diversitatea exercițiilor și aspectul organizat și
prietenos. Îl recomand ca lectură și românilor, pentru exercițiile de dicție și pentru a privi limba
română din altă perspectivă.

Sînziana Dobre
profesor de sociologie, Colegiul Național "Şcoala Centrală" Bucureşti

97